Ухвала

від 22.01.2025 по справі 420/10462/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10462/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Бойка А.В., суддів Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши клопотання 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 р. у справі № 420/10462/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. задоволено позов ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 17.01.2025 року 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що повний текст рішення суду надійшов до 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області через систему «Електронний суд» 03.06.2024 р. Однак, як вважає апелянт, дата подачі апеляційної скарги у контексті вирішення процесуального питання правового значення не має, оскільки законом імперативно встановлено, що учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові у справі № 285/2686/20-ц, апелянт зазначив, що вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 272 ЦПК України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з ЄДРСР є лише правом заявника. При цьому оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.

На думку апелянта, обов`язковою умовою для підтвердження отримання рекомендованого відправлення є інформація у повідомленні про вручення поштового відправлення про дату вручення та одержувача (прізвище та його підпис).

Апелянт вказав, що відповідно до ч.5 ст.251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом 2-х днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Апелянт зазначив, що у цій справі суд першої інстанції не у повній мірі дотримався вимог ч.2 ст.271 КАС України щодо невідкладного надіслання копії судового рішення на адресу учасників справи, відтак відповідач не мав змоги довідатись щодо наявного судового рішення, в даному випадку апелянт не допустив тривалого необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

Також апелянт посилався на те, що відповідно до витягу з наказу 2ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області від 31.07.2024 р. № 49 юрисконсульта, який займав дану посаду виключено зі списків особового складу підрозділу, знято з усіх видів забезпечення оскільки він вибув до нового місця служби, а сам відповідач (апелянт) не володіє знаннями в сфері права, а також не вміє користуватися будь-якими електронними сервісами, такими як Електронний Суд, . Як зазначив апелянт, станом на теперішній час, посада юрисконсульта вакантна, однак з 01.01.2025 р. виконання функціональних обов`язків покладено на працівника пожежної частини, та матеріали на призначення на посаду юрисконсульта направлені до Головного управління на погодження.

В апеляційній скарзі також вказано на те, що на протязі 2024 року основні зусилля керівництва підрозділу були спрямовані на зміцнення законності, службової та транспортної дисципліни особового складу та забезпечувались виконанням організаційних і практичних заходів відповідно до Кодексу Цивільного захисту України та нормативно-правових актів МВС, ДСНС України, а також на те, що в цей час був підвищений пожежно-небезпечний період, що зумовило велику кількість викликів на гасіння пожеж, на які також залучається керівництво та весь особовий склад підрозділу.

Крім того в апеляційній скарзі в обґрунтування наявності підстав для поновлення строку звернення до суду вказано на введення в Україні воєнного стану.

З огляду на викладене апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/10462/24 від 03.06.2024 р.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів доходить наступного:

Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Відповідно до матеріалів електронної справи оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 03.06.2024 р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.

Вказане судове рішення отримано апелянтом 03.06.2024 року о 16:48 год. у системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Вказане не заперечується і апелянтом, який у поданій апеляційній скарзі зазначив про отримання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року у той самий день.

Однак з апеляційною скаргою 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернувся до суду апеляційної інстанції лише 17.01.2025 року, тобто з суттєвим пропуском строку на апеляційне оскарження.

Слід зазначити, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Порушуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник апелянта посилався на

Частинами 5 та 7 статті 18 КАС України передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 251 КАС України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Наведені норми процесуального законодавства дають підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» свідчить про дотримання судом вимог КАС України щодо направлення судових рішень сторонам у справі.

При цьому вручення судом судового рішення в електронній формі шляхом його направлення до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» звільняє суд від обов`язку направляти таке рішення у паперовій формі, або будь-яким іншим способом.

З огляду на викладене, враховуючи отримання апелянтом примірника судового рішення суду першої інстанції в підсистемі «Електронний суд» 03.06.2024 року, то саме ця дата є датою вручення апелянту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року, з якою підлягає обчисленню строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Кінцевим строком подання апеляційної скарги є 03.07.2024 року, однак з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 17.01.2025 року.

Посилання апелянта в якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження на звільнення з 31.07.2024 р. юрисконсульта 2ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області, а також на підвищений пожежно-небезпечний період колегія суддів не визнає поважними з огляду на те, що на момент звільнення юрисконсульта 2ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року вже сплив (кінцевим строком оскарження було 03.07.2024 року).

Колегія суддів враховує суттєвість пропуску апелянтом строку більше 6 місяців та вважає, що неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Ттільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану саме по собі є безпідставним. Слід зазначити, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію.

Натомість апелянт таких конкретних причин не навів, як і не надав доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також апелянтом не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий причинний зв`язок

Апелянтом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на апеляційне оскарження дійсно пов`язаний з непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Таким чином колегія суддів вважає, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки не свідчать про наявність об`єктивних причин неможливості у встановлені законом строки звернутись до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність наразі підстав для поновлення 2 Державному пожежно-рятувальному загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2024р. та необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху відповідно до ст. 298 КАС України із наданням апелянту строку на усунення недоліків скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суд-

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2024р. по справі №420/10462/24 зазначені 2 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2024р. по справі №420/10462/24 із зазначенням в ній інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження.

Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

В порядку ч. 3 ст. 300 КАС України витребувати адміністративну справу №420/10462/24 з Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді А.Г. Федусик О.А. Шевчук