Ухвала

від 22.01.2025 по справі 520/38223/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 січня 2025 р.Справа № 520/38223/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши клопотання (скарги) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" щодо перегляду ухвали про поновлення строку апеляційного оскарження та відкриття апеляційного провадження відмовити та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" про зловживання процесуальними правами у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі № 520/38223/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 заяву Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року задоволено. Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року по справі № 520/38223/23 поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року по справі № 520/38223/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення. Зупинено дію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року по справі № 520/38223/23.

20.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" подало до суду клопотання (скаргу) щодо перегляду ухвали про поновлення строку апеляційного оскарження та відкриття апеляційного провадження. В обґрунтування посилається на те , що поновлення строку та повторний розгляд справи підривають стабільність правових відносин та суперечать принципу правової визначеності, який є невід`ємною частиною верховенства права. Посилаючись на обґрунтування , викладенні в клопотанні , просить суд переглянути ухвалу апеляційного суду від 13.01.2025 року по справі № 520/38223/23 про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року та відкриття апеляційного провадження; скасувати зазначену ухвалу як незаконну та необґрунтовану; відмовити у поновленні строку апеляційного оскарження у справі № 520/38223/23.

Також, 20.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" подало до суду заяву про зловживання процесуальними правами. Посилаючись на мотиви, викладенні у заяві, вказує , що Головним управлінням ДПС у Харківській області систематично не виконуються ухвали суду, якими Відповідач-1 зобов`язувався виконати певні дії (усунути недоліки апеляційної скарги, сплатити судовий збір тощо). Це свідчить про свідоме ігнорування вимог суду, що є порушенням ч. 2 ст. 14 КАС України. Постійне подання необґрунтованих клопотань з боку ДПС затягує процес виконання законного рішення суду, що завдає шкоди правам та інтересам ТОВ «Здравофарм». Дії ДПС створюють ситуацію, коли рішення суду не виконується, порушуючи принцип стабільності судових рішень. Тобто, порушуються принцип правової визначеності та рівності сторін, а також підриває довіру до судової системи. ДПС, як державний орган, повинна діяти добросовісно, виключно в межах і в спосіб, передбачений законом (ст. 19 Конституції України). Однак її дії в цій справі свідчать про зловживання процесуальними правами з метою уникнення виконання судового рішення, а тому такі дії кваліфікуються як порушення принципу добросовісності з боку державного органу. Зазначені фактичні обставини свідчать про нехтування судовими та бюджетними ресурсами, а також про умисне затягування процесу в інтересах, як ми вважаємо, третіх осіб. Систематичне подання необґрунтованих клопотань завдає шкоди державному бюджету, ефективності судового розгляду та суперечить принципу процесуальної економії, передбаченому КАС України. Просить суд визнати дії Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області такими, що є зловживанням процесуальними правами; відмовити у задоволенні їх про поновлення строку апеляційного оскарження та відкриття апеляційного провадження; накласти на Головне управління Державної податкової служби України у Харківській області за зловживання процесуальними правами у розмірі, передбаченому ст. 149 КАС України; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Харківській області дотримуватися вимог процесуального законодавства, зокрема ухвал суду, які набрали законної сили.

Надаючи правову оцінку заявленим Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" клопотанню та заяві, колегія суддів приходить до висновку, що такі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо клопотання про перегляд ухвали апеляційного суду від 13.01.2025 року по справі № 520/38223/23 про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року та відкриття апеляційного провадження; скасування зазначеної ухвали як незаконної та необґрунтованої та відмові у поновленні строку апеляційного оскарження у справі № 520/38223/23. Колегія суддів зазначає , що суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо перегляду та скасування своїх же ухвал про поновлення строку апеляційного оскарження рішення та відкриття апеляційного провадження.

Жодних норм щодо права апеляційного суду на перегляд та скасування своїх же ухвал про поновлення строку апеляційного оскарження рішення та відкриття апеляційного провадження Кодекс адміністративного судочинства України не містить.

Підстави та мотиви з яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо задоволення заяви Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року та відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року по справі № 520/38223/23, викладенні в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025.

Колегія суддів зазначає, що заперечення на таку ухвалу можуть бути викладені лише в касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання (скарги) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" щодо перегляду ухвали про поновлення строку апеляційного оскарження та відкриття апеляційного провадження.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" про зловживання процесуальними правами, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положення статті 149 КАС України визначають, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами,вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

2) неодноразовогозловживання процесуальними правами;

3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

Частина друга ст.44 КАС Українипередбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини п`ятої ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Чинний Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення поняття «зловживання процесуальними правами».

У статті 45 КАС України вказано перелік дій, які можуть трактуватися суддею або колегією суддів за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами, а саме:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

- необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення осіб, як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

- узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Отже, з наведеного вище слідує, що зловживання процесуальними правами - це особливий різновид процесуального правопорушення, що складається з противоправного, несумлінного та неналежного використання особою, яка бере участь у справі (її представником), належних їй процесуальних прав, що виразилося у винних процесуальних діях (бездіяльності), що зовнішньо відповідають вимогам процесуальних норм, однак здійснених з корисливим або особистим мотивом, що завдають шкоду інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які приймають участь у справі, або недобросовісна поведінка в інших формах, що тягне за собою застосування заходів процесуального примусу.

Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним та, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Відповідно до частини третьої статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони».

Також, у статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під назвою «Заборона зловживання правами» передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».

Колегія суддів звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 09.11.2021 у справі №826/9751/14, від 12.07.2022 у справі №640/16646/21, в ухвалі від 16.08.2022 у cправі №908/2049/20) висловив позицію про те, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу. Суд апеляційної інстанції зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є вчинення дій, спрямованих на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Як слідує із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ", зловживанням процесуальними правами з боку Головного управління ДПС у Харківській області, позивач вважає повторне звернення з апеляційною скаргою.

Так, частинами 1 та 3 статті 299 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує учасника справи кількістю подання апеляційних скарг на одне й те саме рішення, а тому повторне звернення з апеляційною скаргою є правом учасника справи. Крім того, оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції та подання апеляційної скарги є реалізацією відповідачем своїх процесуальних прав як сторони у справі.

Доводи заявника зводяться лише до незгоди позивача із поданням повторної апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Харківській області, а сам лише факт відсутності документа про сплату судового збору при поданні апеляційної скарги та звернення з апеляційною скаргою вдруге після повернення первинно поданої апеляційної скарги, не може свідчити про зловживання процесуальними правами.

Зважаючи на те, що повторне звернення з апеляційною скаргою є правом учасника справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 149 КАС України та задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ".

Керуючись ст.ст. 149, 321 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання (скарги) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" щодо перегляду ухвали про поновлення строку апеляційного оскарження та відкриття апеляційного провадження відмовити.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" про зловживання процесуальними правами відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Чалий І.С.