Постанова

від 20.01.2025 по справі 520/20115/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 р.Справа № 520/20115/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 19.09.24 у справі № 520/20115/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ БАЛЕКС"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" (далі за текстом також позивач, ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі та текстом також відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0160370415 від 28.03.2024, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 416287,14 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення не враховано того, що затримка у сплаті узгодженої суми податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 8 325 742,77 грн на 1 (один) календарний день відбулась з технічних причин, на які позивач вплинути не мав можливості, тобто вина позивача в даному випадку відсутня; територія Харківської області та м. Харкова з 24.02.2022 по теперішній час постійно перебуває під ворожими обстрілами, внаслідок чого відбувається пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, зокрема, зв`язок глобальної мережі Інтернет є нестабільним з фактичними перебоями, що унеможливило перевірку позивачем зарахування суми податку на рахунок Держказначейства в день здійснення платежу - 21.08.2024. Звертає увагу, що відповідачем не з`ясовувалось у позивача причина невиконання обов`язку зі своєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Просить урахувати правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 04 березня 2021 року у справі №640/20899/18, від 4 березня 2021 року у справі №640/20899/18, оскільки вважає, що такі мають застосовуватися до обставин цієї справи.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що у рішенні суд першої інстанції зробив правильний висновок про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Компанія Балекс» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2023 року, за результатами якої складено акт №8734/20-40-04-15-02/00383343 від 07.03.2024 (а.с. 12-13).

За висновками акта перевірки ТОВ «Компанія Балекс» порушено п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачені узгоджені суми податкових зобов`язань з податку на прибуток за 1 півріччя 2023 року (від 27.07.2023 за №9185988360) у сумі 8 325 742,77 грн, сплачено із затримкою на 1 (один) календарний день.

На підставі акта перевірки відповідачем 28.03.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №0160370415, яким за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 8325742,77 грн зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 416287,14 грн (а.с. 14-15).

Не погодившись з указаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до контролюючого органу зі скаргою, за результатами розгляду якої ДПС України рішенням від 14.06.2024 за №18104/6/99-00-06-03-01-06 відмовила у задоволенні скарги, а висновки оскаржуваного податкового повідомлення-рішення залишила без змін (а.с. 34-39).

Скориставшись правом на оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи підтверджений факт несвоєчасно сплачених позивачем узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток за 1 півріччя 2023 року та відсутність підстав звільнення платника податків від відповідальності, дійшов висновку, що відповідач правомірно виніс податкове повідомлення-рішення №0160370415 від 28.03.2024, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 5% у сумі 416287,14 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та виходить з такого.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зі статтею 1 ПК України порядок справляння податків і зборів їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлюється цим Кодексом.

За визначенням, наведеним у пп. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В силу обов`язків, закріплених у ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Положеннями п. 137.4 ст. 137 Кодексу передбачено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Відповідно до п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податкових законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 124.2 ст. 124 ПК України діяння, передбачені п. 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 109.3 статті 109 ПК України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктом .2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Згідно з п. 112.2 ст. 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 статті 112 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

З аналізу вказаних норм права випливає, що статтею 124 ПК України встановлена відповідальність платника податків у разі несплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, у вигляді штрафу. При цьому пункт 124.1. статті 124 ПК України передбачає штраф: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, а пункт 124.2 статті 124 ПК України - штраф в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, за ці ж діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, але вчинені умисно.

Згідно з пунктом 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом пункту 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

За змістом пункту 86.1 статті 86 ПК України матеріалами перевірки є: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється.

Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

За пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Судом установлено, що 27.07.2023 ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" подано до ГУ ДПС у Харківській області податкову декларацію (№9185988360 від 27.07.2023) з податку на прибуток за 1 півріччя 2023 року, в якій задекларовано 8 325 742,77 грн податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2023 року, що підтверджується квитанцією №2 (а.с. 26).

Останнім днем подання декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2023 року є 09.08.2023, а термін сплати податку на прибуток підприємств - протягом 10 днів з наступного дня після настання строку сплати, а саме - за перше півріччя 2023 року до 21 серпня 2023 року (10-й день, субота 19 серпня 2023 року).

Водночас у Акті перевірки зазначено, що ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" несвоєчасно сплатило узгоджені податкові зобов`язання з податку на прибуток за податковою декларацією за півріччя 2023 (дата подання 27.07.2023, № 9185988360), граничний термін сплати - 21.08.2023, а фактично сплачено позивачем 22.08.2022, із затримкою на 1 календарний день.

Під час розгляду справи у суді позивач наголошував, що 21.08.2023 позивачем в системі Клієнт-Банк АТ «Східно-Український Банк «Грант» сформоване платіжне доручення №91820 від 21.08.2023 на загальну суму 9 500 000,00 грн, з яких - на оплату податку на прибуток підприємств у розмірі 8 325 742,77 грн та передплати за наступні періоди 1 174 257,23 грн (а.с. 27).

Але на наступний день було виявлено, що зарахування зазначеної суми на рахунок Держказначейства не було завершено та як наслідок, платіж не було зараховано 21.08.2023.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до суду надано лист АТ «Східно-Український Банк «Грант» від 23.08.2023 за №8-22-2636, яким АТ «БАНК ГРАНТ» підтверджує, що за результатами проведеної перевірки 21.08.2023 засобами Клієнтської частини системи дистанційного банківського обслуговування «Клієнт-Банк» ТОВ «Компанія Балекс» (код ЄДРПОУ 00383343) створено проект платіжної інструкції №91820 на суму 9 500 000,00 грн, призначення платежу: 101*П-к на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства за 2 кв. 2023р., отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/11011000, код отримувача 37874947, рахунок отримувача UA218999980333109318000020649. Вказана платіжна інструкція №91820 від 21.08.2023 на виконання до АТ «БАНК ГРАНТ» не надходила (а.с. 117).

Позивачем указано, що зазначений платіж не був завершений внаслідок здійснення 21.08.2023 бойових дій у м. Харкові та ворожих обстрілів по енергетичній структурі, та, як наслідок, нестабільного, з фактичними перебоями, зв`язку глобальної мережі Інтернет, на підтвердження чого надано лист ТОВ «РОСТНЕТ» вих. №2/1- 2 від 23.08.2023, за змістом якого 21.08.2023 внаслідок здійснення бойових дій у м. Харкові та ворожих обстрілів по енергетичній структурі зв`язок глобальної мережі Інтернет був нестабільній з фактичними перебоями (а.с. 29).

З огляду на що ТОВ "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" було вимушене 22.08.2023 повторно сформувати платіжне доручення на загальну суму 9 500 000,00 грн, з яких - на оплату податку на прибуток підприємств у розмірі 8 325 742,77 грн та передплати за наступні періоди 1 174 257,23 грн, вказаний платіж проведений 22.08.2023, кошти зараховані на рахунок Держказначейства.

Отже, на думку позивача, затримка у сплаті узгодженої суми податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 8 325 742,77 грн на 1 (один) календарний день відбулась з технічних причин, на які позивач вплинути не мав можливості, тобто вина позивача в даному випадку відсутня.

Проте колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких доводів позивача, оскільки позивачем не надано належних та достатніх доказів обставин неможливості виконання обов`язку зі своєчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених у податковій декларації з податку на додану вартість 21.08.2023.

Так, наданий до суду лист АТ «Східно-Український Банк «Грант» від 21.08.2023 за №8-22-2636 підтверджує, що 21.08.2023 позивачем створено проект платіжної інструкції №91810, однак до виконання вказана платіжна інструкція не надходила.

Водночас позивачем до матеріалів справи надано вже іншу платіжну інструкцію за №91824 та датою складання якої є 22.08.2023, дата прийняття та дата виконання 22.08.2023 (а.с. 27).

В матеріалах справі відсутня платіжна інструкція з номером №91810 з датою складання 21.08.2024, яка б вказувала на те, що зарахування зазначеної суми на рахунок Держказначейства не було завершено та, як наслідок, платіж було зараховано на наступний день, а саме - 22.08.2024, як на то вказує позивач.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що створення ТОВ «Компанія Балекс» засобами Клієнтської частини системи дистанційного банківського обслуговування «Клієнт-Банк» проекту платіжної інструкції №91820 не свідчить про намагання здійснення позивачем оплати саме 21.08.2023.

Крім того, колегія суддів не заперечує обставини здійснення в м. Харкові ворожих обстрілів по енергетичній інфраструктурі, та, як наслідок, можливого нестабільного з фактичними перебоями зв`язку глобальної мережі Інтернет, проте зазначає, що у позивача була можливість перевірити зарахування суми податку на рахунок Держказначейства в день здійснення платежу 21.08.2024. Водночас, ураховуючи обставини здійснення обстрілів, відсутності світла, перебої зв`язку глобальної мережі Інтернет у м. Харкові, позивач обмежився здійсненням перевірки зарахуванням коштів лише на наступний день, як указано у позовній заяві.

Колегія суддів ураховує, що Податковий Кодекс України не містить визначення поняття «вина», однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у п. 112.1, 112.2 ст. 112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Разом з цим необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

За таких обставин умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 ПК України є: встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, однак невжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання строків сплати узгодженої суми податкових зобов`язань з податку на прибуток.

З огляду на викладене, враховуючи підтверджений факт несвоєчасно сплачених позивачем узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток за 1 півріччя 2023 року та відсутність підстав звільнення платника податків від відповідальності, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно виніс податкове повідомлення-рішення №0160370415 від 28.03.2024, яким застосовано штраф у розмірі 5% у сумі 416287,14 грн, у зв`язку з чим останнє не підлягає скасуванню, є обґрунтованим і законним.

Зазначений висновок відповідає нормі абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги містить виключно суб`єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 04 березня 2021 року у справі №640/20899/18, від 4 березня 2021 року у справі №640/20899/18, не є релевантними до обставин цієї справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ БАЛЕКС" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 520/20115/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 22.01.2025 року