Рішення

від 17.01.2025 по справі 607/27778/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2025 Справа №607/27778/24 Провадження №2/607/394/2025

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Кузьменкової О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Леся Степанівна про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л.С. про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що вона є спадкоємцем 1/8 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 102,0 кв. м, житловою площею 67,8 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки прийняла спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок.

У зв`язку із не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та визнати за нею право власності на 1/8 частку житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 102,0 кв. м, житловою площею 67,8 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання позивач не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їхпредставнику судове засідання не з`явилися, однак подали заяви про розгляд справи без участі їх участі, позов визнають та не заперечують проти його задоволення.

Представник відповідача Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі їх представника, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно достатті 206 ЦПК України,позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є усі законні підстави ухвалити рішення про задоволення позову.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, при вирішенні справи по суті покладається на думку суду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 28 березня 2002 року Дичківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 4.

05 серпня 2024 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л.С. заведено спадкову справу № 89/2024. Відповідно до матеріалів спадкової справи, заповіт від імені ОСОБА_7 не посвідчувався. Спадкоємцями за законом, які спадщину прийняли є онуки спадкодавця: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою від 24 травня 2024 року за № 168, виданою Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, де міститься запис про їх реєстрацію за даною адресою на день смерті спадкодавця, батько яких ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_9 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане повторно 18 травня 2024 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 18. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 77877377 від 05 серпня 2024 року, Тернопільською районною державною нотаріальною конторою 22 листопада 1996 року заведено спадкову справу № 351 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 . Відповідно до довідки, виданої Державним нотаріальним архівом Тернопільської області 22 серпня 2024 року за № 926/01- 21, єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_9 є його дружина ОСОБА_7 , яка спадщину прийняла. Заповіти від імені ОСОБА_9 не посвідчувались. Крім неї інших спадкоємців немає.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , видане 27 листопада 2023 року Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 136.

21 травня 2024 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л.С. заведено спадкову справу № 61/2024. Відповідно до матеріалів спадкової справи, заповіт від імені ОСОБА_6 не посвідчувався. Спадкоємцем за законом, яка спадщину прийняла є дочка спадкодавця ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за № 162 від 17 травня 2024 року вбачається, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року двір колгоспний, членами якого є: ОСОБА_9 голова двору (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), члени колгоспного двору: ОСОБА_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Згідно із довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації за № 833 від 08 серпня 2024 року вбачається, що за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 року державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не проведена.

Із довідки Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за № 336 від 13.12.2024 вбачається, що за померлою ОСОБА_6 згідно запису у земельно-кадастровій книзі рахується земельна ділянка для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд площею 0,19 га в АДРЕСА_1 . Земельна ділянка не приватизована.

10.08.2024 ФОП ОСОБА_10 на ім`я позивача ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , із характеристики та експлікації якого зокрема містить: житловий будинок літ. А, господарська будівля літ. Б, вбиральня літ. В, погріб літ. Пг, огорожа № 1-4, свердловина № 5, вимощення літ. І.

Із інформаційної довідки ФОП ОСОБА_10 про технічний стан об`єкта нерухомого майна за № 180/24 від 21.08.2024 вбачається, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами (житловий будинок літ. А, господарська будівля літ. Б, вбиральня літ. В, погріб літ. Пг, огорожа № 1-4, свердловина № 5, вимощення літ. І), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 102,0 кв. м, житлова площа 67,8 кв. м, завершені будівництвом до 05.08.1992 р.

Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л.С. за № 270/02-31 від 28 жовтня 2024 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , у зв`язкуіз відсутністюправовстановлюючого документана житловийбудинок,а також,узв`язку із тим, що дане майно належить колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_9 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - його члени. Відтак, нотаріусом не може бути видано свідоцтво про право на спадщину на майно, оскільки відповідно до статті 47 Закону України «Про нотаріат», для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що вона є спадкоємцем 1/8 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 102,0 кв. м, житловою площею 67,8 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки прийняла спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок.

Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. ст. 1216,1220, ч. 5 ст. 1268ЦК України,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статей 1217 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положеннями ст. 1218, частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як встановлено ч. 1, 2, 5 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Пленумом Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено щодо правовідносини, що виникли до прийняття 15.04.1991 року Закону України «Про власність»,застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до вказаної дати, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, що належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснювалося за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена колгоспного двору встановлювався з огляду на рівність часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (ч.2ст.123 ЦК УРСР).

Згідно із вимог чинного законодавства на час розгляду справи, порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 ЦК України).

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV, із змінами і доповненнями.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 15 названого Закону, перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703.

За п. 26 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, необхідними документами є ті, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, свідоцтво про право власності на спадщину, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, державний акт на право власності на земельну ділянку, рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також інші документи, визначені пунктом 27 Порядку.

Статтею 41Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Правовідносини щодо права власності на будинок регулюються нормативно-правовими актами, які були чинними на час їх виникнення, а саме, Технічними вказівками по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 27 червня 1972 року, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 13 квітня 1979 року №112/5 , Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 12 травня 1985 року №5- 24/26, згідно з положеннями яких суспільна група господарства переважно встановлюється залежно від роду занять глави сім`ї. Глава сім`ї визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми членами сім`ї за їхньою взаємною згодою. Залежно від роду занять глави сім`ї господарство відноситься до суспільної групи колгоспників, робочих, службовців, кустарів чи селян-одноосібників. Виняток із загального правила складають господарства, в яких проживають працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять глави сім`ї, відносяться до господарства колгоспників. Господарства пенсіонерів, які не мають працюючих членів сім`ї відносяться до тієї суспільної групи, до якої ці особи відносилися до переходу на пенсію.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається, виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до п. 20 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (затверджених ЦСУ СРСР 12 травня 1985 року №5-24/26) суспільна група господарства визначається у залежності від роду занять голови господарства (сім`ї). Такі ж вказівки по визначенню суспільної групи двору дані у Постанові Держкомстату СРСР від 12 травня 1990 року.

У частині 1 ст.2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» від1липня 2004року №1952-IV вказано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьофіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У ч. 1 ст. 3 вказаногоЗакону передбачено обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Частинами 2, 3ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»регламентовано, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, а речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15,ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення, (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54 цс 12).

Суд вважає, що в даному випадку мають місце обставини, передбачені ст. 392 ЦК України, оскільки позивач, будучи спадкоємцем майна померлої, дійсно набула право власності на частку нерухомого майна вищевказаногодомоволодіння, що належало її померлій матері в порядку спадкування за законом, але яке не може оформити у позасудовому порядку із-за відсутності на цю нерухомість правовстановлюючих документів, оскільки право власності на спірне домоволодіння проходило формування згідно законодавства, чинного на момент утворення цього домоволодіння та до теперішнього часу, постійно змінювалося, та як вбачається з наданих суду доказів має статус колгоспного двору, право власності на який належало особам, які станом на 15.04.1991 проживали і були зареєстровані в цьому житловому будинку з погосподарськими спорудами і будівлями.

За вказаних обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що зазначені позивачем обставини унеможливлюють іншим способом захистити свої права та інтереси, оскільки її померла матір не отримала за життя правовстановлюючих документів на належне їй майно та не здійснила державної реєстрації свого права власності, зважаючи на відмову нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та враховуючи визнання відповідачами позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом визнання за позивачем права власності на 1/8 частку житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 102,0 кв. м, житловою площею 67,8 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1264, 1268 Цивільного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Леся Степанівна про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 102,0 кв. м, житловою площею 67,8 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

відповідачі:

1. ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

2. ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання АДРЕСА_2 ;

3. ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

4. ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

5. Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 04394875, місцезнаходження вул. Галицька, 47 с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області;

третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідачів приватнийнотаріус Тернопільськогорайонного нотаріальногоокругу НечайЛеся Степанівна,місцезнаходження м.Тернопіль пл.Героїв Євромайдану,9/131.

Повний текст рішення суду складено та підписано 22 січня 2025 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко