Рішення

від 16.01.2025 по справі 480/8791/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року Справа № 480/8791/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Марченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8791/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної державної адміністрації про визнання протиправним, нечинним та скасування окремого положення нормативно-правового акту,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської обласної державної адміністрації (майдан Незалежності, 2,м. Суми, 40000), в якій просить:

- визнати протиправним, не чинним та скасувати окреме положення нормативно-правового акту - розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 26.07.2024 № 379-ОД «Про перейменування об`єктів топонімії у Сумській області», а саме пункт 45 додатку до розпорядження - «Переліку об`єктів топоніміки в Сумській області, що перейменовуються», який містить нову назву об`єкта топоніміки вулиця «Першотравнева» та перейменований на вулицю «Бориса Грінченка» відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є мешканцем міста Охтирка та проживає за адресою АДРЕСА_2 . Разом з цим за результатами чергових виборів депутатів Охтирської міської ради є депутатом Охтирської міської ради.

Як зазначає позивач, в кінці вересня 2024 року він дізнався про те, що 26 липня 2024 року було прийнято розпорядження №379-ОД за підписом тимчасово виконуючого обов`язки голови обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації Тараса Савченко «Про перейменування об`єктів топонімії у Сумській області».

Згідно до п.45 Додатку прийнятого розпорядження «Про перейменування об`єктів топонімії у Сумській області» перейменовано об`єкт топоніміки у місті Охтирка, а саме вулицю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на вулицю «Бориса Грінченка».

Аналіз змісту вказаного розпорядження свідчить, що підставою його видання визначено Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та №68/2022.

Позивач вважає, що оскаржуване розпорядження в частині положення нормативно- правового акту - розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 26.07.2024 року № 379-ОД «Про перейменування об`єктів топонімії у Сумській області», а саме п у н к т 45 додатку до розпорядження - Переліку об`єктів топоніміки в Сумській області, що перейменовуються, який містить назву об`єкта топоніміки вулиця «Першотравнева» на вулицю «Бориса Грінченка» в и д а н е і з п о р у ш е н н я м положень Конституції України, законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен /псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», в порушення висловлення громадської думки мешканців вулиці які прийняли рішення про назву вулиці в 2017 році в результаті проведених громадських обговорень.

Зважаючи на викладені обставини позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

В судовому засіданні позивач у повному обсязі підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову з урахуванням обставини викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що Сумська ОДА - ОВА вважає зазначені Позивачем доводи такими, що не відповідають обставинам справи, адже під час прийняття рішення про перейменування об`єкту топонімії у місті Охтирка з вулиці «Першотравнева» на вулицю «Бориса Грінченка» адміністрація керувалась Законом №3005-ІХ, яким встановлено спеціальний порядок ліквідації символіки російської імперської політики.

За твердженнями представника відповідача розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації від 26.07.2024 № 379-ОД, зокрема в оскаржуваній частині, видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши обставини у справі та докази, якими сторони обґрунтовують свою позицію у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Оскаржуючи розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 26.07.2024 № 379-ОД «Про перейменування об`єктів топонімії у Сумській області», а саме пункт 45 додатку до розпорядження - «Переліку об`єктів топоніміки в Сумській області, що перейменовуються», який містить нову назву об`єкта топоніміки вулиця «Першотравнева» та перейменований на вулицю «Бориса Грінченка», позивач стверджує про прийняття його з порушенням положень Конституції України, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» (далі - Закон № 4865^1), «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» №3005-ІХ (далі - Закон №3005-ІХ), «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Закон №317-УІІІ) та зазначає, що розпорядження, на його думку, було прийнято без проведення громадських обговорень, тобто не було забезпечено можливість реалізації мешканцями територіальної громади їх права на вирішення питань місцевого значення.

При цьому, в позові не наведено обґрунтувань, яким чином оскаржуване розпорядження порушує чи впливає на права Позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з п.7 ст.7 Закону України від 09.04.2015р. №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі за текстом - Закон України від 09.04.2015р. №317-VIII) визначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку провести громадські слухання та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до п.8 ст.7 Закону України від 09.04.2015р. №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» передбачено, що Верховна Рада України у тримісячний строк, який обчислюється з дня закінчення строку, визначеного пунктом 7 цієї статті Закону, приймає рішення про перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, з урахуванням пропозицій, поданих Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, та рекомендацій Українського інституту національної пам`яті. У разі якщо протягом строку, встановленого пунктом 7 цієї статті Закону, пропозиції щодо перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, не були подані до Верховної Ради України, відповідне рішення про перейменування таких населених пунктів та районів приймається Верховною Радою України на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.

