Ухвала

від 20.01.2025 по справі 380/25849/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

20 січня 2025 рокусправа № 380/25849/24місто Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування рішень

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції код ЄДРПОУ 35009269, місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Конотопська, буд. 6/8, у якій просить суд:

- скасувати постанову державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жорноклея Олега Андрійовича про відкриття виконавчого провадження №76754801 від 11.12.2024;

- скасувати постанову державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жорноклея Олега Андрійовича про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №76754801 від 11.12.2024.

Підставою позову є протиправність постанов відповідача про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні.

Ухвалою від 01.01.2025 суддя залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків. У встановлений в ухвалі строк, позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, мотивована таким. Строк на подання позовної заяви завершився 23.12.2024, проте заява подана 26.12.2024, оскільки позивач намагався надіслати документи в електронному форматі, а ЄСІТС не функціонував належним чином. У зв`язку із тим, що строк пропущений, позивач 24.12.2024 звернувся до адвоката за юридичною допомогою, оскільки не володіє спеціальними знаннями у галузі права. Таким чином, адвокату необхідно було ознайомитись із всіма обставинами справи та підготувати оновлену версію позовної заяви із врахуванням того факту, що строк пропущено. Разом з тим, адвокату необхідно було сформувати перелік додаткових доказів та ознайомитись із актуальною судовою практикою.

Оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суддя висновує таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. встановленим законом.

Гарантоване статею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права.

Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Європейським судом з прав людини зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами вимог процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У постанові від 05.12.2018 Велика Палата Верховного Суду у справі №11-989/18 зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до Конвенції про захист передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Суд враховує, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду лише 3 дні, що суд кваліфікує як незначний пропуск зазначеного строку, з урахуванням стану функціонування державних реєстрів після хакерської атаки.

Отже, суд висновує, що позивач вчинив активні дії, спрямовані на захист порушених прав, та добросовісно використав надані йому права на звернення до суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом у справі, а тому такий строк необхідно поновити.

Адміністративний позов подано з додержанням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн відповідно до квитанцій від 19.12.2024 та 08.01.2025.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.

Суддя встановив, що вказана справа не відноситься до справ, які згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Керуючись статтями 160, 161, 171, 257, 260, 287 КАС України, суддя

у х в а л и в :

поновити позивачу пропущений строк звернення до суду.

Прийняти позовну заяву до розгляду й відкрити провадження у справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Справу розглядатиме головуючий суддя Гулик А.Г. одноособово.

Відповідачу визначити строк для подання до суду відзиву на позовну заяву протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Гулик Андрій Григорович