Ухвала

від 16.01.2025 по справі 522/580/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/580/25

Провадження № 2/522/3381/25

УХВАЛА

16 січня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Асоціація журналістів «Думська» в особі керівника Гіманова Олександра Миколайовича про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, гідність та ділову репутацію, та зобов`язання вилучити і спростувати недостовірну інформацію -,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Асоціація журналістів «Думська» в особі керівника Гіманова Олександра Миколайовича про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, гідність та ділову репутацію, та зобов`язання вилучити і спростувати недостовірну інформацію.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно ч. 1, 3 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов`язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників).

У постанові Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 511/1915/20 викладена така правова позиція: «Директор юридичної особи у разі вчинення правочину юридичною особою виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. Тобто виступ в обороті від імені юридичної особи здійснюється, як правило, її виконавчим органом. При цьому виконавчий орган (наприклад, керівник колегіального виконавчого органу) діє не від свого імені, а від імені юридичної особи [див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року в справі № 554/7761/20 (провадження № 61-16724св21), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 504/4099/16-ц (провадження № 61-11424сво23)].»

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку щодо неможливості посадової особи брати участь у розгляді цивільної справи як відповідача та необхідність закриття провадження у справі за позовом, пред`явленим до голови правління юридичної особи.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 554/7761/20 Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень, ухвалених у справі за позовом голови правління юридичної особи, та направлення справи на новий розгляд, у зв`язку з тим, що суди не врахували правових позиції Верховного Суду та не з`ясували хто є позивачем (фізична чи юридична особа).

Позов ОСОБА_1 пред`явлений до Громадської організації «Асоціація журналістів «Думська» в особі керівника Гіманова Олександра Миколайовича. У прохальні частині позовної заяви позивач просить зобов`язати Громадську організацію «Асоціацію журналістів «Думська» в особі керівника Гіманова Олександра Миколайовича вчинити дії, а також стягнути з Громадської організації «Асоціація журналістів «Думська» в особі керівника Гіманова Олександра Миколайовича моральну шкоду.

Відсутність конкретизації у позовній заяві до кого саме: юридичної особи чи її органу управління, пред`явлено позов, свідчить про недотримання вимог до позовної заяви, встановлених ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

В ухвалі від 06.11.2023 у справі № 447/2862/22 Верховний Суд зазначив, що змістом позовних вимог є визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально однозначно та зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовом, повинна однозначно зазначити ті дії, рішення чи бездіяльність відповідача, які порушили її право, та повинна зазначити спосіб захисту свого порушеного права. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, має їм відповідати, тобто бути нерозривно з ним пов`язаним. Отже, наведена норма процесуального права імперативно визначає обов`язок позивача у разі подання позову чітко сформулювати свої вимоги, обґрунтувати їх так, щоб вимоги позову відбивали позицію позивача в цивільному судочинстві, зокрема й в частині вибраного ним способу захисту порушеного права.

Саме позивачу належить диспозитивне право визначати у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, а суд, в свою чергу, має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

При цьому, від якості позовних матеріалів, чіткості викладення змісту вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Позовна заява ОСОБА_1 в порушення приписів ч. 4 ст. 175 ЦПК України містить загальні вимоги щодо інформації в частині звинувачень позивачау низцікримінальних правопорушень (із викладенням назви заголовку) та всієї подальшоїінформації врозділі, яка стосується позивача. Однак, позов не містить чітких конкретизорваних позовних вимог, зокрема не зазначено яку саме інформацію (які саме тези зазначених у позові матеріалів) позивач просить визнати такою, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, яка конкретно інформація має бути вилучена та спростована, у разі задоволення позову.

Також суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, cуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

У зв`язку з не дотриманням позивачем вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 до Громадської організації «Асоціація журналістів «Думська» в особі керівника Гіманова Олександра Миколайовича про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, гідність та ділову репутацію, та зобов`язання вилучити і спростувати недостовірну інформацію - підлягає залишенню без руху із наданням десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви позивач має усунути наступним способом:

- зазначити у позовній заяві хто саме є відповідачем у справі (юридична чи фізична особа). У разі, якщо позивач має намір пред`явити позовні вимоги до декількох відповідачів, щодо кожного з відповідачів мають бути зазначені відомості, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а аткож має бути зазначений зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- чітко викласти у позовній заяві позовні вимоги із чітким зазначенням способу захисту права, зокрема: яку саме інформацію позивач просить визнати недостовірною та такою, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача; яку саме інформацію позивач просить зобов`язати вилучити та спростувати;

- подати суду всі докази, наявні у позивача, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- зазначити у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; відомості про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заяву про усунення недоліків необхідно подати до Приморського районного суду м. Одеси у встановлений в ухвалі строк.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 43, 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації «Асоціація журналістів «Думська» в особі керівника Гіманова Олександра Миколайовича про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, гідність та ділову репутацію, та зобов`язання вилучити і спростувати недостовірну інформацію - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Юлія ЧОРНУХА