Рішення

від 20.01.2025 по справі 564/3458/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3458/24

Рядок статзвіту № 67

20 січня 2025 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю. В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Оніщука С. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей, позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Орган опіки та піклування: Деражненська сільська рада Рівненського району Рівненської області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей, позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Орган опіки та піклування: Деражненська сільська рада Рівненського району Рівненської області.

Свої вимоги мотивує тим, що з 21.09.2007 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 28.04.2014 року було розірвано. Від спільного подружнього життя мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З моменту розлучення і по даний час відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей та не виявляє щодо них батьківського піклування.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 28.08.2017 року ухвалено стягувати з відповідача - ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до повноліття дітей, щомісячно, починаючи з 13.06.2017 року. Однак, з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів витрати на утримання дітей значно зросли, а відповідач призначені судом аліменти взагалі не сплачує. Крім того, відповідач покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере матеріальної, фінансової або будь - якої іншої участі у вихованні дітей. З дітьми відповідач не спілкується, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу та не створює умов для отримання освіти. Свідоме винне ігнорування відповідачем обов`язку сплачувати аліменти супроводжується також об`єктивним небажанням піклуватися про навчання дітей, забезпечувати їх необхідним харчуванням, медичним оглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання.

Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, а витрати на дітей з часу ухвалення рішення значно зросли, позивач просила суд позбавити його батьківських прав та збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 28.08.2017 року і встановити їх у розмірі 2/3 частки від усіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до повноліття дітей, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 31.10.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, однак відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Оніщук С. П. позовні вимоги підтримали, покликаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом вчасно та належним чином.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Деражненської сільської ради Рівненського району Рівненської області О. Лукашець в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи у відсутності представника третьої особи.

Враховуючи згоду позивача та її представника на проведення заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.09.2007 року між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 21.09.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Куп`янську Куп`янського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис №362.

Згідно рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 28.04.2014 року шлюб між сторонами розірвано.

Від спільного подружнього життя сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 17.02.2009 року Курилівською сільською радою Куп`янського району, Харківської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 20.09.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп`янську Куп`янського міськрайонного управління юстиції Харківської області. В свідоцтвах про народження дітей позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 вказані батьками.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 28.08.2017 року ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до повноліття дітей, щомісячно, починаючи з 13.06.2017 року.

Неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідками №5609-7001861980, №5609-7001862139, №5609-7001862078 від 16.08.2023 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та витягами з реєстру територіальної громади №2023/006366904 від 15.08.2023 року та №2024/002435359 від 11.03.2024 року.

Батько дітей, відповідач по справі, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, життям дітей не цікавиться, не приймає участі у їх фізичному, моральному та духовному вихованні, не цікавиться їх розвитком, станом здоров`я, не надає жодної матеріальної допомоги, призначені судом аліменти не сплачує, проживає окремо від дітей.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як нехтування своїми обов`язками зі сторони батька та самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Питання доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розглядалося 12.06.2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Деражненської сільської ради Рівненської області.

Згідно висновку органу опіки та піклування Деражненської сільської ради Рівненської області «Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно двох неповнолітніх дітей» затвердженого рішенням виконавчого комітету Деражненської сільської ради №69 від 12.06.2024 року, орган опіки та піклування Деражненської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не готує їх до самостійного життя.

У вказаному висновку зазначено, що з 2014 року ОСОБА_2 проживає окремо від дітей та дружини, займається виключно своїм життям, дітьми не цікавиться, не виявив жодного бажання займатися їх вихованням та утриманням. З 2014 року матір дітей ОСОБА_1 одна займається їх вихованням та матеріальним забезпеченням. 15.05.2024 року служба у справах дітей у присутності в. о. начальника служби у справах дітей провела бесіду з дочкою сторін ОСОБА_3 , під час якої встановлено, що батько не проявляв інтересу до спілкування з дітьми. Неповнолітня ОСОБА_3 повідомила, що вона не проти того, щоб її батька позбавили батьківських прав, оскільки про неї та про брата піклується лише мама. З мамою у них хороші стосунки, вона займається їх вихованням та утриманням. Завдяки мамі вони мають все необхідне для життя та розвитку.

Згідно проведеного 14.05.2024 року обстеження умов проживання дітей встановлено, що умови проживання дітей хороші, діти забезпечені усім необхідним для комфортного проживання, навчання та проведення дозвілля.

Таким чином, зібрані матеріали справи вказують на те, що відповідач ОСОБА_2 не піклується про здоров`я своїх дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться життям своїх дітей, не приймає участі у їх вихованні та утриманні. Неналежне виховання батьком неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є наслідком безвідповідальності батька та нездатність його у вирішенні життєвих труднощів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що батько дітей своїми діями порушує ст. ст. 3, 6, 7 Конвенції ООН про права дитини, зокрема не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує їх матеріально, не цікавиться їх духовним та фізичним розвитком, не займається їх вихованням, не піклується про їх здоров`я.

Відсутність з боку батька піклування про здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток та виховання дітей, відсутність матеріального забезпечення, судом розцінюється як винна поведінка батька.

Згідно ст.164 Сімейного кодексу України батьки, які ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей можуть бути позбавленні батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Тому суд вважає, що ухилення відповідача від належного виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, їх матеріального забезпечення є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Із урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усунення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно статтей 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р. (принцип 6) проголошено, що дитина, коли це можливо, має рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Суд вважає доведеним, що не спростовано і самим відповідачем, що останній нехтує та взагалі відмовився від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей, не цікавиться їх долею, участі у вихованні та розвитку не приймає, матеріально дітям не допомагає, тобто жодного контакту з дітьми не підтримує.

Відповідно до ч. 2 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність, в інтересах дітей, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З приводу заявленої позивачем вимоги щодо збільшення розміру стягуваних аліментів, суд виходить з наступного.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині 1 ст. 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Таким чином, підставою для збільшення розміру стягнутих аліментів, є перелік обставин, за яких суд може винести рішення.

Як на підставу для збільшення розміру аліментів, позивач вказує на те, що розмір стягуваних аліментів є недостатнім для утримання дітей та те, що відповідач призначені судом аліменти не сплачує. При цьому, належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості по сплаті аліментів, її розміру позивачем не надано та такі відсутні в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи позивача про збільшення розміру аліментів до 2/3 частки від усіх видів доходів відповідача не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем не надано жодного доказу про зміну матеріального стану - у відповідача в бік покращення, а у позивача - в бік погіршення.

Виходячи із вищевикладеного, оскільки позивачем не доведено з посиланням на належні, допустимі, достатні та достовірні докази факту зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника чи одержувача аліментів, а також існування інших обставин, які б обумовили необхідність стягнення аліментів у більшому розмірі, ніж тому, який був присуджений рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 28.08.2017 року у справі №628/1419/17, тому суд надавши належну оцінку зібраним доказам, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині збільшення розміру аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166, 180, 192 СК України, ст. ст. 10, 11, 12, 76-79, 81, 89, 141, 178, 258, 265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 8, 12 Закону України "Про охорону дитинства", суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей, позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Орган опіки та піклування: Деражненська сільська рада Рівненського району Рівненської області - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні позовних вимог в частині збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача на утримання дітей - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районним судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 , (жителька АДРЕСА_2 ), паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 18.12.2007 року Куп"янським МВ ГУМВС України в Харківській області, РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , (житель АДРЕСА_1 ), паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 19.07.2005 року Куп"янським МРВ УМВС України в Харківській області, РНОКПП: НОМЕР_7 .

Третя особа:

Орган опіки та піклування - Деражненська сільська рада Рівненського району Рівненської області, (місце знаходження с. Деражне, вул. Шевченка, 49 А, Рівненський р-н., Рівненська обл.), код юридичної особи: 04386166.

Повне рішення складено

22 січня 2025 року.

СуддяЛ. А. Грипіч