Постанова

від 21.01.2025 по справі 182/7050/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1092/25 Справа № 182/7050/23 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А

сторони справи:

позивач - Кредитна спілка «Єднання через Природний закон»

відповідачі:ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядкуспрощеного позовногопровадження,відповіднодо ч.2ст.247ЦПК Українибез фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справі, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені та в інтересах яких діє представник адвокат Шашликов Денис Геннадійовича на рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2024 року, ухваленого суддею Рунчевою О.В. у м. Нікополі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),

ВСТАНОВИВ

Кредитна спілка "Єднання через природний закон" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту №735/3-21.06 від 24 червня 2021 року у розмірі 151 006 грн. 42 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є фінансовою установою, відповідно до ЗУ "Про кредитні спілки" від 21 грудня 2001 року та статуту вправі провадити господарську діяльність з надання кредитів серед власних членів.

24.06.2021 року спілка уклала з членом кредитної спілки ОСОБА_1 договір споживчого кредиту №735/3-21.06. За цим договором кредитна спілка надала ОСОБА_1 кредит у формі кредитної лінії з лімітом у сумі 135 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості. Зазначений договір встановлює платність та строковість кредиту Позичальника, а саме: - 36 місяців строк погашення кредитного зобов`язання з моменту вдачі грошових коштів; - 36% річних плата за кожен день користування кредитом від суми залишку заборгованості.

Згідно з п.4.1 договору споживчого кредиту №735/3-21.06 від 24 червня 2021 року ОСОБА_1 зобов`язалась сплачувати борг згідно з графіком повернення основної суми кредиту та сплати процентів: кожного разу при наданні кредиту траншами вносяться відповідні зміни у графік платежів шляхом підписання нового графіка розрахунків протягом одного робочого дня після надання кожного наступного траншу (Додаткові угоди про надання суми траншу з графіком платежів). ОСОБА_1 отримала в кредитній спілці наступні суми траншу:

-24.06.2021 року 50 000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером №273 від 24.06.2021 року; 08.07.2021 року 50 000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером №295 від 08.07.2021 року; 13.07.2021 року 35000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером №302 від 13.07.2021 року.

Однак відповідач свої зобов`язання не виконує: не сплачує встановленої договором та графіком суми заборгованості, порушуючи при цьому умови вищевказаного договору порушення терміну сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Всього станом на 05.12.2023 року сума боргу за одержаний кредит складає 151 006 грн. 42 коп., з них 87 614 грн. 45 коп. тіло кредиту; 63 391 грн. 97 коп. проценти за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов`язання у повному обсязі, було складено договір поруки №735/3-21.06 від 24 червня 2021 року.

Згідно з п.п.2.1.3.1, та 3.2 вищевказаного договору відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зобов`язалися солідарно відповідати перед кредитором за невиконання позичальником його зобов`язань за договором кредиту і за письмовою вимогою кредитора сплатити грошове зобов`язання позичальника протягом десяти банківських днів після дати відправлення вимоги.

У зв`язку з невиконанням позичальником умов договору по поверненню суми кредиту, спілка звернулася до поручителів з вимогою про сплату заборгованості по одержаному позичальником кредиту.

Однак, на даний час, кошти відповідачами не повернуті, заборгованість не погашено, тому спілка змушена звернутися до суду та просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2024 року позовні вимоги Кредитної спілки «Єднання через Природний закон» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки «Єднання через природний закон» (заборгованість за Кредитним договором №735/3-21.06 від 24.06.2021 року в розмірі 151 006 грн. 42 коп. (сто п`ятдесят одна тисяча шість грн. 42 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки «Єднання через природний закон» судовий збір по 536 грн. 80 коп. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) з кожного.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвокат Шашликов Д.Г. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення, ухваленого при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким кредитний борг та витрати зі сплати судового збору стягнути з позичальника відповідача ОСОБА_1 .

При цьому скаржник зазначає, що додатковою угодою №3 від 13.07.2021 були збільшені істотні умови основного договору без згоди поручителів. Вважає, що підписання між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 додаткових угод №2 та №3 без відома та узгодження поручителів, відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є підставою для припинення договору поруки за спірним договором споживчого кредиту на підставі п.6.1 договору поруки та ст.559 УК України.

У відзиві на апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_6 , Кредитна спілка «Єднання через природний закон», посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

20 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника Кредитної спілки «Єднання через природний закон» Трифонова М.В. надійшла заява про розгляд справи, призначений на 10:30 годин 21 січня 2025 року провести без участі представника позивача, апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

20 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідачів ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи, призначений на 21 січня 2025 року на 10:30 годин без його участі.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відзиву на апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідачів ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Матеріалами справи встановлено, що 24.06.2021 року позивач уклав з відповідачем членом кредитної спілки ОСОБА_1 договір споживчого кредиту №735/3-21.06.

За цим договором кредитна спілка надала ОСОБА_1 кредит у формі кредитної лінії з лімітом у сумі 135 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості.

Зазначений договір встановлює платність та строковість кредиту Позичальника, а саме: - 36 місяців строк погашення кредитного зобов`язання з моменту вдачі грошових коштів; - 36% річних плата за кожен день користування кредитом від суми залишку заборгованості (а.с.11-14).

Згідно п. 3.1. сума процентів за користування кредитом розраховується в розмірі 36% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована.

Згідно з п.4.1 договору споживчого кредиту №735/3-21.06 від 24 червня 2021 року ОСОБА_1 зобов`язалась сплачувати борг згідно з графіком повернення основної суми кредиту та сплати процентів: кожного разу при наданні кредиту траншами вносяться відповідні зміни у графік платежів шляхом підписання нового графіка розрахунків протягом одного робочого дня після надання кожного наступного траншу (Додаткові угоди про надання суми траншу з графіком платежів). ОСОБА_1 отримала в кредитній спілці наступні суми траншу: 24.06.2021 року 50000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером №273 від 24.06.2021 року; 08.07.2021 року 50000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером №295 від 08.07.2021 року;13.07.2021 року 35000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером №302 від 13.07.2021 року (а.с.17-19).

З метою забезпечення виконання зобов`язання у повному обсязі, було складено договір поруки №735/3-21.06 від 24 червня 2021 року.

Згідно з п.п.2.1, 3.1, та 3.2 вищевказаного договору відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зобов`язалися солідарно відповідати перед кредитором за невиконання позичальником його зобов`язань за договором кредиту і за письмовою вимогою кредитора сплатити грошове зобов`язання позичальника протягом десяти банківських днів після дати відправлення вимоги (а.с.15-16).

Станом на 02.12.2023 року сума боргу складає 151 006 грн. 42 коп., з яких 87 614 грн. 45 коп. - тіло кредиту, 63 391 грн. 97 коп. - проценти за користування кредитом.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повне задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Єднання через природний закон», на підставі досліджених доказів наданих сторонами по справі, виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Рішення суду першої інстанції у повній мірі відповідає зазначеним вище нормам процесуального права.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується представником відповідачів ОСОБА_6 в частині солідарного стягнення з поручителів заборгованості за спірним кредитним договором, тому переглядається в цій частині.

У статті 553ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша та друга статті 553 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 559ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких інших умов основного договору.

Доводи представникавідповідачів ОСОБА_6 про те,що укладанням додаткової угоди №1, додаткової угоди №2, додаткової угоди №3 до договору споживчого кредиту №735/3-21.06 від 24.06.2021 року через зміну зобов`язання відбулося збільшення обсягу відповідальності поручителів, які не давали своєї згоди на таку зміну, тому порука є припиненою були предметом розгляду судом першої інстанції, що відображено в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, суд дійшов правильного висновку, що укладенням додаткових угод ніякого збільшення відповідальності поручителів не відбулося, оскільки ні сума кредитного ліміту (135000 грн), ні процентна ставка у розмірі 36% річних, ні останній строк виконання зобов`язань 24.06.2024 року не змінились.

Додатковими угодами встановлювались суми траншу і графіки платежів за цими траншами.

Обумовлену в договорі споживчого кредиту №735/3-21.06 від 24 червня 2021 року суму кредиту 135000 грн. було отримано позичальником ОСОБА_1 трьома траншами: 24.06.2021 року - 50 000,00 грн.; 08.07.2021 року - 50 000,00 грн. та 13.07.2021 року 35 000,00 грн., що зокрема підтверджено видатковими касовими ордерами: №273 від 24.06.2021 року; №295 від 08.07.2021 року; №302 від 13.07.2021 року.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника відповідачів ОСОБА_6 не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українивиключне правооцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothersv. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorouv. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Згідно ізстаттею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції , без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції повиненвирішити питанняпро розподілсудових витрат,понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені та в інтересах яких діє представник адвокат Шашликов Денис Геннадійовича залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2024 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 21 січня 2025 року.

Головуючий:

Судді: