Ухвала

від 22.01.2025 по справі 357/738/25

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/738/25

Провадження № 2/357/1864/25

У Х В А Л А

22 січня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. оглянувши матеріали справи за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Антонюка Дениса Олександровича, поданого в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

15.01.2025 заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Антонюк Денис Олександрович, через систему «Електронний суд», звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у розмірі 13 296,58 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор, визначаючи суд, уповноважений розглядати даний спір, керувався ч. 3 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

При цьому, позовні вимоги мотивовано тим, що винними діями відповідача ОСОБА_1 було вчинено дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня № 2». Відповідно до інформації КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня №2», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 06.07.2022 по 12.07.2022 (6 ліжко-днів). Загальна вартість лікування ОСОБА_2 становить 13296,58 грн (2006,98 грн * 6 днів). Лікування здійснювалось за рахунок коштів Національної служби здоров`я України.

Отже, у даній справі наявний спір з приводу стягнення витрат за лікування потерпілого, якому було спричинено ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватість у вчиненні якої встановлена в межах розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Суд зазначає, що відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, регламентується статтею 1206 ЦК України.

Зміст та суб`єктний склад зобов`язання, що регулюються ст.1206 ЦК України, дозволяють констатувати, що це зобов`язання не є договірним, однак, не є і зобов`язанням із відшкодування шкоди в розумінні статті 1177 ЦК України (відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення), оскільки понесені закладом охорони здоров`я (кредитором) витрати на лікування не є завданою боржником (особою, яка вчинила злочин) шкодою. Зазначене має принципове значення, оскільки покладений на відповідну особу обов`язок не є видом цивільно-правової відповідальності, до цих правовідносин не підлягають застосуванню загальні положення про відшкодування шкоди.

Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, не є за своєю суттю відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, тому вимоги ч.3 ст.28 ЦПК України до цих правовідносин не застосовуються, відтак, поданий позов повинен пред`являтися за загальними правилами підсудності справ, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України.

За загальними правилами підсудності, визначеними ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з відповіді № 1051391 від 21.01.2025 місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

А тому, вказана справа не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Частиною 9 статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне передати справу до Корабельного районного суду м.Миколаєва за підсудністю.

На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, 258, 260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Справу за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Антонюка Дениса Олександровича, поданого в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення передати за підсудністю до Корабельного районного суду м.Миколаєва (54051, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Самойловича, будинок, 29-А).

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя О. Я. Ярмола