Рішення

від 21.01.2025 по справі 340/4419/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4419/24

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: 7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, провул. В. Шестопала, 1 код ЄДРПОУ 38312222)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , через адвоката Коломойцева М.М., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до суду з позовом до 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (надалі 7 ДПРЗ ГУДСНС у Київській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив службу в 7 ДПРЗ ГУДСНС у Київській області, з якої звільнений 14.06.2021 року. Відповідач у період з 01.01.2020 року по 14.06.2021 року виплачував йому грошове забезпечення у заниженому розмірі, оскільки не застосовував для визначення його окладів (посадового окладу та окладу за спеціальним званням) належну розрахункову величину, установлену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Тож позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо непроведення з ним остаточного розрахунку при звільненні 14.06.2021 року, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті грошового забезпечення з 01.01.2020 року по 14.06.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

2) зобов`язати 7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області здійснити перерахунок та виплату йому грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди:

- з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

- з 01.01.2021 року по 14.06.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

3) зобов`язати 7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області здійснити йому нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби за період 14.06.2021 (день звільнення) по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення (але не більше шести місяців), виходячи з нормативної формули положень ст.117 КЗпП України та приписів постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, з урахуванням принципу співмірності, законодавчо закріпленого ст.117 КЗпП України у спосіб множення показника середньоденного грошового забезпечення за два останні місяці перед звільненням на кількість днів затримки розрахунку, але не більше шести місяців (з урахуванням обмежень, встановлених ст.117 КЗпП України).

Ухвалою судді від 08.07.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"), розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним званням, як складових грошового забезпечення осіб рядового/начальницького складу ДСНС, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, а після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 року, - фіксована сума 1762 грн. Скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" не призвело до зміни (підвищення) розмірів посадових окладів та окладів за спеціальними званнями, установлених постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". У 2020 2021 роках відповідач правильно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення.

Також відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 проходив службу за контрактом в органах і підрозділах служби цивільного захисту, з 2017 року у складі 7 ДПРЗ ГУДСНС у Київській області на посаді начальника караулу 49 державної пожежно-рятувальної частини.

Наказом начальника ГУДСНС у Київській області №198о/с від 14.06.2021 року позивач звільнений зі служби (з виключенням з кадрів ДСНС України) 15.06.2021 року.

Позивач 03.07.2024 року звернувся до суду з цим позовом, стверджуючи, що відповідач у період його служби з 01.01.2020 року по 14.06.2021 року виплачував йому грошове забезпечення у заниженому розмірі, оскільки неправильно обчислював його оклади.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Правовідносини щодо проходження служби цивільного захисту унормовані Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу цивільного захисту України до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

У частині 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.

Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.

Постановою КМУ №704 зокрема затверджено:

- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1;

- схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6;

- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15;

- розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Пунктом 2 постанови КМУ №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 постанови КМУ №704 установлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 4 постанови КМУ №704 (в редакції, чинній на момент її прийняття) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згодом постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яка набрала чинності 28.02.2018 року, у постанові КМУ №704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 року, яка набрала чинності 20.05.2023 року, у постанові КМУ №704 абзац 1 пункту 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Пунктом 5 постанови КМУ №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

- надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 року №623, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 року за №936/32388, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (надалі Інструкція №623), яка застосовується з 01.03.2018 року та на час виникнення спірних правовідносин містила такі норми:

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу.

2. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

3. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

4. Грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які:

- займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами в апараті Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), її територіальних органах та підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчальних закладах цивільного захисту, наукових установах та інших підрозділах, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі - органи управління (підрозділи)).

5. При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день перебування на службі визначається шляхом поділу суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Якщо в період, за який виплачується грошове забезпечення, за правилами, викладеними в цьому пункті, особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту набуває права на встановлення надбавки за вислугу років, а також інших додаткових видів грошового забезпечення, за час із дати виникнення цього права грошове забезпечення виплачується з урахуванням таких змін.

6. Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, визначених у кошторисі органу управління (підрозділу) на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу.

9. Грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби.

13. Грошове забезпечення, що належить особам рядового і начальницького складу і своєчасно їм не виплачено або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, упродовж якого особи рядового і начальницького складу мали право на нього.

Заяви та скарги осіб рядового і начальницького складу щодо грошового забезпечення беруть на облік і розглядають в установленому чинним законодавством порядку.

14. Індексація грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України.

II. Посадові оклади осіб рядового і начальницького складу

1. Посадові оклади особам рядового і начальницького складу виплачуються за займаними посадами відповідно до тарифних розрядів, передбачених у штаті органу управління (підрозділу).

III. Оклади за спеціальним званням

1. Особам рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) виплачуються оклади за присвоєними їм спеціальними званнями рядового і начальницького складу в розмірі, визначеному у додатку 14 до постанови № 704.

2. Виплата окладів за спеціальними званнями особам рядового і начальницького складу проводиться з дня підписання наказу про присвоєння відповідного спеціального звання.

IV. Надбавка за вислугу років

1. Особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за вислугу років у таких розмірах посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням...

V. Надбавка за особливості проходження служби

1. Особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.

3. Розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) на початку року із зазначенням конкретного розміру кожній особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту залежно від складності, важливості, інтенсивності та умов служби з урахуванням асигнувань на грошове забезпечення на відповідний рік.

ХVІ. Преміювання та нагородження грошовою премією осіб рядового і начальницького складу

1. Керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).

8. Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників.

XХХ. Допомога для оздоровлення

1. Особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення.

2. Підставами для виплати особам рядового і начальницького складу допомоги для оздоровлення є їх рапорт із проханням надати зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ керівника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати грошової допомоги для оздоровлення.

Допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби.

3. При визначенні розміру допомоги для оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія, які встановлені особі рядового або начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно з пунктами 3, 4, 11, 12 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року № 593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Особи рядового і начальницького складу належать до персоналу (кадрів) ДСНС.

Служба цивільного захисту закінчується у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу із служби цивільного захисту, загибелі (смерті), визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС.

Цей спір виник з приводу розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , нарахованого та виплаченого йому під час проходження служби цивільного захисту у штаті 7 ДПРЗ ГУДСНС у Київській області у період з 01.01.2020 року до дня його звільнення, яким є день виключення з кадрів ДСНС - 15.06.2021 року.

Суд установив, що у цей період позивачу у складі щомісячного грошового забезпечення були встановлені та виплачувалися такі його види, передбачені постановою КМУ № 704 та розділами ІІ, ІІІ, IV, V, ХVІ Інструкції №623: посадовий оклад (19 тарифний розряд), оклад за спеціальним званням (майор служби цивільного захисту), а також додаткові види грошового забезпечення постійного характеру: надбавка за вислугу років (у відсотках від посадового окладу, окладу за спеціальним званням), надбавка за особливості проходження служби (у відсотках від посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років), премія (у відсотках від посадового окладу).

Крім того, у цей період позивачу відповідно до розділу XХХ Інструкції №623 виплачено одноразовий додатковий вид грошового забезпечення допомога на оздоровлення, а саме при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік у листопаді 2020 року, при наданні щорічної основної відпустки за 2021 рік у травні 2021 року.

Відповідач при нарахуванні позивачу щомісячного грошового забезпечення визначав розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018 року (1762 грн.), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14, як це передбачено пунктом 4 постанови КМУ №704 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") та розділами ІІ, ІІІ Інструкції №623.

Так, за розрахунками відповідача із заокругленням, розмір посадового окладу за займаною позивачем посадою, віднесеною до 19 тарифного розряду, склав 4370 грн. (1762 грн. х 2,48), а розмір окладу за присвоєним йому спеціальним званням "майор служби цивільного захисту" склав 1340 грн. (1762 грн. х 0,76).

Ці суми окладів були використані відповідачем для нарахування позивачу інших щомісячних видів грошового забезпечення, відсоткові розміри яких є похідними від окладів (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії), а також при визначенні сум допомоги для оздоровлення за 2020 та 2021 роки, яка обчислюється із місячного грошового забезпечення на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Між тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким зокрема внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ №704.

З дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 постанови КМУ № 704, яка діяла до зазначених змін, внаслідок чого була відновлена дія пункту 4 постанови КМУ № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018 року.

Отже, з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 виникли підстави для обчислення розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача на підставі первинної редакції пункту 4 постанови КМУ №704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/21, від 25.04.2024 року у справі № 240/16735/21, від 05.06.2024 року у справі № 420/18318/23 у подібних правовідносинах, пов`язаних із застосуванням пункту 4 постанови КМУ № 704 (у редакції, яка діла з 29.01.2020 року) при нарахуванні грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу у період з 29.01.2020 року.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень.

Отже починаючи з 29.01.2020 року, а також з 01.01.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, грошове забезпечення яких регулюється постановою КМУ №704, зріс у порівнянні з прожитковим мінімумом, установленим для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року.

Попри зростання з 2020 року за Законами про Державний бюджет України розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за спеціальними званнями осіб рядового/начальницького складу ДСНС, розміри цих видів грошового забезпечення для позивача не переглядалися, оскільки відповідач не застосовував для їх обчислення належну розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Це призвело як до заниження цих основних видів грошового забезпечення, так і до заниження інших встановлених позивачу щомісячних видів грошового забезпечення (відсоткових надбавок та премії), а також до заниження виплачених йому сум одноразових додаткових видів грошового забезпечення допомоги для оздоровлення, яка обчислюються із місячного грошового забезпечення.

