Ухвала
від 22.01.2025 по справі 346/243/25
КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/243/25

Провадження № 1-в/346/79/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого-судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника адміністрації колонії ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№ 41)» про перегляд покарання за вчинення правопорушення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , із середньою освітою, громадянина України, судимого 07.03.2024 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці, ухвалою вказаного суду від 09.05.2024 року замінено призначене покарання на покарання у виді пробаційного нагляду на строк 4 місяці, засудженого 18.06.2024 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України, на підставі ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці,

в с т а н о в и в :

в поданні вказано, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, яким збільшені межі застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, щодо викрадення чужого майна. Зокрема, ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 18.06.2024 року ОСОБА_5 засуджено за викрадення чужого майна за епізодом від 10.02.2024 року на загальну суму 615,36 грн.; від 10.02.2024 року на суму 1833,33 грн.; від 20.02.2024 року на суму 500 грн.; за епізодом від 06.03.2024 року на суму 2843,67 грн. Суми викраденого майна за кожним епізодом не перевищують 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року, тобто 3028 грн. (50 % якого становили 1514 грн.) Тому ініціатор звернення просить, з урахуванням ст.5 КК України, вирішити питання щодо приведення вироку суду у відповідність до вимог вказаного Закону.

Представник адміністрації виправної колонії в судовому засіданні подання підтримав із вказаних підстав.

Засуджений в судовому засіданні також підтримав вказане подання, послугами захисника під час його розгляду скористатись не бажає.

Прокурор вважає, що наявні підстави для задоволення вказаного подання.

Вивчивши матеріали, які наявні в особовій справі засудженого, заслухавши пояснення вказаних учасників, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1ст.539 КПК Українипитання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 18.06.2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України до покарання: за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць; за ч.1 ст. 263-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць; на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та за вирком Бережанського районного суду Тернопільської області від 07.03.2024 року, яким з урахуванням ухвали вказаного суду від 09.05.2024 року, ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 4 місяці, визначено останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць; за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання у виді 1 року 4 місяців позбавлення волі на попереднім вироком і призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці (а.с. 2-10, арк. особ. справи № 27-31).

Згідно з п. 13 ч. 1ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбаченихпунктами 10(у частині клопотань про заміну покарання відповідно дочастини третьоїстатті 57,частини першоїстатті 58,частини першоїстатті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2ст.74 КК Україниособа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з ч. 6ст.3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 1статті 5 КК Українипередбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2024 року становив 3028 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положеньПодаткового кодексу України,Закону № 3886-IXтаст. 5 КК України, на момент вчинення (у 2024 році) ОСОБА_5 діянь, за які він засуджений вищевказаним вироком суду, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність заст. 185 КК України, становила 3028 грн. (1514*2=3028).

Водночас, вартість викраденого майна, що встановлена вироком суду від 18.06.2024 року становила 615,36 грн. за епізодом 10.02.2024 року; 1833,33 грн. за епізодом 10.02.2024 року; 500 грн. за епізодом 20.02.2024 року; 2843,67 грн. за епізодом 06.03.2024 року.

Ураховуючи те, що вартість викраденого чужого майна ОСОБА_5 за кожним епізодом крадіжки (кожна з вчинених крадіжок була окремим закінченим епізодом з розривом у часі) була меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону № 3886-IXтаположеньПодаткового кодексу України, настає кримінальна відповідальність, зважаючи на висновки, викладені Івано-Франківським апеляційним судом в ухвалі від 18.12.2024 року в аналогічній справі, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України«ПровнесеннязміндоКодексуУкраїнипроадміністративніправопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтямиКримінального кодексу Україниза принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_5 відбуває покарання за вчинення діяння, кримінальна караність якого законом усунена, суд дійшов висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, у зв`язку з чим останній підлягає звільненню від призначеного покарання за вищевказаним вироком суду від 18.06.2024 року за ч. 4 ст.185 КК України.

При цьому, суд саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_5 підлягає звільненню за вищевказаним вироком суду від 18.06.2024 року лише від покарання, призначеного за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на 5 років 1 місяць, водночас за вироком суду він засуджений також за ч. 1 ст. 263-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців та за ч.1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, яке обчислюється з 07.03.2024 року. Суд звертає увагу, що вищевказаним Законом №3886-ІХ фактично частково декриміналізовано (в залежності від обсягу вартості майна, яким заволоділа особа) відповідальність за ст. ст. 185, 190, 191 КК України. Разом із тим, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263-1 та ч.1 ст. 263 КК України відповідно до вимог закону не є такими, що входять до поняття «дрібного викрадення чужого майна». Тому дані покарання підлягають самостійному виконанню в передбаченому чинним законодавством порядку.

Напiдставiст. 58 Конституції України, ст.5,ч.2 ст.74 КК України,Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.336, 537,539 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

подання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 18.06.2024 року за ч. 4 ст.185 КК України, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : ОСОБА_1

СудКоломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення22.01.2025
Оприлюднено24.01.2025
Номер документу124613977
СудочинствоКримінальне
КатегоріяСправи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про приведення вироку у відповідність до нового закону, який звільняє від покарання або пом’якшує його

Судовий реєстр по справі —346/243/25

Ухвала від 22.01.2025

Кримінальне

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Яремин М. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні