Ухвала

від 22.01.2025 по справі 420/410/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/410/25

УХВАЛА

22 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «МЕТАЛЛУМ» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «МЕТАЛЛУМ» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить: - визнати протиправним та скасувати рішення голови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області від 27.06.2024 року №11318367/36289705; - зобов`язати ДПСУ зареєструвати податкові накладні №114 від 28.12.2023 року №114 на суму 156600,00 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).

Позивач не вірно зазначив назву відповідача Головного управління Державної податкової служби в Одеській області. Назва сторін повинна відповідати відомостям ЄДРЮО, ФОП та ГФ.

Представником позивача не вказана наявність електронних кабінетів у сторін, у тому числі у позивача.

З 20.02.2024 року набрала законності ч.6 ст.18 КАС України в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до абз 2 ч.6 ст.18 КАС України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Таким чином, якщо представляє інтереси позивача адвокат, вказані обставини не позбавляють позивача юридичну особу виконати обов`язок КАС України щодо реєстрації електронного кабінету.

Згідно з автоматизованою системою діловодства суду у позивача відсутній зареєстрований електронний кабінет, що свідчить про недотримання позивачем норм КАС України при зверненні до суду з адміністративним позовом.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних, тобто позивачем викладені позовні вимоги до суб`єкта владних повноважень, який не визначений у позові у якості відповідача. При цьому голова Комісії підписує рішення за посадою. В позові відсутні підстави для вимог безпосередньо до голови Комісії як посадовій особи.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок №1165), яка набрала чинність 01.02.2020 року.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.25, 27 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Таким чином, Комісія є спеціальним суб`єктом, уповноваженим на прийняття відповідних рішень (таке рішення не уповноважено приймати прийняти ГУ ДПС як суб`єкт владних повноважень та його керівники як посадові особи) і такі рішення оскаржуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень орган державної влади, а також їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскаржувані рішення прийняті комісією регіонального рівня відповідно до її повноважень, проте позивач оскаржуючи вказані рішення у якості відповідача не визначає відповідну комісію.

Отже, позовні вимоги позивача на відповідають колу визначених ним відповідачів.

Згідно з ч. 4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте на засвідчених документах відсутня дата засвідчення документів.

Згідно зі ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує рішення Комісії ГУ ДПС від 27.06.2024 року №11318367/36289705. Тобто останнім днем звернення до суду є 27.12.2024 року.

Згідно з частинами 8,9 ст.120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Позов з додатками надійшов до суду 06.01.2025 року з накладною кур`єрської доставки з відміткою, що відправлення прийнято 26.12.2024 року. На накладній відсутні відомості щодо особи, яка прийняла відправлення.

Діяльність кур`єрських служб з надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України "Про поштовий зв`язок" та здійснюється у відповідності з положеннями Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі Правила №270).

Статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що поштовий зв`язок це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв`язку (оператор) - суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

У відповідності до статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 передбачено, що надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту.

Отже, надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання позову у день, зазначений на відповідній накладній.

Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України №173/24950 від 28.01.2014, встановлені нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку. Вказані строки не дотримані службою доставки.

Верховний Суд в постанові від 06.08.2024 року у справі №420/25117/23 зазначив, що колегія судів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений на відповідній накладній.

Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки відповідач мав можливість звернутись до суду в порядку та строки визначеному як процесуальним законодавством, так і судом. Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання, розумних сумнів у не відповідності вимогам «якості» закону не виникає, ознак свавільного втручання у права заявника не вбачається. При цьому, перед скаржником поставала задача довести обставини або своєчасного звернення з апеляційною скаргою до суду, або у випадку для того підстав на поновлення строку, чого останнім зроблено не було та належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів суду не надано.

Вказана позиція викладена у постановах П`ятого адміністративного апеляційного суду від 10.09.2024 року та ухвалі від 31.05.2024 року у справі №420/33707/23, в якій крім іншого колегія суддів зазначила, що про неодноразові зловживання сторонами процесу, які додавали до процесуальних документів докази надсилання останніх кур`єрською службою доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин», зазначається в численних рішеннях Верховного Суду, зокрема в ухвалі від 15 квітня 2024 року (справа № 1522/19501/12), ухвалі від 16 травня 2024 року (справа № 521/9639/20), ухвалі від 04 травня 2023 року (справа № 521/9336/21), ухвалі від 22 січня 2020 року (справа № 815/7/18), ухвалі від 10 лютого 2022 року (справа № 420/14069/20), ухвалі від 29 липня 2021 року (справа № 522/9601/19).

При цьому в ухвалі від 15.04.2024 року у справі №1522/19501/12 обираючи стандарт доказування, який має використовуватися, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Це означає, що в достовірності факту не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.

Отже позивачу необхідно надати належні докази дотримання ним строку звернення до суду або заяву про поновлення строку із зазначенням поважності причин його пропуску.

Частиною 3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.1 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлена ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 10.01.2025 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

До суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду, до якої долучено документ на підтвердження сплат судового збору, докази по справі та позов до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС (далі Комісія ГУ ДПС) та ДПСУ, у якому позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення голови Комісії від 27.06.2024 року №11318367/36289705 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати ДПСУ зареєструвати податкову накладну ПП «НВП «МЕТАЛЛУМ» від 28.12.2023 року №114 на суму 156600 грн (в тому числі ПДВ 26100 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження.

Позивачем надані копії договору з ТОВ «Двадцять п`ять годин», копія документа про сплату за поштові послуги від 07.01.2025 року, пояснення ТОВ «Двадцять п`ять годин» щодо надання послуг.

Позивач вважає, що ним не пропущений строк звернення до суду.

Проте вказані докази не є належними та достовірними щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.

За правовими висновками Верховного Суду надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений на відповідній накладній.

Таким чином, надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання позову у день, зазначений на відповідній накладній.

Суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, якій сплинув 27.12.2024 року, оскільки належних беззаперечних доказів подання позову кур`єрській службі 26.12.2024 року до суду не надано. Розрахунковий документ, якій є належним доказом був сформований лише у січні 2025 року. Позов був поданий без сплати судового збору.

Суд оцінивши надані документи щодо строку звернення до суду дійшов висновку, що строк звернення до суду позивачем пропущений. Проте заява про поновлення строку звернення до суду не надана.

За приписами ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз`ясняє, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску.

Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «МЕТАЛЛУМ» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову.

Повідомити позивача про необхідність у п`ятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва