Ухвала

від 21.01.2025 по справі 280/3642/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №280/3642/23

адміністративне провадження №К/990/77/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стеценка С.Г. та Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року

у справі №280/3642/23

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод важкого кранобудування"

про стягнення санкцій,

УСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод важкого кранобудування", в якому просило:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод важкого кранобудування" на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 442773 грн 98 коп.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури 02 січня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII), статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012 року №5067-VI (далі - Закон №5067-VI), статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року №286 (далі - Інструкція №286), Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 (далі - Порядок №70), пунктів 2, 9 Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №121 (далі - Положення №121), Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року №14-1 (далі - Порядок №14-1), Порядку та Форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року №14-2 (далі - Порядок №14-2).

У касаційній скарзі прокурор вказує на відсутність висновку та просить Суд сформувати правову позицію щодо застосування положень статті 19 Закону №875-XII в редакції змін, внесених Законом України від 18 жовтня 2022 року №2682-IX в контексті належності, допустимості та достатності доказів визначення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу та виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, прокурор просить Суд сформувати правову позицію щодо застосування підпункту 3.2.2 пункту 3 Інструкції №286 щодо виключного переліку працівників, які не враховуються при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, та помилковості неврахування осіб, які виконують державні або громадські обов`язки, зокрема особи, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації.

Скаржник вважає необґрунтованим висновки судів першої і апеляційної інстанцій про те, що позивачем безпідставно допущено штучне необґрунтоване завищення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік і, відповідно, нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

На обґрунтування касаційної скарги прокурор зазначає, що інформація про виконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, починаючи з 2022 року, отримується позивачем не на власний розсуд, а в автоматичному режимі, на підставі отриманих від Пенсійного фонду України даних, які у свою чергу формуються на підставі звітності самих роботодавців.

На думку скаржника, суди першої і апеляційної інстанцій, необґрунтовано надали перевагу даним відповідача, викладеним у складеному ним за невстановленою законодавством формою розрахунку, при цьому безпідставно відхилили офіційні дані державних реєстрів, що формуються на підставі звітності самих роботодавців.

У спірних правовідносинах, прокурор вважає, що саме дані Пенсійного фонду України, Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, на підставі даних яких Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю сформувало розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням Приватним акціонерним товариством "Запорізький завод важкого кранобудування" нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, є допустимими та достатніми доказами правильності визначення розміру стягуваних коштів. У свою чергу, відповідач не спростував такі дані визначеною законодавством звітністю (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку або звітність до Пенсійного фонду України).

Також, скаржник вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій безпідставно розширили передбачений підпунктом 3.2.2 пункту 3 Інструкції №286 виключний перелік осіб, які не враховуються при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, а також безпідставно визнали обґрунтованими доводи відповідача про невключення ним до середньооблікової кількості штатних працівників тих працівників, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації.

У касаційній скарзі прокурор просить Верховний Суд скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статей 18, 19, 20 Закону №875-XII, статті 2 Закону №2232-XII, статті 50 Закону №5067-VI, статті 119 КЗпП України, Інструкції №286, Порядку №70, пунктів 2, 9 Положення №121, Порядку №14-1, Порядку №14-2 та з метою формування відповідного правового висновку Верховним Судом.

Верховний Суд також зазначає, що справа має значний суспільний інтерес, а перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі №280/3642/23 за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод важкого кранобудування" про стягнення санкцій.

2. Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду справу №280/3642/23.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець