Рішення

від 10.12.2007 по справі 19/517-07 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/517-07 

                    ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" грудня 2007 р.                                                                             Справа № 19/517-07

Розглянувши матеріали справи за позовом Науково-виробничого колективного підприємства „Мегават”, м. Київ

до Державного підприємства „Білоцерківський завод Еталон”, м. Біла Церква                                                                                                             

про стягнення боргу за поставлену продукцію

                                                                                                             суддя Т.П. Карпечкін

від позивача –  Чаукіна Л. В. (дов. № 17 від 06.12.2007 року);

від відповідача –Лябах О. О. (дов. № 1-10/742 від 25.10.2007 року).

          обставини справи:

         Науково-виробниче колективне підприємство „Мегават” звернулось до господарського   суду Київської області  з  позовом до  Державного підприємства „Білоцерківський завод Еталон”   про стягнення боргу за поставлену продукцію.

        В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем господарських зобов'язань які виникли між сторонами  в грудні 2004 року року, а саме відповідач не сплатив кошти в розмірі 18040,00 грн. за отриманий товар згідно накладною    № МГ-34/30 від 24.12.2004 року згідно рахунку фактури МГ 0000055 від 23.12.2004 року та за довіреністю № 278747 від 24.12.2004 року.  В результаті неналежного виконання зобов'язань за відповідачем утворилась заборгованість в загальній сумі 18040,00 грн. за отриманий товар. 01.08.2005 року сторонами підписано акт звірки розрахунків на суму заборгованості в розмірі 18040,00 грн.  01.10.2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 317 з вимогою сплатити борг в розмірі 18040,00 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання 3% річних в сумі 1181,74 грн. та інфляційні в сумі 4084,26 грн. нараховані з 01.08.2005 року по 31.08.2007 року.

        Представник відповідача в усних та письмових поясненнях викладених в відзиві на позовну заяву від 10.12.2007 року проти позову заперечує частково, а саме відповідач визнає заборгованість в розмірі 18040,00 грн. за отриманий товар, але заперечує проти стягнення   3% річних та інфляційних за період з 01.08.2005 року по 31.08.2007 року, оскільки претензію з вимогою сплатити кошти за товар відповідач отримав 04.10.2007 року.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

          Науково-виробниче колективне підприємство „Мегават” передало Державному підприємству „Білоцерківський завод Еталон” товар, а саме електронні плати блоки АЦП в кількості 20 шт. на суму 8100,00 грн. без ПДВ та плати блока живлення в кількості 20 шт. на суму 6933,40 грн. без ПДВ, загальна сума переданого товару складає 18040,00 грн., що підтверджується  накладною  № МГ-34/30 від 24.12.2004 року згідно рахунку фактури МГ 0000055 від 23.12.2004 року та за довіреністю № 278747 від 24.12.2004 року. (копії наявні в матеріалах справи).

        Відповідач   не провів розрахунки з позивачем за товар після його отримання.

       01.08.2005 року сторонами підписано акт звірки розрахунків на суму заборгованості в розмірі 18040,00 грн.

      01.10.2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 317 з вимогою сплатити борг в розмірі 18040,00 грн., яку останній отримав 04.10.2007 року.

       Отже заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 18040,00 грн. за отриманий товар підтверджена належними доказами наявними в матеріалах справи та не заперечується самим відповідачем.    

       Позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов'язання 3% річних в сумі 1181,74 грн. та інфляційні в сумі 4084,26 грн. нараховані з 01.08.2005 року по    31.08.2007 року.

         В судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

         Представник відповідача проти позовних вимог заперечував в частині стягнення        3% річних в сумі 1181,74 грн. та інфляційні в сумі 4084,26 грн. нараховані з 01.08.2005 року по 31.08.2007 року.

При вирішенні спору судом враховано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ст. 193 ГК України).

         Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530  Цивільного кодексу України).

Таким чином позовні вимоги по стягненню основного боргу в розмірі 18040,00 грн. підлягають задоволенню.

          В позовних вимогах в частині стягнення 3% річних в сумі 1181,74 грн. та інфляційні в сумі 4084,26 грн. нарахованих з 01.08.2005 року по 31.08.2007 року, судом відмовлено, оскільки 3% річних та інфляційні з врахуванням отримання відповідачем вимоги підлягають нарахуванню з 12.10.2007 року, позивачем не подавались до суду зміни до позовних вимог.

          Згідно ч. 2 ст. 83 ГПК України, суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осі з самостійними вимогами на предмет спору і про, це є клопотання заінтересованої сторони.

          Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

         Керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Білоцерківський завод Еталон” (09109, Київська область, м. біла Церква, вул. Сухоярська, 16, код 05828703) на користь  Науково-виробничого колективного підприємства „Мегават” (01015, м. Київ, пров. Козятинський 10А, кв. 2, код 13692212)  –18040 (вісімнадцять тисяч сорок) грн. 00 коп. заборгованості та судові витрати: 180 (сто вісімдесят) грн. 40 коп. державного мита та 91 (дев'яносто одна) грн.          34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

           4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                       Карпечкін Т.П.