Рішення

від 22.01.2025 по справі 140/13631/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13631/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Корсойл-Агро до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Корсойл-Агро (далі ФГ Корсойл-Агро, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ Укртрансбезпеки у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.09.2024 № ПШ 038200 в розмірі 17000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки 05.09.2024 дотримання вимог про автомобільний транспорт при здійсненні перевезень вантажу транспортним засобом DAF, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом CARNEHL, номерний знак НОМЕР_2 , було виявлено відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме особистої картки водія ОСОБА_1 у цифровому тахографі, чим порушено пункт 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385), відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

На підставі акта перевірки та долучених до нього документів оскаржуваною постановою до перевізника відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт було застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн.

Позивач не погоджується із даною постановою та вважає її протиправною, оскільки особиста картка водія ОСОБА_1 наявна з 27.03.2024 та була при ньому на час проведення перевірки.

Вказує на те, що в силу зазначених правових приписів Інструкції №385 законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

Тобто, наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом мати однин з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.

Підсумовуючи викладене, вважає, що абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачає відповідальність саме за відсутність на момент перевірки визначених законом документів, а не їх використання. Такими документами відповідно до п.3.3 Інструкції №385 в даному випадку мали бути картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа. Таким чином, оскільки у водія позивача на момент перевірки була в наявності діюча картка водія, констатувати недотримання позивачем вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт в цьому випадку немає підстав.

На думку позивача, відсутність особистої картки водія в тахографі не є тотожним поняттю відсутності у водія передбачених законодавством документів, а може свідчити про порушення водієм (в разі його вчинення) обліку робочого часу та часу відпочинку, оскільки саме з такою метою вона там розміщується.

На підставі вищезазначеного просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та зазначила, що невикористання картки водія в цифровому тахографі під час перевезення вантажів не надає можливість зробити власну роздруківку даних роботи тахографа та зафіксувати особистий режим роботи та відпочинку водія на цифровому тахографі та в подальшому відтворити його на паперовому носії (здійснити роздруківку). Оскільки невикористання особистої картки водія унеможливлює зробити роздруківку даних роботи та відпочинку водія, тому слід вважати відсутністю вказаних документів під час перевірки, що в свою чергу є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу.

З огляду на викладене вище вважає, що відповідач належним чином виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови, тому підстави для задоволення позовних вимог ФГ Корсойл-Агро про визнання цієї постанови протиправною та її скасування відсутні, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з аргументами відповідача у відзиві та вважає їх необґрунтованими, оскільки відсутність особистої картки водія у слоті тахографа, про що зазначено в вкті перевірки № АР 037272 від 05.09.2024, не є тотожним поняттю відсутності у водія передбачених законодавством документів, а може свідчити про порушення водієм (в разі його вчинення) обліку робочого часу та часу відпочинку, оскільки саме з такою метою вона там розміщується. Таким чином, вважає доводи відповідача безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Підсумовуючи викладене, зазначає, що абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачає відповідальність саме за відсутність на момент перевірки визначених законом документів, а не їх використання, у зв`язку з чим вважає оспорювану постанову від 30.09.2024 № ПШ 038200 про застосування до ФГ Корсойл-Агро адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн протиправною, яка підлягає скасуванню.

Також до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, де представник відповідача вказує на неправильне трактування позивачем норми законодавства, оскільки використання картки водія має наслідком виконання роздруківки з метою контролю роботи водія за допомогою цифрового тахографа, а тому її невикористання свідчить про відсутність документів, що фіксують показники роботи конкретного водія, внаслідок чого не є можливим перевірити дотримання водіями транспортних засобів режимів праці та відпочинку.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Відділу Укртрансбезпеки у Волинській області 05.09.2024 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 30.08.2024 №НР 001443 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу Укртрансбезпеки у Волинській області у період з 02.09.2024 до 08.09.2024 на 40 км. автомобільної дороги Н-22 проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт №АР 037272 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Актом перевірки зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010, а саме: під час здійснення внутрішніх перевезень вантажу (соняшник) згідно товарно-транспортної накладної серії ПЗО №105436 від 05.09.2024 на момент здійснення перевірки відсутня особиста картка водія ОСОБА_1 у цифровому тахографі.

Водій від пояснень щодо встановленого порушення відмовився, про що міститься запис в акті перевірки та підпис водія.

Відповідачем 11.09.2024 ФГ Корсойл-Агро рекомендованим листом направлено повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 30.09.2024 з 10 по 12 годину за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3, поверх 4.

30.09.2024 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області, за результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 038200, якою до перевізника ФГ Корсойл-Агро за відсутність документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: картки водія ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по спірному рішенню, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІII Про автомобільний транспорт (далі Закон №2344-ІII) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Абзацом третім пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №196-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, зокрема Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.

Згідно розпорядження КМ України від 02.12.2021 № 1579-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворено відділи державного нагляду (контролю) у Волинській області.

Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідача.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) визначає Порядок Проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі, затвердженого постановою КМ України №1567 від 08.11.2006 (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).

Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом №2344-ІII.

Стаття 48 Закону №2344-ІІІ визначає перелік документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною 2 даної статті визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Зокрема, абз. 3 частини 1 статті 60 даного Закону визначено, що за виконання перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У Законі №2344-ІІІ (стаття 1) наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385.

Відповідно до пункту 1.4. Інструкції №385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно із пунктом 3.1. Інструкції № 385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та пости сервісного обслуговування тахографів використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Фактичною підставою для притягнення ФГ Корсойл-Агро до відповідальності відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки факту відсутності особистої картки водія ОСОБА_1 у цифровому тахографі, що є порушенням статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт. Зокрема, такий висновок зроблено в акті перевірки від 05.09.2024 №АР 037272. Зазначений встановлений під час перевірки факт не заперечує позивач.

Проаналізувавши зібрані по справі докази суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами було доведено факт вчинення позивачем даного порушення, виходячи з наступного.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ визначено перелік документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів та, які є загальнообов`язковими для перевізників.

При цьому, вказаний перелік документів не є вичерпним і іншими нормативними актами для перевізників та водіїв передбачені наявність інших документів, які повинні бути надані уповноваженими органам при проведенні перевірки.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі- Положення №340).

Пунктами 1.2, 1.3 даного Положення визначено, що воно встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Як встановлено п.6.1 розділу VI Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Згідно з пунктом 6.4 розділу VI Положення №340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

11.10.2005 набув чинності Закон України Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) №2819-IV від 07.09.2005.

Крім цього, Європарламентом та Європейською Радою 15.03.2006 було прийнято Постанову (ЄС) № 561/2006 щодо гармонізації певного соціального законодавства, що стосується автомобільного транспорту та вносить змін до Постанови Ради (ЄЄС) №3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і відміняє Постанову Ради (ЄС) №3820/85. Цією постановою були визначені Правила щодо часу відпочинку та роботи водія, які набули чинності з 11.04.2007.

За вимогами таких Правил передбачено, щоб водії транспортних засобів завжди мали при собі і могли надати до перевірки реєстраційні листи за поточний тиждень і ті, які водій використовував в попередні 15 днів, картку водія, якщо вона у нього є, будь-який звіт складений від руки і роздруківку, зроблені впродовж поточного тижня і попередніх 15 днів (а з 01.01.2008 в обох випадках за поточний день і попередні 28 днів). В тому ж випадку, коли водій не має можливості надати вищевказані документи, він повинен надати супровідний лист (документ, про періоди часу, коли водій не керував транспортним засобом), форма якого розроблена та затверджена Рішенням Європейської Комісії від 12.04.2007.

Отже, водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як реєстраційний листок та роздруківка.

Суд зазначає, що щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія. Для такого приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

У спірних правовідносинах транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, який був увімкнений, у свою чергу, для цифрового тахографа щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку не використовуються, а необхідними є інші документи.

Пунктом 3.3 Інструкції №385, зокрема, передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР 994_016, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відтак, пункт 3.3 Інструкції №385 зобов`язує водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечувати його правильну експлуатацію та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа, а у разі використання цифрового тахографа використовувати особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом з метою відображення (роздруківки) даних про режим роботи та відпочинку та їх зберігання.

Тобто, водій транспортного засобу зобов`язаний на вимогу інспектора роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок, тобто надати документи, які передбачені частиною другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ, з метою перевірки дотримання режиму праці та відпочинку.

У спірному випадку позивач вважає, що водієві під час перевезення вантажів достатньо лише мати картку водія, незалежно від того, чи використовується (міститься) вона у цифровому тахографі. Однак з такими твердженнями позивача суд не погоджується, оскільки відповідно до пунктів 1.4, 3.3 Інструкції №385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі (використовувати особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом), тобто така картка має використовуватися у цифровому тахографі.

У протилежному випадку її призначення не буде виконане, що не дає можливості інспектору перевірити дотримання водієм режиму роботи та відпочинку. Також помилковими твердження позивача є те, що відсутність особистої картки водія в цифровому тахографі може свідчити про порушення водієм (в разі його вчинення) обліку робочого часу та часу відпочинку. Відсутність такої картки у цифровому тахографі унеможливлює здійснити роздруківку даних про роботу та відпочинок водія та перевірити дотримання водієм такого режиму. Лише за наявності особистої картки водія в цифровому тахографі створює можливість перевірити дотримання водієм режиму праці та відпочинку.

При цьому суд звертає увагу на те, що в акті перевірки взагалі не йде мова про порушення позивачем режиму праці та відпочинку водія.

У даному випадку відповідальність передбачена за відсутність документів, визначених ст. 48 Закону №2344-ІІІ, куди включається надання роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Суд погоджується з відповідачем, що за фактичних обставин справи є правильна кваліфікація відсутності картки водія у цифровому тахографі в подальшому створює відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія за наявності цифрового тахографа, за що передбачена відповідальність відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.

Слід наголосити, що в даному випадку, під час проведення перевірки 05.09.2024 було встановлено, що карткою водія ОСОБА_1 на час проведення перевірки не було зроблено записів режиму роботи та відпочинку. Тобто, картка водія була відсутня у цифровому тахографі, що не заперечується позивачем.

Як зазначалося судом вище, нормами чинного законодавства чітко передбачено необхідність використання водіями особистих карток водія та на вимогу посадових осіб контролюючого органу створити відповідний документ та мати його при собі для можливості подальшого надання вказаного документу для перевірки відповідній посадовій особі.

Відповідно до приписів чинного законодавства роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок повинна містити інформацію щодо того водія, який перебуває за кермом, а зазначене можливе тільки за умови використання ним персональної картки водія. Відсутність записів картки водія автоматично тягне за собою висновок про відсутність документа роздруківки на паперовому носії інформації про його ж роботу та відпочинок та картки, що є порушенням вимог ст. 48 Закону №2344-III, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст.60 даного Закону.

Суд при вирішенні справи враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства щодо призначення, проведення рейдової перевірки від 05.09.2024, правильної кваліфікації виявлених порушень та правомірності винесення постанови від 30.09.2024 № ПШ 038200 про застосування адміністративно-господарського штрафу за допущене порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.

Зважаючи на вищевказане в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Фермерського господарства Корсойл-Агро до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Фермерське господарство Корсойл-Агро (45630, Волинська область, Луцький район, село Княгининок, вулиця Бригадний двір, будинок 16, ідентифікаційний код 36716877).

Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок 3).

СуддяН. В. Стецик