Рішення

від 14.01.2025 по справі 754/11345/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/669/25

Справа №754/11345/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судового засідання Шклярської К.Ю.,

розглянувши в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір`ю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 в особі представника - адвоката - Дубчак Л.С. звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з данною позовною заявою.

Ухвалою суду від 15.08.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

08.11.2024 року від Органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності їх представика та прохання про долучення до матеріалів справи висновку №100-15506 від 06.11.2024 року.

Ухвалою суду від 13.11.2024 року закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 08 серпня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась дочка ОСОБА_5 . Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року шлюб між сторонами було розірвано. Починаючи з літа 2023 року батько з дитиною разом не проживає, не цікавиться її життям, обов`язків із виховання дитини належно не виконує. До 12 червня 2024 року аліменти на утримання дитини сплачувались роботодавцем відповідача за судовим наказом від 19 вересня 2023 року в справі № 754/13000/23, виданим на підстави заяви ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу відповідач обмежив будь-які контакти із позивачем, заблокував її номер телефону та заблокував її в усіх соціальних мережах. Місце проживання малолітньої ОСОБА_5 було зареєстроване в квартирі, яка належить на праві власності батькові відповідача, за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою було зареєстровано місце проживання позивача. У квітні 2024 року позивач дізналась, що ще в листопаді 2023 року позивача та малолітню ОСОБА_5 було знято з місця реєстрації за вказаною адресою, про що протягом більше як пів року її ніхто не повідомив. Після того, як позивач дізналась про зняття з місця реєстрації, через Єдиний державний веб-портал електронних послуг (Дія) вона намагалась зареєструвати місце проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 (квартира належить на праві власності матері позивача ОСОБА_6 ), для чого через веб-портал відповідачу було надіслано запит для підтвердження місця проживання дитини. Запит було надіслано щонайменше 7 разів протягом 2 днів в різні часові проміжки. Однак такі запити відповідачем були проігноровані, згоду на реєстрацію місця проживання дочки відповідач не надав. Відповідач порушує права дитини, не забезпечує виконання обов`язку із реєстрації місця проживання дитини та не виходить із її найкращих інтересів, з огляду на що позивач з метою ефективного захисту прав дитини та попередження майбутніх зловживань батька вимушена звернутись до суду із даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Від представника третьої особи на адресу суду надійшов лист з проханням розглядати справу без участі їх представника за наявними документами та доказами, враховуючи фактичні обставини справи та ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що 08.08.2018 року між сторонами був зареєстрований шлюб, який рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року було розірвано.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з матір`ю.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_7 , після реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_4 » було змінено на « ОСОБА_4 », про що Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зроблено відповідний актовий запис №768.

Відповідно до статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З висновку Органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №100-15506 від 06.11.2024 року, слідує, що в межах чинного законодавства України та в інтересах дитини вирішено за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю - ОСОБА_3 . Окрім того у висновку вказано, що батько дитини - ОСОБА_2 надав свої письмові пояснення, в яких він зазначив, що не заперечує проти визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Пунктом 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

З огляду на викладене, беручи до уваги вік та інтереси дитини, яка звикла до умов проживання саме з матір`ю, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 223, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір`ю - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 968,96 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.01.2025 року.

Суддя Н.Д.Буша