Рішення

від 22.01.2025 по справі 140/12338/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12338/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що ГУ ПФУ у Волинській області призначило йому з 23.09.2024 пенсію по інвалідності, однак протиправно не зарахувало до трудового (страхового) стажу період навчання з 01.09.1983 по 14.06.1990, який підтверджений записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а також дипломом серії НОМЕР_2 та додатком до вказаного диплому за № 237-100. Крім того, враховуючи положення статей 12, 29 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та зважаючи на наявність у нього страхового стажу більше 34 років, вважає, що відповідачем протиправно призначено йому пенсію по інвалідності в розмірі 50% від розміру пенсії за віком, а не в розмірі 100 % від розміру пенсії за віком.

З урахуванням наведеного позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо незарахування до трудового (страхового) стажу періоду навчання з 01.09.1983 по 14.06.1990, визнати бездіяльність відповідача протиправною про встановлення розміру пенсії 50 % від пенсії за віком, зобов`язати відповідача зарахувати до трудового (страхового) стажу період навчання з 01.09.1983 по 14.06.1990 та провести перерахунок розміру пенсії з 23.09.2024, зобов`язати відповідача призначити пенсію по інвалідності в розмірі 100 % від розміру пенсії за віком, та провести перерахунок розміру пенсії з 23.09.2024 (а.с. 21-23).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав. В обґрунтування такої позиції зазначив, що позивачу з 23.09.2024 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). При призначенні пенсії позивачу до страхового стажу не враховано період навчання у Запорізькому машинобудівному інституті у 1983-1990 роках та період проходження строкової військової служби у 1984-1986 роках, оскільки останній не надав уточнюючих документів. Крім того, відповідно до частини першої, абзацу другого частини другої статті 33 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону; непрацюючі особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону. Оскільки за матеріалами пенсійної справи позивач перебуває у трудових відносинах, а його страховий стаж становить 33 роки 3 місяці 22 дні (при необхідному не менше 35 років для чоловіків), тому пенсія позивачу призначена у розмірі 50 % розміру пенсії за віком. З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою та з 23.09.2024 є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, що підтверджується довідкою від 14.04.2022 №764-5001066387 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 9), довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №187041 (а.с. 37).

З 23.09.2024 ОСОБА_1 , на підставі його заяви від 15.10.2024 (а.с. 34), призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV у розмірі 50% пенсії за віком, загальний страховий стаж для призначення пенсії становить 34 роки 9 місяців 23 дні, з яких його набутий страховий стаж - 33 роки 0 місяців 22 дні, додатковий стаж 1 рік 9 місяців 1 день, що підтверджується рішенням про призначення пенсіївід 23.10.2024 №032350029290 (а.с. 15).

Листом від 04.11.2024 №0300-0304-8/65153 відповідач повідомив позивача, що відповідно до його заяви від 15.10.2024 про призначення пенсії по інвалідності до страхового стажу до надання уточнюючих документів не зараховано період навчання у Запорізькому машинобудівному інституті у 1983-1990 роках та період проходження строкової військової служби у 1984-1986 роках (а.с. 45 зворот). Незарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1983 по 14.06.1990 також підтверджується розрахунком стажу форма РС-право (а.с. 16).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо встановлення розміру пенсії 50 % від пенсії за віком та щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1983 по 14.06.1990, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

01.01.2004набрав чинності Закон №1058-IV, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені устатті 36цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченогостаттею 32цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи

Згідно з частиною першою статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності відповідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно достатей 27і28цього Закону.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 33 Закону № 1058-IV непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно достатей27і28цього Закону, за наявності такого страхового стажу: у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно; у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно; у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно; у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно; у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно; у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

Як передбачено абзацом восьмим частини другої статті 33 Закону № 1058-IV, непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченогостаттею 26цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно достатей 27і28цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного вабзаці першомучастини першої статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 24 Закону №1058-IV до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

З аналізу вище наведених норм слідує, що непрацюючі особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно достатей 27і28цього Закону, за наявності страхового стажу не менше 35 років (для чоловіків). Це право стосується виключно непрацюючих осіб з інвалідністю III групи.

Тобто працюючі особи з інвалідністю III групи не мають права на призначення пенсії у такому розмірі. Якщо особа з інвалідністю III групи набуде статусу непрацюючого пенсіонера, вона зможе скористатися правом вибору пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності необхідного страхового стажу (35 років для чоловіків).

На користь вище наведеного свідчить положення і частини четвертої статті 47 Закону №1058-IV, якою передбачено, що у разі працевлаштування особи, якій призначено пенсію відповідно дочастини другоїстатті 33 цього Закону (крім випадків, коли особа досягла пенсійного віку, передбаченогостаттею 26цього Закону), у період роботи пенсія по інвалідності виплачується у розмірі, передбаченомучастиною першоюстатті 33 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону№ 1058-IV працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно допунктів 1-7,11-13частини першої статті 11 цього Закону.

Стаття 11 Закону № 1058-IV визначає осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Так, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру (пункт 1 частини першої статті 11 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених упунктах 1(крім фізичних осіб, які використовують працю домашніх працівників),4-1,10,14статті 11 цього Закону

Відтак, Закон № 1058-IV відносить до працюючих пенсіонерів осіб пенсіонерів, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.09.2024 призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV у розмірі 50% пенсії за віком, що підтверджується рішенням про призначення пенсіївід 23.10.2024 №032350029290 (а.с. 15), тобто відповідно до частини першої статті 33 Закону № 1058-IV.

При цьому, за матеріалами пенсійної справи позивач є працюючим пенсіонером (а.с. 15, 46, 47).

Так з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (довідка форми ОК-5) (а.с.42-45, 54-57) слідує, що позивачу, зокрема, у період з січня по вересень 2024 року включно нараховується та виплачується заробітна плата страхувальниками КП «Луцьке підприємство електротранспорту» (код ЄДРПОУ 03327931) та КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725) та вказаний період трудової діяльності зараховано позивачу до страхового стажу, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії від 22.11.2024 №032350029290 (а.с. 47) та розрахунок стажу-форма РС-право (а.с. 48).

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером, а тому суд приходить до висновку, що відповідно до частини другої статті 33 Закону № 1058-IV на даний час він немає права на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

З приводу посилання позивача на норми статей 12, 29 Закону №1788-ХІІ, суд зауважує, що, як встановлено вище, позивачу призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності саме відповідно до Закону №1058-ІV, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми вказаного Закону.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не було правових підстав для не застосування частини першої статті 33 Закону № 1058-IV при призначенні позивачу розміру його пенсії по інвалідності та обчисленні її у розмірі 50 % пенсії за віком, судом не встановлено порушень вимог пенсійного законодавства при визначенні позивачу розміру пенсії по інвалідності, оскаржувані у цій справі бездіяльність та дії відповідача щодо встановлення позивачу розміру пенсії по інвалідності 50 % від пенсії за віком є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні взаємопов`язаних позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Щодо взаємопов`язаних позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача зарахувати до трудового (страхового) стажу період навчання з 01.09.1983 по 14.06.1990 та провести перерахунок розміру пенсії з 23.09.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Як встановлено абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у нійвстановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 8 Порядку 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Матеріалами справи підтверджено, що до заяви про призначення пенсії по інвалідності від 15.10.2024 (а.с. 34) позивач долучив, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_1 (а.с. 39-41), диплом серії НОМЕР_2 від 26.06.1990 (а.с .38) та додаток до диплому серії НОМЕР_2 (а.с. 38 зворот).

Так, відповідно до записів №№1-2 трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 01.09.1983 по 14.06.1990 навчався у Запорізькому машинобудівному інституті, а з 02.07.1984 по 26.05.1986 проходив службу військову службу.

У свою чергу, дипломом серії НОМЕР_2 від 26.06.1990 підтверджено, що ОСОБА_1 у 1983 році вступив до Запорізького машинобудівного інституту ім. В. Я. Чубаря і в 1990 році закінчив повний курс названого інституту. Такий диплом містить підпис ректора учбового закладу та інформацію про присвоєння позивачу кваліфікації інженера промислового транспорту. Аналогічні записи щодо періоду навчання позивача містяться у додатку до диплому серії НОМЕР_2 .

Та обставина, що у трудовій книжці позивача також містяться відомості про проходження позивачем військової служби не є підставою для незарахування позивачу до страхового стажу періоду навчання, який підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 від 26.06.1990 та додатком до диплому серії НОМЕР_2 .

Суд також вважає за необхідне зазначити, що частиною третьою статті 44 Закону №1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

З урахуванням наведеного суд відхиляє посилання відповідача на ненадання позивачем уточнюючих документів, позаяк орган Пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставин.

Відповідно до пункту 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; даліПорядок №22-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд наголошує, що законодавством саме на орган Пенсійного фонду покладено обов`язок здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою про призначення пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, однак вчинення хоч якихось дійз боку відповідача для перевірки поданих позивачем документів суду не надано.

Підсумовуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 14.06.1990.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування позивачу до страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 14.06.1990 та зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 23.09.2024 (з часу призначення пенсії) перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії, зарахувавши до страхового стажу вказаний період навчання.

Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн., сплачений квитанцією від 28.10.2024 в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями243,245,246,255,262КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1983 по 14.06.1990.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 23.09.2024 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 14.06.1990.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя О. О. Андрусенко