Постанова

від 15.01.2025 по справі 380/13674/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/13674/21 пров. № А/857/25380/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Матковської З. М.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Окружного адміністративного суду міста Києва на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/13674/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя в 1-й інстанції Москаль Р. М.,

дата ухвалення рішення 12 червня 2024 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 17 червня 2024 року,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в ненаданні інформації на запит від 21 квітня 2021 року, та зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва негайно (в порядку ч.1 ст.371, п.1 ч.1 ст.263 КАС України) надати копії протоколів зборів суддів Окружного адміністративного суду м.Києва, на яких розглядалися питання та/або ухвалювалися рішення про запровадження в суді спеціалізацій суддів чи скасування спеціалізацій суддів за період із 2015 року по дату запиту; встановити судовий контроль за виконанням Окружним адміністративним судом міста Києва постановленого в рамках цієї справи рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову окружного адміністративного суду міста Києва (оформлену листом від 21 травня 2021 року №03.2-07/1214/21) надати публічну інформацію на запит ОСОБА_1 від 21 квітня 2021 року. Зобов`язано окружний адміністративний суд міста Києва надати ОСОБА_1 у відповідь на запит від 21 квітня 2021 року запитувану публічну інформацію (копії протоколів зборів суддів окружного адміністративного суду міста Києва, на яких розглядалися питання та/або ухвалювалися рішення про запровадження в суді спеціалізацій суддів чи скасування спеціалізацій суддів за період із 2015 року по 21 квітня 2021 року) у встановлений Законом України Про доступ до публічної інформації спосіб та строк. Встановити, що перебіг цього строку розпочинається з дати набрання цим рішенням суду законної сили. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року апеляційну скаргу Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року без змін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №380/13674/21. Зобов`язано окружний адміністративний суд міста Києва до 24 лютого 2023 року подати звіт про виконання рішення суду у справі №380/13674/21.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року за невиконання рішення суду №380/13674/21 від 15 листопада 2021 року, яке набрало законної сили, повторно накладено на голову ліквідаційної комісії окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Дмитра Михайловича штраф у розмірі 80520 гривень.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач Окружний адміністративний суд міста Києва оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови штрафу, є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду. При цьому, судом першої інстанції не досліджено питання вчинення саме Головою ліквідаційної комісії, дій чи бездіяльності, які б свідчили про умисне невиконання ним судового рішення у справі №380/13674/21 та повністю проігноровано. Крім того, судом не враховано ту обставину, що розгляд запиту позивача Головою ліквідаційної комісії Прокопенком О.П. не здійснювався, а звіти про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року складались та подавались до суду представниками Окружного адміністративного суду міста Києва Кравець А. та Карапетяном А., які здійснювали представництво інтересів юридичної особи, повною мірою користуючись процесуальними правами. З врахуванням наведеного вище просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким затвердити поданий Окружним адміністративним судом міста Києва звіт.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача (апелянта) Карапетян А. С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким затвердити поданий Окружним адміністративним судом міста Києва звіт.

Позивач у судове засідання не прибув про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи без його участі, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без участі позивача за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову окружного адміністративного суду міста Києва (оформлену листом від 21 травня 2021 року №03.2-07/1214/21) надати публічну інформацію на запит ОСОБА_1 від 21 квітня 2021 року. Зобов`язано окружний адміністративний суд міста Києва надати ОСОБА_1 у відповідь на запит від 21 квітня 2021 року запитувану публічну інформацію (копії протоколів зборів суддів окружного адміністративного суду міста Києва, на яких розглядалися питання та/або ухвалювалися рішення про запровадження в суді спеціалізацій суддів чи скасування спеціалізацій суддів за період із 2015 року по 21 квітня 2021 року) у встановлений Законом України Про доступ до публічної інформації спосіб та строк. Встановити, що перебіг цього строку розпочинається з дати набрання цим рішенням суду законної сили. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року апеляційну скаргу Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року без змін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №380/13674/21. Зобов`язано окружний адміністративний суд міста Києва до 24 лютого 2023 року подати звіт про виконання рішення суду у справі №380/13674/21.

17 квітня 2023 року до суду надійшов звіт про виконання судового рішення №02-04/46/23.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року за невиконання рішення суду №380/13674/21, яке 24 березня 2022 року набрало законної сили, на голову ліквідаційної комісії окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Дмитра Миколайовича накладено штраф у розмірі 53680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень. Встановлено Окружному адміністративному суду міста Києва новий строк для подання суду звіту про виконання рішення у справі №380/13674/21, що становить тридцять календарних днів та обчислюється з дати складення повного тексту цієї ухвали суду.

04 вересня 2023 року до суду надійшов звіт Окружного адміністративного суду міста Києва про виконання рішення суду №02-04/112/23 від 01 вересня 2023 року.

Зі змісту вказаного звіту вбачається, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відповідача зобов`язано у строк до 17 квітня 2023 року подати звіт про виконання рішення. Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року як такого, що набрало законної сили за наслідком його апеляційного оскарження. Водночас, в процесі виконання судового рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва зіткнувся з неясністю судового рішення, що унеможливлює його виконання, тому останній звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з клопотанням про роз`яснення судового рішення. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року Окружному адміністративному суду міста Києва відмовлено у роз`ясненні судового рішення. Відповідач у звіті звертає увагу на те, що всі дії Окружного адміністративного суду міста Києва були спрямовані на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, однак Окружний адміністративний суд міста Києва вичерпав всі процесуальні можливості усунення недоліків судового рішення та уникнення унеможливлення його виконання. Таким чином, Окружним адміністративним судом міста Києва складено та подано до Львівського окружного адміністративного суду звіт від 17 квітня 2023 року, в якому зазначено, що, враховуючи обставини, викладені в судовому рішенні від 15 листопада 2021 року в тій редакції, яка підлягає виконанню, а також враховуючи відмову Львівського окружного адміністративного суду у роз`ясненні такого судового рішення, а також відмову у продовженні строку надання звіту до моменту вирішення питання про роз`яснення рішення судом апеляційної інстанції, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає виконаним судове рішення від 15 листопада 2021 року, про що також повідомлено позивача. Водночас, відповідач у звіті зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року встановлено невиконання рішення суду від 15 листопада 2021 року, тобто відмовлено у затвердженні звіту, накладено штраф па голову ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва, а також встановлено новий строк для подачі звіту. Вважає що обставини, які викладені у попередньому звіті, станом на день складення цього звіту не змінилися, тому Окружний адміністративний суд міста Києва повторно зазначає про наступне. Так, з метою належного виконання рішення суду у справі №380/13674/21 Окружний адміністративний суд міста Києва звернувся до Відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) та Відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу. Водночас, службовою запискою Відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від 06 березня 2023 року повідомлено про те, що у змісті рішення суду у справі №380/13674/21 не зазначені номери та дати складання запитуваних протоколів зборів суддів. При цьому, у Суді не ведеться облік протоколів зборів суддів за критерієм зазначення у їх змісті обставин опрацювання зборами суддів питань щодо запровадження/скасування у суді спеціалізацій суддів. Відповідно, такі дані не були створені в процесі виконання судом своїх повноважень у розумінні Закону України Про доступ до публічної інформації. Як наслідок, Відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) у службовій записці повідомлено, що не вбачається можливим надання запитуваних відомостей без надання конкретизації того, які саме протоколи зборів суддів (дата їх прийняття та номер), мають бути надані на виконання рішення суду у справі №380/13674/21. Крім того, рішенням Комісії з питань роботи із службовою інформацією Окружного адміністративного суду міста Києва встановлено, що запитувані Маселком Р.А. протоколи Зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, на яких розглядались питання та/або ухвалювалися, рішення про запровадження в суді спеціалізації суддів чи скасування спеціалізації суддів за період з 2015 року по дату запиту, містять службову інформацію, яка в даному випадку розголошенню не підлягає. Враховуючи викладене вище, Окружний адміністративний суд міста Києва вважав, що, виходячи з реалій, в якому опинився позивач та відповідач, рішення суду від 15 листопада 2021 року є виконаним (том 1, а.с.229).

12 червня 2024 року суд першої інстанції розглянув звіт відповідача від 01 вересня 2023 року у тому обсязі, як його подав суб`єкт владних повноважень та встановивши новий строк для подачі звіту, повторно накладено на голову ліквідаційної комісії окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Дмитра Михайловича штраф у розмірі 80520 гривень.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені на етапі здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №380/13674/21 за результатами заслуховування звіту відповідача від 01 вересня 2023 року обставини свідчать про те, що окружний адміністративний суд м.Києва відмовляється виконати рішення суду, що набрало законної сили, добровільно; після встановлення судом контролю за виконанням судового рішення тривалий час ухиляється від його виконання без будь-яких поважних причин; недобросовісно використовує процесуальні права з метою ухилитися від виконання рішення суду, що набрало законної сили, у встановлені законом строки (подає очевидно безпідставні заяви про роз`яснення рішення суду, про відвід головуючого судді, про продовження строку для подання звіту, про зупинення провадження у справі, про витребування доказів у самого себе тощо), а тому наявні, передбачені статтею 382 КАС України підстави для застосування до керівника суб`єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення суду.

Даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14, 370 КАС України.

Приписи ст.382, 383 КАС України передбачають декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст.382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч.1 ст.383 КАС України).

За змістом ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. (ч.2 ст.382 КАС України).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований приписами ст.382, 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Колегія суддів зазначає, що застосування ст.382, 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/13674/21 набрало законної сили 24 березня 2022 року.

Зі змісту звіту відповідача №02-04/112/23 від 01 вересня 2023 року та наданих пояснень представника відповідача надано наступні пояснення причин, з яких не виконує рішення суду у справі №380/13674/21, а саме:у відповідача не ведеться облік протоколів зборів суддів за критерієм зазначення у їх змісті обставин опрацювання зборами суддів питань щодо запровадження/скасування у суді спеціалізацій суддів. Відповідно, такі дані не були створені в процесі виконання судом своїх повноважень у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації». Як наслідок, відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) у службовій записці повідомлено керівництво відповідача, що не вбачається можливим надання запитуваних відомостей без надання конкретизації того, які саме протоколи зборів суддів (дата їх прийняття та номер), мають бути надані на виконання рішення суду у справі №380/13674/21.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність у позивача (запитувача публічної інформації) та суду, що розглядав справу №380/13674/21, відомостей про реквізити протоколів зборів суду (дата, номер тощо) окружного адміністративного суду міста Києва, на яких розглядалися питання та/або ухвалювалися рішення про запровадження в суді спеціалізацій суддів чи скасування спеціалізацій суддів за період із 2015 року по 21 квітня 2021 року, обумовлена єдиною причиною - відповідач протиправно обмежує поширення цієї інформації.

При цьому, відповідач, діючи добросовісно та розсудливо, міг та повинен був на підставі ст.5, 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» оприлюднити на офіційному веб-сайті суду в мережі Інтернет інформацію щодо запровадження чи скасування в суді спеціалізацій суддів у момент прийняття відповідних рішень, однак визнав таку інформацію службовою та відмовляється надавати на запит, а також тривалий час ухиляється від виконання рішення суду про спонукання надати таку публічну інформацію запитувачу.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що питання організації обліку протоколів зборів суддів за певними критеріями є питанням внутрішньої організації діловодства відповідача та жодним чином не впливає на виконання ним як розпорядником публічної інформації свого обов`язку надати публічну інформацію в порядку та строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином, відсутність у рішенні суду №380/13764/21 реквізитів (дата, номер) протоколів зборів суддів, які необхідно надати на запит позивача, не є недоліком рішення суду, як стверджує відповідач, а є одним із наслідків цілеспрямованої діяльності відповідальних посадових осіб відповідача про приховування публічної інформації.

Крім того, покликання відповідача на те, що рішенням комісії з питань роботи із службовою інформацією окружного адміністративного суду міста Києва встановлено, що запитувані ОСОБА_1 протоколи зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, на яких розглядались питання та/або ухвалювалися рішення про запровадження в суді спеціалізації суддів чи скасування спеціалізації суддів за період з 2015 року по дату запиту, містять службову інформацію, яка в даному випадку розголошенню не підлягає додатково свідчать про факт невиконання відповідачем рішення суду, оскільки при розгляді справи №380/13674/21 суд як першої, так і апеляційної інстанції в судових рішеннях по суті спору надав оцінку такому аргументу відповідача (про визнання комісією відповідача запитуваної ОСОБА_1 інформації службовою як підставу для відмови в наданні інформації, зафіксованої в протоколах зборів суддів, запитувачу на його запит) та чітко визнав цей аргумент відповідача помилковим, а запитувану ОСОБА_1 інформацію визнав публічною інформацією в розумінні Закону України Про доступ до публічної інформації та такою, що повинна бути надана запитувачу.

Судом першої інстанції також правильно звернуто увагу на те, що недобросовісність поведінки відповідача стверджують і ті обставини, що про рішення комісії з питань роботи із службовою інформацією від 12 травня 2021 року, оформленого протоколом №3, відповідач зазначав у всіх поданих суду заява по суті спору та більшості заяв з процесуальних питань, а саме: відзиві на позов №02-8/102/21 від 14 вересня 2021 року (а.с.23), апеляційній скарзі №02-8/155/21 від 15 грудня 2021 року (а.с.57), заяві про роз`яснення рішення суду №02-04/27/23 від 08 березня 2023 року (а.с.116), апеляційній скарзі №02-04/32/23 від 16 березня 2023 року на ухвалу суду від 10 березня 2023 року (а.с.157), звітах про виконання судового рішення №02-04/46/23 від 17 квітня 2023 року (а.с.196) та №02-04/112/23 від 01 вересня 2023 року (том а.с.229), однак до жодної із своїх заяв це рішення комісії не долучив.

Щодо доводів апелянта про те, що судом не досліджено питання вчинення саме Головою ліквідаційної комісії, дій чи бездіяльності, які б свідчили про умисне невиконання ним судового рішення у справі №380/13674/21, то колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки на керівника суб`єкта владних повноважень, як на відповідальну особу, покладено обов`язок виконувати рішення суду, яке набрало законної сили, і який в силу вимог ч.2 ст.382 КАС України є суб`єктом накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені на етапі здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №380/13674/21 за результатами заслуховування звіту відповідача від 01 вересня 2023 року обставини свідчать про те, що окружний адміністративний суд м.Києва відмовляється виконати рішення суду, що набрало законної сили, добровільно; після встановлення судом контролю за виконанням судового рішення тривалий час ухиляється від його виконання без будь-яких поважних причин; недобросовісно використовує процесуальні права з метою ухилитися від виконання рішення суду, що набрало законної сили, у встановлені законом строки (подає очевидно безпідставні заяви про роз`яснення рішення суду, про відвід головуючого судді, про продовження строку для подання звіту, про зупинення провадження у справі, про витребування доказів у самого себе тощо), а тому наявні, передбачені статтею 382 КАС України підстави для застосування до керівника суб`єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року за невиконання рішення суду №380/13674/21 переглянута Восьмим апеляційним адміністративним судом 18 вересня 2024 року та за результатами апеляційного розгляду апеляційну скаргу Окружного адміністративного суду міста Києва задоволено частково.

«Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду у справі №380/13674/21 змінено в частині зазначення прізвища голови ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва, а саме: правильним вважати прізвище голови ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2 . В решті ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду у справі №380/13674/21 залишено без змін.

Змінюючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми процесуального права, проте помилково визначено особу голови ліквідаційної комісії, оскільки з Виписки з ЄДРПОУ вбачається, що станом на 10 червня 2024 року головою комісії з припинення є Прокопенко Олександр Петрович, який наділений владними управлінськими функціями, у тому числі процесуальними, що полягали б у подані станом на червень 2024 року уточнень до звіту від 01 вересня 2023 року чи докази виконання судового рішення вже станом на день постановлення оскаржуваної ухвали, а тому накладаючи штраф на керівника Окружному адміністративному суду м. Києва штраф у розмірі 80520 грн 00 коп. суд першої інстанції помилково зазначив ОСОБА_3 як голову комісії з припинення станом дату подання звіту, при цьому інформація щодо зміни голови комісії з припинення представником Окружного адміністративного суду м. Києва Карапетяном А.С. не подавалась, а відтак наявні підстави для зміни оскаржуваної ухвали у цій частині.

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду 18 вересня 2024 року набрала законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає».

Колегія суддів приймає до уваги вищевказану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року, а тому підстави для подальшої зміни оскаржуваної ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/13674/21 відсутні.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність заявлених вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.195, 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Окружного адміністративного суду міста Києва залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №380/13674/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець З. М. Матковська Повне судове рішення складено 21 січня 2025 року.