Постанова

від 22.01.2025 по справі 183/8494/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1105/25 Справа № 183/8494/24 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.08.2002 позивач був прийнятий на роботу до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА». Наказом № 32 від 07 липня 2024 року позивача звільнено за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. На момент звільнення позивача Придніпровська геофізична розвідувальна експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» має заборгованість по заробітній платі перед позивачем. станом на 10 липня 2024 року в сумі 164520,71 грн. 07 серпня 2024 роботодавцем частково сплачено заборгованість у сумі 4980,65 грн., тому на час звернення до суду заборгованість складає 159540,06 грн. На чисельні звернення позивача з приводу виплати заборгованості по заробітної платі, роботодавець не здійснив розрахунку. У зв`язку з наявністю заборгованості по заробітній платі, яка утворилася при звільнені, позивач вимушений звернутися до суду з позовом про її стягнення у примусовому порядку.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Стягнуто з Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 159540 грн. 06 коп.

Стягнуто з Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» на користь держави судовий збір у сумі 1 211 гривень 20 копійок.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Державне геофізичне підприємство «УКРГЕОФІЗИКА» звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріалисправи,законність таобґрунтованість рішеннясуду,в межахдоводів апеляційноїскарги,колегія суддіввважає занеобхідне апеляційнускаргу задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 прийнято на роботу до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» з 01.08.2002 (а.с.10).

Наказом (розпорядженням) Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» № 32 від 09.07.2024 (а.с.11) ОСОБА_1 звільнено з ПО ІГМ начальника РОІГМ за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України на підставі поданої заяви.

Згідно з копією довідки Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» № 188 від 15.07.2024, підписаної начальником Придніпровської ГРЕ, ОСОБА_1 дійсно працював в Придніпровській ГРЕ на посаді начальника ПОІГМ. та заборгованість Придніпровської ГРЕ по заробітній платі перед ним станом на 10.07.2024 становить 164512,71 грн (а.с.15).

07.08.2024 Державним геофізичним підприємством «УКРГЕОФІЗИКА» ДГП «Укргеофізика» на рахунок отримувача - АТ «УКРСИББАНК» НОМЕР_1 перераховано кошти у розмірі 4980,65 грн з призначенням платежу: заробітна плата та аванси ПГРЕ ДГП «Укргеофізика» (а.с.16). У зазначеному документі не зазначено прізвище та ім`я отримувача. Проте, з огляду на те, що сам позивач вказує про отримання ним цієї суми, а відповідач цього факту не заперечує, суд вважає можливим прийняти цей доказ як підтвердження факту часткової виплати заробітної плати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Однак, колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про оплату праці», ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст.21 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Положеннями ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Нормою ст.15 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Положеннями ст.47 КЗпП України передбачений обов`язок роботодавця у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст.116 КЗпП України, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

В свою чергу, нормою ст.116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Відповідно до положень ст. 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець. Обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, лежить на працедавцеві.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що позивачем поданою довідкою Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» № 188 від 15.07.2024 доведено, що заборгованість Придніпровської ГРЕ по заробітній платі перед ним станом на 10.07.2024 складала 164 512,71 грн., з яких, згідно платіжного доручення від 07.08.2024 сплачено 4980,65 грн., а тому розмір заборгованості складає 159540,06 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що з ДГП «Укргеофізика» на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі.

Однак, Державним геофізичним підприємством «УКРГЕОФІЗИКА» ДГП «Укргеофізика» до апеляційного суду подано відомості нарахування коштів № 74, № 81 на картковий рахунок, з якого вбачається, що у жовтні 2024 р. (тобто після винесення судового рішення) Державним геофізичним підприємством «УКРГЕОФІЗИКА» ДГП «Укргеофізика» на рахунок отримувача - АТ «УКРСИББАНК» НОМЕР_1 перераховано кошти у розмірі 5 250,57 грн та 795 грн відповідно.

Суд вважає можливим прийняти цей доказ як підтвердження факту часткової виплати заробітної плати.

Доводи ДГП «Укргеофізика», що заборгованість з виплати заробітної плати виникла через нестачу коштів внаслідок відсутності державного замовлення на виконання геологорозвідувальних робіт, а також через те, що площі, на яких виконувались роботи, та виробничі потужності Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції на даний час знаходяться на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією або в зоні активних бойових дій та те, що Державна служба геології та надр України зобов`язана забезпечувати повне та ритмічне фінансування геологорозвідувальних робіт відповідно до затверджених державним бюджетом обсягів видатків на них не є належними та допустимими доводами для висновку про допустимість, необхідність в демократичному суспільстві обмеження конституційного права позивача, передбаченого ст. 43 Конституції України, на своєчасне одержання винагороди за працю.

Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції слід змінити в частині розміру суми стягнутої з Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати, зменшивши її з 159 540,06 грн до 153 494,49 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 , ч.4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» - задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2024 року змінити в частині розміру суми стягнутої з Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати, зменшивши її з 159 540,06 грн до 153 494,49 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: