Рішення

від 21.01.2025 по справі 320/16829/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року м. Київ № 320/16829/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Луганського апеляційного суду

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Луганський апеляційний суд звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09 квітня 2024 року про накладення штрафу на Луганський апеляційний суд в розмірі 10 200 грн на користь держави за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 74059837 за виконавчим листом №360/1028/23, виданим Луганським окружним адміністративним судом 23 січня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. за невиконання рішення суду без поважних причин було накладено штраф у розмірі 10 200 грн. Позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та без з`ясування всіх обставин, що свідчать про поважність причин невиконання Луганським апеляційним судом рішення суду. Вважає, що постанова державного виконавця від 09.04.2024, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та порушує права позивача як сторони виконавчого провадження. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) від 30 липня 2024 року відкрито провадження у справі.

21 серпня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив, сформований в підсистемі «Електронний суд» 02.08.2024.

Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. Вказує, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС перебуває виконавче провадження №74059837 з примусового виконання наказу №360/1028/23, виданого 23.01.2024 Луганським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Луганського апеляційного суду видати судді у відставці ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 19 лютого 2020 року, виходячи з розміру та складових суддівської винагороди судді апеляційного суду, визначених в статті 135 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Враховуючи, що боржником не здійснено заходів направлених на виконання рішення суду, а відтак боржником не виконано вимог виконавчого документа, керуючись статтями 63, 75 Закону за невиконання без поважних причин рішення на боржника постановою від 14.03.2024 накладено штраф на користь держави у розмірі 5 100 грн.

Боржником не здійснено заходів, направлених на виконання рішення суду, а отже рішення суду невиконане повторно без поважних причин, тому 09.04.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10 200,00 грн та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

З огляду на викладене, станом на момент винесення постанови про накладення штрафу існували поважні підстави для застосування до боржника штрафу в розмірі, передбаченому статтями 63, 75 Закону.

Таким чином, Законом прямо передбачені повноваження державного виконавця на винесення постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення, які встановленні з метою здійснення достатніх дій для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

02 жовтня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Луганського апеляційного суду надійшла відповідь на відзив, сформована в підсистемі «Електронний суд» 05.08.2024.

Позивач в своїй відповіді зазначає, що відповідач у своєму відзиві не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність реальної можливості виконання судового рішення Луганським апеляційним судом або наявності умисних дій щодо перешкоджання його виконанню, що може свідчити про винесення виконавцем постанови про накладення штрафу без аналізу наявних матеріалів справи та без встановлення факту відсутності поважних причин.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2024 року справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2024 року прийнято справу №320/16829/24 до провадження судді Жукової Є.О.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття справи до провадження» від 31 жовтня 2024 року по справі №320/16829/24 доставлено до електронного кабінету Луганського апеляційного суду та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 01 листопада 2024 року.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №360/1028/23 зобов`язано Луганський апеляційний суд видати судді у відставці ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 19 лютого 2020 року, виходячи з розміру та складових суддівської винагороди судді апеляційного суду, визначених в статті 135 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». У вказаній справі суд визнав необґрунтованими доводи заперечень проти позову Луганського апеляційного суду щодо перебування всіх суддів разом із керівництвом (голова, заступник голови) Луганського апеляційного суду у відрядженні, відсутність в суді особової справи та будь-яких інших документів стосовно ОСОБА_1 , не є підставами, які унеможливлюють видачу позивачу спірної довідки. Вказав, що підписати спірну довідку мають право особи, інформація про яких міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо.

На виконання вказаного вище рішення Луганським окружним адміністративним судом 23.01.2024 видано виконавчий лист про зобов`язання Луганського апеляційного суду видати судді у відставці ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 19 лютого 2020 року, виходячи з розміру та складових суддівської винагороди судді апеляційного суду, визначених в статті 135 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.02.2024 відкрито виконавче провадження №74059837. Даною постановою боржнику надано десятиденний термін для виконання рішення суду.

Враховуючи, що боржником не здійснено заходів направлених на виконання рішення суду, а відтак боржником не виконано вимог виконавчого документа, керуючись статтями 63, 75 Закону за невиконання без поважних причин рішення на боржника постановою від 14.03.2024 накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

У зв`язку з тим, що боржником не здійснено заходів, направлених на виконання рішення суду, а отже рішення суду невиконане повторно без поважних причин, 09.04.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10 200,00 грн та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем 09.04.2024 постанови про накладення штрафу, позивач звернувся з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями частин першої - третьої статті 63 Закону №1404-VIII, згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що не виконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішенням про накладення штрафу має бути встановлено факт не виконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 №554/13475/15-ц.

Тобто, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

У спірній постанові від 09.04.2024 зазначено, що постановою державного виконавця від 05.02.2024 відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника Луганський апеляційний суд виконати рішення суду протягом десяти днів. Станом на 09.04.2024 рішення суду не виконано, про поважні причини невиконання боржником державного виконавця не повідомлено. У зв`язку з чим постановою від 09.04.2024 на боржника накладено штраф у розмірі 10 200 грн та зобов`язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

Так, матеріали справи свідчать про те, що позивачем не було виконано рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/1028/23.

На думку суду, позивачем задля виконання судового рішення не було вчинено всіх можливих дій, спрямованих на відновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 .

Згідно вимог частини четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, як вказав Луганський окружний адміністративний суд в рішенні по справі №360/1028/23, підписати спірну довідку мають право особи, інформація про яких міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо.

Крім того в ухвалі Луганського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року суд встановив, що звернення до територіального органу Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у цьому випадку не є належним зверненням, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не може надавати роз`яснення щодо порушених питань за відсутності компетенції.

Окрім того, суд зазначає, що відповідач Луганський апеляційний суд з метою виконання судового рішення мав би звернутися до Пенсійного фонду України, Верховного Суду, Вищої ради правосуддя та Ради суддів України за врегулюванням спірних питань щодо осіб, які можуть підписати спірну довідку, оскільки на цей час всі судді Луганського апеляційного суду перебувають у відрядженні.

Отже, відповідачем не вжито всіх можливих заходів, спрямованих на виконання судового рішення.

Наводячи підстави неможливості виконання рішення суду, позивач не подавав доказів вчинення дій, спрямованих на те, щоб посприяти виконанню рішення, або за наявності підстав зупинити проведення виконавчих дій чи відстрочити/розстрочити виконання судового рішення. Не вчиняв, жодних дій, які б були спрямовані на виконання рішення суду у строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, суд приходить до висновку, що боржник не виконав рішення суду у справі №360/1028/23 без поважних причин.

Доказів зворотнього матеріали даної адміністративної справи не містять.

З огляду на зазначене, відповідач, приймаючи оскаржену постанову ВП №74059837 від 09.04.2024 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень, тому підстави для скасування спірної постанови відсутні.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Луганського апеляційного суду відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.