Київський апеляційний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-з/824/140/2025
Справа № 759/23565/23
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
Іменем України
20 січня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представників відповідача ОСОБА_1 - адвокатів Щербаня Дмитра Миколайовича та Малюка Євгена Євгеновича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 , треті особи Моторне (транспортне) страхове бюро України, Приватне підприємство «Фомальгаут-Транс» про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и в :
В листопаді 2023 року позивач ПрАТ СК «Альфа Страхування» звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 634103,80 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації, 7602,25 грн. судового збору та витрати на правову допомогу.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ СК «Альфа Страхування» матеріальну шкоду в порядку суброгації у розмірі 634103,80 грн., судовий збір у розмірі 7609,25 грн., у частині задоволення витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 в особі представника Малюка Є.Є. , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Крім того, особа, яка не брала участі в справі, ТОВ «Діамейд Груп», не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції вирішено питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки, просила скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Малюком Є.Є., та апеляційну скаргу ТОВ «Діамейд Груп» задоволено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року скасовано та прийнято нову постанову. Відмовлено ПрАТ СК «Альфа Страхування» в позові до ОСОБА_1 , треті особи МТСБУ, ПП «Фомальгаут-Транс» про відшкодування шкоди. Стягнуто з ПрАТ СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 , а також на користь ТОВ «Діамейд Груп» судовий збір в розмірі 11413,86 грн. кожному.
14 грудня 2024 року представниками відповідача ОСОБА_1 - адвокатами Щербанем Д.М. та Малюком Є.Є. через систему «Електронний суд» подано заяви про ухвалення додаткового рішення.
Щербань Д.М. вказував, що представляв інтереси відповідача ОСОБА_1 в першій інстанції на підставі договору від 12 березня 2020 року та додаткової угоди від 09 січня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 доручив йому вести цю справу в суді першої інстанції. Цією ж додатковою угодою визначений і гонорар, який має сплатити позивач 60000 грн. 17 травня 2024 року сторони підписали акт з описом виконаних робіт та узгодженою сумою гонорару за ведення справи в суді першої інстанції, і в цьому ж акті погодили гонорар за надану правничу допомогу в розмірі 60000 грн. Відповідач наразі не оплатив надану правничу допомогу, але зобов`язаний провести оплату протягом 30 днів після виставлення рахунку. Пояснював, що ним не подавались докази до суду першої інстанції, з огляду на відмову в задоволенні позову. Оскільки апеляційний суд скасував рішення районного суду, то витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції він подає після винесення постанови апеляційним судом.
Просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ПрАТ СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 60000 грн.
До заяви додано копію договору від 12 березня 2020 року, ордер від 19 листопада 2024 року, копію додаткової угоди від 09 січня 2024 року, копію акту від 17 травня 2024 року, копію рахунку від 13 грудня 2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер від 08 січня 2024 року, докази направлення заяви іншим учасникам справи.
Малюк Є.Є. вказував, що відповідач ОСОБА_1 уклав з ним відповідний договір від 20 травня 2024 року, за умовами якого адвокат за дорученням клієнта надає йому правову допомогу щодо ведення справи № 759/23565/23 в суді першої інстанції, а також виконує інші доручення клієнта, які сторони узгоджують в додаткових угодах. Крім того, згідно з додатковою угодою № 2 до цього договору відповідач доручив йому вести цю справу в суді апеляційної інстанції. Цією ж додатковою угодою визначений і гонорар, який має сплатити відповідач - 50000 грн. Далі сторони підписали акт про надання правової допомоги із детальним описом виконаних робіт, на підставі якого сформовано рахунок на оплату. Також ним складено детальний опис виконаних робіт з розрахунком витраченого часу по кожному пункту цього опису відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, згідно якого, ним витрачено часу 26 годин, а клієнт має сплатити гонорар за надану правову допомогу в розмірі 50000 грн. Після підписання акту він виставив позивачу рахунок для оплати, на підставі якого ОСОБА_1 зобов`язаний оплатити протягом 45 днів з моменту ухвалення судового рішення, як це передбаченого у додатковій угоді № 2. Відповідач фактично не в повному обсязі сплатив наразі за надану правову допомогу, однак витрати на правову допомогу все одно підлягають стягненню з відповідача.
Як наслідок, ним надано правову допомогу з ведення справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується актом про надання правової допомоги та детальним описом робіт, рахунком на оплату. Оскільки суд відмовив у позові, то з позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 50000 грн., які відповідач змушений понести згідно з додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги від 20 травня 2024 року.
Також заяву про розподіл судових витрат він не мав змоги подати до суду раніше, до закінчення судових дебатів, оскільки за умовами п. 3 додаткової угоди сторони підписують акт виконаних робіт тільки після прийняття судового рішення. Відтак, одразу після ухвалення судового рішення сторони підписали акт виконаних робіт, Малюк Є.Є. підготував цю заяву і подає її до суду в межах строків, встановлених ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ПрАТ СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 50000 грн.
До заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 20 травня 2024 року, додаткової угоди № 2 від 17 червня 2024 року, акту приймання-передачі від 13 грудня 2024 року, рахунку на оплату від 13 грудня 2024 року, докази направлення заяви іншим учасникам справи.
Від позивача ПрАТ СК «Альфа Страхування» надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просив заяву адвоката Щербаня Д.М. залишити без задоволення.
Посилався на те, що всупереч ст. 134, 137 ЦПК України адвокатом у відзиві на позовну заяву не заявлено жодних судових витрат, та і в усіх інших документах, які ним подавалися, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відсутній.
У долучених до заяви документах представником не визначено вартість окремого виду роботи, а лише загальна вартість наданої правової допомоги 60000 грн., в зв`язку з чим неможливо встановити, яка ж вартість окремого виду послуги та звідки така ціна 60000 грн. В додатковій угоді від 09 січня 2024 року було визначено вартість наданих послуг 60000 грн., тобто задовго до того, як були надані послуги по справі такі, як відзив 24 січня 2024 року, клопотання про залучення третьої особи 24 січня 2024 року, додаткові пояснення від 28 лютого 2024 року та 08 квітня 2024 року, клопотання про відкладення судових засідань. Крім того, клопотання про відкладення судових засідань не є документом по суті справи та не може бути включене до переліку витрат адвоката.
Зауважував, що адвокат Щербань Д.М. припинив свої повноваження представника у даній справі ще 20 травня 2024 року, тобто до ухвалення рішення в справі 22 травня 2024 року, і з 21 травня 2024 року представництво здійснював інший адвокат Малюк Є.Є., який і подавав апеляційну скаргу.
Вказував, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Вирішуючи заяви представників відповідача ОСОБА_1 - адвокатів Щербаня Д.М. та Малюка Є.Є. про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
В постановах Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в справі № 756/3014/18, від 29 червня 2023 року в справі № 752/2337/20 (провадження № 61-4593св23) викладено правовий висновок, згідно якого, аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Застосування відповідних положень частини другої статті 134 ЦПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині другій статті 134 ЦПК України, містяться у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
В додатковій постанові Верховного Суду від 16 грудня 2024 року в справі № 199/9914/22 (провадження № 61-995 св 24), в додатковій постанові Верховного Суду від 04 грудня 2024 року в справі № 754/2133/23 (провадження № 61-4960св24), у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 710/1367/20 (провадження № 61-18295св23), в додатковій постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 904/1101/23 та інших зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, зокрема і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
У справі, що розглядається, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Щербанем Д.М. з першою заявою по суті справи (позовною заявою) всупереч ст. 134 ЦПК України не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які Єршов О.С. поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції, про відшкодування яких йдеться, а також, всупереч ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не було зроблено відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів. Не було зроблено таких дій і адвокатом Малюком Є.Є., який вступив у справу в якості представника відповідача 21 травня 2024 року.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Малюком Є.Є. під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції з першою заявою по суті справи в апеляційній інстанції (апеляційною скаргою) всупереч ст. 134 ЦПК України не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які Єршов О.С. поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи апеляційним судом, про відшкодування яких йдеться, а також, всупереч ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не було зроблено відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Саме по собі подання до апеляційного суду представниками відповідача ОСОБА_1 - адвокатами Щербанем Д.М. та Малюком Є.Є. заяв про ухвалення додаткового рішення в п`ятиденний строк після прийняття постанови апеляційним судом, до яких долучено докази понесення відповідачем судових витрат під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, не є виконанням стороною вимог частини першої статті 134 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Виходячи з вищевикладеного, оскільки відповідачем не дотримано умов та порядку відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу, заяви представників відповідача ОСОБА_1 - адвокатів Щербаня Д.М. та Малюка Є.Є. про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягають.
Оскільки у задоволенні заяв представників відповідача про ухвалення додаткового рішення апеляційний суд відмовляє з процесуальних підстав, викладені в цих заявах доводи щодо обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу оцінці не підлягають.
Керуючись ст. 133, 134, 137, 141, 246, 270, 381, 389 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в :
Заяви представників відповідача ОСОБА_1 - адвокатів Щербаня Дмитра Миколайовича та Малюка Євгена Євгеновича про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст додаткової постанови складено 21 січня 2025 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2025 |
Оприлюднено | 24.01.2025 |
Номер документу | 124609263 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Кашперська Тамара Цезарівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні