Рішення

від 22.01.2025 по справі 420/36989/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36989/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТФ» (вул.Бугаївська,буд.35, м.Одеса, 65005) до Львівської митниці (вул.Костюшка Т., буд.1, м.Львів, 79000) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТФ» до Львівської митниці за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати повністю рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100480/1 від 17.09.2024р.;

визнати протиправною та скасувати повністю картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002987 від 17.09.2024p.;

судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 033.92 грн. стягнути на користь Приватного підприємства «ФТФ» (код ЄДРПОУ 41933751, місцезнаходження: 65005, Одеська обл., місто Одеса, вул. Бугаївська, буд. 35) за рахунок бюджетних асигнувань ЛЬВІВСЬКОЇ МИТНИЦІ (код ЄДРПОУ ВР: 4397134, місцезнаходження: 79000, місто Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправним. Під час декларування товарів, позивачем було подано повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації товару. На електронний запит митниці, декларантом було додатково подано документи. Не дивлячись на подання позивачем повного пакету необхідних, передбачених митним кодексом України документів, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості за резервним методом. Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання; законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання.

Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

До суду від Львівської митниці надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Перевіркою поданих документів встановлено наявність у них розбіжностей та невідповідностей. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Таким чином, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу.

До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягав на задоволенні позову з обставин зазначених в позові.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «ФТФ» зареєстровано юридичною особою 09.02.2018, номер запису: 15561020000065378. Основним видом діяльності підприємства є: 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами.

13.01.2020р. між ПП «ФТФ», як «покупцем», та Euro Primera Enterprises Ltd., як «продавцем», укладено Контракт №1 (далі за текстом - Контракт), предметом якого є продаж товару, що виробляється компанією РТ Intertobacco Utama Industry (Індонезія).

На підставі даної угоди ПП «ФТФ» на митну територію України був ввезений вантаж - сигарили з фільтром торговельної марки Forte в асортименті, що підтверджується проформою- інвойсом № 032-24 від 03.06.2024р., інвойсом № 0195/24 від 23.08.2024р. та інвойсом № 01958/24 від 22.08.2024р. (вартість організації доставки товару з Індонезії до Польщі). Згідно вказаних інвойсів товар постачався за ціною 220,00 євро за 10 000 сигарил (в асортименті).

Для здійснення митного оформлення товару, 10.09.2024р. уповноваженою особою (представником), який згідно договору №1 від 09.09.2024р. наділений правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів від імені декларанта, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" було подано митну декларацію (реєстраційний номер митниці 24UA209230083805U3), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 5 718 990,51 грн.

Визначення митної вартості товару здійснено ПП «ФТФ» за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена нами митна вартість згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України включає вартість товару (з урахуванням вартості його доставки з Індонезії до Польщі) згідно рахунків 5424584,6070 грн. (119 529,00 євро х 45,383 курс), вартість витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України 294405,90 грн.

Уповноваженим представником ПП «ФТФ» разом з митною декларацією було надано пакет документів та додаткових документів: декларацію митної вартості із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (1-ий метод); проформа-інвойс № 032-24 від 03.06.2024р.; пакувальні листи №0195/24 від 23.08.2024р.; інвойс №0195/24; інвойс №0195B/24; CMR №240829 від 03.09.2024p.; рахунок за транспортні послуги № 2409005 від 03.09.2024р.; рахунок за транспортні послуги № 2409017 від 04.09.2024р.; контракт №1 від 13.01.2020р.; угода №1 від 21.09.2020р. до контракту №1 від 13.01.2020p.; угода №2 від 17.01.2023р. до контракту №1 від 13.01.2020р.; декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари з 01.09.2024 р.; супровідний документ Т1 №24PL443020NU6Y5Y27 від 02.09.2024р.; сертифікат походження №0070021/SMR/2024 від 29.08.2024р.; договір транспортного експедирування № 1810/18-01 від 18.10.2018р.; платіжну інструкцію №ІВ20074604 від 04.09.2024р. про оплату транспортних послуг; платіжну інструкцію №ІВ20075025 від 06.09.2024р. про оплату транспортних послуг.

За наслідками опрацювання наданих документів 11.09.2024 року Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів (товар №1): 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу ПП «ФТФ» додатково надало: сертифікат якості від 26.08.2024; авіаційну вантажну накладну №157 3378 7154 від 29.08.2024p.; платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах № 87 від 12.06.2024 року, що свідчить про оплату 50% вартості товару; платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах № 270 від 26.08.2024 року, що свідчить про оплату послуг авіаперевезення товару; банківський платіжний документ Swift від 12.06.2024 року; банківський платіжний документ Swift від 26.08.2024 року; лист ТОВ «Формаг Груп» №ОКО-1709.01 від 17.09.2024р., в якому описано весь ланцюг експедиторів/перевізників, залучених до перевезення товару (ФО-П ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 ), та вказано контрагента, що надав послуги оформлення вантажу у аеропорту Варшава (С. Hartwig Gdynia S.А. (Польща); Договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, укладений між ФО-П ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 №02/03/24 від 02.03.2024 р.; Договір про організацію перевезень автомобільним транспортом, укладений між ТОВ «Формаг Груп» та ФО-П ОСОБА_1 № 2704/23/1-авто/ФГ від 27.04.2023p.; Угода про співробітництво в галузі транспортно-експедиторського обслуговування вантажів №0106/22-03 від 01.06.2022 року, укладена між ТОВ «Формаг Груп» та С. Hartwig Gdynia S.A.; заявку на перевезення №55 від 27.08.2024p.; акт №2409017 прийому-здачі наданих послуг від 06.09.2024p.; акт №2409005 прийому-здачі наданих послуг від 06.09.2024р.

17.10.2024 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000041/3 від 17.10.2024, у якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: відповідно до відомостей експортної декларації країни відправлення №996-1-351-2024 від 22.09.2024 зазначено умови поставки CFR порт розвантаження Павлоград; відповідно до п. 1.1 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 види соляної продукції повинні бути зазначені в накладних які не надані до оформлення; відповідно до п. 2.3 контракту про зовнішньоекономічну діяльність № 23012024 від 23.01.2024 вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках- фактурах. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ, якщо здійснювалося страхування, документами, які підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також комерційні та банківські документи, які підтверджують вартість страхування вантажу, які відсутні в пакеті документів. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)копію декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; 3) прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару, 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту),документи які підтверджують вартість страхування вантажу. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Всі наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ. В наданих до митного оформлення Сертифікаті якості № Є20241248 від 26.09.2024 та пакувальному листі №1 від 22.09.2024 наявна печатка логістичної компанії Portside Logist Company, що може свідчити про наявність витрат, пов`язаних з транспортно-експедиційними послугами за межами митної території України, понесеними отримувачем, при цьому будь-яких документів щодо розрахунків з третіми особами митному органу не надано. В наданому висновку ДЗІ № 3-2/579 від 03.10.2024 наявні посилання на джерела інформації, за якими не можливо ідентифікувати товари із задекларованими. Листом від 09.10.2024 № б/н декларант повідомив митний орган, що інші додаткові документи не має можливості надати. Крім того встановлено, що поставка товару, заявленого за ЕМД від 08.10.2024 № 24UA500130025956U2, здійснювалась на підставі договору від 23.01.2024 № 23012024 (далі договір), укладеного між компанією EM SALT GROUP LTD (продавець) та ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (покупець), відповідно до пункту 7.2. якого передбачено, що умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на продавця. Проформами-інвойсами від 11.09.2024 № 11924, від 23.09.2024 № 11924 та інвойсом від 26.09.2024 № 11924 визначено такі умови оплати: 40 відс. передоплати, 30 відс. перед відправкою та 30 відс. за готовності оригіналів документів.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000041/3 від 17.10.2024 року, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000315 від 09.10.2024 року.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за МД № 24UA500130026773U3 від 17.10.2024. Згідно з п. 47 (подробиці розрахунків) визначено розмір гарантії (тобто додаткових платежів на підставі оскаржуваного рішення про коригування митної вартості) загальною сумою 3 211 309,34 грн. (286 724,05 грн. за кодом 020 та 2 924 585,29 грн. за кодом 028).

