Постанова

від 22.01.2025 по справі 211/5881/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/760/25 Справа № 211/5881/23 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

за участю секретаряЧерняєвої С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №211/5881/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування арешту майна,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовенко Марина Володимирівна,

на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2024 року,

встановив:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовенко М.В., звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа: Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування арешту майна.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після його смерті відкрилась спадщина, спадкоємцем якої, в тому числі, є його донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При зверненні до приватного нотаріуса Криворізької районного нотаріального округу з питання вчинення нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_2 , позивач отримала постанову нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій з підстав виявлення при перевірці відомостей за Державним реєстром реєстрації речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів, наявних записів про арешт всього майна ОСОБА_2 , а саме:

1. номер запису обтяження: 14138280 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 13 квітня 2016 року; державний реєстратор: Довгинцівський ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46275168 від 07 квітня 2016 року, видана Довгинцівським ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно; опис предмета обтяження: все майно;

2. номер запису обтяження: 26556896 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 11 червня 2018 року; державний реєстратор: Довгинцівський ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 5597972 від 11 червня 2018 року, видана Міністерством юстиції України; вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно; опис предмета обтяження: все майно.

Неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилася після смерті її батька, через арешт всього майна, який було накладено державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), змусило ОСОБА_4 звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

У зв`язку з викладеним, просила скасувати обтяження у вигляду арешту нерухомого майна, яке належало за життя ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження №14138280 від 13.04.2016, яке було накладено Довгинцівським відділом державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовенко М.В., залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вдовенко М.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належну оцінку тому факту, що позивачка, як спадкоємець після смерті свого батька, не може реалізувати право на спадкування, оскільки постановою приватного нотаріуса Криворізького районного округу від 14.10.2022 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом з підстав виявлення при перевірці відомостей про арешт всього майна ОСОБА_2 . Посилається, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Оскільки постановою приватного нотаріуса Криворізького районного округу від 14.10.2022 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з наявністю арештів на нерухоме майно, вона набула права на звернення до суду з позовом, як спадкоємець померлого співвласника арештованого майна.

Зазначає, що судом першої інстанції не надано належну правову оцінку тим обставинам, що предметом позову є скасування арешту з майна боржника (засудженої особи, яка померла), накладеного під час виконання вироку суду в межах виконавчого провадження № 46275168 (яке завершено 22.04.2016 року) з примусового виконання виконавчого листа №211/4931_14к від 27.11.2014 року на користь стягувача держави щодо конфіскації майна боржника.

Також посилається, що на день ухвалення оскаржуваного рішення суду пройшов строк давності щодо виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, а виконавче провадження № 46275168 закрито та знищено за закінченням терміну зберігання.

Посилаючись на правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 року у справі № 214/2305/20, зазначає, що, враховуючи правові підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, який помер, накладеного в межах виконавчого провадження під час виконання вироку суду (у вигляді додаткового покарання), взявши до уваги, те , що позов про зняття арешту з майна поданий не учасником виконавчого провадження, а спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності в порядку спадкування за законом, що вказує про порушення його прав та необхідність їх захисту, позов підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч. 1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно ст. 12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними письмовими доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_2 . (а.с. 9, 11)

Після його смерті відкрилась спадщина. Позивач у справі є спадкоємцем першої черги. Тому остання звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кульбіди Є.М. з заявою про прийняття спадщини за законом.

14.10.2022 рокуотримала Постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій (а.с. 13), так як приватним нотаріусом при перевірці відомостей за Державним реєстром реєстрації речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів, були виявлені наявні записи про арешт всього майна ОСОБА_2 , а саме:

1) номер запису обтяження: 14138280 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 13 квітня 2016 року; державний реєстратор: Довгинцівський ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46275168 від 07 квітня 2016 року, видана Довгинцівським ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно; опис предмета обтяження: все майно;

2) номер запису обтяження: 26556896 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 11 червня 2018 року; державний реєстратор: Довгинцівський ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 5597972 від 11 червня 2018 року, видана Міністерством юстиції України; вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно; опис предмета обтяження: все майно. (а.с. 12)

Згідно відповідей на запит адвоката від 01.09.2022 року за вих. №53676/1 та від 09.09.2022 року за вих. №55642/1 на виконанні Довгинцівського відділу ДВС перебували декілька виконавчих проваджень.

Зокрема, у виконавчому провадженні №46275168 з примусового виконання виконавчого листа №211/4931/14-к від 27.11.2014 року відносно боржника ОСОБА_2 на користь стягувача держави, щодо конфіскації майна боржника, державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника та арешт майна боржника. Постановою від 22.04.2016 виконавче провадження було завершено на підставі вимог п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція).

Також у виконавчому провадженні №55973972 з примусового виконання виконавчого листа №211/457/18 від 09.02.2018 року відносно боржника ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів на користь стягувача ОСОБА_5 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до повноліття дитини, державним виконавцем в ході виконання рішення суду було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника та винесена постанова про розшук майна боржника. Постановою від 28.06.2022 виконавче провадження було завершено на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».(а.с. 64-68)

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством у спірних правовідносинах передбачений інший спосіб судового захисту порушеного права позивача, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту.

Колегія суддів апеляційного суду в цілому погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків

Апеляційна скарганепідлягає задоволеннюз таких підстав.

Під час розгляду даної справи встановлено, що у виконавчому провадженні №46275168 з примусового виконання виконавчого листа № 211/4931/14-к від 27.11.2014 року відносно ОСОБА_2 на користь стягувача держави, щодо конфіскації майна, державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника та арешт майна боржника. Постановою від 22.04.2016 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «про виконавче провадження» (в редакції Закону «Про виконавче провадження» 1999 року з наступними змінами та доповненнями).

Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрилась спадщина на належне йому.

Позивачка є спадкоємцем 1-ої черги, спадщину прийняла вчасно, однак оформити її належним чином шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі не може, оскільки, на спадкове майно накладено арешт.

Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу від 14.10.2022 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальних дій з про арешт нерухомого майна, яке належало її батьку.

Відповідно ст. 152 Кримінально-виконавчого кодексу України підстави звільнення від відбування покарання - закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Аналогічні строки давності виконання покарання за вироком суду передбачені ст.49 КК України 1960 року.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» зазначено , щосуд може вирішувати питання про звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, у випадках, коли не закінчився строк давності виконання вироку.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Частина 1 статті 52 Закону України від 21 квітня 1999 року№ 606 «Про виконавче провадження» (в редакції на час накладення арешту) визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно ч.1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Вище наведені правові норми свідчать, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Згідно ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.

Відповідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялись внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Частина 1 ст.1299 ЦК України визначає, що якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюються державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього права.

Як встановлено ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент існування виконавчого провадження до 2016 року, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні норми містить й чинна редакція Закону України від 02 червня 2016 року №1404 «Про виконавче провадження».

Враховуючи обставини, встановлені під час розгляду даної справи, Довгинцівським відділом державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час закінчення виконавчого провадження у встановленому порядку не припинено чинності арешту, накладеного постановою державного виконавця на нерухоме майно боржника.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем.

Відповідно до цієї норми особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Тому, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, фактичні обставини, та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про передчасність позову ОСОБА_1 у даній справі та погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушене право ОСОБА_1 може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання та доведення позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту.

В апеляційній скарзі заявник посилається як на правозастосовну практику на висновки зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених, викладені у постанові Верховного Суду у постанові від 12.07.2023 року по справі № 214/2305/20.

Апеляційний суд зазначає, що правовідносини у справах № 214/2305/20 та у справі, що переглядається, не є подібними.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Відповідно ч. 1.ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовенко М.В., залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовенко Марина Володимирівна, залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 22 січня 2025 року.

Головуючий О.І. Корчиста