Постанова

від 22.01.2025 по справі 380/16596/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/16596/24 пров. № А/857/25544/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів:Коваля Р.Й., Шевчук С.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року (суддя Лунь З.І., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м. Львів, дата складення повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №380/16596/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Львівській області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У серпні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДПС у Львівській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України в Львівській області №20405 від 09.07.2024 яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку; 2) зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України в Львівській області № 20405 від 09.07.2024 яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» судовий збір у розмірі 6056,00 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю обставинам справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ», що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Зазначає, що товариство не було позбавлено можливості визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи з метою виключення з переліку ризикових. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Зазначає скаржник, що позивач до матеріалів справи не долучив документів та пояснень, які б спростовували інформацію, що стала підставою включення ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до переліку ризикових. Позивач, як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи. Головне управління ДПС у Львівській області звертає увагу суду, що будь-який недолік форми рішення не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення та не може сприйматися як безумовна підстава для висновку щодо протиправності цього рішення. Разом з тим, оспорюване рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції, оскільки з його тексту можна встановити зміст цього рішення, зокрема, підстави віднесення позивача до пункту 8 Критерію ризиковості. Вважає апелянт, що позивачем не надано доказів, які б спростовували наявну у контролюючого органу податкову інформацію в базах ДПС, в зв`язку з чим, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є законним та обґрунтованим. Отже, позовні вимоги в частині виключення із ризикових позивача у справі є протиправними, оскільки суд лише може зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути документи з урахуванням рішення суду у разі встановлення судом його протиправності.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач) просить оскаржене рішення суду від 26.08.2024 скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» зареєстроване юридичною особою та перебуває на податковому обліку як платник податку на додану вартість. Основний вид діяльності згідно коду КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 81.21 Загальне прибирання будинків; 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 4.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.11 Рекламні агентства; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками (а.с.14-18 т.1).

Господарську діяльність позивач здійснює, зокрема, за адресою місцезнаходження орендованих виробничих потужностей: склад, площею 500 кв. м., що знаходиться за адресою - 81100, Львівська область, м. Пустомити, вулиця Стуса, будинок 9 та склад, площею 80 кв. м., що знаходиться за адресою - 81100, Львівська область, м. Пустомити, вулиця Стуса, будинок 9, про що укладений відповідний договір оренди Договору суборенди нежитлових приміщень від 14.01.2022 року укладеного із ТзОВ «БІСЕР Транс» (орендодавець) та Договору оренди складського приміщення №01- 04-2022 від 01.04.2022 року укладеного із ТзОВ «Прімієр» (орендодавець). Вказаний об`єкт основних засобів відображено позивачем у поданому до органів податкової служби Повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми №20-ОПП ( а.с.20-31, 34-35 т.1).

Також у господарській діяльності Товариство використовує електронавантажувач (ідентифікатор об`єкта оподаткування 71000001), що підтверджується Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20 - ОПП) (а.с.33 т.1).

Згідно Штатного розпису від 01.07.2024, у Товаристві працює 5 осіб (директор, бухгалтер, завідувач складом, помічник керівника, водій автотранспортних засобів) (а.с.36 т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАРПАК» (Покупець) 01.09.2020 укладено Договір купівлі-продажу товарів № 01-09-2020 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов`язується купити (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених цим Договором картонну продукцію та/або паперову продукцію санітарно-гігієнічного призначення (далі-Товар). (а.с. 37-41 т.1).

Зі змісту вказаного договору слідує, що Продавець продає Покупцю Товар за договірними цінами. При здійсненні купівлі-продажу партії Товару ціни на Товар щоразу узгоджуються. Ціни на Товар та вартість партії Товару, що вказана у накладній, вважається узгодженою з моменту підписання Сторонами накладної на партію Товару. Якщо Сторони не домовились про інше, Покупець зобов`язаний здійснити оплату Товару на умові 100% попередня оплати (пункти 2.1, 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі накладних, оформлених відповідно до замовлень Покупця. Товар, замовлений Покупцем, може бути оформлений однією або кількома накладними, що вирішується Продавцем самостійно.

На виконання умов Договору №01-09-2020 від 01.09.2020 позивачем у період з січня 2024 року по червень 2024 року позивачем було здійснено поставку обумовленого договором товару.

Даний факт підтверджується видатковими накладними підписаними сторонами вищевказаного господарського договору, а саме: видаткові накладні № 56 від 16 січня 2024 р, № 57 від 16 січня 2024р., № 74 від 19 січня 2024р., № 82 від 22 січня 2024 р., № 98 від 26 січня 2024р., № 103 від 30 січня 2024р., №124 від 2 лютого 2024р., №165 від 13 лютого 2024, № 218 від 07 березня 2024р., № 219 від 07 березня 2024 р., № 248 від 15 березня 2024р., № 249 від 18 березня 2024р., № 284 від 25 березня 2024р., № 314 від 03 квітня 2024р., №436 від 15 травня 2024р., №460 від 23 травня 2024 р., № 521 від 12 червня 2024 р (а.с.43, 68, 84, 95, 110, 126, 144, 178, 206, 223 т.1.; а.с.1, 27, 39, 58, 107, 126 т.2).

На підтвердження господарських операцій по кожній із перелічених вище видаткових накладних є первинні бухгалтерські документи - рахунок, товарно - транспортна накладна, Акт наданих послуг, банківські виписки про зарахування коштів, митні декларації, інвойси, міжнародні товарно - транспортні накладні.

На підтвердження проведення взаєморозрахунків між сторонами Договору купівлі продажу товарів № 01-09-2020 від 01 вересня 2020 року за період 01 січня 2024 року по 16 липня 2024 року, підписано Акт звірки взаємних розрахунків (а.с.42 т.1).

Поставку товару (картонної продукції, паперової продукції санітарно - гігієнічного призначення) ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» здійснювало шляхом придбання (імпорт/купівля) товару відповідно до укладених господарських Контрактів (Договорів), а саме: -Контракт з ООО РАРЕК.РКО011КТ - ЬЬС БЕО ТКАОО №5 від 01.04.2022; -Договір з ТОВ «ПРІМІЄР» - ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДNG № 01-02-2021 від 01.02.2021; -Контракт з ЕМІRSОN GLОВАL DIS ТІС - LLС LЕО ТRАDING № 71 від 06.10.2021; -Договір з ТОВ «КАРТОННО-ПАПЕРОВА КОМПАНІЯ» - ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» №32/2021 від 31.08.2021.

Перевезення вантажу (товару) здійснювали транспортні компанії - ТОВ «БВБ-ГРУП», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «СКОНТО ТРАНС», ТОВ «СКОНТО», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Бета-Інвест Логістик» з якими ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» укладено господарські договори на перевезення (транспортне обслуговування).

Вищевказані письмові докази (договори, зовнішньо - економічні контракти, видаткові накладні, акти надання послуг, рахунки, товарно - транспортні накладні, банківські виписки про зарахування коштів, митні декларації, інвойси, СМК (міжнародні товарно - транспортні накладні) були надані контролюючому органу.

09.07.2024 контролюючим органом прийнято рішення №20405 про відповідність платника податку ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» критеріям ризикованості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.11 т.1).

В обґрунтування вказаного рішення податковим органом зазначено, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 постачання товарів (послуг) платнику(-ам) податку, щодо якого(-их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з вказаним рішенням, інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є «постачання» з 25.01.2024 по 01.07.2024 за кодом УКТЗЕД 4803003100 у платника податку задіяного в ризиковій операції за податковим номером 23512240 (ТзОВ «ДАРПАК»), «постачання» з 25.01.2024 по 01.07.2024 за кодом УКТЗЕД 4818909000 у платника податку задіяного в ризиковій операції за податковим номером 23512240.

З метою виключення Товариства з переліку ризикових, останнім подано до контролюючого органу скаргу на рішення про відповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника від 18.07.2024 реєстраційний номер 9201318211 (з додатками) щодо спростування обставин, які вказані в оскаржуваному рішенні.

За результатами розгляду цієї скарги на рішення про відповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника від 18.07.2024 та доданих до них документів, контролюючим органом прийнято Рішення від 24.07.2024 № 21947, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін (а.с.12 т.1).

Вважаючи рішення відповідача №20405 від 09.07.2024 про відповідність ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №20405 від 09.07.2024 як таке, що не відповідає положенням ПК України та Порядку 1165, є необґрунтованим та непропорційним. З метою повного відновлення прав позивача, суд вважав за необхідне зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в мажах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України).

Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (п.200-1.2 ст.200-1 ПК України).

Згідно із абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр, ЄРПН), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (надалі - Порядок №1165).

Пунктами 5-7 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

Відповідно до абзацу 2 пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.8 пункту 40 Порядку №1165).

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При вирішенні спорів цієї категорії суд, з огляду на правове регулювання, характер цих відносин, має досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Матеріалами розглядуваної справи підтверджено, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівські області 09.07.2024 прийнято рішення №20405 про відповідність ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Так, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація стала відома податковому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У рішенні контролюючий орган посилалася на код 7 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Судом встановлено, що на ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» працевлаштовано 5 осіб (директор, бухгалтер, завідувач складом, помічник керівника, водій автотранспортних засобів), відповідно до штатного розкладу, який долучено до матеріалів справи. Товариство має достатньо трудових можливостей для провадження господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань, а відповідач не надав суду належних доказів протилежного.

Щодо посилання відповідача на код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується в тому числі і на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції. Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано. Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, до суду не надано.

Вказане свідчить, що під час прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» контролюючим органом не було визначено суб`єктів господарювання, які віднесено до переліку ризикових, на які відповідач посилається в оскаржуваному рішенні комісії.

Вказане підтверджує формальність підходу контролюючого органу під час прийняття рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості.

Щодо посилання контролюючого органу на ненадання ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» в повному обсязі первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, суд вважає за необхідне вказати на те, що в оскаржуваному рішенні не вказано відповідачем, які саме документи потрібно надати податковому органу, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а лише зазначено: первинні документи щодо постачання/ придбавання товарів послуг та складські документи (інвентаризаційні описи).

Відповідно до пункту 6 Постанови №1165, документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; - інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Слід зазначити, що вичерпного переліку документів, які може подати платник для виключення з переліку ризикових платників, не існує. Пункт 6 Порядку №1165 містить приблизний перелік документів, на який платник податків може орієнтуватися при оскарженні рішення про віднесення його до переліку ризикових. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності його господарської діяльності не є універсальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Суд вважає, що позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для цілей припинення реєстрації позивача як ризикового.

Разом з тим, загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий.

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в рішенні контролюючого органу, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Фіскальний орган був зобов`язаний у рішенні чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п.8 Критеріїв, а і на перелік документів які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо відповідності/невідповідності платника податків критеріям ризиковості.

Недотримання принципу правової визначеності під час прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Натомість, зміст оскаржуваного рішення податкового органу свідчить, що останнє не містить розшифровки, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку та в чому вона полягає.

Суд звертає увагу, що для розгляду питання відповідності чи не відповідності підприємства хоча б одному критерію ризиковості платника податку, відповідач мав отримати податкові накладні/розрахунок коригування, подані позивачем для реєстрації, та встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації і лише після цього позивач підлягає перевірці щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Суд також враховує, що для здійснення господарської ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» використовувало склад, площею 500 кв. м, який розташований за адресою: 81100, Львівська область, м. Пустомити, вулиця Стуса, будинок 9, на підставі договору суборенди нежитлового приміщення 14.01.2022 укладеного з ТзОВ «БІСЕР Транс».

Також, для потреб господарської діяльності ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» використовувало склад, площею 80 кв. м, який розташований за адресою: 81100, Львівська область, м. Пустомити, вулиця Стуса, будинок 9, на підставі Договору оренди складського приміщення №01- 04-2022 від 01.04.2022 року укладеного із ТзОВ «Прімієр».

Суд апеляційної інстанції зауважує, що наведена податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є неконкретизованою, не свідчать про вчинення підприємством податкових порушень і не підтверджують ризиковість платника податків, що вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо наведеного.

Ані під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідач не надав доказів, які би досліджувались в ході засідання комісії і які би слугували підставою для висновків щодо ризикованості діяльності позивача та прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на це судова колегія вважає, що оспорюване позивачем рішення не містять конкретних обґрунтувань, належної мотивації, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а також не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про ознаки здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним і підлягає скасуванню.

Натомість, усі висновки та доводи апелянта засновуються на припущеннях, які відповідно до ст.242 КАС України не можуть бути покладені в основу судового рішення, оскільки таке рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Аналізуючи доводи апелянта про те, що віднесення платників податків до ризикових є формою здійснення контролю податковими органами, а також з приводу того, що судом здійснено втручання в його дискреційні повноваження, колегія суддів зазначає наступне.

Насамперед, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Разом з тим, відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач спірним рішенням № 20405 від 09.07.2024 неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у Львівській області відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволення позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що застосований судом першої інстанції спосіб захисту та відновлення порушених прав позивача відповідає вимогам чинного законодавства та є ефективним.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року в адміністративній справі №380/16596/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Р. Й. Коваль С. М. Шевчук