Ухвала

від 21.01.2025 по справі 440/12672/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/12672/24Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лазірської Ж.Е.,

представника позивача - Бассараб Б.Г.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Абрамова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 440/12672/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення нанесених збитків,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення нанесених збитків у розмірі 47047,44 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року зобов`язано Автозаводську районну адміністрацію Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Квітки Цісик, буд. 38, м. Кременчук, Полтавська область, 39623) надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останнє місце проживання: АДРЕСА_1 ).

У відповіді №13795/01-27 від 04 листопада 2024 року Автозаводською районною адміністрацією Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомлено, що згідно з даними відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , у межах Автозаводського району міста Кременчука відсутні.

Викладене суперечить відомостям, зазначеним у позовній заяві, відповідно до якої зазначено місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

У зв`язку з чим судом постановлено ухвалу від 11.11.2024, якою позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення нанесених збитків залишено без руху. Позивачеві встановлено усунути недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки визначено усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: завірених належним чином (шляхом виконання напису "згідно з оригіналом", зазначенням прізвища та ініціалів особи, її підпису та дати засвідчення) копії документа на підтвердження реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ; документа про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн або документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання даної ухвали позивачем 25 листопада 2024 надано документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн, 27 листопада 2024 року заяву про уточнення позовних вимог в частин невірно зазначеної адреси відповідача (належна - АДРЕСА_1 ), а 03 грудня 2024 року заяву про встановлення розбіжності у відомостях про реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача (належний - НОМЕР_3 ).

Згідно з відповіддю №939810 від 03.12.2024 з Єдиного демографічного реєстру за вказаними параметрами особу не знайдено.

Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року зобов`язано Автозаводську районну адміністрацію Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Квітки Цісик, буд. 38, м. Кременчук, Полтавська область, 39623) надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання: АДРЕСА_1 ).

У відповіді №15994/01-27 від 05 грудня 2024 року, що надійшла до суду 12 грудня 2024 року, Автозаводською районною адміністрацією Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повідомлено, що згідно з даними відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , у межах Автозаводського району міста Кременчука відсутні.

Згідно з частиною сьомою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

На вебсайті суду розміщено оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.

31.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, представником відповідача наголошено на пропуску позивачем строку звернення до суду, у зв`язку з чим останній просив залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В силу пункту 13 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову є стягнення нанесених військовослужбовцем збитків, що є спором щодо проходження військової (публічної) служби, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Як наголошено представником відповідача, позивач був обізнаний щодо необхідності стягнення відшкодування за результатами аудиту у 2018 році за період з 02.09.2015 по 31.03.2018, відповідне кримінальне провадження було закрите за відсутністю складу злочину у 2019 році (при цьому позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 по 27.05.2016), з звіту про результати аудиту у 2018 році розумів та усвідомлював наслідки цього, однак тривалий час не вчиняв жодних дій задля зміни правового стану, який пов`язаний з цим.

Предметом аудиту у 2021 році був період з 01.04.2018 по 31.03.2024, що не спростовує факт обізнаності позивача, адже він виявив саме бездіяльність позивача, а не факт завдання шкоди відповідачем, виявлений аудитом 2018 року, при тому прямих доказів вини відповідача не наведено, як і обґрунтованих підстав пропуску строку притягнення до відповідальності відповідача.

Позивачем не зазначені обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення або пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Невжиття позивачем активних дій з 2021 року (від часу проведення аудиту до моменту подачі позову 24.10.2024) свідчить про пасивність поведінки у здійсненні права на пред`явлення позову.

Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Строки притягнення винної особи до матеріальної відповідальності командиром військової частини регулюються Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року №160-IX.

На даний час є чинною ч. 1 статті 4 Закону України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі від 03.10.2019 року №160-IX, який набув чинності з 31.10.2019 року та не розповсюджується на спірні правовідносини, яка визначає, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Даним приписом встановлено строк, протягом якого винна особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності (який теж пропущено, адже його перебіг також пов`язаний із моментом виявлення факту), а не строк, протягом якого зацікавлена особа може звернутися до суду про стягнення матеріальної шкоди, що є різними поняттями та регулюється різними нормами матеріального та процесуального права відповідно.

Водночас, згідно ч. 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 у справі №813/1045/18 сформовано висновок про те, що у випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір у цій справі щодо відшкодування державі в особі військової частини шкоди, завданої особою шляхом втрати майна під час здійснення ним повноважень, пов`язаних з проходженням військової (публічної) служби, є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Наведена позиція Верховного Суду містилася ще у постанові від 05.08.2018 року у справі №818/1688/16.

Таким чином, в даному випадку наявний публічний спір, а отже він підпадає під регулювання КАС України, в ч. 5 статті 122 якого, як вказано вище, визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, оскільки позивач був обізнаний про наявність обставин, що стали підставою звернення до суду ще у 2021 році, то представник відповідача наполягає, що у цій справі позов підлягає залишенню без розгляду згідно із ч.3 ст. 123 КАС України.

Згідно з частиною шостою статті 161 цього ж Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч положенням частини шостої статті 161 КАС України позивач не додав до позову заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позовна заява не відповідає вимогам частини п`ятої статті 160 та частини сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення нанесених збитків залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 22 січня 2025 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський