Рішення

від 21.01.2025 по справі 320/48354/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року м. Київ № 320/48354/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач 1), Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач 2), в якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2024 ВП № 75561572;

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 17.07.2024 ВП № 75561572;

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 17.07.2024 ВП № 75561572;

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про передачу виконавчого провадження від 30.08.2024 ВП № 75561572;

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну назви сторони виконавчого провадження від 16.09.2024 ВП № 75561572;

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт коштів боржника від 16.09.2024 ВП № 75561572;

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження від 17.09.2024 ВП № 75561572.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанови, прийняті в межах виконавчого провадження, підлягають скасуванню. Вказує, що стягувачем 16.07.2024 пред`явлено до виконання ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2021 у справі № 826/18507/16 та не вживалось заходів щодо поновлення пропущеного строку. Трирічний строк для пред`явлення виконавчого документу стягувачем пропущений. Боржником у даному виконавчому провадженні було зазначено посадову особу ДПС у м. Києві з ідентифікаційним кодом ГУ ДПС у м. Києві 44116011 та адресою відповідно ГУ ДПС у м. Києві вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ. ОСОБА_1 жодного документу на свою адресу не отримувала.

З огляду на те, що на виконання незаконної постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2024 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, та про стягнення виконавчого збору від 17.07.2024, то і останні вважає незаконними.

Крім того, позивач вважає незаконними дії державної виконавчої служби з винесення постанови про передачу виконавчого провадження від 30.08.2024, а вказану постанову, яка прийнята на підставі висновку про те, що боржником є фізична особа, а не ГУ ДПС у м. Києві, такою, що підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2024 року позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

25 жовтня 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

До Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року відкрито провадження у справі №320/48354/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів. Витребувано від відповідача завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП №75561572.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття провадження» від 20 листопада 2024 року по справі №320/48354/24 доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Кардашевської Т.В., Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21 листопада 2024 року.

05 грудня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач 2 в своєму відзиві зазначає, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 75561572 з примусового виконання ухвали № 826/18507/16 від 18.03.2021, що видав: Окружний адміністративний суд м. Києва в частині стягнення з начальника Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіної Злати Володимирівни (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 84 080,00 грн, з них: 42040,00 грн - стягнуто на користь стягувача - Аграрної біржі (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33947314).

Оскільки, в матеріалах ВП 75561572 станом на 16.09.2024 відсутні були РНОКПП, дата народження чи паспортні дані позивача, державним виконавцем шляхом здійснення пошуків у ДРАЦС встановлено дату народження та РНОКПП боржника, а шляхом здійснення пошуків в ЄДР встановлено його адресу.

Внесення дати народження та РНОКПП боржника є обов`язковим аспектом подальшого виконання рішення суду, оскільки, у разі невиконання рішення суду добровільно, у примусовому порядку стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина друга статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач та його представник правом надання відповіді на відзив відповідно до положень статті 163 КАС України не скористались.

Відповідач 1 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2021 року у справі №826/18507/16 накладено на начальника Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіну Злату Володимирівну (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) штраф за невиконання рішення суду у розмірі 84 080,00 грн, з них: 42 040,00 грн - стягнуто на користь стягувача - Аграрної біржі (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33947314); 42 040,00 грн - стягнуто до Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100), стягувач - Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС в м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Аграрної біржі до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 липня 2024 року відкрито виконавче провадження №75561572 за ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2021 року у справі №826/18507/16 в частині стягнення 42 040,00 грн на користь Аграрної біржі (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33947314).

17 липня 2024 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) стягнуто з начальника ГУ ДПС у м. Києві Лагутіної З.В. розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 300 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 липня 2024 року стягнуто з начальника ГУ ДПС у м. Києві Лагутіної З.В. виконавчий збір у сумі 4 204грн.

30 серпня 2024 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) передано виконавчий документ в рамках виконавчого провадження №75561572 на виконання Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну назви сторони виконавчого провадження від 16.09.2024 № 75561572 змінено (доповнено) відомості щодо боржника, а саме: ПІБ ОСОБА_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16 вересня 2024 року накладено арешт на кошти боржника в межах суми стягнення 46 544 грн.

У зв`язку із повним фактичним виконанням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2021 року по справі №826/18507/16 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 вересня 2024 року закінчено виконавче провадження №75561572.

Не погоджуючись із вказаними постановами, прийнятими в рамках ВП №75561572 позивачка звернулася із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 серпня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень статей першої, третьої, частин першої, другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2021 року по справі №826/18507/16 накладено на начальника Головного управління ДПС у м. Києві Лагутіну Злату Володимирівну (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) штраф за невиконання рішення суду у розмірі 84 080,00 грн, з них: 42 040,00 грн - стягнуто на користь стягувача - Аграрної біржі (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33947314).

Згідно вимог частини першої статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частинами першої, другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до п. 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року №2129-IX, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2021 року по справі №826/18507/16, набрала законної сили 18 березня 2021 року строк пред`явлення постанови до примусового виконання до 18 березня 2024 року включно.

При цьому, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75561572 з виконання вказаної ухвали прийнято державним виконавцем 17 липня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом №2129-IX від 15.03.2022 року.

Суд зазначає, що ухвала про накладення штрафу за невиконання рішення суду виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як КАС України так і іншими законами України, зокрема Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, тому у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Тотожна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22, від 03 серпня 2023 року у справі №420/10415/22.

Отже, оскільки ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2021 року по справі №826/18507/16 пред`явлено до примусового виконання в період дії на території України воєнного стану, тому у суду відсутні підстави вважати, що її було пред`явлено до примусового виконання з пропуском встановленого строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) правомірно та обґрунтовано, в межах повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» прийняв 17 липня 2024 року постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75561572.

Щодо оскарження постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до приписів частин першої, третьої та четвертої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Зокрема в даному випадку сума виконавчого збору дорівнює 4 204грн.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 26.06.2020 року у справі № 360/3324/19.

Підсумовуючи викладене, суд враховує, що зміст наведених норм дає підстави для висновку, що державний виконавець визначає суму виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження, а у випадку повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) постанова про стягнення виконавчого збору має бути прийнята не пізніше наступного дня з дня наведених обставин. При цьому, останнє повноваження реалізується державним виконавцем, якщо виконавчий збір ще не стягнуто. Крім того, наведені норми дозволяють державному виконавцю вирішити питання про стягнення виконавчого збору як у постановах про відкриття виконавчого провадження, про закінчення виконавчого провадження, так і в окремій постанові, якою вирішується питання про стягнення виконавчого збору, під час здійснення виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Винесення постанови про стягнення виконавчого збору можливе з моменту відкриття виконавчого провадження і до його припинення, зокрема, у випадках повернення виконавчих документів.

Перелік випадків, коли виконавчий збір не стягується, є вичерпним. Після відкриття виконавчого провадження вже розпочинається примусове виконання рішення і, як наслідок, стягнення виконавчого збору.

Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

З огляду на наведене вказана постанова є правомірно.

Щодо постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 (далі Інструкція №512/5) визначено, що витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Отже, як приписами статей 27 та 42 Закону України «Про виконавче провадження» так і положеннями Інструкції №512/5 чітко визначено обов`язок державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору при надходженні виконавчого документа державному виконавцю одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження та про стягнення витрат виконавчого провадження.

При цьому, положення Інструкції №512/5 слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог, зокрема Закону України «Про виконавче провадження», та такі, що не можуть йому суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Отже, виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Таким чином, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» державного виконавця.

Відтак, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання та при цьому, суд зауважує вкотре, до такі дії мають бути вчинені державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Як наслідок, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є аналогічно безумовною дією виконавця та за наслідками вчинених дій в ході виконавчого провадження, забезпечення організації таких дій із визначенням розміру та виду витрат виконавчого провадження згідно нормативно-правових актів Міністерства юстиції України.

Щодо постанови про передачу виконавчого провадження від 30.08.2024 ВП № 75561572.

Під час здійснення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що позивач не займає посаду начальника ГУ ДПС у м. Києві та не є посадовою особою, що в свою чергу унеможливлює подальше виконання ухвали суду.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

З урахуванням вказаного положення Закону України «Про виконавче провадження» та вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень відповідачем 1 30 серпня 2024 року прийнято постанову про передачу виконавчого провадження на виконання відповідачу 2.

З огляду на що вказана постанова не підлягає скасуванню.

Щодо постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження та накладення арешту на кошти боржника від 16.09.2024 ВП № 75561572.

Згідно положень статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

За рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, якими призначено покарання у виді штрафу, стягувачем є уповноважений орган з питань пробації.

За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Після переходу в процесі приватизації права власності на єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну такого державного або комунального підприємства як сторони виконавчого провадження покупцем відповідного єдиного майнового комплексу.

Заміна страховика, що є боржником у виконавчому провадженні, на Моторне (транспортне) страхове бюро України не допускається.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає право державного виконавця з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Верховний Суд та Верховний Суд України неодноразово звертав увагу, зокрема, у своїх постановах від 21.05.2014 № 6-4514, від 22.08.2018 № 471/283/17-ц, від 14.05.2020 у справі №804/8020/16, відсутність коду, дати народження, паспортних даних не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження або його повернення без прийняття до виконання. Оскільки виконавець шляхом направлення відповідних запитів держаний виконавець може встановити необхідні йому дані для виконання рішення суду.

Оскільки, в матеріалах ВП 75561572 станом на 16.09.2024 відсутні були РНОКПП, дата народження чи паспортні дані позивача, державним виконавцем шляхом здійснення пошуків у ДРАЦС встановлено дата народження: та РНОКПП боржника, а шляхом здійснення пошуків в ЄДР встановлено його адресу.

Оскільки, у разі невиконання рішення суду добровільно, у примусовому порядку стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина друга статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

З огляду на що відповідач 2 діючи в рамках законодавства прийняв вказану постанову.

Щодо постанови про закінчення виконавчого провадження.

Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Враховуючи, що ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва станом на 17 вересня 2024 року було виконано в повному обсязі, відповідачем 2 цілком правомірно прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову відповідно до вимог статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.