Ухвала

від 21.01.2025 по справі 240/862/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2025 року м. Житомир справа №240/862/25

категорія 112030700

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області та до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області та до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати відмову відповідачів щодо надання їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) захисника України після смерті її сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - протиправною;

- зобов`язати відповідачів надати їй статус члена сім`ї загиблого (померлого) захисника України після смерті її сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , видавши їй посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.

Суд відмічає, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що підставою для її звернення з даним позовом до суду є відмова у наданні їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) захисника України після смерті її сина ОСОБА_2 . При цьому, в якості відповідачів за поданим позовом ОСОБА_1 визначила одразу двох суб`єктів владних повноважень - Житомирську районну державну адміністрацію Житомирської області та ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак, з огляду на положення пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві ОСОБА_1 повинна була зазначити позовні вимоги окремо щодо кожного відповідача. Однак, зазначені нею в прохальній частині позовної заяви вимоги, заявлена одночасно до двох відповідачів, оскільки позивач просить визнати протиправною відмову відповідачів у наданні їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) захисника України та зобов`язати відповідачів надати їй такий статус.

Крім того, суд звертає увагу, що Житомирська районна державна адміністрація Житомирської області та ІНФОРМАЦІЯ_3 є самостійними суб`єктами владних повноважень, які в межах спірних правовідносин наділені різною компетенцією. При цьому, з доданого до позовної заяви листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.08.2024 №10332 вбачається, що документи ОСОБА_1 щодо видачі їй посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) захисника України розглядав саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , який і відмовив їй у видачі такого посвідчення.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити заявлені нею позовні вимоги та привести їх у відповідність до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, а саме вказати окремі позовні вимоги щодо оскарження протиправних, на переконання позивача, рішення/дій/бездіяльності Житомирської районної державна адміністрація Житомирської області та щодо оскарження протиправних, на переконання позивача, рішення/дій/бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановити їй строк для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції (в 3-х екземплярах) із зазначенням в її прохальній частині окремих позовних вимог (зміст заявлених нею позовних вимог) щодо кожного з відповідачів.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович