МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2025 р. № 400/10497/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Оріон-Авто", вул. Казарського, 4,м. Миколаїв,54031,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150
провизнання протиправною та скасування постанови від 02.05.2024 №ПШ057466,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Авто" звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 02.05.2024 №ПШ057466.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з правомірністю винесення оскаржуваної постанови, оскільки працівники відповідача провівши 14.03.2024р. о 11год. 30хв. відповідну перевірку документів водія, рейс атобуса якого визначений був відповідним дозволом на 12 год. 55 хв., та який станом на 11 год. 30 хв. чекав на платформі для очікування та станції автовокзалу свого часу для відправлення, та які склавши відносно позивача акт про проведення перевірки від 14.03.2024р. та в подальшому винісши постанову
про накладення штрафу від 02.05.2024р., діяли всупереч нормам чинного законодавства про автомобільний транспорт та всупереч покладених на них повноважень.
До канцелярії суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив, в якому просить в його задоволенні відмовити. Під час здійснення рейдової перевірки інспекторами було встановлено факт порушення позивачем ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: водій ОСОБА_1 здійснював міжнародні перевезення пасажирів по маршруту «Херсон-Варшава» без особистої картки водія в слоті цифрового тахографа, відсутня роздруківка на паперовому носії про режим праці та відпочинку водія за 14.03.2024 року та попередні 28 днів.
11.12.2024 до суду надійшла відповідь на відзив.
За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до зазначеного в Акті 015582 на час перевірки виявлено порушення, відповідальність за які передбачена абз. 6 ч. 1 статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: водій ОСОБА_1 здійснював міжнародні перевезення пасажирів по маршруту «Херсон-Варшава» без особистої картки водія в слоті цифрового тахографа, відсутня роздруківка на паперовому носії про режим праці та відпочинку водія за 14.03.2024 року та попередні 28 днів.
Водій ознайомлений з актом перевірки, письмові пояснення або зауваження до акту не викладав.
В результаті розгляду справи в.о. начальником відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області винесено постанову № ПШ 057466 від 02.05.2024 про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 34000 грн, за порушення вимог ст. 53 ЗУ "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме роздруківки з цифрового тахографа водія ОСОБА_1 транспортного засобу VAN HOOL державний номер НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.
Згідно із ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до ч. 8 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
За змістом ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Отже, аналіз наведених положень Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі Інструкція № 385).
Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 385 така поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Пунктом 1.4 Інструкції № 385 встановлено, що картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
Згідно п. п. 2.1-2.4 Інструкції № 385 виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР 994_016.
Пункт сервісу тахографів установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР 994_016, а також виробників тахографів та транспортних засобів.
Пункт сервісу тахографів не може передоручати виконання робіт з установлення та технічного обслуговування тахографів іншим фізичним або юридичним особам.
Транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР 994_016, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).
Пунктами 1.2.-1.3. Положення №340 визначено, що це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Відповідно до п. 1.5. Положення №340 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Пунктом 6.1. Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Згідно з п. 6.3. Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
В контексті обставин цієї справи суд зазначає, що згідно з актом перевірки від 14.03.2024 №АР015582 посадовими особами відповідача встановлено відсутність у водія транспортного засобу особистої картки водія при обладнанні транспортного засобу цифровим тахографом.
Саме за вказане порушення відповідач оскаржуваною постановою притягнув позивача до відповідальності у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Як пояснив відповідач у відзиві, роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв неможлива за відсутності особистої картки водія у слоті тахографа.
Тобто картка потрібна для фіксації роботи і відпочинку водія транспортного засобу.
Натомість у слоті тахографа під час здійснення перевезення вантажу знаходилася картка іншого водія, тобто водій ОСОБА_1 користувався чужою карткою, а свою картку не використовував.
Позивач в позові стверджує, що фактично о 11 год. 35 хв. автобус прибув на автостанцію Південна. Водій розмістив автобус на платформі для очікування пасажирів. Відправлення рейсу відповідно до витягу з дозволу повинно відбуватися об 12 год. 55 хв. В зв`язку з воєнним станом на території України, автобус приїхав на автостанцію раніше, водій чекав часу для відправлення свого рейсу на платформі для очікування, до автостанції нібито даний транспортний засіб VAN HOOL державний номер НОМЕР_1 привіз інший водій, чіп картка якого була в тахографі.
Однак доказів зазначеного позивач суду не надав.
Суд зазначає, що в акті перевірки відсутні заперечення водія щодо встановленого порушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду справи суд приходить до переконливого висновку про те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення в повній мірі дотримано вимоги ч. 2 ст. 2 КАС України, постанова Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.05.2024 №ПШ057466 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Звідси, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Оріон-Авто" (вул. Казарського, 4, а/с-3, м. Миколаїв, 54031, ідентифікаційний код 05465809) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В. С. Брагар
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2025 |
Оприлюднено | 24.01.2025 |
Номер документу | 124605956 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Брагар В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні