Ухвала

від 22.01.2025 по справі 757/74/25-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

757/74/25-к

1-кс-88/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000000660 від 19.04.2023,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000000660 від 19.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, подане клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник власника майна в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення клопотання заперечував.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

З урахуванням положень п. 15 ч. 1 ст. 7, 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов висновку.

Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона обвинувачення вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12023000000000660 від 19.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Слідчий у клопотанні вказує, що з метою збереження речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, вилучене в ході обшуку, за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон Iphone 16 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 , чорнові записи на 1 арк., сімкартка № НОМЕР_4 , 2 тримача до сім карток № НОМЕР_5 до номеру НОМЕР_3 та № НОМЕР_6 , печатка ТОВ «КІРА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45355605), 1 аркуш паперу з відтисками печатки ТОВ «КІРА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45355605), прозора папка з документами ТОВ «КІРА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45355605) на 39 арк.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 5 статті 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов висновку, що слідчий не обґрунтував подане клопотання для безспірного висновку про необхідність такого арешту та цілі такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Вказане узгоджується із завданнями кримінального провадження та виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення обставин, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння особою належним майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1