Ухвала

від 21.01.2025 по справі 160/258/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 січня 2025 рокуСправа №160/258/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СК МАГНАТ» до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СК МАГНАТ» до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/258/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 13.01.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів оплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

16.01.2025 від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про долучення платіжної інструкції про сплату судового збору.

Суд зазначає, що приписами частини третьої статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 7 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом

Відповідно до положень частини восьмої статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини 1 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до частини 4 статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

Судом установлено, що клопотання та платіжна інструкція подані позивачем через офіційну електронну адресу суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 дійшла висновку, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним документом, підписаним КЕП, є належним та правомірним способом звернення до суду, що ототожнюється зі зверненням через канцелярію або за допомогою традиційних засобів поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що ці висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Подане клопотання позивачем не створено у системі «Електронний суд» з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Наведене дає підстави дійти висновку, що позивач використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Крім того, позивач не покликався на неможливість звернення з клопотанням через систему «Електронний Суд», доказів, які б свідчили про технічні проблеми подання клопотання через систему «Електронний Суд», позивачем не надано.

Під час наведення вказаної вище позиції суд враховує ухвалу Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі № 600/548/23-а.

З огляду на недотримання позивачем вказаних вище вимог КАС України, суд дійшов висновку про неможливість прийняття зазначеного клопотання та доданої до нього платіжної інструкції.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, суд дійшов висновку про можливість продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви на п`ять календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

Згідно з ч. 6 ст. 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява буде повернута заявникові.

Керуючись ст. ст. 121, 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «СК МАГНАТ» строк для усунення недоліків позовної заяви, поданої до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

Установити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 13.01.2025.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна