Рішення

від 22.01.2025 по справі 380/17014/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/17014/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів: від 06.02.2024 № UA209000/2024/900105/2; від 13.02.2024 № UA209000/2024/900131/2; від 19.02.2024 № UA209000/2024/900140/2; від 19.02.2024 № UA209000/2024/900141/2; від 21.02.2024 № UA209000/2024/900145/2; від 28.02.2024 № UA209000/2024/900159/2; від 29.02.2024 № UA209000/2024/900162/2; від 01.03.2024 № UA209000/2024/900165/2; від 05.03.2024 № UA209000/2024/900169/2; від 05.03.2024 № UA209000/2024/900170/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив поставку товарів та їх подальше митне оформлення. Митну вартість товару визначено позивачем за першим методом (за ціною договору). В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та обраного методу її визначення позивачем до декларації додано документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Вказані документи, на переконання позивача, не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, ціни та якості задекларованих товарів. Доводи позивача зводяться до того, що Митниця, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару не врахувала усі ключові обставини, а надаючи вимогу і обираючи метод коригування митної вартості за ст. 60 МК України діяла не у межах та не у спосіб, передбачений чинним законодавством. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 12.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді від 29.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 02.10.2024 суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах, відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення всіх складових митної вартості, визначеної за основним методом, та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

01.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ (покупець) та компанією «Energy 3000 solar GmbH» (продавець) укладено контракт № 01-2023, згідно з яким продавець зобов`язується продати, а покупець придбати товар за асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно з інвойсом.

1. Щодо оскаржуваного рішення від 06.02.2024 № UA209000/2024/900105/2.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 31.01.2024 № АТ42401727 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 48 239,10 євро.

05.02.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170010450U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

рахунок-фактура (інвойс) від 31.01.2024 № AT42401727; автотранспортна накладна від 01.02.2024 B 61131 OA; декларація про походження товару від 31.01.2024 AT42401727, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 01.02.2024 № 14-02, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.02.2023 № 01-2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) додаткова угода № 1 від 01.08.2023; договір про надання послуг митного брокера від 30.10.2023 № 2023/29; договір (контракт) про перевезення від 06.09.2023 № 1/6/09/23, договір (контракт) про перевезення від 01.02.2024 № 14/01/02/24; технічна інформація від 31.01.2024.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: копію митної декларації країни відправлення від 30.01.2024 № 24 ВЕЕ000000620475, рахунок проформу від 26.01.2024 № АТ22400894, платіжну інструкцію від 30.01.2024 № 50.

Однак, 06.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900105/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № B61131OA від 01.02.2024, товар завантажений в м. Evergem, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;

- відповідно до п. 3 контракту від 01.02.2023 з № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, однак в інвойсі від 31.01.2024 № AT 42401727 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення;

- у графі 10 CMR за № B61131OA від 01.02.2024 зазначено інвойс LONGISP240100029 який до митного оформлення декларантом не поданий.

- відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 100160/2023/239010 від 27.11.2023, рівень митної вартості становить 4,3992 дол.США/ кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000435.

2. Щодо оскаржуваного рішення від 13.02.2024 № UA209000/2024/900131/2.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 06.02.2024 № АТ42402247 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 48 239,10 євро.

12.02.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170012553U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

рахунок-фактура (інвойс) від 06.02.2024 № АТ42402247; автотранспортна накладна від 08.02.2024 B 61011 OA; декларація про походження товару від 06.02.2024 AT42402247, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 08.02.2024 № 08-02, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.02.2023 № 01-2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) додаткова угода № 1 від 01.08.2023; договір про надання послуг митного брокера від 30.10.2023 № 2023/29; договір (контракт) про перевезення від 19.10.2023 № 1/9/10/23, договір (контракт) про перевезення від 30.10.2023 № 2023/29; технічна інформація від 04.01.2024.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: копію митної декларації країни відправлення від 07.02.2024 № 24 ВЕЕ0000008134421, № 24ВЕ31200089817921, рахунок проформу від 26.01.2024 № АТ22400892, платіжну інструкцію від 05.02.2024 № 52.

Однак, 13.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900131, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № B61011OA від 08.02.2024, товар завантажений в м. Evergem, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;-

- відповідно до п.3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 06.02.2024 р. за № AT42402247 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення;

- у графі 10 CMR № B61011OA від 08.02.2024 зазначено номер інвойсу L0NGISP240100030 який до митного оформлення декларантом не поданий.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 100160/2023/239010 від 27.11.2023, рівень митної вартості становить 4,3992 дол.США/ кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000551.

3. Щодо оскаржуваного рішення від 19.02.2024 № UA209000/2024/900140/2.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 12.02.2024 № АТ42402711 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 43 524,00 євро.

19.02.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170014361U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

рахунок-фактура (інвойс) від 12.02.2024 № АТ42402711; автотранспортна накладна від 13.02.2024 LD58128938; декларація про походження товару від 12.02.2024 AT42402711, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 16.02.2024 № 1/4458, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.02.2023 № 01-2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) додаткова угода № 1 від 01.08.2023; договір про надання послуг митного брокера від 30.10.2023 № 2023/29; договір (контракт) про перевезення від 12.02.2024 №12/02-2, договір (контракт) про перевезення від 19.01.2024 № 4; технічна інформація від 12.02.2024.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: копію митної декларації країни відправлення від 12.02.2024 № 24 ВЕЕ0000009044310, № 24ВЕ43200089972803, рахунок проформу від 02.02.2024 № АТ22401252, платіжну інструкцію від 06.02.2024 № 55.

Однак, 19.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900140/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № LD58128938 від 13.02.2024, товар завантажений в м. Puurs, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;

- відповідно до п. 3.1 контракту від 01.02.2023 за № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 12.02.2024 за AT42402711 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення;

- у гр.5 та гр.15 CMR № LD58128938 від 13.02.2024 наявні штампи перевізника Enterprise Stasyuk Fedir, натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №1/4458 від 16.02.2024 р., договір-заявка 12/02-2 від 12.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 Крім того, Договір № 4 від 19.01.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладено також з ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з Enterprise Stasyuk Fedir відсутні.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 100160/2023/239010 від 27.11.2023, рівень митної вартості становить 4,3992 дол.США/ кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000616.

4. Щодо оскаржуваного рішення від 19.02.2024 № UA209000/2024/900141/2.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 14.02.2024 № АТ42402877 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 48 239,10 євро.

19.02.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170014360U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

рахунок-фактура (інвойс) від 14.02.2024 № АТ42402877; автотранспортна накладна від 14.02.2024 LD58128938; декларація про походження товару від 14.02.2024 AT42402877, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 16.02.2024 № 1/7707, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.02.2023 № 01-2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) додаткова угода № 1 від 01.08.2023; договір про надання послуг митного брокера від 30.10.2023 № 2023/29; договір (контракт) про перевезення від 14.02.2024 № 14/02-3, договір (контракт) про перевезення від 19.01.2024 № 4; технічна інформація від 04.01.2024, копія митної декларації країни відправлення від 13.02.2024 № 24ВЕЕ0000009435320.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: копію митної декларації країни відправлення від 13.02.2024 № 24ВЕЕ0000009435320, рахунок проформу від 08.02.2024 № АТ22401368, платіжну інструкцію від 09.02.2024 № 57, лист від 19.02.2024 № б/н.

Однак, 19.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900141/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № B04116925RC від 14.02.2024 р., товар завантажений в м. Evergem, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;

- відповідно до п.3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 14.02.2024 за № AT42402877 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення;

- у гр.5 та гр.15 CMR № B04116925RC від 14.02.2024 наявні штампи перевізника Enterprise Bandura Vladimir, натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №1/7707 від 06.02.2024, договір-заявка 14/02-3 від 14.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Крім того, Договір №4 від 19.01.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладено також з ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з Enterprise Bandura Vladimir відсутні.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 100160/2023/239010 від 27.11.2023, рівень митної вартості становить 4,3992 дол.США/ кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000620.

5. Щодо оскаржуваного рішення від 21.02.2024 № UA209000/2024/900145/2.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 13.02.2024 № АТ42401574 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 48 239,10 євро.

21.02.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170015163U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

рахунок-фактура (інвойс) від 13.02.2024 № АТ42402878; автотранспортна накладна від 14.02.2024 В04116935RC; декларація про походження товару від 13.02.2024 AT42402878, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 16.02.2024 № 3/4599, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.02.2023 № 01-2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) додаткова угода № 1 від 01.08.2023; договір про надання послуг митного брокера від 30.10.2023 № 2023/29; договір (контракт) про перевезення від 14.02.2024 № 14/02-2, договір (контракт) про перевезення від 19.01.2024 № 4; технічна інформація від 04.01.2024, копія митної декларації країни відправлення від 13.02.2024 № 24ВЕ31200090025869, № 24ВЕЕ0000009434317.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: копію митної декларації країни відправлення від 13.02.2024 № 24ВЕ31200090025869, № 24ВЕЕ0000009434317, рахунок проформу від 08.02.2024 № АТ22401574, платіжну інструкцію від 09.02.2024 № 57, лист від 21.02.2024 № б/н.

Однак, 21.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900145/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № B04116935RC від 14.02.2024, товар завантажений в м. Evergem, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;-

- відповідно до п.3.1 контракту від 01.02.2023 за № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 13.02.2024 за № AT42402878 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення;

- у гр. 5 та гр.15 CMR № B04116935RC від 14.02.2024 наявні штампи перевізника PE Podolskyi Roman, натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №3/4599 від 16.02.2024, договір-заявка 14/02-2 від 14.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 Крім того, договір від 19.01.2024 № 4 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладено також з ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з PE Podolskyi Roman відсутні.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 100160/2023/239010 від 27.11.2023, рівень митної вартості становить 4,3992 дол.США/ кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000650.

6. Щодо оскаржуваного рішення від 28.02.2024 № UA209000/2024/900159/2.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 13.02.2024 № АТ42402760 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 48 239,10 євро.

28.02.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170016814U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

рахунок-фактура (інвойс) від 13.02.2024 № АТ42402760; автотранспортна накладна від 13.02.2024 № В61026ОА; декларація про походження товару від 13.02.2024 AT42402760, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 16.02.2024 № 1/5710, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.02.2023 № 01-2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) додаткова угода № 1 від 01.08.2023; договір про надання послуг митного брокера від 30.10.2023 № 2023/29; договір (контракт) про перевезення від 12.02.2024 № 12/02-1, договір (контракт) про перевезення від 19.01.2024 № 4; технічна інформація від 04.01.2024, копія митної декларації країни відправлення від 12.02.2024 № 24ВЕ31200089970480, № 24ВЕЕ0000009031089.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: копію митної декларації країни відправлення від 12.02.2024 № 24ВЕ31200089970480, № 24ВЕЕ0000009031089, рахунок проформу від 02.02.2024 № АТ22401253, платіжну інструкцію від 08.02.2024 № 56.

Однак, 28.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900159/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № B61026OA від 13.02.2024, товар завантажений в м. Evergem, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;

- відповідно до п. 3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 13.02.2024 за № AT42402760 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення;

- у гр. 5 та гр. 15 CMR № B61026OA від 13.02.2024 наявні штампи перевізника Enterpriser Stasuk Fedir, натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №1/5710 від 16.02.2024, договір-заявка 12/02-1 від 12.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Крім того, договір № 4 від 19.01.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладено також з ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з Enterpriser Stasuk Fedir відсутні.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 206020/2023/23994 від 19.12.2023 р., рівень митної вартості становить 4,34 дол.США/ кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000712.

7. Щодо оскаржуваного рішення від 29.02.2024 № UA209000/2024/900162/2.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 14.02.2024 № АТ42402911 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 48 239,10 євро.

29.02.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170017124U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

рахунок-фактура (інвойс) від 14.02.2024 № АТ42402911; автотранспортна накладна від 14.02.2024 № В61028ОА; декларація про походження товару від 14.02.2024 AT42402911, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 16.02.2024 № 1/8359, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.02.2023 № 01-2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) додаткова угода № 1 від 01.08.2023; договір про надання послуг митного брокера від 30.10.2023 № 2023/29; договір (контракт) про перевезення від 14.02.2024 № 14/02-1, договір (контракт) про перевезення від 18.10.2023 № 3; технічна інформація від 04.01.2024, копія митної декларації країни відправлення від 13.02.2024 № 24ВЕ31200090014784, № 24ВЕЕ0000009345797.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: копію митної декларації країни відправлення від 13.02.2024 № 24ВЕ31200090014784, № 24ВЕЕ0000009345797, рахунок проформу від 26.01.2024 № АТ22400893, платіжну інструкцію від 05.02.2024 № 52.

Однак, 29.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/600162/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № B61028OA від 14.02.2024, товар завантажений в м. Evergem, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;

- відповідно до п. 3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 13.02.2024 за № AT42402911 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення;

- у гр. 5 та гр. 15 CMR № B61028OA від 14.02.2024 наявні штампи перевізника PE Koliadiuk Vasyl, натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №1/8359 від 16.02.2024, та договір-заявка 14/02-1 від 14.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з PE Koliadiuk Vasyl відсутні.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 206020/2023/23994 від 19.12.2023 р., рівень митної вартості становить 4,34 дол.США/ кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000729.

8. Щодо оскаржуваного рішення від 01.03.2024 № UA209000/2024/900165/2.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 20.02.2024 № АТ42403515 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 53 726,40 євро.

01.03.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170017483U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

рахунок-фактура (інвойс) від 20.02.2024 № АТ42403515; автотранспортна накладна від 21.02.2024 № LD58140482; декларація про походження товару від 20.02.2024 AT42403515, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 21.02.2024 № 1/6056, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.02.2023 № 01-2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) додаткова угода № 1 від 01.08.2023; договір про надання послуг митного брокера від 30.10.2023 № 2023/29; договір (контракт) про перевезення від 20.02.2024 № 20/02-1, договір (контракт) про перевезення від 19.01.2024 № 4; технічна інформація від 21.02.2024, копія митної декларації країни відправлення від 21.02.2024 № 24ВЕ31200090338563, № 24ВЕЕ0000011223175.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: копію митної декларації країни відправлення від 21.02.2024 № 24ВЕ31200090338563, № 24ВЕЕ0000011223175, рахунок проформу від 19.02.2024 № АТ22401438, платіжну інструкцію від 20.02.2024 № 59.

Однак, 01.03.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900165/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № LD58140482 від 21.02.2024, товар завантажений в м. Sint-Niklaas, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;

- відповідно до п.3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 20.02.2024 за № AT42403515 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення;

- у гр. 5 та гр. 15 CMR № LD58140482 від 21.02.2024 р наявні штампи перевізника PE Bidula Pavlo, однак у рахунку на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1/6056 від 21.02.2024 р., та договір-заявка 20/02-1 від 20.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з PE Bidula Pavlo відсутні.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 206020/2023/23994 від 19.12.2023, рівень митної вартості становить 4,34 дол.США/ кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000750.

9. Щодо оскаржуваного рішення від 05.03.2024 № UA209000/2024/900170/2.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 22.02.2024 № АТ42403831 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 43 009,20 євро.

05.03.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170018417U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

рахунок-фактура (інвойс) від 22.02.2024 № АТ42403831; автотранспортна накладна від 23.02.2024 № LD58128949; декларація про походження товару від 22.02.2024 AT42403831, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 23.02.2024 № 15-02, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.02.2023 № 01-2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) додаткова угода № 1 від 01.08.2023; договір про надання послуг митного брокера від 30.10.2023 № 2023/29; договір (контракт) про перевезення від 06.09.2023 № 1/6/09/23, договір (контракт) про перевезення від 22.02.2024 № 15/22/02/24; технічна інформація від 12.02.2024, копія митної декларації країни відправлення від 22.02.2024 № 24ВЕ43200090404867.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: копію митної декларації країни відправлення від 22.02.2024 № 24ВЕ43200090404867, рахунок проформу від 06.02.2024 № АТ22400941, платіжну інструкцію від 13.02.2024 № 58.

Однак, 05.03.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900170/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR № LD58128949 від 23.02.2024, товар завантажений в м. Puurs, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;

- відповідно до п.3.1 контракту від 01.02.2023 № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, проте в інвойсі від 22.02.2024 за № AT42403831 зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення;

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 206020/2023/23994 від 19.12.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось..

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000796.

10. Щодо оскаржуваного рішення від 05.03.2024 № UA209000/2024/900169/2.

25.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ (покупець) та ATMOSFERA POLSKA Sp.z.o.o. (Республіка Польща) (продавець) укладено договір міжнародної купівлі-продажу товарі № 20230825, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товари (надалі іменуються «товари») відповідно до рахунків-фактур (надалі іменуються «рахунки-фактури») в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 28.02.2024 № PL40/02/2024 покупець придбав у продавця товар.

05.03.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170018443U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

пакувальний лист від 28.02.2024 № PL40/02/2024, рахунок-фактура (інвойс) від 28.02.2024 № PL40/02/2024; автотранспортна накладна від 29.02.2024 № б/н; декларація про походження товару від 28.02.2024 № PL40/02/2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 29.02.2024 № 29-02, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 25.08.2023 № 20230825; договір про надання послуг митного брокера від 30.10.2023 № 2023/29; договір (контракт) про перевезення від 19.10.2023 № 1/9/10/23, договір (контракт) про перевезення від 29.02.2024 № 29/02; технічна інформація від 21.02.2024, технічна інформація від 06.02.2024, копія митної декларації країни відправлення від 29.02.2024 № 24NL2D12UDUMI1JDA8.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: копію митної декларації країни відправлення від 21.02.2024 № 24ВЕ31200090338563, № 24ВЕЕ0000011223175, рахунок проформу від 19.02.2024 № АТ22401438, платіжну інструкцію від 20.02.2024 № 59.

Однак, 05.03.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900169/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- відповідно до положень Інкотермс -2020, термін EXW (Ex Works Франко завод (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Відповідно до рахунку на перевезення від 29.02.2024 № 29-02 зазначено тільки автомобільне перевезення. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості навантаження, митне очищення, страхування не підтверджено документально (відсутні в рахунку на перевезення) та не піддаються обчисленню та перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

- відповідно до п.1.1 Договору на транспортне перевезення вантажів від 19.10.2023 № 1/9/10/23 передбачена Заявка на перевезення. Подана заявка від 29.02.2024 №29/02 яка є неналежною так як не підписана однією із сторін;

- до митного оформлення подано рахунок на перевезення від 29.02.2024 № 29-02 який виставлений до завершення перевезення товару на митну територію України (пропуск вантажу 04.03.2024). Таким чином на момент виставлення відповідного рахунку перевізнику не були відомі понесені витрати на перевезення вантажу;

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 206020/2023/23994 від 19.12.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000792.

Вважаючи прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У цій справі суд встановив, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів. В кожному із 9 випадків позивач декларував митну вартість товару за основним методом, однак митний орган з різних підстав не визнавав заявлені числові значення складових митної вартості товарів й коригував митну вартість за методом 2 б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що передбачений ст. 60 МК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясував, що доводи позивача зводяться до необґрунтованості оскаржуваних рішень (невідповідність п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України щодо підстав коригування митної вартості товарів) та незаконності (невідповідність п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України щодо вимоги митного органу надати додаткові документи; щодо обраного способу коригування митної вартості товарів).

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень від 06.02.2024 № UA209000/2024/900105/2; від 13.02.2024 № U A209000/2024/900131/2; від 19.02.2024 № UA209000/2024/900140/2; від 19.02.2024 № UA209000/2024/900141/2; від 21.02.2024 № UA209000/2024/900145/2; від 28.02.2024 № UA209000/2024/900159/2; від 29.02.2024 № UA209000/2024/900162/2; від 01.03.2024 № UA209000/2024/900165/2; від 05.03.2024 № UA209000/2024/900170/2 про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Так, відповідач в оскаржуваних рішеннях вказує, що відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД та CMR, товар завантажений в м. Evergem, Бельгія, а адресою продавця є м. Mulendorf Австрія. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;

Відповідно до Інкотермс (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, термін FCA (FREE CARRIER (... named place) франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом перевізник розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Згідно з пунктом А.3 Інкотермс за умовами поставки FCA покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А. 3 «а», також за зазначених умов продавець зобов`язаний у відповідності до договору купівлі-продажу надати покупцю товар, рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть знадобитись за умовами договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 5.1. контракту від 01.02.2023 № 01-2023 продавець повинен вжити усіх заходів, щоб товар був упакований належним чином, що забезпечить його безпечне транспортування.

Згідно з п.6.2. контракту від 01.02.2023 № 01-2023 передбачено, що продавець зобов`язується поставити товар покупцю у відповідності з умовами даного контракту.

Відповідно до п.11.1. контракту від 01.02.2023 № 01-2023 всі платежі, збори, що виникають у зв`язку із необхідністю виконання даного Контракту, в країні продавця оплачує продавець, в країні покупця - покупець.

Місцезнаходженням продавця є Республіка Австрія (Industriestrasse, 17052, Mulendorf), яка є членом Європейського Союзу та відноситься до Європейської економічної зони (ЄЕЗ), яка забезпечує країнам членам вільне пересування товарів, осіб, послуг і капіталу між країнами ЄЕЗ.

У той час завантаження товарів по поставках відбулось на території інших країн Європейського Союзу, а саме Королівства Бельгія. Вказана країна як і країна продавця є країнами ЄС та учасниками Європейської економічної зони.

З урахуванням вказаного на думку суду розбіжність у місцезнаходженні продавця з місцем завантаження товару у інших країнах Європейського Союзу не може свідчити про порушення умов поставки товару на умовах ІНКОТЕРМС FCA та те, що завантаження товарів на транспортний засіб здійснювалось за рахунок покупця.

Тому складські витрати та витрати із завантаження товару поніс продавець, а розбіжність у місці завантаження товару і у юридичній адресі продавця, не може бути покладена в основу рішення про коригування митної вартості, та як позивачем (декларантом) було подано митному органу усі необхідні транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, зокрема, договори про перевезення, заявки умов перевезення.

Щодо посилань відповідача про те, що відповідно до п. 3 контракту від 01.02.2023 № 01-2023 умови поставки товару вказуються в інвойсі, однак в інвойсах зазначено тільки FCA без конкретного географічного місця призначення, суд зазначає таке.

Згідно поданих до митного оформлення інвойсів, у них є вся інформація, яка стосується товару та місця виконання з зазначенням адреси експортера/продавця - вантажовідправника та імпортера/покупця - вантажоодержувача, тобто інформація щодо географічних місць, які стосувалися поставки товару. При цьому, у наданих митному органу інвойсах також є інформація щодо умов поставки (FCA (FREE CARRIER) Incoterms 2010, яка в свою чергу узгоджується з іншими наданими митному органу документами.

Крім того, дані конкретного географічного місця призначення товарів були зазначені у заявках на транспортне перевезення та рахунках-фактурах на оплату транспортних послуг за вищезгаданими поставками, що давало можливість відповідачу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що вказане зауваження безпосередньо не стосуються числових значень та не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару. Так, відповідачем не обґрунтовано яким саме чином не зазначення у інвойсах конкретного географічного місця при умовах поставки FCA впливає на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Крім того, відповідач в спірних рішеннях вказує про те, що:

- у гр.5 та гр.15 CMR № LD58128938 від 13.02.2024 наявні штампи перевізника Enterprise Stasyuk Fedir, натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №1/4458 від 16.02.2024 р., договір-заявка 12/02-2 від 12.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 Крім того, Договір № 4 від 19.01.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладено також з ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з ОСОБА_2 відсутні;

- у гр.5 та гр.15 CMR № B04116925RC від 14.02.2024 наявні штампи перевізника Enterprise Bandura Vladimir, натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №1/7707 від 06.02.2024, договір-заявка 14/02-3 від 14.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Крім того, Договір № 4 від 19.01.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладено також з ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з ОСОБА_3 відсутні;

- у гр. 5 та гр.15 CMR № B04116935RC від 14.02.2024 наявні штампи перевізника PE Podolskyi Roman, натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №3/4599 від 16.02.2024, договір-заявка 14/02-2 від 14.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 Крім того, договір від 19.01.2024 № 4 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладено також з ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з PE Podolskyi Roman відсутні.

- у гр. 5 та гр. 15 CMR № B61026OA від 13.02.2024 наявні штампи перевізника Enterpriser Stasuk Fedir, натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №1/5710 від 16.02.2024, договір-заявка 12/02-1 від 12.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Крім того, договір № 4 від 19.01.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом укладено також з ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з Enterpriser Stasuk Fedir відсутні.

- у гр.5 та гр.15 CMR № B61028OA від 14.02.2024 наявні штампи перевізника ОСОБА_4 , натомість рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №1/8359 від 16.02.2024, та договір-заявка 14/02-1 від 14.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з PE Koliadiuk Vasyl відсутні.

- у гр. 5 та гр. 15 CMR № LD58140482 від 21.02.2024 р наявні штампи перевізника PE Bidula Pavlo, однак у рахунку на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1/6056 від 21.02.2024 р., та договір-заявка 20/02-1 від 20.02.2024 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з PE Bidula Pavlo відсутні.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно частини четвертої статті 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Отже, залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність.

З метою виконання умов договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом експедитором ФОП ОСОБА_1 залучено до транспортування товару перевізників Enterprise Stasyuk Fedir, Enterprise Bandura Vladimir, PE Podolskyi Roman, Enterpriser Stasuk Fedir, PE Koliadiuk Vasyl, PE Bidula Pavlo.

Наведене зумовлює висновок, що позивач не здійснював ніяких взаємовідносин з вказаними перевізниками.

Позивач не укладав ніяких угод з перевізниками ОСОБА_2 , Enterprise Bandura Vladimir, PE Podolskyi Roman, Enterpriser Stasuk Fedir, PE Koliadiuk Vasyl, PE Bidula Pavlo, не є стороною в цих угодах, тому і надати будь-які документи від імені перевізника, не мав можливості.

Також відповідач зазначає, що у графі 10 CMR за № B61131OA від 01.02.2024, № B61011OA від 08.02.2024 зазначено інвойс LONGISP240100029, L0NGISP240100030, який до митного оформлення декларантом не поданий.

Судом з`ясовано, що поставка товарів, заявлених до митного оформлення здійснювалась за інвойсами від 31.01.2024 № АТ42401727 та від 06.02.2024 № АТ42402247.

Разом з тим відомості про вантаж у CMR № B61131OA від 01.02.2024, а саме вага брутто - 18400 кг, що наведені в графі 10 CMR відповідають вазі брутто товару, поставленого за інвойсом від 31.01.2024 № АТ42401727, що підтверджується даними, вказаними і в інвойсі про вагу товару.

Разом з тим відомості про вантаж у CMR № B61011OA від 08.02.2024, а саме вага брутто - 18400 кг, що наведені в графі 10 CMR відповідають вазі брутто товару, поставленого за інвойсом від 06.02.2024 № АТ42402247, що підтверджується даними, вказаними і в інвойсі про вагу товару.

Наявність технічної помилки у документі, за умови що зміст помилкової інформації митний орган може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом не впливає на його доказову силу.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскарженого рішення від 05.03.2024 № UA209000/2024/900169/2 про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Так, відповідач в оскарженому рішенні вказує, що відповідно до рахунку на перевезення від 29.02.2024 № 29-02 зазначено тільки автомобільне перевезення. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості навантаження, митне очищення, страхування не підтверджено документально (відсутні в рахунку на перевезення) та не піддаються обчисленню та перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 1.2. Контракту від 25.08.2023 № 20230825 перелік, асортимент, ціна, кількість товарів, місце та базис поставки згідно Іncoterms 2010 зазначається у проформах-рахунках та/або рахунках-фактурах, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з інвойсу від 28.02.2024 № PL40/02/2024 товар поставляється на умовах EXW, Rotterdam, The Netherlands.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, умова EXW (Ex Works), або Франко завод (… назва місця), означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він передав товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо).

За умовами EXW на продавця покладено обов`язок перевірки якості, кількості, ваги, розміру; пакування, маркування товару; навантаження товару на транспортний засіб у місці поставки, якщо це окремо прописано в договорі купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про поставку та подати документи: комерційний інвойс для оплати, накладну.

Так, відповідно до пп. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ (замовник) уклало з ФОП ОСОБА_5 (перевізник) договір про транспортне перевезення вантажів від 19.10.2023 № 1/9/10/23, згідно з умов якого замовник доручає, а перевізник бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Клієнта надати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і внутрішньо-українському сполученні, відповідно до узгоджених Сторонами Заявок.

Відповідно до пункту 2.2.5. вказаного договору 2.1.3. перевізник зобов`язується подати автомобілі під завантаження/розвантаження за адресою і в терміни, вказані в узгодженій Заявці. Здійснювати завантаження автомобілів з врахуванням встановлених у державах, по території яких виконується перевезення вантажів, обмежень щодо загальної ваги вантажів та навантаження на вісь автомобіля. Замовник оплачує вартість перевезення лише за максимальну допустиму вагу вантажу, а решта вантажу вважається таким, що транспортований на безоплатній основі. Крім цього Замовник не відшкодовує збитки, завдані Перевізнику невиконанням чи неналежним виконанням обов`язку вказаного в цьому пункті, а також у випадку простою автомобіля на кордоні з причини, що не залежить від Перевізника та Замовника (черга, закриття кордонів), при цьому термін доставки вантажу автоматично збільшується на час простою.

Згідно з рахунку від 29.02.2024 № 29-02 вартість транспортних послуг по маршруту Bleiswijk (Netherlands) мит.перехід, Вишнє Німецьке (Словаччина) мит.перехід, Ужгород (Україна) м.Чернівці, (Україна) т/з ВС 85990Р / НОМЕР_1 складає 80 000,00 грн.

Також відповідно до довідки від 29.02.2024 № 29-02 про транспортні витрати від перевізника ФОП ОСОБА_5 , підтверджує, що вартість транспортних витрат по перевезенню вантажу ФОН ОСОБА_5 , згідно заявки від 29.02.2024, автомобілем DAF ВС 8599 ОР / НОМЕР_1 за маршрутом, Bleiswijk( Голандія) Чернівці ( Україна) становить 80 000,00 грн. Bleiswijk (Голандія)-м/п Ужгород (Україна) - 59 000,00 грн. м/п Ужгород (Україна)- Чернівці (Україна) - 20 000,00 грн, навантажувальні роботи на місці завантаження - 1 000,00 грн.

Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Крім того, відповідно до довідки від 29.02.2024 № 29-02 страхування вантажу не проводилося.

Тобто, із даних документів вбачається, що позивач поніс витрати лише з перевезення вантажу. Жодних витрат зі страхування Товариство з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ не понесло.

Отже, твердження відповідача, що декларантом не враховані витрати на страхування товару при переміщенні є безпідставними.

Відповідач в спірному рішенні вказує, що відповідно до п. 1.1 Договору на транспортне перевезення вантажів від 19.10.2023 № 1/9/10/23 передбачена Заявка на перевезення. Подана заявка від 29.02.2024 №29/02, яка є неналежною, так як не підписана однією із сторін.

Суд зазначає, що факт проставлення або непроставлення підпису та/або штампу однією із сторін заявки на перевезення жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару.

Також відповідач зазначає, що до митного оформлення подано рахунок на перевезення від 29.02.2024 № 29-02, який виставлений до завершення перевезення товару на митну територію України (пропуск вантажу 04.03.2024). Таким чином на момент виставлення відповідного рахунку перевізнику не були відомі понесені витрати на перевезення вантажу.

Вказані зауваження митного органу по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданою позивачем митною декларацією.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, у оскаржених рішеннях крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.

З урахуванням викладеного, суд висновує про протиправність рішень відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.02.2024 № UA209000/2024/900105/2; від 13.02.2024 № U A209000/2024/900131/2; від 19.02.2024 № UA209000/2024/900140/2; від 19.02.2024 № UA209000/2024/900141/2; від 21.02.2024 № UA209000/2024/900145/2; від 28.02.2024 № UA209000/2024/900159/2; від 29.02.2024 № UA209000/2024/900162/2; від 01.03.2024 № UA209000/2024/900165/2; від 05.03.2024 № UA209000/2024/900169/2; від 05.03.2024 № UA209000/2024/900170/2, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості, а відтак останнє підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 29 303 грн 00 коп. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також позивач у позовній заяві зазначає про розподіл судових витрат, зокрема вказує, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 196 000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву покликається на те, що заявлена до відшкодування сума витрат за надану правничу допомогу є неспівмірною із даною категорією спору та із виконаною адвокатом роботою.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом з`ясовано, що представник позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подав до суду документи (копії): Договір про надання професійної правової допомоги від 05.03.2024 № 01/03, додаток від 05.03.2024 до договору про надання професійної правової допомоги від 05.03.2024 № 01/03, Акт здавання-приймання виконаної роботи (наданих послуг), Рахунок на оплату від 12.03.2024 № 01/03, платіжну інструкцію від 14.03.2024 № 1241.

Поряд з цим, ч. ч. 5, 6 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У відповідності до ч. 6 ст. 134 КАС України, суд також враховує клопотання відповідача про зменшення розміру виплат на оплату правничої допомоги.

Суд, враховуючи складність та категорію цієї справи, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому підлягає зменшенню до 4500,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

У задоволенні стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Крім того, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивача подано переклад українською мовою документів, долучених до позовної заяви.

Відтак, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача витрати, понесені за проведення перекладу українською мовою документів, складених іноземною мовою, у сумі 15 620 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно з ч. 3 ст. 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Ч. 5-6 ст. 137 КАС України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

На підтвердження понесених витрат з перекладу документів позивачем подано:

- акт виконаних робіт від 23.08.2024, згідно з яким Приватним підприємством Азбука світу надано Товариству з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ послуги з перекладу з англійської/нідерландської/німецької мови на українську мову та завірення агенції у сумі 15 620 грн 00 коп.;

- рахунок-фактуру від 23.08.2024 № 16/08/24 на суму 15 620 грн 00 коп.;

- платіжна інструкція від 23.08.2024 № 1604 про оплату 15 620 грн 00 коп.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми сплачених витрат понесених по оплаті послуг з перекладу документів в розмірі 15 620 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 187; ЄДРПОУ 40504963) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 06.02.2024 № UA209000/2024/900105/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 13.02.2024 № UA209000/2024/900131/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 19.02.2024 № UA209000/2024/900140/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 19.02.2024 № UA209000/2024/900141/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 21.02.2024 № UA209000/2024/900145/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 28.02.2024 № UA209000/2024/900159/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 29.02.2024 № UA209000/2024/900162/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 01.03.2024 № UA209000/2024/900165/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 05.03.2024 № UA209000/2024/900169/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 05.03.2024 № UA209000/2024/900170/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ судовий збір у розмірі 29 303 (двадцять дев`ять тисяч триста три) гривні 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ суму витрат, понесених по оплаті послуг з перекладу документів, в розмірі 15 620 (п`ятнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУКОВИНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяСидор Н.Т.