Рішення

від 20.01.2025 по справі 711/9127/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/9127/24

Провадження № 2-а/711/93/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Скляренко В.М.

при секретарі Копаєвій Є.В.,

за участі:

представника позивача Пасіченко К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача Пасіченко К.П., яка діє на підставі довіреності від 21.11.2024, звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову ГУ ДПС у Черкаській області №739/23-00-24-04-01 від 01.11.2024 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 510 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що за результатом документальної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2023 головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Черкаській області Кирильчук Л.М. було складено відповідний акт №11978/23-00-24-0401/3416514977 від 30.09.2024. На підставі такого акту тією ж посадовою особою 31.10.2024 було складені три протоколи про адміністративні правопорушення: №736/23-00-24-04-01 за неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП; № 737/23-00-24-04-01 за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП); №738/23-00-24-04-01 за порушення вимог п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу в частині повноти та достовірності відображення інформації у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма № 1-ДФ), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП. За результатом розгляду відповідних протоколів про адміністративні правопорушення контролюючим органом 01.11.2024 прийнято спірну постанову № 739/23-00-24-04-01, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 та абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ч. 1 ст. 164-1 та ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Позивач стверджує, що відповідна постанова є протиправною, оскільки її винесено за результатом розгляду двох протоколів про адміністративні правопорушення, а самі протоколи, всупереч вимог закону, складались у відсутності ОСОБА_1 , без ознайомлення з його правами та обов`язками, без можливості надати пояснення та зауваження щодо змісту протоколів, чим порушено його право на захист. Тож оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки її винесено лише на підставі одного документу - акту перевірки, який сам по собі не підтверджує наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 165-1, ч. 1 ст. 164-1 КУпАП. За таких обставин сторона позивача просить скасувати відповідну постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у позові. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на те, що уповноваженою посадовою особою ГУ ДПС у Черкаській області за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 було виявлено факти порушень позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2023, що було зафіксоване в акті від 30.09.2024. Позивача було запрошено до ГУ ДПС у Черкаській області для складання протоколів про адміністративні правопорушення, але останній у призначений час не з`явився, внаслідок чого відповідні протоколи були складені без його присутності. За результатами розгляду протоколів від 31.10.2024 № 736/23-00-24-04-01 та № 737/23-00-24-04-01 та доданих до них матеріалів справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 164-1 та ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, було прийнято Постанову № 739/23-00-24-04-01 від 01.11.2024, копію якої направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Також відповідач посилається на те, що позивач подавав заперечення проти акту перевірки від 30.09.2024 і такі заперечення були предметом розгляду відповідної комісії відповідача, яка прийняла рішення від 30.10.2024 про залишення без змін висновків, що викладені у відповідному акті перевірки від 30.09.2024. На засіданні такої комісії була присутньою представник позивача, яка повідомляла, що позивач не буде присутній при складанні відповідних протоколів про адміністративні правопорушення. Тож, відповідач стверджує, що при прийнятті постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 510 грн. податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

29.11.2024 судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи в порядку позовного провадження з особливостями, встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України.

10.12.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив відповідача проти позову, в якому викладено позицію відповідача стосовно позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача Пасіченко К.П. підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в позовній заяві. Зауважила, що оскаржувана постанова обґрунтована виключно обставинами, які викладені в акті перевірки від 30.09.2024, проте такий акт не є правовим документом, а викладені в ньому висновки не є обов`язковою підставою для притягнення суб`єкта господарювання до адміністративної відповідальності, про що свідчать правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №140/388/19 та від 08.09.2020 у справі №811/2893/14. Додатково зазначила, що складений на підставі відповідного акту перевірки протокол №738/23-00-24-04-01 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 був об`єктом судового розгляду (судова справа №711/738/23) і суд ухвалив постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення через відсутність в діях позивача складу правопорушення. Також зазначила, що оскаржувана постанова була винесена наступного дня після складання протоколів, що є обмеженням права позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками справи суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Черкаській області №1883-п від 16.08.2024 та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2024 рік, уповноваженими посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2023 з урахуванням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу та правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 01.01.2018 по 31.12.2023. За результатами такої перевірки було складено акт №11978/23-00-24-04-01/3416514977 від 30.09.2024 (далі Акт від 30.09.2024), відповідно до якого документальною перевіркою встановлені наступні порушення:

1) пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163. абз. 4 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 Кодексу, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 7311278,38 грн., в т.ч. за 2018 рік на 300863,53грн., за 2019р. на 944202,75грн., за 2020 на 1182221,55грн., за 2021р. на 1998354,76грн., за 2022р. на 1170092,92грн., за 2023р. на 1715542,87грн.;

2) пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, абз. 4 п. 164.1 ст. 164 та п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідних положень» Кодексу, в результаті донараховано військового збору від провадження підприємницької діяльності на суму 608023,19грн., в т.ч. за 2018 рік на 23821,96грн., за 2019р. на 78683,56грн., за 2020 на 98518,46грн., за 2021р. на 166529,56грн., за 2022р. на 97507,74грн., за 2023р. на 142961,90грн.;

3) п.п. 198.5 «г» п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7813052грн., в тому числі за грудень 2023 р. на 7813052грн.;

4) п.п. «г» п. 198.5 п. 198.5 ст. 198 Кодексу, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Кодексу встановлено відсутність реєстрації в РРО 111 зведеної податкової накладної за грудень 2023р. на суму ПДВ 7813052грн.

5) п. 2 ч. 1 ст. 7 та абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, в результаті донараховано єдиного внеску на загальну суму 434551,32грн., в тому числі за 2018 рік на 120911,16грн., за 2019 рік на 112010,16грн., за 2020 рік на 54838,50грн., за 2021 рік на 103891,50грн., за 2022 рік на 42900грн.;

6) пп. б) п. 176.2 ст. 176 Кодексу в частині не відображення в Звітах (ф.№ 1-ДФ) виплаченого доходу на користь платників податків з ознаками доходу «153» та «197», відповідальність платника передбачена п. 119.1 ст.119 Кодексу;

7) п. 63.3 ст. 63 Кодексу, встановлено несвоєчасне подання та подання у неповному обсязі відомостей про об`єкти оподаткування, відповідальність платника передбачена п. 117.1 ст. 117 Кодексу.

Не погодившись з висновками, викладеними у Акті від 30.09.2024, позивач звернувся до відповідача з письмовими запереченнями, в яких просив визнати висновки, викладені в Акті, такими, що не відповідають чинному законодавству. За результатом розгляду таких заперечень постійною комісією з питань розгляду заперечень в Головному управлінні ДПС у Черкаській області, що мало місце 30.10.2024, відповідна комісія вирішила залишити без змін висновки Акта від 30.09.2024.

28.10.2024 позивач отримав повідомлення від відповідача із запрошенням з`явитись до ГУ ДПС у Черкаській області на 11 год. 31.10.2024 для вирішення питання про складання протоколів про адміністративні правопорушення, які встановлені Актом від 30.09.2024, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 85/.

Позивач не з`явився до ГУ ДПС у Черкаській області 31.10.2024, а головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Черкаській області Кирильчук Л.М. в цей день було складено відносно позивача наступні протоколи про адміністративні правопорушення:

№736/23-00-24-04-01 від 31.10.2024 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-1 КУпАП за неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку, а саме: відповідно до акту від 30.09.2024 № 11978/23-00-2404-01/3416514977 платником за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 занижено суму чистого оподатковуваного доходу на суму 40534879,93грн., в т.ч. за 2018 на 1588130,73грн., за 2019 5 245570,85грн., за 2020 6567897,49грн., за 2021 11101970,89грн., 2022 6500516,20грн., 2023 9 530793,77грн., внаслідок неналежного ведення обліку доходів і витрат та неправомірного завищення витрат, чим порушено пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, абз. 4 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177, п. 161 підрозд. 10 розд. Х «Перехідних положень» ПКУ. Таким чином, платником занижено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 7311278,30грн., в т.ч. за 2018 рік на 300863,53грн., за 2019 рік на 944202,75грн., за 2020 рік на 1182221,55грн., за 2021 рік на 1998354,76грн., за 2022 рік на 1170092,92грн., за 2023 рік на 1715542,87грн.;

№737/23-00-24-04-01 від 31.10.2024 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме відповідно до акту від 30.09.2024 № 11978/23-00-24-04-01/3416514977 платником порушено п. 2 ч. 1 ст. 7 та абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за рахунок заниження суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок, за 2018 на 1588130,73грн., за 2019 5245570,85грн., за 2020 6567897,49грн., за 2021 11101970,89грн., за 2022 6500516,20грн., в результаті донараховано єдиного внеску на загальну суму 434551,32грн., в тому числі за 2018 120 911,16грн., за 2019 112010,16грн., за 2020 54838,50грн., за 2021 103891,50грн., за 2022 42900грн.

Копії відповідних протоколів разом з повідомленням про час і місце їх розгляду були направлені позивачу 31.10.2024, а отримані ним 11.11.2024 про що свідчить змісту поштового повідомлення /а.с. 100/.

01.11.2024 заступник начальника ГУ ДПС у Черкаській області Харьковська Т., розглянувши відповідні протоколи від 31.10.2024 №736/23-00-24-04-01 та №737/23-00-24-04-01 і додані до них матеріали справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, склала постанову №739/23-00-24-04-01 від 01.11.2024, якою постановила притягнути позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 510грн. відповідно до вимог ст. 164-1, 165-1 КУпАП, п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 та а. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Копія такої постанови була направлена позивачу 04.11.2024, а отримана останнім 11.11.2024, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням /а.с. 102/.

Не погоджуючись з правомірністю відповідної постанови позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 164-1 КУпАП включення до декларацій перекручених даних, неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що підставою позову є протиправність дій відповідача під час винесення оскаржуваної постанови, яка обумовлена порушенням порядку складання протоколів про адміністративні правопорушення та порядку розгляду посадовою особою відповідача справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.

З урахуванням підстав позову суд звертає увагу на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 246 КупАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями статті 254 КупАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною другою статті 255 КУпАП передбачено, що уповноважені особи органів доходів і зборів у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання цих органів, відповідно до статті 234-2 КУпАП мають право складати протоколи про правопорушення за статтями, в тому числі за статтями 164-1 та 165-1 КУпАП.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566 затверджено Інструкцію з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в податковому органі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до податкового органу для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивачу направлялось запрошення на 31.10.2024 до ГУ ДПС у Черкаській області №22916/6/23-00-24-04-10 для його участі у складанні протоколів про адміністративне правопорушення і таке запрошення було отримане позивачем 28.10.2024 /а.с. 84, 85/. Натомість позивач не з`явився у визначені в запрошенні відповідача час та місце, про що посадовими особами відповідача складений відповідний акт № 2198/23-00-24-04-01/3416514977 від 31.10.2024 /а.с. 91/.

Протоколи від 31.10.2024 були надіслані на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 1800212410454 в день їх складання і були отримані позивачем 11.11.2024, про що свідчить відповідне поштове повідомлення /а.с. 100/.

Таким чином, помилковими є доводи сторони позивача щодо порушення з боку посадових осіб відповідача процедури та порядку складання відносно позивача протоколів про адміністративні правопорушення від 31.10.2024 №736/23-00-24-04-01 та №737/23-00-24-04-01, оскільки відповідні матеріали оформлені із дотриманням вимог, передбачених законом.

Необґрунтованими є і доводи сторони позивача щодо порушення відповідачем порядку розгляду відповідних протоколів, оскільки за наслідком їх розгляду уповноваженою посадовою особою відповідача винесено лише одну постанову. В цьому аспекті слід звернути увагу, що положеннями частини другої статті 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що розгляд протоколів про адміністративні правопорушення від 31.10.2024 №736/23-00-24-04-01 та №737/23-00-24-04-01 щодо притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП здійснювався 01.11.2024, внаслідок чого уповноваженою особою відповідача винесено одну постанову та накладено одне стягнення, яке відповідає мінімальній межі санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення (ч. 1 ст. 165-1 КУпАП), що відповідає положенням ч. 2 ст. 36 КУпАП. Оскаржувану постанову після її винесення було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Отже слід виснувати, що відповідачем не було допущено порушень щодо порядку визначення та призначення стягнення до позивача.

В той же час суд бере до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази щодо належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи по адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП відносно позивача. До того ж обставини справи свідчать, що відповідне повідомлення було направлене позивачу засобами поштового зв`язку 31.10.2024 і отримане позивачем лише 11.11.2024, тоді як розгляд справи відбувся вже 01.11.2024.

Разом з тим, варто звернути увагу, що розгляд справи відносно позивача відбувався на підставі матеріалів справи по адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова обґрунтована обставинами, які зафіксовані в Акті від 30.09.2024. Відповідний акт складений за результатами документальної планової виїзної перевірки та засвідчує фіксацію виявлених в господарській діяльності позивача порушень податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2023.

ФОП ОСОБА_1 повністю не погоджувався з висновками, викладеними в акті, внаслідок чого подав до ГУ ДПС у Черкаській області заперечення на такий акт. У своїх запереченнях позивач посилався на наступне:

1. Встановлення перевіркою неправильності розподілу суми одержаного доходу по КВЕД у Додатку Ф2 до Податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018-2023 роки ніяким чином не впливає на визначення розміру сум отриманого доходу.

2. Розмір витрат визначається математичним шляхом невідомо якої формули, рентабельність за результатами перевірки визначено в розмірі від 15 до 18 відсотків, податковим органом не наведено, яким чином розраховано таку формулу рентабельності без врахування даних бухгалтерського та податкового обліку.

3. Визначені перевіркою залишки товару не відповідають відомостям, зазначеним платником у листі від 09.09.2024 (вх.№ 3598/6 від 10.09.2024) з відповідним розподілом по залишках сировини та товару по роках.

За результатами розгляду заперечення комісією відповідача складено висновок від 30.10.2024 № 409/23-00-24-04-01, яким залишено без змін висновки акта від 30.09.2024 № 11978/23-00-24-04-01/3416514977.

Ухвалюючи рішення за наслідками розгляду заперечень позивача щодо змісту Акту від 30.09.2024, комісія відповідача виходила з того, що за перевіркою правильності визначення ФОП ОСОБА_1 загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у періоді з 01.01.2018 по 31.12.2023, відображеного в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018-2023 роки, встановлено завищення одержаного доходу у 2018р. на 18901,56грн., у 2020р. на 35395,12 грн. та заниження суми одержаного доходу у 2019р. на 27551,06грн., у 2021р. на 11112,38 грн., у 2022р. на 16730 грн., у 2023р. на 3251,15грн. внаслідок порушення порядку занесення до Книги обліку доходів і витрат відомостей щодо сум отриманого доходу (помилкове відображення повернутих коштів від контрагентів у гр. 2 (сума отриманого доходу) та заниження суми отриманого доходу у 2019-2023рр. на суму 112602,62грн. по операціях з реалізації металобрухту, звільнених від оподаткування ПДВ). Неправильне визначення суми доходу за видами діяльності призвело до неправильного визначення платником витрат.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у податковій декларації, встановлено завищення витрат за 2018-2023 роки на загальну суму 40530532грн., в т.ч. у 2018р. на 1607032,29грн., у 2019 на 5218019,79грн., у 2020 на 6603292,60грн., у 2021р. на 11090858,50грн., у 2022р. на 6483786,20грн., у 2023 на 9527542,62грн.

В порушення Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року N 481 та п.1 Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 261 від 13.05.2021 (Далі-Порядок) ФОП ОСОБА_1 не зазначав у графі 5 книги обліку доходів і витрат реквізити документів, які підтверджують понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Витрати, зазначені у гр.6 книги обліку доходів і витрат, визначені платником математичним шляхом, а саме: сума отриманого доходу, зазначена у гр. 4, розділена у 2018 р. на коефіцієнт 1,04; у 2019р. 1,03; у 2020р. 1,04; у 2021р. 1,03; у 2022р. 1,04; у 2023р. 1,05.

У Додатку Ф2 до Податкових декларацій про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 аналогічним шляхом визначав витрати на придбання ТМЦ (гр. 5) в залежності від суми одержаного доходу (гр. 4) за видами діяльності та на фактичну відсутність витрат на придбання ТМЦ при отриманні доходу від реалізації металобрухту та надання послуг з оренди приміщення та обладнання.

Також перевіркою на підставі первинних документів (накладних, видаткових накладних), податкових накладних, які складаються постачальниками відповідно до видаткових накладних, банківських виписок, розрахунків собівартості, наданих платником на запит ГУ ДПС для проведення перевірки, тощо визначено вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням виробництва готових металевих виробів (КВЕД 25.99) за період з 01.01.2018 по 31.12.2023, а саме витрат на придбання сировини, які безпосередньо пов`язані з отриманням доходу від продажу виготовленої продукції, на загальну суму 225432211,43грн., в т.ч. за 2018 рік 9922458,92грн., за 2019 рік 27210343,45грн., за 2020 рік 37147492,49грн., за 2021 рік 61630570,39грн., за 2022 рік 35795216,31грн., за 2023 рік 53726129,88 грн.

Перевіркою на підставі первинних документів (накладних, видаткових накладних), податкових накладних, які складаються постачальниками відповідно до видаткових накладних, банківських виписок визначено вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням оптової торгівля (КВЕД 46.74) за період з 01.01.2018 по 31.12.2023, а саме витрат, які безпосередньо пов`язані з отриманням доходу від реалізації ТМЦ, на загальну суму 27087798,36грн., в т.ч. за 2018 рік 3357954,46грн., за 2019 рік 3360718,48грн., за 2020 рік 3364756,56грн., за 2021 рік 5016064,12грн, за 2022 рік 4295103,28грн., за 2023 рік 7 692901,45грн.

Таким чином платником в порушення вимог п. 177.4 ст. 177 Розділу IV Кодексу до складу витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей було включено витрати господарської діяльності, які не пов`язані з отриманням доходу у відповідних періодах, на загальну суму 40069876,74грн.

Також перевіркою визначено станом на 31.12.2023 вартість товарно-матеріальних цінностей, які було використано не в господарській діяльності платника податку та не перебувають на залишках у платника на загальну суму 39050032,16грн. (43639625,54 4589593,38 = 39050032,16)

У зв`язку з неналежним веденням обліку доходів та витрат, для яких законом встановлено обов`язкову форму обліку у підприємницькій діяльності позивача, відбулось заниження суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, на 40534879,93грн., в т.ч. за 2018р. на 1588130,73грн., за 2019р. 5245570,8 грн., за 2020р. 6567897,49грн., 2021р. 11101970,89грн., 2022р. 6 500516,20грн., 2023р. 9530793,77грн., чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 7 та абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Внаслідок того, що ФОП ОСОБА_1 було невірно визначено суму доходу, отриманого від господарської діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, відбулося заниження суми єдиного внеску, що призвело до недоплати єдиного внеску, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 7 та абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Отже слід виснувати, що всі заперечення, які мав позивач проти обставин, викладених у Акті від 30.09.2024, були предметом розгляду комісії відповідача і їм надано відповідну оцінку, з урахуванням якої приймалась оскаржувана постанова. Будь-яких обставин, якими позивач обґрунтовує свої заперечення проти обставин та висновків, що викладені в Акті від 30.09.2024, і які неправильно оцінені відповідачем під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, судом не встановлено, як і не надано стороною позивача суду жодного доказу на спростування об`єктивності висновків, що викладені в Акті від 30.09.2024. Отже твердження сторони позивача про те, що порушення процедури розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу, мали своїм наслідком істотне порушення та обмеження законних прав та інтересів позивача, як особи стосовно якої розглядалось питання про притягнення її до адміністративної відповідальності, є необґрунтованим.

В цьому контексті слід зазначити, що формальні недоліки процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення (зокрема, відсутність доказів на підтвердження вручення особі повідомлення про час і місце розгляду щодо неї справи про адміністративне правопорушення, тоді як відповідне повідомлення було своєчасно направлене) самі по собі не нівелюють правомірності винесеного рішення суб`єкту владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки мають оцінюватись в аспекті істотності таких недоліків та змісту їх негативного впливу на реалізацію особою законних прав і свобод людини такого ступеню, що ставить під сумнів об`єктивність та обґрунтованість результату розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протилежне розуміння процесуальних норм матиме ознаки надмірного формалізму, що суперечить суспільному інтересу у забезпеченні встановленого правопорядку, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання ними своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

По обставинам даної справи суду не надано доказів, які б свідчили про істотне порушення законних прав і свобод позивача, а також про необґрунтованість чи протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою. Надані відповідачем суду докази свідчать, що оскаржувана постанова від 01.11.2024 була винесена внаслідок події правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, обставини якої підтверджуються належним обсягом доказів, що стало підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Будь-яких обставин, які свідчать про неповноту чи необ`єктивність розгляду відносно позивача справи про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Окремо суд звертає увагу, що посилання сторони позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2020 у справі №140/388/19, від 08.09.2020 у справі №811/2893/14 та від 12.05.2020 у справі №490/236/16-а в даному випадку не є релевантним, оскільки фактичні обставини спірних правовідносин у таких справах істотно відрізняються від тих, які суд встановив в межах даного судового розгляду, а їхній зміст не свідчить, що правовідносини є ідентичними.

В цьому контексті слід зауважити, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними, а тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Варто звернути увагу, що правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2020 у справі №140/388/19 та від 08.09.2020 у справі №811/2893/14, стосуються можливості оскарження актів перевірки, а також правових наслідків які виникають внаслідок складання таких актів перевірки. В той же час в даному випадку оцінка обставин, викладених в Акті від 30.09.2024 та які стали підставою для складання протоколів про адміністративні правопорушення, здійснювалась під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а результатом такої оцінки є оскаржувана постанова.

Висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №490/236/16-а, є незастосовними для даної ситуації, оскільки обставини спірних правовідносин істотно відрізняються (в даному випадку позивач був належним чином повідомленим про час і місце складання протоколу щодо нього, але не з`явився, а копія протоколу була надіслана позивачу в день його складання).

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність ознак протиправної діяльності в діях уповноваженої посадової особи відповідача, які слугують належною правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови, а доводи позивача про істотне порушення його прав під час процедури розгляду питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованими.

Тож з урахуванням всіх обставин справи, перевіривши відповідність дій заступника начальника ГУ ДПС у Черкаській області Харьковської Т. вимогам ст. 2 КАС України при прийнятті постанови №739/23-00-24-04-01 від 01.11.2024, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 9, 20, 77, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.9, ч.1 ст.164-1, ч.1 ст.165-1, ст.ст.245, 251, 283-285, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 20 січня 2025 року.

Головуючий: В.М. Скляренко