Постанова

від 22.01.2025 по справі 520/18514/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 р. Справа № 520/18514/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.10.23 по справі № 520/18514/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» (далі ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач, апелянта, ГУ ДПС України в Харківській області) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0099890415 від 01.05.2023 про застосування штрафних санкцій до ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» у загальній сумі 1360,00 грн 00 коп..

03.10.2023 рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0099890415 від 01.05.2023 про застосування штрафних санкцій до ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» у загальній сумі 1360 грн. 00 коп.

Не погодившись із рішенням суду першоїінстанції, відповідачподав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенніпозову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції при винесенні рішення не враховано того, що Законом України № 2836-ІХ, який набрав чинності 03.01.2023 внесено зміни , зокрема до пп.69.1, 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодекс України (далі - ПК України), та встановлено, що такі зміни застосовуються з 27.05.2022. Норма п. 52 прим. 1 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" ПКУкраїни,щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану. Щодо дати подання декларації за 3 квартал 2022 року вказано, щоостанню поданопідприємствомпозивача саме 13.11.2022, протевактіперевірки відбулася технічна помилка, а тому штрафна санкція 340,00 грн. за порушення строків подання декларації за 3 квартал 2022 року нарахована правомірно.

Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

11.04.2023 фахівцями податкового органу проведено камеральну перевірку ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» з питання подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства, про що складено акт №9243/20-40-04-15-03/33674819.

Під час проведення перевірки встановлено несвоєчасне подання ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2021 рік - 3 квартали 2022 року, чим порушено підпункти 49.18.2 та 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПК України, з урахуванням вимог за 2021 рік №9434486117 - граничний строк подання 20.07.2022, дата фактичного подання 09.11.2022; 1 квартал 2022 р. 9234686560 - граничний строк подання 20.07.2022, дата фактичного подання 13.11.2022; 1 півріччя 2022 р. 9240383342 - граничний строк подання 20.07.2022, дата фактичного подання 13.11.2022; 3 квартали 2022 р. 9240383575 - граничний строк подання 09.11.2022, дата фактичного подання 09.11.2022.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0099890415 від 01.05.2023, яким позивачу з урахування положень п.120.1 ст. 120 ПК України визначено грошове зобов`язання, до платника податків застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1360,00 грн.

Згідно долученої до матеріалів справи квитанції № 2 J1499202 (а.с.74) податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2022 року подана на реєстрацію 13.11.2022 року

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на те, що на момент виявлення правопорушення, проведення податкової перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення на усій території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), що відповідно до п.52-1 підрозділу 10розділу XX ПКвиключає правові підстави для застосування штрафних санкцій згідно ст.120.1ПК Україниза несвоєчасне подання податкової звітності.

Колегія суддів вважає помилковими дані висновки суду першої інстанції та зазначає.

Приписами пп.пп.16.1.2,16.1.3,16.1.4п.16.1 ст.16 ПК Українивизначено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положеньст. 33 ПК України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.

Положеннями п.36.1 ст.36 ПК Українипередбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК Україниподаткова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Додаткидоподатковоїдеклараціїє її невід`ємною частиною.

Згідно п.46.2 ст.46 ПК Україниплатник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимогстатті 137 цього Кодексу.

Положеннямип.49.1 ст.49 ПК Українивизначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.49.2 ст.49 ПК Україниплатник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цьогоКодексуподавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п.49.4 ст.49 ПК Україниплатники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимогзаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та "Про електронні довірчі послуги". Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимогзаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та «Про електронні довірчі послуги».

Положеннями пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Положеннями п.137.4 ст.137 ПК Українипередбачено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК Українинеподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту49.2 статті 49цьогоКодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Також на момент виникнення спірних правовідносин абзацом 3 п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України було передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Таким чином з дати набрання чинностіЗаконом № 2260-IXпередбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПК Українизвільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо сплати податків та зборів.

Доказів неможливості виконання свого податкового обов`язку в частині своєчасності подання податкової звітності через збройну агресію з боку російської федерації, позивачем суду не надано.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Законом № 2260-IXпідпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українибув доповнений положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом112.8.9 пункту 112.8 статті 112цьогоКодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьомувимоги законодавства щодо мораторію(зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19),не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому будь-яка колізія між нормамиПодаткового кодексу Україниабо неоднозначне (множинне) трактування нормПК України(зокрема п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХПК Українита п.п 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХПК України) з 27.05.2022 року відсутні.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно того, що оскільки порушення вимог податкового законодавства в частині подання податкової звітності допущені позивачем у період дії карантину, то в силу положень п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХПК Україниза такі порушення штрафні санкції не застосовуються.

Аналогічні за змістом висновки щодо застосування положень п.52,69 підрозділу 10 розділу ХХПК України викладені у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2024 року справа № 160/10740/23

За наслідком дослідження обставин справи та положень чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин, колегія суддів прийшла до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0099890415 від 01.05.2023 є правомірним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Посилання позивача на те, що не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств на період виникнення спірних правовідносин колегія суддів вважає помилковими з урахуванням вище зазначених правових норм та практики Верховного Суду.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на практику Верховного Суду викладену в постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20, оскільки остання була ухвалена за іншого правового регулювання.

Доводи позивача про своєчасність подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2022 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно квитанції №2 зазначена податкова декларація подана 13.11.2022 (а.с.74)..Позивачем, всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України, в обґрунтування своїх доводів про своєчасну здачу звіту, ні до суду першої інстанції, ні до апеляційної інстанції не надано.

Посилання представника ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» на практику Другого апеляційного адміністративного суду колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі застосування норми правадо спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно дост. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно дост. 317 КАС Українипідставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогамст. 242 КАС Україничерез порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставіст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення провідмову у задоволенні позовних вимог

Підстави для розподілу судових витрат на підставіст. 139 КАС Українивідсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2023 року по справі № 520/18514/23 - скасувати

Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0099890415 від 01.05.2023.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін