Рішення

від 22.01.2025 по справі 500/6943/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6943/24

22 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-Захід" (далі позивач, ТОВ "Інтерфом-Захід") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403060/2024/000004/2 від 10.07.2024, Тернопільської митниці.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Інтерфом-Захід" для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару подано до Тернопільської митниці митну декларацію №24UA403060002619U7 від 10.07.2024, в якій визначено митну вартість товару за ціною договору. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.

Позивач зазначає, що товар придбаний за інвойсом №985062909 від 04.07.2024, рахунком-проформою № 985051055 від 26.06.2024, за специфікацією №45 від 10.07.2020. Відповідно до граф 20, 22, та 42 митної декларації загальна вартість товару складає 32400,50 євро, а його поставка відбувається на умовах FCA NL НОЕК. Позивач здійснив перевезення товару з м. НОЕК (NL) до місця ввезення на митну територію України. Витрати на транспортування (до митного кордону з Україною) 14272,46 грн. Таким чином, загальна митна вартість товару, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації 1570535,54 грн (32400,50 євро х 44,0846 грн + 142172,46 грн)

Безпідставними є зазначені митним органом розбіжності сум у документах, оскільки у: специфікації № 45 від 10.07.2020 до контракту № Interfoam-West PU 2020-2022 від 10.07.2020, проформі-інвойсі №985051055 від 26.06.2024; рахунку-фактурі (інвойсі) №985062909 від 04.07.2024 відображена незмінна ціна товару VORANOL 3322 Polyol на рівні 1370,00 євро/т. Різниця кількості товару у проформі-інвойсі та рахунку-фактурі (інвойсі) пояснюється прогнозованою та фактичною вагою вантажу, що є загальноприйнятою практикою при відпуску наливних вантажів.

Платіжним дорученням №52 від 26.06.2024 здійснено передоплату на фірму DOW EUROPE GMBH в сумі 65545,50 євро за дві партії товару. Основою для передоплати були рахунки-проформи: №985051082 від 06.06.2024, № 985051082 від 26.06.2024 на суму 65760,00 євро та переплата (дебет) за попередню партію товару 214,5 євро. Із цієї передоплати погашено заборгованість (валютний контроль банку) по митній декларації №24UA403060002624U6 від 11.07.2024 за товар Voranol 3322 Polyol (рахунок-проформа №985051082 від 06.06.2024, рахунок-фактура 985062909 від 04.07.2024 (32400,5 євро)). Станом на 31.07.2024 залишок передоплати становить 33359,50 євро. Рахунок-фактура оцінюваної партії № 985089675 від 25.07.2024 на суму 32948,50 євро, відтак залишкова сума 33359,50 євро повністю покриває суму по рахунку-фактурі № 985089675 від 25.07.2024 та ще залишиться переплата (дебет) на суму 411 євро, котра знову буде врахована при наступній передоплаті за товар. Умови оплати за платіжним дорученням в іноземній валюті №52 від 26.06.2024 вичерпно та своєчасно доведені до відома митного органу шляхом подання бухгалтерської довідки №337 від 29.07.2024, тому ці обставини відповідачу були достовірно відомі і жодних сумнівів не викликали.

ДП "Укрпромзовнішекспертиза" листом від 08.07.2024 №1314 надав висновок експерта, в якому вказав, що "рівень ціни на поліефір поліол VORANOL 3322 Polyol, налив, країна виробництва Нідерланди, а саме 1370,00 євро/т, на умовах FCA - Hoek/Terneuzen, що імпортується згідно з інвойсом №985062909 від 04.07.2024 та специфікацією № 45 від 10.07.2020 до контракту № Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020, відповідає поточній кон`юнктурі ринку". Вказаний висновок був долучений до документів для митного оформлення товару. ДП "Укрпромзовнішекспертиза" використовувала під час свого дослідження джерела інформації: цінова інформація компанії "DOW EUROPE GmbH", інтернет ресурси alibaba.com, sdqh-chem.com та інші. Митний орган в оскаржуваному рішенні вказав, що у наданому експертному висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 11.06.2024 №1135 не містяться посилання на джерела інформації. Зауваження відповідача є безпідставним, адже описана ним відсутність джерел використання цінової інформації, взагалі не має впливу на правильність визначення митної вартості товару, особливо з урахуванням того, що всі значущі дані можна отримати та перевірити й з інших документів, які надавалися до митного оформлення декларантом.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403060/2024/000004/2 від 10.07.2024 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Тернопільською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією № 24UA403060002619U7 від 10.07.2024 та документів, долучених до даної декларації було встановлено, що декларантом надано до митного оформлення платіжну інструкцію в іноземній валюті № 52 від 26.06.2024 щодо здійсненої оплати на загальну суму 65545,50 євро. Проте, згідно поданого до митного оформлення інвойсу від 04.07.2024 №985062909 вартість даної партії товару складає 32400,50 євро.

Також, у графі 70 платіжної інструкції в іноземній валюті № 52 від 26.06.2024 наявне посилання на проформи-інвойси № 985051082 від 06.06.2024 та № 985051055 від 26.06.2024. Однак до митного оформлення проформа-інвойс № 985051082 від 06.06.2024 декларантом не надано, що не дає можливості в повній мірі здійснити перевірку всіх складових митної вартості.

До митного оформлення надано висновок ДП "Укрпромзовнішекпертиза" від 08.07.2024 №1314 в якому вказано, як джерело інформації цінова інформація компанії "DOW EUROPE GmbH" (Швейцарія), інтернет ресурси-alibaba.com. (не містить конкретних посилань). Однак, вартість даного товару, яка міститься на загальнодоступних європейських Інтернет-ресурсах є значно вищою за заявлену декларантом та зазначену у висновку.

Наданий до митного оформлення лист від 01.07.2024 адресований митним органам не може бути взятий до уваги, оскільки містить інформацію щодо ціни на товар у липні місяці 2024 року, а згідно поданих до митного оформлення документів проплата за товар, згідно платіжної інструкції №52 здійснено 26.06.2024 та проформа-інвойс №985051055 від 26.06.2024.

На думку відповідача, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. В оскаржуваному рішенні (у графі 33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за митною декларацією від 30.05.2024 №24UA100240554141U1 на рівні 1,713388 євро/кг.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

Ухвалою суду від 21.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотанні Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 10.07.2020 між компанією "DOW EUROPE GMBH" (Швейцарія), продавець, та ТОВ "Інтерфом-Захід" (Україна), покупець, укладено зовнішньоекономічний договір № Interfoam-West_PU_2020-2022, на виконання якого згідно із рахунком-проформою № 985051055 від 26.06.2024, рахунком-фактурою (інвойсом) №985062909 від 04.07.2024 позивачем на митну територію України ввезено товар.

10.07.2024 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію №24UA403060002619U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Сировина для виробництва поролону: поліефір поліол VORANOL 3322 Polyol. Гідроксильне число 46,9 мг/г. Безколірна прозора рідина, з важким запахом. Для власних виробничих потреб. Не для товарів військового призначення (не для товарів створення озброєння). Виробник: DOW BENELUX B.V, NL. Торговельна марка: VORANOL.".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: сертифікат якості (Certificate of quality) сертифікат аналізу від 04.07.2024; рахунок-проформа № 985051055 від 26.06.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 985062909 від 04.07.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 221067 від 04.07.2024; навантажувальний документ (Bordereau) № 0827868378 від 04.07.2024; авторизація на застосування спрощення "загальна гарантія" №UACGU423000012 від 27.10.2023; авторизація на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" №UALCP023000071 від 27.12.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 28 від 29.05.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 52 від 26.06.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2638 від 05.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №45 від 25.06.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток №4 від 30.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток №1 від 10.02.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток №3 від 13.12.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020; договір (контракт) про перевезення № MB=0000020 від 25.06.2015; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №0827868378 від 04.07.2024; інші некласифіковані документи лист DAW від 30.04.2024; інші некласифіковані документи - лист DOW EUROPE GMBH від 19.07.2020; інші некласифіковані документи паспорт безпеки від 08.04.2021; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №24TS403060000114U0 від 10.07.2024.

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "Індикатори ризику п.3.3.4 (митна вартість нижча, ніж вартість подібних товарів) в копії митної декларації країни відправлення інша вартість товару зазначено.".

Уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів наступного змісту: "Початок консультації з митним органом: для підтвердження заявленої митної вартості товару прошу відповідно до ч.2 ст.53 МК України надати документи, що підтверджують митну вартість товару: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. В зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, необхідних для перевірки числового значення складових митної вартості товару, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

На вимогу митного органу уповноваженою особою було надано: інші некласифіковані документи лист ТОВ "Інтерфом-Захід" від 10.07.2024; інші некласифіковані документи лист №1007-14 від 10.07.2024; інші некласифіковані документи лист № 311 від 10.07.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1314 від 08.07.2024.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 24UA403060002619U7 від 10.07.2024 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею 10.07.2024 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403060/2024/000004/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом.

Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: виписку з бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 10.07.2020 № Interfoam-West_PU_2020-2022 на умовах поставки FCA HOEK та вартість товару згідно інвойсу від 04.07.2024 №985062909 складає 32400,50 євро. Декларантом надано до митного оформлення платіжну інструкцію в іноземній валюті № 52 від 26.06.2024 щодо здійсненої оплати на загальну суму 65545,50 євро. Проте, згідно поданого до митного оформлення інвойсу від 04.07.2024 №985062909 вартість даної партії товару складає 32400,50 євро. Також, у графі 70 платіжної інструкції в іноземній валюті № 52 від 26.06.2024 наявне посилання на проформи інвойси № 985051082 від 06.06.2024 та № 985051055 від 26.06.2024. Однак до митного оформлення проформа-інвойс № 985051082 від 06.06.2024 декларантом не надано, що не дає можливості в повній мірі здійснити перевірку всіх складових митної вартості. До митного оформлення надано висновок ДП "Укрпромзовнішекпертиза" від 08.07.2024 №1314 в якому вказано, як джерело інформації цінова інформація компанії "DOW EUROPE GmbH" (Швейцарія), інтернет ресурси-alibaba.com. (не містить конкретних посилань). Однак, вартість даного товару, яка міститься на загальнодоступних європейських Інтернет-ресурсах є значно вищою за заявлену декларантом та зазначену у висновку. Наданий до митного оформлення лист від 01.07.2024 адресований митним органам не може бути взятий до уваги, оскільки містить інформацію щодо ціни на товар у липні місяці 2024 року, а згідно поданих до митного оформлення документів проплата за товар, згідно платіжної інструкції №52 здійснено 26.06.2024 та проформа- інвойс № 985051055 від 26.06.2024.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.58 МК України. Митна вартість товарів визначена за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно ст.59 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за митною декларацією від 30.05.2024 № 24UA100240554141U1 (товар сировина для виробництва пінополіуретану VORANOL 3322 POLYOL, продукт на основі простого спиртового поліефіра (типу поліпропіленгліколю), з гідроксильним числом не більш як 100 (45,5 - 49,5 мгКОН/г). Ввозиться для власних виробничих потреб. 24080 кг. Умови поставки FCA HOEK) на рівні 1,713388 євро/кг.

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Положеннями ч.1 ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

У відповідності до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації № 24UA403060002619U7 від 10.07.2024, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною контракту.

Вартість придбаного ТОВ "Інтерфом-Захід" у компанії "DOW EUROPE GMBH" товару підтверджуються: зовнішньоекономічним контрактом № Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020, доповненням до зовнішньоекономічного договору (контракту) №45 від 25.06.2024, додатками №1 від 10.02.2021, №3 від 13.12.2021, №4 від 30.12.2022, специфікацією №45 від 25.06.2024, рахунком-проформою № 985051055 від 26.06.2024; рахунком-фактурою (інвойс) № 985062909 від 04.07.2024, автотранспортною накладною (Road consignment note) CMR № 221067 від 04.07.2024; навантажувальним документом (Bordereau) № 0827868378 від 04.07.2024, банківським платіжним документом, що стосується товару № 28 від 29.05.2024; банківським платіжним документом, що стосується товару № 52 від 26.06.2024; договором (контрактом) про перевезення № MB=0000020 від 25.06.2015, рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2638 від 05.07.2024, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1314 від 08.07.2024, прейскурантом (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2024.

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що вартість товару згідно інвойсу від 04.07.2024 №985062909 складає 32400,50 євро. Декларантом надано до митного оформлення платіжну інструкцію в іноземній валюті №52 від 26.06.2024 щодо здійснення оплати на загальну суму 65545,50 євро, проте згідно інвойсу від 04.07.2024 №985062909 вартість партії товару складає 32400,50 євро.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (ст.2 Закону). Частиною 1 ст.14 цього Закону суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.

За умовами контракту № Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020, покупець погоджується купити у продавця товар, описаний у договорі, у відповідності до строків і умов, вказаних нижче і доданих до договору. Найменування товару: VORANOL ТМ Polyols, VORALUXTM Polyols, VORANATE ТМ Т-80 TDI (п.1). Кількість товару: 25 000 МТ (п.3). Ціна поставлених товарів вказується в митних інвойсах, наданих продавцем, а також в специфікаціях, вказаних у додатках до договору. Загальна вартість товару по даному контракту складається з вартості товару по кожному додатку. Ціни за одиницю товару вказані в додатках до контракту. Поставка товару здійснюється у відповідності до специфікацій, які вказані у додатках до контракту. Платіж покупця здійснюється у евро шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Загальна сума контракту 35000000 євро (п.6). Умовами поставки визначено FCA завод продавця, Західна Європа (п.7). Умови платежу: 60 календарних днів з дати інвойса (датою інвойса вважається дата відвантаження) (п.8).

Згідно специфікації № 45 від 10.07.2020, продавець Dow Europe Gmbh поставляє на користь ТОВ "Інтерфом-Захід" (покупець) товар VORANOL 3322 Polyol Bulk у кількості 48 (+/-10%) т, ціна 1 370 євро/т, загальна вартість 65760,00 євро, умови поставки FCA Hoek/FCA Temeuzen.

Згідно рахунку-проформи №985051055 від 26.06.2024 продавець Dow Europe Gmbh поставляє на користь ТОВ "Інтерфом-Захід" (покупець) за контрактом №Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020 товар VORANOL 3322 Polyol Bulk у кількості 24 т (розрахункова вага), ціна 1370 євро/т, загальна вартість 32880,00 євро, умови поставки FCA Hoek/FCA Temeuzen.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) від 04.07.2024 №985062909, продавець постачає покупцю товар VORANOL 3322 Polyol Bulk у кількості 23650 кг (фактична вага), загальна вартість партії товару 32400,50 євро.

За вказаних обставин, безпідставними є зазначені митним органом розбіжності сум у документах, оскільки у: специфікації № 45 від 10.07.2020 до контракту № Interfoam- West_PU_2020-2022 від 10.07.2020, проформі-інвойсі №985051055 від 26.06.2024 та рахунку-фактурі (інвойсі) №985062909 від 04.07.2024 відображена незмінна ціна товару на рівні 1370,00 євро/т. Різниця кількості товару у проформі-інвойсі та рахунку-фактурі (інвойсі) пояснюється прогнозованою та фактичною вагою вантажу, що є загальноприйнятою практикою при відпуску наливних вантажів.

З приводу доводів відповідача, що до митного оформлення надано висновок ДП "Укрпромзовнішекпертиза" від 08.07.2024 №1314 в якому вказано, як джерело інформації цінова інформація компанії "DOW EUROPE GmbH" (Швейцарія), інтернет ресурси-alibaba.com. (не містить конкретних посилань), вартість даного товару, яка міститься на загальнодоступних європейських Інтернет-ресурсах є значно вищою за заявлену декларантом та зазначену у висновку, слід відзначити, що експерт у висновку вказав, що "рівень ціни на поліефір поліол VORANOL 3322 Polyol, налив, країна виробництва Нідерланди, а саме 1 370,00 євро/т, на умовах FCA - Hoek/Terneuzen, що імпортується згідно з інвойсом №985062909 від 04.07.2024 та специфікацією № 45 від 10.07.2020 до контракту №Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020, відповідає поточній кон`юнктурі ринку".

Верховний Суд України у постанові від 03.02.2021 № 810/4441/16 наголосив, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару, відповідно до ч.2 ст.53 МК України. Такі документи носять виключно інформаційний характер.

Експертний висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" у даному випадку не є тим документом, який, спростовує заявлену декларантом митну вартість товарів за першим методом, оскільки повністю підтверджує числові складові ціни імпортованого товару та не містить розбіжностей з поданими до митного оформлення документами, передбаченими ч.2 ст.53 МК України.

Не обґрунтованими суд вважає і доводи відповідача про сумніви щодо заявленої митної вартості товару у зв`язку з тим, що додатково наданий прайс-лист від 01.07.2024, адресований митним органам, містить інформацію щодо ціни на товар у липні місяці 2024 року, а згідно поданих до митного оформлення документів проплата за товар, згідно платіжної інструкції №52 здійснено 26.06.2024 та проформа-інвойс № 985051055 від 26.06.2024.

За позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

При цьому, факт оплати ТОВ "Інтерфом-Захід" імпортованого товару стверджується банківськими платіжними документами № 28 від 29.05.2024 та № 52 від 26.06.2024.

Твердження відповідача, що у графі 70 платіжної інструкції в іноземній валюті № 52 від 26.06.2024 наявне посилання на проформи-інвойси № 985051082 від 06.06.2024 та № 985051055 від 26.06.2024, однак до митного оформлення проформа-інвойс № 985051082 від 06.06.2024 декларантом не надано, а тому унеможливлює віднесення даних платіжних документів до задекларованого товару є надуманими, оскільки платіжним дорученням №52 від 26.06.2024 було здійснено передоплату на фірму DOW EUROPE GMBH в сумі 65545,50 євро за дві партії товару.

Серед іншого, банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог ст.55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403060/2024/000004/2 від 10.07.2024 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №2209 від 08.11.2024.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403060/2024/000004/2 від 10.07.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-Захід" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" (місцезнаходження: вул.Незалежності, 3а, м.Хоростків, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48242, код ЄДРПОУ: 35855828);

відповідач: - Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул.Текстильна, 38, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМандзій О.П.