Ухвала

від 22.01.2025 по справі 340/8354/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8354/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Аппарель де Ферніче" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське шосе, 1, код ЄДРПОУ 38524231)

відповідач: Дніпровська митниця (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аппарель де Ферніче", через адвоката Сергєєву М.Ш., звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА110150/2023/000056/2 від 19.09.2023 року.

Ухвалою судді від 08.01.2025 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 161 КАС України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів про сплату судового збору у розмірі 3641, 52 грн.

На виконання цієї ухвали представник позивача 20.01.2025 року через підсистему "Електронний суд" надіслала заяву про усунення недоліків, у якій просила суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк. До заяви долучила платіжну інструкцію від 09.01.2025 року про перерахування позивачем судового збору у розмірі 3641, 52 грн.

Згідно з частинами 1, 7 статті 24 глави 4 Митного кодексу України будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Процедура оскарження, передбачена цією главою, вважається досудовим порядком вирішення спору.

Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що установлений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк для оскарження до суду спірного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UА110150/2023/000056/2 від 19.09.2023 року розпочався 19.09.2023 року, а закінчився 19.03.2024 року.

З цим позовом позивач звернувся до суду 28.12.2024 року, значно пропустивши такий строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2021 року у справі №380/5208/20 вказав, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача просила поновити цей строк, посилаючись на збройну агресію РФ проти України, введення в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану, ракетні атаки та бойові дії. Вказувала, що "Аппарель де Ферніче" 06.02.2024 року направило через оператора поштового зв`язку ТОВ "Нова пошта" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду аналогічний позов, однак це відправлення було повернуто. У липні 2024 року позивач повторно подав аналогічний позов до цього ж суду. Оскільки позивачем у лютому 2024 року та липні 2024 року були вчинені дії щодо пред`явлення позову, то відбулось переривання позовної давності, отже шестимісячний строк почався заново.

Суд зазначає, що факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року є загальновідомим, проте сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

Позивач та його представник не надали належних та достатніх доказів того, що між введенням в Україні воєнного стану та значним пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом є безпосередній та прямий причинний зв`язок.

Кіровоградська область, на території якої зареєстроване місцезнаходження позивача, не належить до території, що є тимчасово окупованою, території, що знаходиться в оточенні (блокуванні) та/або території, на якій ведуться активні бойові дії.

Суд за даними Єдиного державного реєстру судових рішень установив, що позивач неодноразово у липні - грудні 2024 року звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з аналогічними позовами про оскарження спірного рішення №UА110150/2023/000056/2 від 19.09.2023 року. Ухвалами від 16.09.2024 року у справі №160/20469/24, від 14.10.2024 року у справі №160/25553/24, від 14.11.2024 року у справі №160/27777/24, від 25.12.2024 року у справі №160/32557/24 вказані позовні заяви повернуті позивачу з підстав, передбачених частиною 2 статті 123 КАС України, у зв`язку з визнанням неповажними підстав для поновлення строку звернення до суду.

За нормами Кодексу адміністративного судочинства України подання позову не зупиняє та не перериває перебігу строку звернення до адміністративного суду, а подання позову із процесуальними порушеннями, що стало підставою для залишення позовних заяв без руху та їх повернення, не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Позивач та його представник не довели існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку.

Оцінка послідовності дій позивача перед зверненням до суду свідчить про те, що строк звернення до суду з цим позовом пропущений через відсутність зусиль позивача і належної старанності.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом без поважних на те причин, тому позовну заяву слід повернути на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Аппарель де Ферніче" повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