Отже дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 року (дата набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18) по 15.06.2021 року (дата виключення позивача з кадрів ДСНС) без застосування належної розрахункової величини для обчислення окладів слід визнати протиправними.

Порушене право позивача як колишньої особи начальницького складу служби цивільного захисту слід поновити, зобов`язавши 7 ДПРЗ ГУДСНС у Київській області, у штаті якого він тоді перебував, здійснити перерахунок щомісячного грошового забезпечення та допомоги для оздоровлення за цей період, виходячи із розмірів окладів, обчислених із застосуванням належної розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами про Державний бюджет України на 1 січня відповідного календарного року, та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

Розміри (суми) похідних надбавок постійного характеру та премії, що виплачуються у складі щомісячного грошового забезпечення, мають бути обчислені зі збільшеного посадового окладу та збільшеного окладу за спеціальним званням. Суми допомоги для оздоровлення мають бути обчислені із збільшеного місячного грошового забезпечення на день підписання наказів про надання цієї допомоги. З огляду на розмір підвищення грошового забезпечення слід вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його індексації у вказаний період.

Порушень при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, належного за період служби з 01.01.2020 року по 28.01.2020 року, суд не встановив, оскільки у цій період відповідач, керуючись пунктом 4 постанови КМУ №704, здійснював нарахування окладів із застосуванням правильної розрахункової величини.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби з дня звільнення по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення (але не більше шести місяців), то позивач обґрунтовує її посиланням на норми статей 47, 116, 177 КЗпП України (у редакції, чинній на момент звернення до суду).

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин (звільнення позивача зі служби в ДСНС у червні 2021 року), КЗпП України містив такі норми:

Стаття 47. Обов`язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Стаття 117. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

19.07.2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-IX від 01.07.2022 року (надалі Закон №2352-IX), яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема:

1. У Кодексі законів про працю України:

8) частину першу статті 47 викладено в такій редакції:

"Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника";

15) у статті 116:

третє речення частини першої викладено в такій редакції: "Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати";

частину другу викладено в такій редакції:

"У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму";

16) текст статті 117 викладено в такій редакції:

"У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті".

У цій справі датою виникнення правовідносин, пов`язаних з непроведенням повного розрахунку при звільненні, урегульованих статтею 117 КЗпП України, є 15.06.2021 дата звільнення позивача зі служби в ДСНС, а початком періоду затримки розрахунку слід вважати 16.06.2021 року. Позивач ініціював цей судовий спір про розмір його грошового забезпечення за період служби у 2020 2021 року, подавши цей позов у липні 2024 року, тобто під час дії статті 117 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX. Наразі виплата позивачу спірної недоплаченої (невчасно виплаченої) частини грошового забезпечення ще не відбулася, а її розмір не визначений.

Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.12.2024 року у справі №440/6856/22 вирішувала питання щодо застосування статті 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX.

З огляду на правовий висновок, сформульований у цій постанові Верховного Суду, у межах цієї справи належить враховувати норми статті 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року із урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 року у справі № 761/9584/15-ц, які безпосередньо стосуються норм статті 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року, а на їх виконання підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат. Належить також враховувати приписи чинної редакції статті 117 КЗпП України щодо періоду з 19.07.2022 року, яким законодавець обмежив виплату 6 місяцями, проте без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові.

Тож суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який у період до 19.07.2022 року повинен визначатися з урахуванням частки несвоєчасно виплаченої суми у загальному розмірі виплат, належних працівникові при звільненні, а після 19.07.2022 року без урахування такої частки, але не більше ніж за 6 місяців, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд керується статтею 122 КАС України, якою передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Оскільки КАС України не визначає строків звернення до суду з позовами щодо нарахування та виплати грошового забезпечення (заробітної плати) осіб, що перебувають на публічній службі, тому таким законом в даному випадку є КЗпП України.

Спірний період, за який позивач просить перерахувати та доплатити йому грошове забезпечення, охоплює період з січня 2020 року по червень 2021 року.

Частина 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022 року) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже право позивача на звернення до суду з цим позовом відповідно до положень частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022 року) не обмежене будь-яким строком, а підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Судові витрати сторони не понесли.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 року по 15.06.2021 року без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

Зобов`язати 7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області здійснити перерахунок щомісячного грошового забезпечення та допомоги для оздоровлення, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 за період служби з 29.01.2020 по 31.12.2020 року, виходячи із посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням належної розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

Зобов`язати 7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області здійснити перерахунок щомісячного грошового забезпечення та допомоги для оздоровлення, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 за період служби з 01.01.2021 по 15.06.2021 року, виходячи із посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням належної розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 року, та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