18.11.2024 Позивач звернувся до Відповідача Одеської митниці, яка є відокремленим підрозділом Державної митної служби України, у зв`язку із імпортуванням на територію України товару (електронна митна декларація №24UA500370006189U9 від 18.11.2024, (далі ЕМД)), а саме: «Сіль для промислового використання, не придатна для споживання людьми: - Сіль технічна (0-4 мм) насипом 6500 м.т. Непридатна для приготування харчових продуктів, не придатна для споживання людьми. Без пакування. Торговельна марка немає даних. Виробник EM SALT GROUP LTD. Країна виробництва EG».

До митної декларації додано документи, які зазначено у графі 44 ЕМД, а саме: Проформа-інвойс (F.INVOICE) № 171024 від 17.10.2024; 2й-Інвойс (2ND.INVOICE) № 171024 від 24.10.2024; Інвойс (F.INVOICE) № 171024 від 05.11.2024; Ідентифікатор повідомлення 126079952-docs-24UA500370006189U9-23; Коносамент (Bill of Lading) № 01 від 05.11.2024; Вантажний маніфест (Cargo Manifest) № б/н від 05.11.2024; Сертифікат про походження (Certificate of origin) № А 0738255 від 05.11.2024; Митну декларацію країни відправлення № 109123-1-351-2024 від 24.10.2024; Переклад експортної декларації № 109123-1-351-2024 від 24.10.2024, з арабської на українську, виконаний ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ»; Сертифікат якості (certificate of quality) № б/н від 12.10.2024; Висновок ДЗІ № 3-2/641 від 15.11.2024; Лист ДЗІ щодо надання роз`яснень від 08.11.2024 № 03-2-449-Л; Платіжні інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 95 від 18.10.2024, № 97 від 04.11.2024, № 98 від 08.11.2024; DRAFT SURVEY № EGCI20242408 від 06.11.24 (документ, що підтверджує час завантаження товару на судно, його розміщення на кораблі); Страховий поліс № 1290/2024 від 03.11.2024.

Після подання Позивачем ЕМД № 24UA500370006189U9 від 18.11.2024, Відповідачем 18.11.2024 було відправлено запит (повідомлення) митного органу, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Одночасно митним органом було повідомлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1) Рахунок-фактура (інвойс) від 06.11.2024 № 171024 містить іншу дату документа, не містить відбитку штампа ПМК проставленого під час перетину митного кордону, а також опис зазначених у інвойсі технічних характеристик товару відсутній у гр. 44 мд.

2) Також опис зазначених у сертифікаті якості № б/н від 12.10.2024 технічних характеристик товару відсутній у гр. 44 мд, відсутнє посилання у даному документі на будь-який комерційний документ, що надано до митного оформлення.

3) Сертифіката про походження від 11.11.2024 №A 0738255 містить іншу дату документа.

4) Відповідно до п 5.2. зовнішньоекономічного договору від 23.01.2024 № 23012024, продавцем повинні бути надані сертифікати здоров`я та пакувальний лист, які до митного оформлення не надані.

5) Не зчитується QR-код страхового полісу № 1290/2024 від 03.11.2024.

6) Копія єгипетської митної декларації країни відправлення від 05.11.2024 №109123-1-351-2024 не містить перекладу, що не дозволяє сприйняти текст.

