Постанова

від 21.01.2025 по справі 320/6594/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6594/21 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

Суддів Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУС» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУС» (далі - позивач, ТОВ «ЗАВОД «МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУС») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач - 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач - 2), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509574/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 21 травня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509572/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 05 червня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509569/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 22 червня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2511638/42791889 від 30 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 08 липня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2511627/42791889 від 30 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 13 липня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2511637/42791889 від 30 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 14 липня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2511635/42791889 від 30 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 14 липня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2511633/42791889 від 30 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 14 липня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2511634/42791889 від 30 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 14 липня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509581/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 07 квітня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509591/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 07 квітня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509577/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 07 квітня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509590/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 07 квітня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509583/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 07 квітня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509585/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 07 квітня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509588/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 07 квітня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2509578/42791889 від 29 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 07 квітня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2521375/42791889 від 31 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 01 вересня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2521374/42791889 від 31 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 16 вересня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2521373/42791889 від 31 березня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 20 жовтня 2020 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №4 від 21 травня 2020 року, №2 від 05 червня 2020 року, №5 від 22 червня 2020 року, №1 від 08 липня 2020 року, №2 від 13 липня 2020 року, №3 від 14 липня 2020 року, №4 від 14 липня 2020 року, №5 від 14 липня 2020 року, №6 від 14 липня 2020 року, №1 від 07 квітня 2020 року, №2 від 07 квітня 2020 року, №3 від 07 квітня 2020 року, №4 від 07 квітня 2020 року, №5 від 07 квітня 2020 року, №6 від 07 квітня 2020 року, №7 від 07 квітня 2020 року, №8 від 07 квітня 2020 року, №2 від 01 вересня 2020 року, №4 від 19 вересня 2020 року, №1 від 20 жовтня 2020 року, датою їх фактичного отримання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим позивач стверджував, що складені ним податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звернув увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідні податкові накладні.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року даний адміністративний позов задоволено.

При цьому, суд виходив з того, що ГУ ДПС у Київській області не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознаками «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції».

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ДПСУ подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При цьому зазначає, що позивачем не було надано до контролюючого органу вичерпний перелік документів у відповідності до п.5 Порядку 520.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. При цьому апелянтом не обґрунтовано підстав для розгляду справи з викликом сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «ЗАВОД МЛР» (код ЄДРПОУ 42791889) є юридичною особою зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 04 лютого 2019 року, номер запису - 1 339 102 0000 017386 та є платником податку на додану вартість з 01 березня 2019 року.

Видами діяльності позивача, що визначені в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: код КВЕД 24.51 Лиття чавуну; код КВЕД 24.52 Лиття сталі; код КВЕД 24.53 Лиття легких кольорових металів; код КВЕД 24.54 Лиття інших кольорових металів (основний); код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Так, між ТОВ «ЗАВОД МЛР» та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» було укладено договір поставки № 691 від 10 квітня 2019 року відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в порядку, у кількості, в асортименті та цінами, встановленими Договором та невід`ємними додатками - специфікаціями (п. 2.1 Договору).

21 травня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 05/21-1 від 21 травня 2020 року на суму 79 680,00 грн, в т.ч. ПДВ-13 280,00 грн згідно специфікації №44 від 21 травня 2020 року та рахунка-фактури від 21 травня 2020 року № 51.

05 червня 2020 року ТОВ «відвантажено продукції за видатковою накладною № 06/05-2 від 05 червня 2020 року на суму 79 680,00 грн, в т.ч. ПДВ-13 280,00 грн згідно специфікації №44 від 21 травня 2020 року та рахунка-фактури № 53 від 05 червня 2020 року.

22 червня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 06/22-1 22 червня 2020 року на суму 368 400, 00 грн, в т.ч. ПДВ-61 400, 00 грн згідно специфікації №41 від 12 грудня 2019 року та рахунка-фактури № 56 від 22 червня 2020 року.

08 липня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 07/08-1 від 08 липня 2020 року на суму 79 680, 00 грн, в т.ч. ПДВ-13 280,00 грн згідно специфікації №50 від 04 березня 2020 та рахунка-фактури № 59 від 08 липня 2020 року.

13 липня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 07/13-1 від 13 липня 2020 року на суму 5 160, 00 грн, в т.ч. ПДВ-860, 00 грн згідно специфікації №26 від 03 вересня 2019 року та рахунка-фактури № 62 від 13 липня 2020 року.

14 липня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 07/14-2 від 14 липня 2020 року на суму 251 136,00 грн, в т.ч. ПДВ-41 856,00 грн згідно специфікації №37 від 12 листопада 2019 року та рахунка-фактури № 58 від 14 липня 2020 року.

Також, 14 липня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 07/14-4 від 14 липня 2020 року на суму 42 480,00 грн, в т.ч. ПДВ-7 080, 00 грн згідно специфікації №40 від 19 грудня 2019 року та рахунка-фактури № 60 від14 липня 2020 року.

14 липня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 07/14-5 від 14 липня 2020 року на суму 467 040,00 грн, в т.ч. ПДВ-77 840,00 грн згідно специфікації №41 від 12 грудня 2019 року та рахунка-фактури № 61 від 14 липня 2020 року.

14 липня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 07/14-1 від 14 липня 2020 року на суму 492 000,00 грн, в т.ч. ПДВ-82 000, 00 грн згідно специфікації №36 від 10 квітня 2019 року та рахунка-фактури № 57 від 14 липня 2020 року.

07 квітня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 04/07-1 від 07 квітня 2020 року на суму 23 760, 00 грн, в т.ч. ПДВ-3 960, 00 грн згідно специфікації №28 від 09 вересня 2019 року та рахунка-фактури № 40 від 07 квітня 2020 року.

07 квітня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 04/07-2 від 07 квітня 2020 року на суму 19 200, 00 грн, в т.ч. ПДВ-3 200,00 грн згідно специфікації №29 від 09 вересня 2019 року та рахунка-фактури № 41 від 07 квітня 2020 року.

07 квітня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 04/07-3 від 07 квітня 2020 року на суму 23 760, 00 грн, в т.ч. ПДВ-3 960,00 грн згідно специфікації №31 від 27 вересня 2019 року та рахунка-фактури № 42 від 07 квітня 2020 року.

07 квітня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 04/07-4 від 07 квітня 2020 року на суму 159 360, 00 грн., в т.ч. ПДВ-26 560, 00 грн. згідно специфікації №34 від 09 жовтня 2019 року та рахунка-фактури № 43 від 07 квітня 2020 року.

07 квітня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 04/07-5 від 07 квітня 2020 року на суму 5 280, 00 грн, в т.ч. ПДВ-880, 00 грн згідно специфікації №26 від 03 вересня 2019 року та рахунка-фактури № 44 від 07 квітня 2020 року.

07 квітня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 04/07-6 від 07 квітня 2020 року на суму 27 270,00 грн, в т.ч. ПДВ-4 545, 00 грн згідно специфікації №25 від 04 вересня 2019 року та рахунка-фактури № 45 від 07 квітня 2020 року.

01 вересня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 09/01-2 від 01 вересня 2020 року на суму 39 840,00 грн, в т.ч. ПДВ-6 640,00 грн згідно специфікації №34 від 09 жовтня 2019 року та рахунка-фактури № 66 від 01 вересня 2020 року.

16 вересня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 09/16-1 від 16 вересня 2020 року на суму 7 800, 00 грн, в т.ч. ПДВ-1 300, 00 грн згідно специфікації №26 від 03 вересня 2019 року та рахунка-фактури № 68 від 16 вересня 2020 року.

20 жовтня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 10/20-1 від 20 жовтня 2020 року на суму 5 280, 00 грн, в т.ч. ПДВ-880,00 грн згідно специфікації №26 від 03 вересня 2019 року та рахунка-фактури № 69 від 20 жовтня 2020 року.

Доставку продукції виконало Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «САТ» (код ЄДРПОУ 35646516) згідно ТТН № 060002402 від 21 травня 2020 року, № 060002894 від 05 червня 2020 року, ТТН № 060003600 від 25 червня 2020 року, ТТН № 060003981 від 08 липня 2020 року, ТТН № 060004132 від 14 липня 2020 року, ТТН № 060004132 від 14 липня 2020 року, ТТН № 060000708 від 07 квітня 2020 року, ТТН № 060005415 від 03 вересня 2020 року, ТТН № 060006289 від 20 жовтня 2020 року.

Між ТОВ «ЗАВОД МЛР» та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» було укладено договір поставки № 1151-09-01 від 02 липня 2019 року.

07 квітня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 04/07-7 від 07 квітня 2020 року на суму 10 800,00 грн, в т.ч. ПДВ-1 800,00 грн згідно специфікації №2 від 03 грудня 2019 року та рахунка-фактури № 46 від 07 квітня 2020 року.

Доставку продукції виконало Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» (код ЄДРПОУ 31316718) згідно ТТН № 59998091810526 від 07 квітня 2020 року.

Між ТОВ «ЗАВОД МЛР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» було укладено договір поставки № 2887 від 20 вересня 2019 року.

07 квітня 2020 року було відвантажено продукції за видатковою накладною № 04/07-8 від 07 квітня 2020 року на суму 182 040, 00 грн, в т.ч. ПДВ-30 340, 00 грн згідно специфікації №6 від 20 грудня 2019 року та рахунка-фактури № 47 від 07 квітня 2020 року.

Доставку продукції виконало Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «САТ» (код ЄДРПОУ 35646516) згідно ТТН № 060000711від 07 квітня 2020 року.

ТОВ «ЗАВОД МЛР» за наслідками господарської діяльності по операціях з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА», на виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) складено податкові накладні від 21 травня 2020 року № 4, від 05 червня 2020 року № 2, від 22 червня 2020 року № 5, від 08 липня 2020 року № 1, від 13 липня 2020 року № 2, від 14 липня 2020 року № 3, від 14 липня 2020 року № 4, від 14 липня 2020 року № 5, від 14 липня 2020 року № 6, від 07 квітня 2020 року № 1, від 07 квітня 2020 року № 2, від 07 квітня 2020 року № 3, від 07 квітня 2020 року № 4, від 07 квітня 2020 року № 5, від 07 квітня 2020 року № 6, від 01 вересня 2020 року № 2, від 16 вересня 2020 року № 4, від 20 жовтня 2020 року № 1.

За наслідками господарської діяльності по операціях позивачем з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» складено податкову накладну від 07 квітня 2020 року № 7 та по операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» - податкову накладну від 07 квітня 2020 року № 8.

При цьому, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Квитанції) документи прийняті, але їх реєстрація зупинена, оскільки: «…платник податку, яким подано для реєстрації в ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків».

В той же час, позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «ЗАВОД МЛР» було направлено до контролюючого органу пояснення з копіями відповідних документів на підтвердження господарської операції.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті рішення №2509574/42791889 від 29 березня 2021 року, №2509572/42791889 від 29 березня 2021 року, №2509569/42791889 від 29 березня 2021 року, №2511638/42791889 від 30 березня 2021 року, №2511627/42791889 від 30 березня 2021 року, №2511637/42791889 від 30 березня 2021 року, №2511635/42791889 від 30 березня 2021 року, №2511633/42791889 від 30 березня 2021 року, №2511634/42791889 від 30 березня 2021 року, №2509581/42791889 від 29 березня 2021 року, №2509591/42791889 від 29 березня 2021 року, №2509577/42791889 від 29 березня 2021 року, №2509590/42791889 від 29 березня 2021 року, №2509583/42791889 від 29 березня 2021 року, №2509585/42791889 від 29 березня 2021 року, №2509588/42791889 від 29 березня 2021 року, №2509578/42791889 від 29 березня 2021 року, №2521375/42791889 від 31 березня 2021 року, №2521374/42791889 від 31 березня 2021 року, №2521373/42791889 від 31 березня 2021 року про відмову в реєстрації податкових накладних №4 від 21 травня 2020 року, №2 від 05 червня 2020 року, №5 від 22 червня 2020 року, №1 від 08 липня 2020 року, №2 від 13 липня 2020 року, №3 від 14 липня 2020 року, №4 від 14 липня 2020 року, №5 від 14 липня 2020 року, №6 від 14 липня 2020 року, №1 від 07 квітня 2020 року, №2 від 07 квітня 2020 року, №3 від 07 квітня 2020 року, №4 від 07 квітня 2020 року, №5 від 07 квітня 2020 року, №6 від 07 квітня 2020 року, №7 від 07 квітня 2020 року, №8 від 07 квітня 2020 року, №2 від 01 вересня 2020 року, №4 від 19 вересня 2020 року, №1 від 20 жовтня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)».

Вважаючи вказані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід зазначити.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29 грудня 2010 року, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно п.5, 6 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту квитанцій, надісланих позивачу відповідачем, контролюючим органом було сформовано висновок, що відображена у податкових накладних інформація відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Додатком 1 Порядку №1165 визначено критерії ризиковості платника податків.

Так, пунктом 8 додатку 1 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податків містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 8 додатку 1 до Порядку №1165, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 8 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Крім того, у надісланій позивачу квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до них, визначених п. 11 Порядку №1165.

Тобто, неможливо встановити, з яких саме підстав воно прийнято, що вказує на невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії та призводить до його протиправності.

Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень.

У свою чергу, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Відповідно до п.2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, Комісія регіонального рівня перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.

За встановленими обставинами справи, на виконання вимог чинного законодавства позивачем засобами електронного документообігу були направлені відповідачу повідомлення разом з поясненнями щодо фактичного здійснення господарських операцій.

Однак, всупереч поданих документів, податковим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На переконання суду, всі надані з поясненнями документи відображають дійсність операції за ПН, і складені без порушення чинного законодавства. Тобто, позивачем було надано пояснення та усі необхідні документи, передбачені п.5 Порядку №520, що не дає підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Крім того, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

Разом з тим, платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій.

При цьому, оспорюване рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зазначене свідчить про те, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому не може бути визнане законним та обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Тому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оспорюваного рішенння.

Щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п.28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналогічні норми закріплені в п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою № 1246, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Відповідно до п.20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2018 року.

В той же час, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Водночас, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що понесення позивачем витрат на правову допомогу підтверджується наявними в матеріалах справи копією договору про надання правової допомоги від 03 червня 2020 року № 0306-2, копією додаткової угоди № 1 від 15 квітня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 03 червня 2020 року № 0306-2, копією рахунку на оплату по замовленню від 16 квітня 2021 року № 1 та копією прибуткового касового ордеру № 1 від 04 червня 2021 року на суму 12 000, 00 грн.

Перевіривши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, колегія суддів колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 21 січня 2025 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев