Рішення

від 22.01.2025 по справі 460/7328/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2025 року м. Рівне№460/7328/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доУправління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення в довідці про розмір грошового забезпечення віл 28.02.2024 № 17/99 станом на 01.01.2023 розмірів складових грошового забезпечення та зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою, відповідною або аналогічною його останній штатній посаді за нормами, чинними станом на 01.01.2023, із зазначенням відомостей: посадовий оклад (т.р. 52) - 13740,00 грн.; оклад за військовим званням (полковник) - 2250,00 грн.; надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військовим званням) - 7995,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (100% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) - 23985,00 грн.; надбавка за безперервний стаж на шифрроботі (20% від посадового окладу) - 2748,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу) - 2061,00 грн.; премія (175% від посадового окладу) - 24045,00 грн., усього 76824,00 грн., які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (2684,00 грн.), з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі № 460/17309/23, для здійснення обчислення та перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення у справі №460/17309/23 відповідачем видано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року. Проте позивач вважає, що відповідач безпідставно зменшив у вказаній вище довідці розміри премії з 175% на 10% та надбавки за особливості проходження служби з 100% на 32%. Крім того, зазначає, що відповідачем протиправно застосовано для обрахунку посадового окладу прожитковий мінімум 2102,00 грн., оскільки з 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн. На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позов.

У поданому відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити.

Увалами від 17.09.2024, 24.09.2024 та 09.10.2024 судом витребовувалися додаткові докази у справі.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Служби безпеки України.

Наказом Голови Служби безпеки України №813-ос від 22.04.2014 позивача звільнено з військової служби у запас у зв`язку з виходом на пенсію.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як отримувач пенсії за вислугу років за нормами Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №460/17309/23, яке набрало законної сили, зобов`язано Управління Служби безпеки України в Рівненській області підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення позивача, яке могло б бути станом на 01.01.2023 за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) начальника відділу штабу АТЦ при СБУ, до складу якого входить:

посадовий оклад т.р.52 10760,00 грн;

оклад за військовим званням (полковник) 1770,00 грн;

надбавка за вислугу років (від пос.оклад. та оклад за військ.зван.) 50% - 6265,00 грн;

надбавка за особливості проходження служби (від пос.оклад + оклад за військ.зван. + надб. за висл. років) 32% - 6014,40 грн;

надбавка за безперервний стаж на шифрроботі (від посадового окладу) 20% - 2152,00 грн;

надбавка за службу в умовах режимних обмежень (від пом.окладу) 15% - 1614,00 грн;

премія 10% - 1076,00 грн.

Загальний розмір посадового окладу позивача за відповідною (аналогічною) посадою згідно з довідкою становить 29651,40 грн.

На адресу Служби безпеки України адвокатом позивача скеровано адвокатський запит від 20.03.2024, в якому адвокат просив надати наступну інформацію: які розміри надбавки за особливості проходження служби та згідно з якими наказами (номери, дати, найменування) установлено за посадою «Начальник відділу штабу АТЦ при СБУ» станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023; які розміри щомісячної премії та згідно з якими наказами (номери, дати, найменування) установлено за посадою «Начальник відділу штабу АТЦ при СБУ» станом на 29.01.2020, 01.01.2021,01.01.2022 та 01.01.2023; чи встановлено в СБУ надбавку до посадового окладу за безперервний стаж на шифрувальній роботі станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, якщо так, то у яких розмірах та згідно з якими наказами (номери, дати, найменування). У разі відсутності на даний час у штатній структурі Служби безпеки України посади «Начальник відділу штабу АТЦ при СБУ», яку займав ОСОБА_1 , вищевказану інформацію прошу надати щодо аналогічної (рівнозначної) їй посади штабу АТЦ при СБУ.

Листом від 28.03.2024 Фінансово-економічне управління Служби безпеки України надало відповідь на вказаний адвокатський запит та повідомило, що оскільки ОСОБА_1 звільнявся з військової служби у запас у зв`язку з виходом на пенсію з посади начальника відділу штабу АТЦ при СБ України, у ФЕУ СБ України не має інформації щодо належних йому виплат. Також вказано, що персональний розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється, підвищується, знижується або скасовується наказами Голови СБ України, його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України за мотивованими рапортами керівників функціональних (структурних) підрозділів, погоджених з відповідним фінансовим підрозділом. Конкретний розмір премії, а також доцільність преміювання кожного військовослужбовця відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, визначають керівники органів, підрозділів, закладів та установ СБ України на підставі мотивованих рапортів керівників відповідних структурних підрозділів, в межах затверджених граничних розмірів преміювання. Рішення про преміювання та конкретні розміри премій начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України приймає та визначає Голова СБ України відповідно до чинного законодавства України. Військовослужбовцям, які безпосередньо зайняті на шифрувальній роботі, за умови безпосередньої роботи з шифрами, виплачується надбавка до посадового окладу за безперервний стаж на шифрувальній роботі в таких розмірах: понад 5 років - 20 відсотків. Граничні розміри додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців СБ України були визначені наказами Центрального Управління СБ України, які мають гриф обмеження доступу Для службового користування їх оприлюднення може завдати шкоди інтересам СБ України, надати зазначені нормативно-правові акти СБ України можливо лише в установленому законодавством порядку. Також повідомлено, що надбавка за особливості проходження служби (далі - НОПС) та преміювання за посадою начальник відділу штабу АТЦ при СБ України встановлювалися в таких граничних розмірах, зокрема, станом на 01.01.2023 НОПС - до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, преміювання - до 175 % посадового окладу.

Вважаючи, що відповідачем неправильно застосовано прожитковий мінімуму та неправильно зазначено розміри премії та надбавки за особливості проходження служби у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що була виготовлена на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 №460/17309/23, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

Згідно Закону №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Вказана норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

За змістом частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Отже, до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які мають постійний характер; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Аналіз указаних положень Постанови №704 свідчить про те, що саме керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Прийменник «до» у конструкції норми абзацу четвертого підпункту 1 пункту 5 Постанови №704 вживається у сполученні з числівником « 100» при означенні кількісної межі.

Так, згідно норми абзацу четвертого підпункту 1 пункту 5 Постанови №704 надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу може призначатися у розмірі від 1% (мінімальний розмір) до 100% (максимальний розмір).

Встановлення такого діапазону між мінімальним та максимальним розміром надбавки за особливості проходження служби означає, що у будь-якому випадку вказана надбавка не може перевищувати 100%.

Постановою № 704 передбачено можливі розміри виплати надбавки за особливості проходження служби (від 1% до 100%), однак така надбавка виплачується у порядку та умовах, визначених керівником державного органу, та залежить від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою.

Стосовно здійснення преміювання підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 передбачено, що таке виплачується військовослужбовцям відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Водночас розмір премії визначається у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Право на встановлення премії також надано керівникам відповідних державних органів.

Водночас суд зауважує, що чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових видів грошового зобов`язання, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами.

Частинами другою, третьою статті 27 Закону України «Про Службу безпеки України» визначено, що військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.

Право на пільги зберігається за військовослужбовцями Служби безпеки України, яких звільнено зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років.

З наведених норм Закону України «Про Службу безпеки України» встановлено, що військовослужбовці Служби безпеки України мають право на пільги встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 45.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.

Так, у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що в Службі безпеки України видано Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затверджену наказом ЦУ СБ України від 10 квітня 2018 року №515/ДСК (далі Інструкція №515/ДСК), якою передбачено порядок виплати військовослужбовцям СБУ грошового забезпечення, в тому числі, надбавки за особливості проходження служби та преміювання.

Вказаною Інструкцією визначається Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям СБУ. Кожного року відомчими наказами встановлюються граничні розміри додаткових видів грошового забезпечення за штатними посадами (в залежності від тарифного розряду та напряму діяльності відповідного підрозділу СБУ).

Отже, виходячи з аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що саме Головою Служби безпеки України встановлюється граничний розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, які залежать від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних військовослужбовцем обов`язків за посадою, встановлених граничних розмірів додаткових видів грошового забезпечення за конкретним тарифним розрядом, а також від наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Служби безпеки України.

З листа Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 28.03.2024 встановлено, що надбавка за особливості проходження служби (далі - НОПС) та преміювання за посадою начальник відділу штабу АТЦ при СБ України встановлювалися в таких граничних розмірах:

станом на 29.01.2020 НОПС до 69 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, преміювання - до 10 % посадового окладу;

станом на 01.01.2021 НОПС - до 90 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, преміювання - до 10 % посадового окладу;

станом на 01.01.2022 НОПС - до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, преміювання - до 15 % посадового окладу;

станом на 01.01.2023 НОПС - до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, преміювання - до 175 % посадового окладу.

На виконання ухвали суду про витребування доказів Служба безпеки України надала лист від 21.11.2024 №16/7305-в щодо надання документів у справі №460/7328/24 де повідомила, що ФЕУ СБУ, станом на 01.01.2023, не здійснювало виплату (установлення) надбавки за особливості проходження служби та премії за посадою начальника відділу Штабу ПТЦ при СБУ. Надано інформацію про граничні відсоткові розміри деяких додаткових видів грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою начальника відділу неоперативного підрозділу станом на 01.01.2023:

надбавка за особливості проходження служби до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;

преміювання до 175% посадового окладу.

Таким чином, відповідач при складанні довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 повинен був застосовувати розміри надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії виключно на підставі наказів ЦУ СБ України, граничний розмір яких має становити, зокрема, надбавки за особливості проходження служби не більше 100%, премії - не більше 175%. При цьому, мінімальний розмір премії має бути не менш як 10%.

Як встановлено з обставин справи, відповідач у довідці від 28.02.2024 №17/99 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 визначив розмір надбавки за особливості проходження служби 32%, а премії 10%.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що начальником Управління Служби безпеки України в Рівненській області було використано його дискреційне повноваження щодо встановлення у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відсоткового визначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії у 2023 році - 32% та 10% відповідно, що не виходить за межі граничних розмірів додаткових видів грошового забезпечення, визначених Головою Служби безпеки України для військовослужбовців за відповідною (аналогічною) аналогічною посадою начальника відділу штабу АТЦ при СБУ у 2023 році.

Стосовно вимог позивача про застосування при видачі довідки про розмір грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 в розмірі 2684,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно частини другої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Статтею 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Крім цього, приписами частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 підкреслив, що правові норми Кодексу адміністративного судочинства України стосовно судового контролю, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №460/17309/23, яке набрало законної сили, вирішувалося питання щодо розміру прожиткового мінімуму, який має бути врахований відповідачем при видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Разом з тим, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 в адміністративній справі №460/17309/23, при цьому ініціює новий судовий спір шляхом подання позовної заяви, не звертаючись при цьому до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення або про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

За своєю суттю спір в частині застосування розміру прожиткового мінімуму для обрахунку складових грошового забезпечення при видачі позивачу оновленої довідки, виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 в адміністративній справі № 460/17309/23.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на наведене, суд вважає, що при розгляді в цій частині позовних вимог позивача, які фактично зводяться до невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 580/3376/20, від 27.04.2021 у справі № 460/418/20, від 28.05.2021 у справі № 540/942/20, від 02.12.2021 у справі №808/1156/18.

Отже, хоча позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про зобов`язання відповідача підготувати та надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму в розмірі 2684,00 грн, проте спірні правовідносини між сторонами в цій частині вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, що, в силу вже згаданих приписів статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відтак, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення у справі № 460/17309/23 порушувалися його права чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред`являти нову позовну заяву.

Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позивачем в цій частині обрано невірний спосіб захисту порушених прав.

Водночас суд вважає безпідставними посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у зразковій справі №380/19324/23, оскільки рішення суду у вказаній справі є зразковим для справ, у яких відповідачем є суб`єкт владних повноважень, до повноважень якого належить видача довідок для перерахунку пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки (пункт 80 рішення Верховного Суду від 05 березня 2024 року у справі №380/19324/23, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року).

Водночас у даних спірних правовідносинах відповідачем є Управління Служби безпеки України в Рівненській області. Тобто, суб`єктний склад у даній адміністративній справі відрізняється від того, який мав місце під час розгляду зразкової адміністративної справи №380/19324/23, в якій Верховним Судом чітко визначено, за наявності яких саме однак типової справи висновки суду, ухвалені за результатами розгляду цієї справи, підлягають застосуванню. Вказане, відповідно, свідчить про те, що не підлягає врахуванню судом при вирішенні даного спору правова позиція Верховного Суду, викладена в рішенні від 05.03.2024 у справі №380/19324/23.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Управління Служби безпеки України в Рівненській області (вул. Відінська, буд. 4,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 20001668)

Повний текст рішення складений 22.01.2025.

Суддя Олег ГРЕСЬКО