7) Висновок ДЗІ № 3-2/641 від 14.11.2024 містить дані аналізу наданих документів, інформаційних видань та аналізу інформації операторів ринку, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 N1440 «Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

У відповідь на запит (повідомлення) митного органу від 18.11.2024 з виявленими розбіжностями, Позивачем надіслано лист від 19.11.2024 в якому було детально спростовано всі виявлені нібито митним органом розбіжності.

17.09.2024р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100480/1 від 17.09.2024р., у якому вказано, що відповідно до вимог п. 2.1 та зовнішньоекономічної угоди від 13.01.2020 № 1 (далі Контракт) визначено, Вид продукції, кількість, асортимент, Інструкція щодо відправки, пункт призначення і дати поставки товару відвантаженого в кожній партії, вказується у підтвердженому замовленні, виданому Продавцем Покупцю, і вони повинні бути погоджені у письмовій формі обома сторонами. Однак таке замовлення не надано до митного оформлення. Також із наданих до митного оформлення документів не вбачається, що таке замовлення існувало, так як відсутнє будь-яке посилання на нього. Згідно п.6.1 Контракту, випливає, що у інвойсі повинна міститися інформація про країну походження, умови оплати та умови поставки, № 1 дата Контракту. У наданій фактурі від 23.08.24 № 0195/24 вказано умови поставки FCA JAKARTA. Але декларантом також надано фактуру від 23.08.24 № 01958/24 на суму 20529,00 євро відповідно до якої Покупець повинен оплатити за авіаперевезення до Варшави, що суперечить умовам поставки FCA JAKARTA, так як цей термін означає, що продавець товару виконав свої зобов`язання щодо поставки, виконавши митне очищення для експорту та передавши його перевізнику у названому покупцем місці. Вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Ціна FCA (FCA price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказаному покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. Відсутній будь який договір, чи додаток до діючого контракту, який би зобов`язував Покупця оплатити такі транспортні послуги.

Згідно п.8.1 Контракту, Ціни на товар, що надходить згідно даного контракту вказані в Додатку II та можуть бути змінені у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У Додатку II, вартість товару FORTE становить 180 євро за 10тис. сиг. У фактурі від 23.08.24 № 0195/24 наявні різні артикули Forte Cigarillos Ruby, Forte Cigarillos Ivory ra Forte Cigarillos Onyx, а фактурна їх вартість становить 220 євро 10 тис. сиг. Відсутнє будь яке Документальне підтвердження змін вартості, також не можливо стверджувати що вартість товару не може змінюватися в залежності від артикулів. Положенням п.4.5. контракту передбачено що товар який постачається повинен бути належної якості і відповідати технічним умовам, вказаним у сертифікаті якості, видоному Продацем. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи, що підтверджують виробника товару та ТМ.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100480/1 від 17.09.2024р., відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002987 від 17.09.2024p..

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття Оскаржуваного рішення ПП "ФТФ" 05.11.2024 було подано до Львівської митниці додаткові документи для підтвердження заявленої нами митної вартості товарів, що декларуються, а саме: угоду №3 від 10.08.2023р. до контракту №1 від 13.01.2020р., якою:

а) передбачена можливість забезпечення Продавцем організації доставки товару до будь-якого пункту за межами Індонезії із залученням перевізника, транспортного експедитора тощо. Вартість перевезення товару вказується в інвойсі Продавця;

б) встановлена ціна сигар. з фільтром торговельної марки Forte в асортименті 220,00 євро за 10 000 сигар.;

- інвойс №0195В/24 від 22.08.2024р., на який є посилання в платіжній інструкції № 270 від 26.08.2024 року на суму 20 529,00 євро.;

- платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах № 297 від 29.10.2024 року, що свідчить про оплату другої половини вартості товару.

У відповідь Львівська митниця листом №7.4-2/15-02/13/30713 від 11.11.2024р. повідомила про залишення Оскаржуваного рішення без змін.

Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст.53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст.53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч.5 ст.53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст.55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч.1 ст.57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч.2-3 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч.4 ст.57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч.3 ст.318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.4 ст.58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч.5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст.58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст.58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваному позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено такі зауваження:

- Відповідно до вимог п.2.1 та зовнішньоекономічної угоди від 13.01.2020 № 1 (далі Контракт) визначено, Вид продукції, кількість, асортимент, Інструкція щодо відправки, пункт призначення і дати поставки товару відвантаженого в кожній партії, вказується у підтвердженому замовленні, виданому Продавцем Покупцю, і вони повинні бути погоджені у письмовій формі обома сторонами. Однак таке замовлення не надано до митного оформлення. Також із наданих до митного оформлення документів не вбачається, що таке замовлення існувало, так як відсутнє будь-яке посилання на нього.

- Згідно п.6.1 Контракту, випливає, що у інвойсі повинна міститися інформація про країну походження, умови оплати та умови поставки, № 1 дата Контракту. У наданій фактурі від 23.08.24 № 0195/24 вказано умови поставки FCA JAKARTA. Але декларантом також надано фактуру від 23.08.24 № 01958/24 на суму 20529,00 євро відповідно до якої Покупець повинен оплатити за авіаперевезення до Варшави, що суперечить умовам поставки FCA JAKARTA, так як цей термін означає, що продавець товару виконав свої зобов`язання щодо поставки, виконавши митне очищення для експорту та передавши його перевізнику у названому покупцем місці. Вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Ціна FCA (FCA price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказаному покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. Відсутній будь який договір, чи додаток до діючого контракту, який би зобов`язував Покупця оплатити такі транспортні послуги.

- Згідно п.8.1 Контракту, Ціни на товар, що надходить згідно даного контракту вказані в Додатку II та можуть бути змінені у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У Додатку II, вартість товару FORTE становить 180 євро за 10тис. сиг. У фактурі від 23.08.24 № 0195/24 наявні різні артикули Forte Cigarillos Ruby, Forte Cigarillos Ivory ra Forte Cigarillos Onyx, а фактурна їх вартість становить 220 євро 10 тис. сиг. Відсутнє будь яке документальне підтвердження змін вартості, також не можливо стверджувати що вартість товару не може змінюватися в залежності від артикулів. Положенням п.4.5. контракту передбачено що товар який постачається повинен бути належної якості і відповідати технічним умовам, вказаним у сертифікаті якості, видоному Продацем. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи, що підтверджують виробника товару та ТМ.

Суд не погоджується з даними підставами для коригування митної вартості товарів виходячи з наступного.

Зокрема щодо посилання відповідача на те, що «Відповідно до вимог п. 2.1 та зовнішньоекономічної угоди від 13.01.2020 № 1 (далі Контракт) визначено, Вид продукції, кількість, асортимент, Інструкція щодо відправки, пункт призначення і дати поставки товару відвантаженого в кожній партії, вказується у підтвердженому замовленні, виданому Продавцем Покупцю, і вони повинні бути погоджені у письмовій формі обома сторонами. Однак таке замовлення не надано до митного оформлення. Також із наданих до митного оформлення документів не вбачається, що таке замовлення існувало, так як відсутнє будь-яке посилання на нього», суд зазначає наступне.

Згідно п.2.1. Контракту (в редакції угоди №3 від 10.08.2023 р. до Контракту), види продукції, кількість, асортимент Товарів, що відвантажуються в кожній партії, вказуються в проформа-інвойсі, і вони повинні бути взаємно узгоджені в письмовій формі або електронною поштою обома Сторонами.

Також пунктом 2.2. Контракту передбачено, що інвойси продавця мають містити інформацію про вид продукції, кількість, асортимент, ціну товару та умови постачання.

Разом із митною декларацією позивачем надано проформу-інвойс № 032-24 від 03.06.2024р. продавця, в якій визначено кількість та вартість замовленої продукції. Про погодження даної проформи з боку ПП «ФТФ» свідчить здійснення передоплати за товар (50% вартості товару) згідно платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 87 від 12.06.2024 року, яка теж була надана відповідачу на вимогу про надання додаткових документів.

Також для митного оформлення було надано інвойси № 0195/24 та № 01958/24, в яких визначено ціну товару, що була фактично сплачена покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Відповідно до частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю для виконання зобов`язань продавця.

Із заявою від 05.11.2024р., в межах процедури, передбаченої частиною 8 статті 55 MK України, позивачем також було надано і платіжну інструкцію в іноземній валюті № 297 від 29.10.2024 року, що свідчить про оплату другої половини вартості товару, яку було проведено вже після прийняття оскаржуваного рішення, а також Угоду №3 від 10.08.2023р. з Додатком 1, в якому визначено перелік та вартість продукції, яка постачається згідно Контракту №1 від 13.01.2020 р. та була вказана в інвойсах Продавця, наданих до митного оформлення.

Надані позивачем інвойси №0195/24 та №0195В/24, в яких відповідно до умов пунктів 2.1. та 2.2. Контракту зазначено вид, кількість, ціну та асортимент товарів, та Угоди №3 від 10.08.2023р. з Додатком 1, в сукупності також спростовують й висновки відповідача про те, що відсутнє документальне підтвердження змін вартості товару.

Крім того, до митної вартості позивачем включено вартість послуги з організації доставки (перевезення) оцінюваного товару з Індонезії до Польщі (20 529,00 євро). Вартість цієї послуги вказана в інвойсі продавця № 0195B/24 від 22.08.2024 р. та оплачена позивачем згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 270 від 26.08.2024 р. При поданні документів для митного оформлення відповідачу було надано інвойс № 0195В/24 із помилковою датою 23.08.2024 року, однак цей же інвойс аналогічного змісту із коректною датою 22.08.2024 року було надано відповідачу із заявою ПП «ФТФ» від 05.11.2024р. в межах процедури, передбаченої ч. 8 статті 55 МК України.

Зокрема щодо посилання відповідача на те, що «Згідно п.6.1 Контракту, випливає, що у інвойсі повинна міститися інформація про країну походження, умови оплати та умови поставки, № 1 дата Контракту. У наданій фактурі від 23.08.24 № 0195/24 вказано умови поставки FCA JAKARTA. Але декларантом також надано фактуру від 23.08.24 № 01958/24 на суму 20529,00 євро відповідно до якої Покупець повинен оплатити за авіаперевезення до Варшави, що суперечить умовам поставки FCA JAKARTA, так як цей термін означає, що продавець товару виконав свої зобов`язання щодо поставки, виконавши митне очищення для експорту та передавши його перевізнику у названому покупцем місці. Вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Ціна FCA (FCA price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказаному покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. Відсутній будь який договір, чи додаток до діючого контракту, який би зобов`язував Покупця оплатити такі транспортні послуги», суд зазначає наступне.

Пунктом А3 розділу А «Обов`язки Продавця» умов поставки FCA free carrier/ франко перевізник Інкотермс-2010 передбачено, що на прохання покупця або якщо це є комерційною практикою та покупець своєчасно не дає інструкції про інше, продавець може за рахунок і на ризик покупця укласти договір перевезення на звичайних умовах. У будь-якому випадку продавець може відмовитися від укладання договору перевезення, без зволікання повідомивши про це покупця.

Отже, умови поставки FCA Інкотермс-2010 передбачають можливість укладення Продавцем договору перевезення Товару за рахунок і на ризик покупця. Зазначене спростовує висновки відповідача про те, що оплата Покупцем за авіаперевезення товару до м. Варшава згідно фактури № 01958/24 на суму 20529,00 євро суперечить умовам поставки FCA.

Також, відповідно до пункту 3 Введення в Інкотермс 2010 чітко передбачено, що згідно з термінами Інкотермс Ex Works (EXW, Франко завод), Free Carrier (FCA, Франко перевізник), Delivered at Terminal (DAT, Постачання на терміналі), Delivered at Place (DAP, Постачання в призначення), Delivered Duty Paid (DDP, Постачання з оплатою мита), Free Alongside Ship (FAS, Вільно вздовж борту судна) i Free on Board (FOB, Вільно на борту), названий пункт являє собою місце, де здійснюється поставка і перехід ризику на покупця.

Відповідно до Пояснень термінів, які використовуються в Інкотермс 2010, термін «поставка» використовується в Інкотермс 2010 саме для позначення моменту, коли ризик втрати або пошкодження товару переходить з продавця на покупця.

Отже визначений в документах пункт поставки з посиланням на терміни Інкотермс 2010 застосовується виключно для визначенням моменту та місця здійснення поставки та моменту і місця переходу ризиків втрати чи пошкодження товару від продавця до покупця і жодним чином не впливає на зобов`язання щодо завантаження, розвантаження товару у такому місці чи на зобов`язання щодо організації та забезпечення доставки (перевезення) товару.

Таким чином, можливість організації Продавцем доставки (перевезення) товару до пункту за межами Індонезії за рахунок покупця товару передбачена як умовами поставки FCA Інкотермс-2010, так і пунктом 5.2. Контракту (в редакції угоди №3 від 10.08.2023 року), що спростовує висновки відповідача про відсутність документів, які б зобов`язували Покупця оплатити такі транспортні послуги.

Зокрема щодо посилання відповідача на те, що «Згідно п.8.1 Контракту, Ціни на товар, що надходить згідно даного контракту вказані в Додатку II та можуть бути змінені у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У Додатку II, вартість товару FORTE становить 180 євро за 10тис. сиг. У фактурі від 23.08.24 № 0195/24 наявні різні артикули Forte Cigarillos Ruby, Forte Cigarillos Ivory ra Forte Cigarillos Onyx, а фактурна їх вартість становить 220 євро 10 тис. сиг. Відсутнє будь яке документальне підтвердження змін вартості, також не можливо стверджувати що вартість товару не може змінюватися в залежності від артикулів. Положенням п.4.5. контракту передбачено що товар який постачається повинен бути належної якості і відповідати технічним умовам, вказаним у сертифікаті якості, виданому Продацем. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи, що підтверджують виробника товару та ТМ», суд зазначає наступне.

Позивачем із митною декларацією було надано митному органу сертифікат походження №0070021/SMR/2024 від 29.08.2024р., в якому зазначено найменування виробника та країну походження імпортованого товару.

На вимогу про надання додаткових документів, відповідачу було надано сертифікат якості від 26.08.2024р. на сигарили Forte Cigarillos Ruby, Forte Cigarillos Ivory та Forte Cigarillos Оnух, виготовлені з 12 по 15 серпня 2024 року відповідно. Відповідачем в оскаржуваному рішенні вказано, що наданий документ не може бути взятий до уваги, оскільки не містить даних, які б могли прив`язати товар до даної поставки товару.

Разом з тим, жодною нормою митного законодавства не передбачено обов`язкове внесення до сертифікату даних, які б «прив`язували товар» до конкретної поставки товару чи до інвойсу. Не передбачено аналогічних вимог й пунктом 4.5. Контракту № 1 від 13.01.2020 року.

Документальним підтвердженням заявленої вартості товару є рахунок-фактура (інвойс), зазначений у графі 4 декларації митної вартості, або рахунок-проформа, який також зазначається в графі 4 декларації митної вартості, банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено, договір (контракт) купівлі-продажу товару, а також інші документи, перелік яких наведено в статті 53 Кодексу.

Позивачем надано до митного оформлення інвойс № 0195В/24 на суму 20529,00 євро, виписаний згідно пункту 5.2. Контракту та інвойс № 0195/24 на суму 99000 євро, виписаний на підставі пункту 2.2. Контракту. Обидва інвойси вказані в графі 4 Основного аркуша декларації митної вартості.

Отже, сукупністю наданих позивачем інвойсів в повній мірі підтверджується документально ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю для виконання його зобов`язань, як передбачено частиною 5 статті 58 МК України.

Не заслуговують на увагу й висновки відповідача про те, що додатково надана платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 87 від 12.06.2024 року, сума до оплати 49 500,00, у призначенні платежу міститься посилання на Proforma Invoice №032-24 від 03.06.2024, проте у такій проформі умови поставки CFR Gdansk, слід зауважити, що не може братись до уваги співставлення суми такої платіжної інструкції з загальною вартістю комерційного інвойсу від 23.08.2024 № 0195/24, оскільки вартість товару згідно з проформою-інвойсом від 03.06.2024 № 032-24 визначена на умовах поставки CFR Gdansk, а відповідно до інвойсу від 23.08.2024 № 0195/24 на умовах поставки FCA JAKARTA.

Так, згідно платіжної інструкції № 87 від 12.06.2024 року у відповідності до положень пункту 8.3. Контракту № 1 від 13.01.2020 року позивачем було здійснено попередню оплату 50 % вартості замовленого товару, вказаного в інвойсі продавця, при цьому розмір такої попередньої оплати відповідно до умов вказаного контракту жодним чином не залежить від умов поставки Інкотермс-2010, вказаних в проформі-інвойсі продавця.

Отже, наданою до митного оформлення платіжною інструкцією № 87 від 12.06.2024 року підтверджується попередня оплата 50% вартості товару, вказаного в проформі-інвойсі від 03.06.2024 № 032-24А та в інвойсі №0195/24 від 23.08.2024 року, у повній відповідності до положень пункту 8.3. Контракту № 1 від 13.01.2020 року.

Оплата другої половини вартості товару, вказаного в інвойсі №0195/24 від 23.08.2024 року, була проведена позивачем згідно платіжної інструкції № 297 від 29.10.2024 року, тобто вже після завершення митного оформлення та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, документальне підтвердження чого було надано відповідачу в переліку документів, поданих відповідачу із заявою ПП «ФТФ» від 05.11.2024р. в межах процедури, передбаченої ч. 8 статті 55 МК України. Таким чином, позивачем надано митному органу в повному обсязі всі банківські платіжні документи, що стосуються ввезеного товару, передбачені пунктом 4 частини 2 ст.53 МК України.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом на вимогу митного органу додаткових документів (всіх зазначених у повідомленні), то суд вважає їх безпідставними, так як по-перше, позивачем надано відповідачу всі документи, про які вже зазначалося судом вище та які підтверджують складові митної вартості товару; по-друге, такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.

Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, доказів повідомлення позивача про конкретні складові митної вартості товарів, які мають бути підтверджені додатково наданими ним документами відповідачем не надано.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, наявність розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є достатніми та такими, що у своїй сукупності невикликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100480/1 від 17.09.2024р., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення №UA209000/2024/100480/1 від 17.09.2024р. слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2024/002987 від 17.09.2024p., суд вважає, що вказана картка відмови також підлягала скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТФ» (вул.Бугаївська,буд.35, м.Одеса, 65005) до Львівської митниці (вул.Костюшка Т., буд.1, м.Львів, 79000) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повністю рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100480/1 від 17.09.2024р.

Визнати протиправною та скасувати повністю картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002987 від 17.09.2024p.

Стягнути з ЛЬВІВСЬКОЇ МИТНИЦІ (код ЄДРПОУ ВР: 4397134, місцезнаходження: 79000, місто Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «ФТФ» (код ЄДРПОУ 41933751, місцезнаходження: 65005, Одеська обл., місто Одеса, вул. Бугаївська, буд. 35) судовий збір у розмірі 7033,92 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко