Постанова

від 22.01.2025 по справі 480/2484/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 р. Справа № 480/2484/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 , головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, по справі № 480/2484/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР"

до Сумської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" (надалі по тексту позивач, ТОВ "ТД "ЛАТІМЕР") звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці Державної митної служби України (надалі по тексту відповідач, Сумська митниця, митний орган), в якій просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 23.01.2023 №UА805000/2023/000003/2.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" до Сумської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" задоволено.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 480/2484/23 скасовано.

Прийнято по справі нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці Державної митної служби України про корегування митної вартості товарів від 23.01.2023 №UА805000/2023/000003/2.

12.12.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" про ухвалення додаткового рішення у справі №480/2484/23 про стягнення судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 6710,00 грн. та витрат професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкт владних повноважень Сумської митниці.

Відповідач подав заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, в якому просило зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвокати заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу вищевказаної норми слідує, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати наведені вище критерії, зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

З метою підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2023 №03-03/23; додаткова угода №1 від 11.12.2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2023 №03-03/23; акт наданих послуг від 11.12.2024; платіжна інструкція №213 від 12.12.2024 року.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" уклало з адвокатським бюро «Віктор Васильцов і партнери» договір про професійної правничої допомоги №03-03/23 від 01.03.2023 року.

Згідно до додаткової угоди №1 від 11.12.2024 року встановлено, що сторони домовились викласти п. 4.4. договору про надання професійної правничої допомоги №03-03/23 від 01 березня 2023 року в наступній редакції:

«Сторони домовились, що розмір гонорару Адвокатського бюро (Адвоката) за надання правової допомоги в суді 1-ї інстанції становить 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Розмір гонорару Адвокатського бюро (Адвоката) за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції становить 2 000 (дві тисячі) гривень.»

Зі змісту акту наданих послуг від 11.12.2024 вбачається, що адвокатським бюро надані наступні послуги:

складання позовної заяви, відповіді на відзив, пояснень, додаткових пояснень по суті справи в суді першої інстанції 4000,00 грн.

складання апеляційної скарги, відповіді на відзив, пояснень, додаткових пояснень, клопотань про приєднання додаткових документів до апеляційної скарги 2000,00 грн.

Загальна вартість послуг складає 6000,00 грн.

Оплату було здійснено у розмірі 6000,00 грн згідно до платіжної інструкції №213 від 12.12.2024 року.

Отже, в підтвердження надання правової допомоги позивачем надано відповідні документи.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 року у справі №640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності тa необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Відповідач у даній справі скористався правом на подання заперечення на клопотання позивача про відшкодування суми понесених судових витрат. В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що понесені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю даної справи, а загальні витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, є необґрунтованими, значно завищеними та непідтвердженими.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності розміру задоволених судом судових витрат із заявленими позовними вимогами. При цьому, клопотання відповідача про зменшення витрат не містить розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування та

Враховуючи викладене та оцінивши всі аспекти даної справи, зокрема, досліджені судом докази, які були надані позивачем на підтвердження понесених позивачем витрат, те що ціна позову становить 113093,25 грн. та те, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувався у відкритому судовому засіданні, а також досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що відображено в акті наданих послуг, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заявлений представником позивача розмір судових витрат.

Відтак, колегія суддів вважає, що заявлений у клопотанні позивача розмір відшкодування витрат позивача на правову допомогу у розмірі 6000 грн. є підтверджений та співмірним із наданим адвокатом обсягом послуг, критеріям їх реальності та розумності.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заявленого позивачем клопотання та стягненню на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 6000 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності ухвалення додаткової постанови про стягнення з Сумської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 6000,00 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При ухваленні постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що позивачем при поданні адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. згідно до платіжного доручення №597 від 01.03.2023 року (т.1, а.с. 11) та при поданні апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 4026,00 грн. згідно до платіжної інструкції №69 від 30.10.2023 року (т.1, а.с.150).

Беручи до уваги, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 вимоги апеляційної скарги ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" задоволено, колегія суддів доходить висновку про необхідність відшкодування витрат за сплату судового збору у розмірі 6710,00 грн. (2684,00 грн. + 4026,00 грн.)

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача про ухвалення додаткової постанови підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч.4 ст. 229, ст. ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (код ЄДРПОУ 44017631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" (код ЄДРПОУ 40893315) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень) та судові витрати за сплату судового збору у розмірі 6710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.Судді Жигилій С.П. Любчич Л.В.