27.07.2023р. у цілому набрав чинності Закон України від 21.03.2023р. №3005-ІХ "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" (далі за текстом - Закон України від 21.03.2023р. №3005-ІХ).

Відповідно до пункту 6 статті 8 Закону № 3005-ІХ Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, військовим адміністраціям населеного пункту (населених пунктів), військово-цивільним адміністраціям населеного пункту (населених пунктів) доручено у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом у встановленому законодавством порядку перейменувати вулиці населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики.

У разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту, сільською, селищною, міською радою у встановленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування відповідних об`єктів топонімії населених пунктів, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з дотриманням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону № 4865^1, з урахуванням пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу.

У разі ж, якщо протягом строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту, військовою адміністрацією населеного пункту (населених пунктів), військово- цивільною адміністрацією населеного пункту (населених пунктів), а також якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у встановленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування вулиць, назви яких містять символіку_ російської імперської політики або присвячені особам/подіям, зазначеним в абзаці першому цього пункту, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження).

Законом № 3005-ІХ доповнено розділ VII. Заключні положення Закону України «Про місцеві державні адміністрації» абзацом четвертим, яким відповідні повноваження надано головам обласних державних адміністрацій.

Таким чином, оскаржуване розпорядження прийнято у відповідності до чинного законодавства, зокрема згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача на порушення відповідачем норм Закону № 4865^1 та порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, встановленому постановою КМУ від 24 жовтня 2012 року № 989, в частині не проведення, на його думку, громадських обговорень не є обґрунтованими, оскільки Сумською ОДА-ОВА дотримано процедуру консультацій з громадськістю шляхом розміщення на офіційному вебсайті адміністрації за адресою https://sm.gov.ua/ru/oda/34221 інформації про громадське обговорення деколонізації топонімії в Сумській області, яке містило перелік об`єктів топонімії у Сумській області, що перейменовуються, зокрема, інформацію про перейменування вулиці Першотравнева на вулицю Бориса Грінченка (витяг з переліку додається).

Тобто, мешканці м. Охтирка та всі зацікавлені особи, зокрема, Позивач мали можливість ознайомитись із цією інформацією та подати свої зауваження та пропозиції з приводу зазначеного питання. Таким чином, Сумською ОДА-ОВА вжито всіх заходів для виконання вимог Закону № 3005-ІХ, а також для забезпечення участі громадськості в процесі перейменування вулиць та інших об`єктів.

Крім зазначеного, відповідачем надано докази того, що розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації від 24.06.2022 № 205-ОД утворено робочу групу з питань дерусифікації та позбавлення наслідків колоніального минулого при Сумській обласній військовій адміністрації (копія додається). Розпорядження було опубліковано на офіційному веб-сайті Сумської ОДА.

До складу робочої групи увійшли науковці, громадські діячі та представники адміністрації (далі - Робоча група), які брали участь в обговоренні питань перейменування об`єктів топонімії.

Сумська ОДА-ОВА за результатами засідань Робочої групи, неодноразово направляла головам районних державних адміністрацій - начальникам районних військових адміністрацій, начальнику Сумської міської військової адміністрації, сільським, селищним, міським головам області, листи із пропозиціями та нагадуваннями про необхідність перейменування об`єктів топонімії, що належать до символіки російської імперської політики, та надання пропозицій щодо нових назв об`єктів топонімії або обґрунтування доцільності залишити назви без змін (копії додаються).

На засіданні Робочої групи 6 лютого 2024 року було рекомендовано Охтирській міській раді, Охтирському міському голові провести роботу щодо перейменування об`єктів топонімії, названих на честь, у тому числі, зокрема «Першого травня», що відображено в пункту 4.2 протоколу № 5 (копія в матеріалах справи).

В листах територіальним громадам наголошувалось на необхідності перейменування об`єктів топонімії, що є символікою російської імперської політики, та зазначалось, що Закон №3005-ІХ буде виконано у будь-якому випадку, але вже відповідно до пропозицій Робочої групи.

До Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації надійшов лист від Охтирського міського голови від 08.07.2024 № 01-05/1534 (копія додається), щодо засідання робочої групи з питань дерусифікації та позбавлення наслідків колоніального минулого при Сумській ОВА, у якому зазначалось, що з метою забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності міської ради, врахування громадської думки під час прийняття важливих рішень Виконавчим комітетом Охтирської міської ради було проведено громадські обговорення у формі консультацій з громадськістю щодо перейменування об`єктів топоніміки на території Охтирської міської територіальної громади у період з 14.07.2023 по 31.07.2023, приймались пропозиції та зауваження у паперовій формі, а також проведено електронну консультацію (онлайн-голосування) щодо перейменування назв вулиць та провулків Охтирської міської територіальної громади (які підлягали перейменуванню відповідно до пропозиції робочої групи з питань дерусифікації та позбавлення наслідків колоніального минулого при Сумській обласній військовій адміністрації) та надано пропозиції та обґрунтування щодо перейменування.

Щодо вулиці Першотравнева у листі зазначено, що раніше вона була перейменована на вулицю Андрія Шаталова розпорядженням міського голови № 24-р від 27.01.2016 «Про перейменування та повернення історичних назв площ, вулиць та провулків у місті Охтирка», проте на підставі звернення мешканців відповідної вулиці рішенням Охтирської міської ради №809-МР від 27.07.2017 «Про перейменування вулиці Андрія Шаталова» їй було повернуто назву Першотравнева (рішення міської ради додається).

Таким чином, Охтирською міською радою, Охтирським міським головою не виконано вимоги Закону №3005-ІХ: вирішено не перейменовувати та залишити назву вулиці «Першотравнева» з посиланням на рішення Охтирської міської ради та звернення мешканців міста, пропозицій щодо перейменування вул. Першотравнева не надано.

Залишення назви вулиці «Першотравнева» суперечить вимогам Закону №3005-ІХ, оскільки топонім «Першотравнева», відповідно до Фахового висновку (копія додається) щодо належності назв населених пунктів, у яких використано радянську ідеологему «1-ше травня» (рос. «1-е мая»), до символіки російської імперської політики, затвердженого 23.11.2023 Головою Експертної комісії Українського інституту національної пам`яті з питань визначення належності об`єктів до російської імперської політики, поява назв географічних об`єктів на базі поняття «1-ше травня» (рос. «1-е мая»), жодним чином не пов`язана з розвитком питомо української топонімії, а була втіленням російської імперської політики радянського зразка. Відповідно до зазначеного Висновку станом на дату його затвердження в Україні лише назв населених пунктів, пов`язаних із глорифікацією «пролетарського свята», зафіксовано понад 60, а кількість об`єктів топонімії населених пунктів, названих на честь 1 травня, станом на кінець 2018 року становила майже 600, і всі вони належать до символіки російської імперської політики (копія висновку додається).

У зв`язку із відсутністю як від органу місцевого самоврядування так і від громадськості м. Охтирка відповідних пропозицій щодо перейменування об`єкту топонімії у місті Охтирка з вулиці «Першотравнева» остаточне рішення про перейменування із пропозиціями зміни назви було обговорено членами робочої групи під час чергового засідання робочої групи 18.07.2024 року (протокол № 9) (копія додається), на якому було погоджено перелік об`єктів топонімії у Сумській області, що перейменовуються, у тому числі перейменування об`єкту топонімії у місті Охтирка з вулиці «Першотравнева» на вулицю «Бориса Грінченка».

Посилання на звіт про результати проведення громадського обговорення деколонізації топонімії в Сумській області було розміщено на офіційному веб-сайті Сумської обласної державної адміністрації https://sm.gov.ua/ru/oda/34221 (докази розміщення інформації на сайті додаються). В звіті зроблено посилання https://sm.gov.ua/images/docs/dostup/2024/379_24.pdf на текст розпорядження (копія звіту додана до матеріалів справи).

Як вказує відповідач , враховуючи , що протягом строку, визначеного Законом №3005-ІХ, Охтирською міською радою та Охтирським міським головою, не прийнято рішення про перейменування об`єкту топонімії населеного пункту, назва якого містить символіку російської імперської політики (вул. Першотравнева), таке перейменування здійснено розпорядженням тимчасово виконуючого обов`язки голови Сумської обласної державної адміністрації.

Посилання Позивача на рішення Охтирської міської ради від 27.11.2017 № 951-МР «Про затвердження переліку назв площ, вулиць та провулків м. Охтирка», пунктом 57 додатку до якого було затверджено назву вулиці Першотравнева в м. Охтирка, не свідчить про протиправність оскаржуваного розпорядження № 379-ОД, оскільки зазначене рішення органу місцевого самоврядування, як вбачається з першого абзацу, було прийнято з метою забезпечення інформацією про назви площ, вулиць та провулків міста всіх суб`єктів, що використовують в своїй діяльності поштові адреси, виключення різних трактувань назв вулиць та провулків міста в процесі підготовки рішень органів місцевого самоврядування, в діловодстві, вчиненні нотаріальних дій, реєстрації прав власності, укладання та виконання правочинів та не стосувалось реалізації Закону №3005-ІХ, яким керувалась Сумська обласна державна адміністрація - обласна військова адміністрація при перейменуванні об`єкту топонімії, перейменування якого оскаржується позивачем.

Щодо посилання позивача на статтю 73 Кодексу законів про працю України щодо визначення 1 травня - Дня праці святковим днем, слід зазначити, що КЗпП України відповідно до його преамбули визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, та не регулює питання перейменування об`єктів топонімії. Крім того, згідно із Законом № 2136-ІХ від 15.03.2022 з урахуванням змін, внесених Законом № 2352-ІХ від 01.07.2022, у період дії воєнного стану норми статті 73 КЗпП України не застосовуються.

Що стосується посилання ОСОБА_1 на лист Українського інституту національної пам`яті від 20.05.2024, в контексті не зазначення в ньому інформації про заборону свята першого травня в Україні, суд зазначає, що зазначеним листом була надана відповідь на запит Сумської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації про надання фахових висновків, в якому не порушувалось питання щодо наявності чи відсутності заборони назви «першого травня». Запит стосувався пам`ятників, пам`ятних знаків, топонімів, інших об`єктів, названих на честь низки осіб, як уродженців Сумської області, осіб, які провадили діяльність на території Сумської області, так і тих, які не мали до неї відношення, а також топонімів, названих на честь деяких історичних подій, зокрема, річниць Перемоги, 8 березня, партизанського руху, тоді як про перше травня в запиті не згадувалось (копія в справі).

В той же час, суд погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що незаперечним є міцний зв`язок та ототожнення в свідомості окремих людей календарної дати першого травня, як свята з комуністичною ідеологією, що супроводжувалось такими атрибутами, як мітинги, червоні прапори, промови місцевих комуністичних керманичів, гасла на кшталт «мир, труд, май», «пролетарии всех стран соединяйтесь» тощо.

Таким чином, до цієї дати в повній мірі може бути застосовано висновок, наведений в зазначеному вище листі Українського інституту національної пам`яті, що топонім на честь дати першого травня є частиною глорифікації комуністичної, радянської політики, згуртування людей навколо комуністичної ідеології, яка частково використовується російською пропагандою.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав (інтересів) та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах субєктом владних повноважень було забезпечено дотримання ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, позаяк з приводу перейменування об`єкта топоніміки у місті Охтирка - вулиці «Першотравнева» на вулицю «Бориса Грінченка» на виконання вимог Закону України від 21.03.2023р. №3005-ІХ було проведено громадські обговорення у формі консультацій з громадськістю щодо перейменування об`єктів топоніміки на території Охтирської міської територіальної громади у період з 14.07.2023 по 31.07.2023, приймались пропозиції та зауваження у паперовій формі, а також проведено електронну консультацію (онлайн-голосування) щодо перейменування назв вулиць та провулків Охтирської міської територіальної громади (які підлягали перейменуванню відповідно до пропозиції робочої групи з питань дерусифікації та позбавлення наслідків колоніального минулого при Сумській обласній військовій адміністрації) та надано пропозиції та обґрунтування щодо перейменування.

Будь-яких об`єктивних даних, котрі б поза розумним сумнівом засвідчували, що у даному конкретному випадку окрема суб`єктивна думка позивача співпадає з публічним інтересом суспільства матеріали справи не містять.

За відсутності у позивача у спірних правовідносинах конкретного власного суб"єктивного права (або матеріального інтересу) і подання позову фактично на захист публічних інтересів суспільства суд вважає, що приписи п.8 ст.8 Закону України від 21.03.2023р. №3005-ІХ "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" стосовно змісту повноважень голови обласної ради у спірних правовідносинах виключають правомірність надання судового захисту.

Окремо суд зважає, що у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 20.12.2019р. у справі №820/3914/17: 1) саме по собі порушення процедури прийняття акту адміністративного органу може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення; 2) певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі); 3) саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом; 4) виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття; 5) дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires actionact). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним; 6) стосовно процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність; 7) у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості; 8) ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; 9) межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття; 10) така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18.

Суд відмічає, що у спірних правовідносинах заявник вдається до оскарження неконкретизованих дій субєкта владних повноважень з приводу процедури перейменування вулиці в місті Охтирка Сумської області.

Оскільки судовим розглядом не виявлено дефектів (вад, недоліків) у виконанні відповідачем владної управлінської функції, котрі б об"єктивно були здатні призвести до порушення мети, задекларованої нормами Закону України від 09.04.2015р. №317-VIII та нормами Закону України від 21.03.2023р. №3005-ІХ, чи-то до порушення публічного інтересу суспільства у сфері визначення однієї з вулиць міста Охтирка, суд дійшов висновку, що розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації від 26.07.2024 № 379-ОД, зокрема в оскаржуваній частині, видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Відповідно, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумської обласної державної адміністрації про визнання протиправним, нечинним та скасування окремого положення нормативно-правового акту відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.01.2025.

Суддя О.М. Кунець