Ухвала

від 13.01.2025 по справі 522/204/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/204/25

Провадження № 2-з/522/13/25

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

13 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Науменко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП- Система», Споживче товариство Сузір`я плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Південне управління капітального будівництва міністерства оборони України, про захист прав споживачів, визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, зобов`язання вчинити дії та визнання недійсними угод

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП- Система», Споживче товариство Сузір`я плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Південне управління капітального будівництва міністерства оборони України, про захист прав споживачів, визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, зобов`язання вчинити дії та визнання недійсними угод.

Позивач звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомості у житловому будинку (ідентифікатор об`єкта нерухомого майна 01.3074881.4645379.20240711.83.0000.51) а саме:

Квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,1 кв. м. (22 поверх) (ідентифікатор об`єкту будівництва реєстраційний номер 01.3074881.4645379.20240711.83.6423.39) згідно Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/320-КР від 15.03.2018 р. та Технічного паспорту (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:9988-7879-9190-7554), за місцезнаходженням Одеська область, місто Одеса, проспект Лесі Українки 19-21 .

В обгрунтування заяви вказує, що предметом розгляд даної справи є визнання за позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Згідно з ч.1ст.150 ЦПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Матеріали справи не містять відомостей кому саме належить квартиру АДРЕСА_2 ,а томусуд позбавленийможливості оцінитиспівмірність заявленогозаходу забезпеченняпозову,адже суд позбавлений можливості дослідити кому саме належить вказаний об`єкт нерухомості.

Таким чином, суд дослідивши матеріали заяви вважає вимоги заяви позивача про забезпечення позову такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.149, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП- Система», Споживче товариство Сузір`я плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Південне управління капітального будівництва міністерства оборони України, про захист прав споживачів, визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, зобов`язання вчинити дії та визнання недійсними угод- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Суддя А.В. Науменко