Рішення

від 22.01.2025 по справі 147/116/25

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/116/25

Провадження № 2-о/147/10/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тростянецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території,

в с т а н о в и в:

22 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла на тимчасово окупованій території ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ольгине Горностаївського (Каховського) району Херсонської області. В обгрунтування заяви покликається на те, що заявник є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла на тимчасово окупованій території України ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Ольгине Горностаївського (Каховського) району Херсонської області, у віці 75 років, про що 16 січня 2025 року вчинено запис про смерть за № НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Нижньосерогозським РВ ЗАЦС. Заявник звернулася з заявою до Тростянецького відділу ДРАЦС у Гайсинському районі Вінницької області про отримання свідоцтва про смерть матері ОСОБА_2 , яке б мало юридичну силу на території України. Однак у видачі такого свідоцтва було відмовлено, оскільки ксерокопія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 16.01.2025 Нижнесерогозським районним відділом ЗАГС Управління ЗАГС Херсонської області не є підставою для проведення державної реєстрації смерті. Оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, заявник наразі позбавлений можливості зареєструвати у встановленому законом порядку смерть матері. Встановлення факту, про який просить заявник має для неї юридичне значення та необхідний для звернення до нотаріальних органів з метою прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги. Іншого позасудового порядку встановлення даного факту, законом не передбачено. Вказані обставини змусили заявника звернутись до суду.

Ухвалою судді від 22 січня 2025 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилась, одночасно з заявою подала клопотання про розгляд справи без її участі, вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлялись про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення не надходило.

Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч.3 ст. 211 ЦПК України право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч.2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Згідно з ч.2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.02.1976.

В подальшому заявник ОСОБА_1 змінила прізвище у зв`язку з одруженням, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 24.06.1989.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 має право звертатися до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України, як родич померлого.

Смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ольгино, Горностаївського району Херсонської області, настала в с. Ольгино, Каховського (Горностаївського) району Херсонської області ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 16.01.2025, виданого установою, яка розташована на території непідконтрольній українській владі, «Нижнесерогозский районный отдел записи актов гражданского состояния Управления ЗАГС Херсонской области».

Зі змісту відмови у проведенні державної реєстрації смерті, виданої Тростянецьким відділом ДРАЦС у Гайсинському районі Вінницької області за №82-28.9-69 від 22.01.2025 вбачається, що документи, представлені заявником, свідчать про те, що надане свідоцтво про смерть не відповідає умовам чинного законодавства, та не створює правових наслідків, бо видане на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

На час смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) село Ольгине Горностаївської селищної ради Каховського району Херсонської області входить у перелік тимчасово окупованих територій, що визначені Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами відповідно до наказу № 204 від 18 липня 2024 року) що на даний час є загальновідомим фактом, який згідно з ч.3 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування.

Отже вказане вище свідоцтво про смерть не створює правових наслідків.

Разом з тим, оцінюючи надані заявником докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Так, законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.

Відомості про смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 №1064.

Згідно з ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

На підставі наведеного вище, враховуючи сукупність наданих доказів, суд вважає факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доведеним.

За таких обставин, оскільки заявник фактично просить встановити факт смерті особи у певний час та в певному місці, що тягне за собою можливі юридичні наслідки, суд дійшов висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Згідно з п.8 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 263-265, 315-319, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Тростянецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ольгино Горностаївського району Херсонської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Ольгино Каховського району Херсонської області Україна.

Рішення про встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Відомості про учасників справи:

заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , фактичне місце проживання АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа - Тростянецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 42054184, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, 90, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область.

Повний текст рішення виготовлено 22 січня 2025 року.

Суддя А.М.Мудрак