Ухвала

від 18.12.2024 по справі 200/11735/15-к

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 200/11735/15-к

ІменемУкраїни Провадження № 1-кс/932/4341/24

18 грудня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участі

представника заявника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

29.11.2024 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 є іпотекодержателем земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, селище Дослідне, вул. Зеркальна, буд. 17, якій у 2023 році було присвоєно кадастровий номер: 1221486200:09:004:0105. Дніпропетровською обласною прокуратурою здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 69109308. Під час досудового розслідування на підставі постанови прокурора було накладено арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Наразі СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013040000000116 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 190 КК України. На думку заявника арещт на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , було накладено помилково, а тому його необхідно скасувати.

У судовому засіданні представниця заявника підтримала клопотання в повному обсязі, наполягала на його задоволенні, пояснення надала аналогічні тексту клопотання.

Представник ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмових заяв чи клопотань не надав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України неявка слідчого не є перешкодою для вирішення слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна.

Розглянувши клопотання, дослідивши наданні до нього додатки та вислухавши позицію представника заявник, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні (арешт майна є втручанням у право власності, відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 461/233/17-ц.

Арешт майнаскасовується увстановленому Кримінальнимпроцесуальним кодексомУкраїни порядку.Завданням арештумайна єзапобігання можливостійого приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі,відчуження.Слідчий,прокурор повиннівжити необхіднихзаходів зметою виявленнята розшукумайна,на якеможе бутинакладено арешту кримінальномупровадженні,зокрема шляхомвитребування необхідноїінформації уНаціонального агентстваУкраїни зпитань виявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів,інших державнихорганів таорганів місцевогосамоврядування,фізичних іюридичних осіб.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є іпотекодержателем земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, селище Дослідне, вул. Зеркальна, буд. 17, якій у 2023 році було присвоєно кадастровий номер: 1221486200:09:004:0105. Дніпропетровською обласною прокуратурою здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 69109308.

Під час досудового розслідування на підставі постанови прокурора було накладено арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Наразі СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013040000000116 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 190 КК України.

Іпотекаце вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (абзац третій статті 1 Закону України «Про іпотеку»). Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»). Підставою для передачі предмета іпотеки іпотекодержателю є задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 є іпотекодержателем нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на те, що ОСОБА_3 є іпотекодержателем майна, що було передано в іпотеку, а в іпотекодержателя нема правових підстав звертатися із захистом свого права власності, оскільки він не є власником або володільцем такого майна, тому такий арешт майна не порушує його права власності та пріоритетного права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню, оскільки подане суб`єктом, що не має права власності на об`єкт нерухомості, на який було накладено арешт.

Керуючись ст.ст. 169, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1