Постанова

від 21.01.2025 по справі 201/12982/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/535/25 Справа № 201/12982/23 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідача: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2024 року у цивільній справі за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам співвласників об`єднання з утримання будинку та прибудинкової території,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний» (далі ОСББ «Центральний») звернулось до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало тим, що є неприбутковою юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового будинку АДРЕСА_1 . Власником квартири АДРЕСА_2 ,є ОСОБА_1 ..

В порушення вимог Закону та Статуту відповідачем не виконується обов`язок щодо сплати внесків у розмірі, затвердженому загальними зборами. Зокрема по квартирі АДРЕСА_2 станом на 11.10.2023 року перед ОСББ утворилась заборгованість у розмірі 20385,27 грн.

Враховуючи наведене та те, що відповідач не сплачував внески на управління багатоквартирним будинком просили стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість по внескам у сумі 20385,27 грн. та судові витрати у вигляді судового збору й правової допомоги.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2024 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по внескам та обов`язковим платежам співвласників в розмірі 20385,27 грн., а також стягнуто судовий збір в розмірі 2684 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи у зв`язку із їх неповним та не всебічним дослідженням .

Зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність у нього заборгованості по членським внескам ОСББ. Загальними зборами ОСББ від 23.10.2019 року затверджено кошториси та розмір внесків на утримання будинку лише на 2020-2021 роки, а тому вважає, що дія цих рішень була тільки в рамках зазначеного періоду та не розповсюджує свою дію на 2022 та 2023 роки. Враховуючи те, що загальні збори у цей період не проводились, то розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період 2021,2022,2023 роки не визначено. При цьому вважає, що надані позивачем опитувальні листки за спірний період не підтверджують затвердження ОСББ розмір членських внесків та викликають сумнів з огляду на порядок із складання та підписання.

Також звертає увагу, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є бухгалтерським документом, оскільки не містить період нарахування внесків, дати виставлення рахунку. Вважає, що позивачем не надано документи, які підтверджували залишок заборгованості станом на 01.01.2021 року, зокрема бухгалтерські регістри.

З приводу стягнутих з нього витрат на правову допомогу зазначає, що їх розмір є необґрунтованим позивачем та неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом робіт, а тому вважав його завищеним.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи, що по даній справі ціна позову з урахуванням уточнених позовних вимог становить 20385,27 грн., тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковомузадоволенню з наступних підстав.

Судомпершої інстанціївстановлено,що 05.07.2003 року проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний» за адресою: м. Дніпро, пров. Шевченка, буд.4.

11.05.2005 року у ЄДР ФОП зареєстроване ОСББ «Центральний» за номером запису 12241200000017970. ОСББ «Центральний» створено на підставі Закону України«Про об`єднанняспіввласниківбагатоквартирногобудинку» та є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між членами об`єднання.

Відповідно до частини першої, третьоїстатті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно доСтатуту ОСББ«Центральний» вищиморганом управлінняпозивача єзагальні збори.Згідно Статутудо виключноїкомпетенції загальнихзборів належитьвизначення порядкусплати,переліку тарозмірів внесківі платежівспіввласників.Загальними зборамиОСББ «Центральний»було затвердженорозмір щомісячнихвнесків:внески наутримання будинкута прибудинковоїтериторії,внески назабезпечення охоронибудинку таутримання системивідеоспостереження забудинком таінш.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Центральний» від 23.10.2019р., оформленим протоколом № 04 від 23.10.2019р. вирішено встановити внесок за 1 кв. м. житлового приміщення (квартири) та нежитлового приміщення (офісу) у розмірі 7 грн. та відповідно затвердити кошторис на 2019-2020 роки.

Piшенням загальних збоpів ОСББ «Центpальний» від 21.10.2020 року, офоpмленим пpотоколом № 21/10/20 від 21.10.2020 року затвеpджено коштоpис на 2020-2021 pоки, у якому встановлено внески на утpимання будинку та пpибудинкової теpитоpії з 01.11.2020 року у pозміpі 7 гpн. за 1 кв. м. житлового приміщення.

Через пандемію викликану гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 та через збройну агресію російської федерації по відношенню до України, у 2022 та 2023 році ОСББ залишило тарифи незмінними та вони мають сплачуватися за попередніми затвердженим кошторисом на 2020-2021 роки, що підтверджується опитувальними листами мешканців будинку, які підписалися за залишення тарифів на рівні 2020-2021 року.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем належними та допустимим доказами підтверджено наявність у власника квартири АДРЕСА_3 заборгованості за внесками та обов`язковими платежами, а відповідачем не спростовано наявність такої заборгованості.

Із такими висновками суду першої інстанції можливо погодитись з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого уст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 15 ЦК України, частина першастатті 16 ЦК України).

Згідно ізстаттею 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних права та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Статтею 509 ЦК України, передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

За змістомстатті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Устатті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»зазначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (стаття 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно ізстаттею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, утому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частиною першоюстатті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», передбачено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання (частина другастатті 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Статтею 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку»передбачено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно зістаттею 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідност.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст.612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст.530ЦК Українизазначено,що увипадку колиу зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). обов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, законодавством встановлено обов`язок співвласника брати участь в утриманні спільного майна багатоквартирного будинку, рішення загальних зборів ОСББ є обов`язковим до виконання всіма співвласниками.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції з травня 2003 року об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Центральний» надаються послуги з управління (утримання) будинком, у якому розташована квартира, яка належить на праві власності відповідачу.

Відповідач як споживачі цих послуг, а також власник нерухомого майна і співвласник приміщень загального користування, у повному обсязі не оплачує членські внески з січня 2021 року, чим порушує права позивача на отримання плати задля забезпечення статутної діяльності.

При цьому з матеріалів справи не вбачається оскарження та визнання недійсними рішення ОСББ, оформленого протоколом щодо розмірі внесків, як і не вбачається сплата відповідачем у повному обсязі членських внесків.

Щодо посилань відповідача про те, що розмір членських внесків було затверджено тільки на 2020-2021 роки. То, як зазначено вище матеріли справи містять відомості про те, що розмір внесків на утримання будинку після 2021 року не змінювався та продовжував складати 7 грн. за кв.м. з житлового приміщення, як і було закріплено у кошторисі за 2020-2021 роки. Ніяких доказів на противагу цього сторонами не було надано, як і не було надано відомостей щодо зміни встановленого у 2020-2021 році розміру внесків.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, місцевий суд правильно визначив характер правовідносин та прийшов до правомірного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості із відповідача, як власника квартири.

Доводи апелянта з приводу того, що матеріали справи не містять достовірних доказів про наявність такої заборгованості спростовується наданим позивачем розрахунком заборгованості, в якому зазначено період, за який ця заборгованість нараховується, її помісячний розрахунок та номер квартири АДРЕСА_4 , за якою така заборгованість утворилась та яка згідно інформації державного реєстру належить на праві власності ОСОБА_1 . Зазначений розрахунок підписаний бухгалтером ОСОБА_2 та головою правління Кремана М.М. та скріплений печаткою ОСББ «Центральний». Повноваження голови правління ОСББ підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Тому вважати розрахунок не достовірним чи неналежним у суду не має підстав. Крім того, відповідач належними та допустимим доказами не спростував відсутність у нього заборгованості перед ОСББ «Центрльний».

Також слід звернути увагу, що матеріали справи містять сформовані ОСББ за адресою відповідача помісячні квитанції про сплату членських внесків за спірний період, відомості з яких збігаються із відомостями, що містить розрахунок заборгованості, з врахуванням оплати, внесеної відповідачем.

Зазначений розрахунок ніким не спростований, розрахований у відповідності до розміру внесків, погоджених співвласниками на загальних зборах.

Щодо доводів апеляційної скарги, що з приводу розміру членських внесків та порядку їх визначення, то слід зазначити, що це питання не є предметом розгляду даної справи та не впливає на обов`язок відповідача як співвласника будинку сплачувати ці внески.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1,5-7 статті 81 ЦПК України передбачено,що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У спірних правовідносинах саме ОСББ, як позивач повинно довести підстави для нарахування заборгованості по внескам і платежам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, та їх розмір, а відповідач спростувати наявність такої заборгованості.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач належними та допустимим доказами довів наявність у відповідача вказаної заборгованості за членськими внесками.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з висновками суду першої інстанції у цій частині, вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дійшов обґрунтованого висновку про те, що є підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за внесками та обов`язковими платежами на користь ОСББ.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність таких підстав для стягнення заборгованості за внесками, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права у цьому питанні, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Однак з приводу судових витрат у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно ч. 1 ,3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ізположеннями ч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСББ задоволені повністю та рішення суду не підлягає скасуванню під час перегляду у суді апеляційної інстанції, то підстав для перерозподілу витрат у вигляді судового збору у суду апеляційної інстанції не має.

З приводу витрат на професійну правничу допомогу, то враховуючи задоволення позову та залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача по суті спору, ОСББ має право на відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок ОСОБА_1 .

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписівчастини четвертої статті 137,частини сьомої статті 139та частини третьоїстатті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п`ятастатті 135 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Частиною п`ятоюстатті 137 ЦПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, не враховано принципу співмірності зазначених витрат зі складністю справи, а тому вважав їх завищеними.

Задовольняючи вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що понесені ОСББ судові витрати у справі у загальному розмірі 7000 грн., підлягають стягненню з відповідача на їх користь.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ОСББ «Центральний» надано укладений між ними таАдвокатським бюро «Лихопьок Д.П.» Договір про надання правничої допомоги №32448391-21 від 14 червня 2021 року, відповідно до умов якого об`єднання зобов`язалося надати клієнту правову допомогу у вигляді консультування, підготовки документів та представництва інтересів клієнта, в тому числі у судах всіх інстанції з питань, пов`язаних з відносинами зі співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.4.1 та 5,1 зазначеного договору за результатами надання правової допомоги бюро передає клієнту акт про надання послуг правової допомоги. Оплата правової допомоги Бюро, яка надається клієнту визначається відповідно до додатку 1 Тарифи до договору.

До матеріалівсправи такождолучено Актпро наданняпослуг-правової(правничої)допомоги від21.10.2023року заяким бюронадало послугиОСББ «Центральний» задоговором №32448391-21 у вигляді підготовки та подання до суду позовної заяви про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за членськими внесками на утримання будинку АДРЕСА_1 . Розмір оплати зазначених послуг складав 4000 грн., а час витрачений для їх реалізації 2 години. Згідно із актом про надання послуг-правової (правничої) допомоги від 25 листопада 2023 року за яким бюро надало ОСББ «Центральний» послуги за договором №32448391-21 у вигляді підготовки та подання до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання про прийняття доказів у справі №201//12982/23 (1/2 години) у розмірі 1000 грн. та участі у судових засіданнях (1 година) у розмірі 2000 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З урахуванням встановлених обставин та того, що справа не представляє ніякої складності, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягу наданих адвокатом послуг та співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, розмір витрат на правову допомогу є завищеним.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Тому виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що зазначені представником ОСББ витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. є завищеними.

Зокрема слід звернути увагу, що предметом позову в цій справі є стягнення заборгованості за членськими внесками ОСББ розмір якої складав 20385,27 грн., а тому складання та подання позову у цій категорії справ становлять собою дії, які не потребують об`єктивної та нагальної необхідності для адвоката вивчати додаткові джерела права, тому, підготовка та ведення даної справи в суді першої інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи..

На вказане суд першої інстанції не звернув увагу та прийшов до помилкового висновку про стягнення заявлених позивачем витрат на правову допомогу у повному розмірі.

Враховуючи клопотання відповідача, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції .

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено зпорушенням норм матеріального та процесуального права у частині стягнення розміру правової допомоги, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судупершої інстанції зміні в частині розміру стягнутих з відповідача витрат на правову допомогу з 7000 грн. на 1000 грн. та загальної суми судових витрат з 9684 грн. на 3684 грн..

Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 20385,27 грн. що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від04червня 2024року змінитив частинірозміру стягнутихз ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу з « 7000 грн.» на « 1000 грн.» та загальної суми судових витрат з « 9684 грн.» на «3684 грн.».

В іншійчастині рішення залишити без змін, відновивши його дію.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: