Справа № 526/1770/24
Провадження № 1-кс/526/23/2025
У Х В А Л А
іменем України
22 січня 2025 року слідчий суддя Гадяцького районного суду ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання заступника начальника СВ ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до документів в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022172050000064 від 27.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України,
в с т а н о в и в:
20 січня 2024 року заступник начальника СВ ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до документів в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022172050000064 від 27.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України, вказуючи, що Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.11.2022 у справі за №538/1515/22 задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 , встановлено факт родинних відносин, а саме, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною бабою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки була рідною сестрою рідного діда ОСОБА_4 по материній лінії. Визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 право на земельну частку (пай) загальною площею 3,0 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Заводської міської територіальної громади Миргородського району Полтавської області (колишня Пісківська сільська рада), яка належала спадкодавцю на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0318527, виданого на підставі розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.06.1997 за № 281 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 11097 від 01.08.1998.
Так, ОСОБА_4 , як позивач, в 2022 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. В своїй позовній заяві ОСОБА_4 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його двоюрідна баба ОСОБА_5 . За життя від імені ОСОБА_5 заповіти не складалися та не посвідчувалися. Інших спадкоємців немає. Позивач в шестимісячний термін не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, спадкова справа не заводилася. При зверненні ОСОБА_4 до нотаріальної контори по питанню оформлення своїх спадкових прав після померлої ОСОБА_5 , 26.09.2022 йому було відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на майно та неможливо встановити факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем.
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у вигляді земельної частки (пай) площею 3,0 га в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Заводської міської територіальної громади Миргородського району Полтавської області, що належала померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0318527, виданого на підставі Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.06.1997 року за №281 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №11097 від 01.08.1998 року. На даний час втрачено оригінал Сертифіката на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0318527. Факт належності права на вищевказану земельну ділянку ОСОБА_5 судом встановлено на підставі інформаційного листа № 562/170-18 від 15.05.2018, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 з метою отримання права власності на земельну ділянку, що залишилася після смерті ОСОБА_5 , до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме додатками до позовної заяви надав документи, які не відповідають дійсності, тим самим маючи на меті отримати у власність земельну ділянку шляхом обману. Так, ОСОБА_4 надано до позовної заяви довідку ІНФОРМАЦІЯ_7 №318/16.11-04-30 від 18.04.2019 на №117/19 від 18.04.2019, в якій маються неправдиві відомості щодо ОСОБА_5 (вказана ОСОБА_6 , 1929 р.н.), а також вказана невірна інформація щодо одруження батьків ОСОБА_4 (вказана мати ОСОБА_6 , хоча остання носила дівоче прізвище ОСОБА_7 . Батьки ОСОБА_4 одружилися 25.02.1949, а в довідці 1953).
Також додатком до позовної заяви ОСОБА_4 надано довідку ІНФОРМАЦІЯ_8 №468 від 05.05.2018, де зазначено, що ОСОБА_5 на день смерті проживала одна, хоча зі слів ОСОБА_4 з 1996 й по 2002 до смерті ОСОБА_5 проживала в його матері та він доглядав за ОСОБА_5 й здійснив її поховання. Вказана недостовірна інформація, зазначена у даних довідках, ставить під сумнів родинні відносини ОСОБА_4 із ОСОБА_5 , оскільки вчасно не була виявлена позивачем та не надані останнім інші довідки із змістом, що відповідав би фактичним даним.
Окрім цього, ОСОБА_4 достеменно знаючи, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в своїй позовній заяві до суду вказує, що двоюрідна баба є родичем четвертого ступеня споріднення і тому він є спадкоємцем за законом ОСОБА_5 п`ятої черги згідно ст.1265 ЦК України, тим самим ввівши суд в оману, оскільки спадкодавець померла у 2002 році та до спірних правовідносин у даному випадку застосовуються положення Цивільного кодексу УРСР 1963 року, норми якого не передбачали п`ятої черги спадкоємців.
Враховуючи викладене, Миргородською окружною прокуратурою на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.11.2022 подано апеляційну скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_9 , яким 29.01.2024 винесено Постанову, згідно якої апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_10 задоволено та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.11.2022 скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Беручи до уваги вище викладене, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до оригіналу запиту №117/19 від 18.04.2019 ІНФОРМАЦІЯ_5 , адресованого ІНФОРМАЦІЯ_11 , а також копії Журналу вхідної кореспонденції за 2019, де зареєстровано даний запит та Журналу вихідної кореспонденції за 2019 із відміткою про надання відповіді на вказаний запит та її отримання (вих.№318/16.11-04-30 від 18.04.2019), що знаходяться в адміністративному приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою: АДРЕСА_1 .
Дані документи необхідні для повного, об`єктивного, всебічного розслідування кримінального провадження та можуть виступати в якості речового доказу у кримінальному провадженні. Іншими способами встановити обставини, які необхідно довести за допомогою цих документів, неможливо, тому є необхідність в отриманні тимчасового доступу до них.
Беручи до уваги те, що дані документи знаходяться в розпорядженні зацікавлених осіб, в зв`язку з чим існує реальна загроза зміни або знищення документів, до яких необхідно отримати тимчасовий доступ, тому прошу клопотання про тимчасовий доступ до документів розглядати без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Іншим чином отримати такі відомості неможливо.
У судове засідання прокурор та заступник начальника слідчого відділення не з`явилися, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином. Заступник начальника ОСОБА_3 подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
Згідно ч. 4 ст.107КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, які не з`явилися, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відомості про дану подію внесено до ЄРДР №42022172050000064 від 27.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.3 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.5, п.6 ч.2 ст.131КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.
Статтею 132КПК України визначені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та передбачені обставини, за яких не допускається застосування заходів кримінального провадження. Серед таких обставин у п. 2 ч. 3 ст.132КПК України зазначена необхідність слідчого, прокурора довести, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ч. 4 ст.132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст.159КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Згідно ч.2 ст. 163 КПК України якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Згідно до ч. 5 ст.132КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Звертаючись до суду зі згаданим клопотанням слідчим доведено, що існують потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання слід задовольнити, оскільки при зверненні до суду із зазначеним клопотанням слідчим доведено, що існує потреба у вказаних заходах, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться в клопотанні слідчого, а у слідства відсутня можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 159-166 КПК України, слідчий суддя -
у х в а л и в:
Клопотання заступника начальника СВ ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до документів в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022172050000064 від 27.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України - задовольнити.
Надати групі слідчих слідчого відділення відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області: заступнику начальника слідчого відділення ОСОБА_3 , слідчим: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та кожному окремо тимчасовий доступ та можливість вилучення оригіналу запиту №117/19 від 18.04.2019 ІНФОРМАЦІЯ_5 , адресованого ІНФОРМАЦІЯ_11 , а також копії Журналу вхідної кореспонденції за 2019, де зареєстровано даний запит та Журналу вихідної кореспонденції за 2019 із відміткою про надання відповіді на вказаний запит та її отримання (вих.№318/16.11-04-30 від 18.04.2019), що знаходяться в адміністративному приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою: АДРЕСА_1 .
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Строк дії ухвали - 20 днів з моменту винесення ухвали.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Гадяцький районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 24.01.2025 |
Номер документу | 124598390 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про тимчасовий доступ до речей і документів |
Кримінальне
Гадяцький районний суд Полтавської області
Киричок С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні