Ухвала
від 22.01.2025 по справі 386/162/25
ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/162/25

Провадження № 2-о/386/3/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 січня 2025 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області, Гут Ю. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Голубенко Роман Сергійович, заінтересована особа Голованівська селищна рада про призначення опікуна,

встановив:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Голубенко Роман Сергійович 20.01.2021 через систему «Електронний суд » звернувся до суду із заявою про призначення опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 його матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язатим Голованівську селищну раду, як орган опіки та піклування надати до суду висновок щодо доцільності призначення опікуном ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

За змістом ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.

Зі змісту заяви слідує, що представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить встановити над нею опіку та призначити ОСОБА_4 опікуном над останньою . Проте зміст заяви не містить даних, що органом опіки та піклування таке подання виносилось, хоча вимога з даного питання пред`явлена, не додано до заяви відповідного подання органу опіки та піклування про можливість призначення заявника опікуном над недієздатною фізичною особою, при тому, що наявність такого подання є обов`язковим для ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви про визнання фізичної особи недієздатною. Всупереч вищезазначеним вимогам закону до заяви не додано доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

Так, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Однак, в заяві відсутні відомості щодо наявності такої заяви особи, яка просить призначити її опікуном та посилання на докази, що особа зверталась до відповідного органу опіки і піклування з даного питання.

У ч. 5 ст. 177 ЦПК України зазначається, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як визначено п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 1 ст.84ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме:

- до заяви не додано доказів того, що заявнця ОСОБА_1 зверталась з приводу призначення її опікуном над ОСОБА_2 до органу опіки та піклування;

- заявнику необхідно надати суду належним чином заверену копію рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12.12.2023 про визнання недієздатним ОСОБА_2 . із зазначенням дати набрання законної сили.

Крім цього, ч. 5 ст. 293 ЦПК передбачено, що у випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа ( Рудого С.В.) .

Так, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і у повному розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник заявника звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження, при цьому до заяви не додано квитанцію про сплату судового збору, в підтвердження звільнення від сплати судового збору, представник заявника посилається на ч. 2 ст. 299 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 2 статті 133 ЦПК України вказує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору та при цьому, не передбачає пільг та не звільняє від сплати судового збору у справах окремого провадження, в тому числі й у справах про визнання особи недієздатною.

Отже, представник заявника не надав документів на підтвердження звільнення його від сплати судового збору, та враховуючи, що вимоги ч.2 ст.299 ЦПК не поширюютьсяна сплатусудового зборуза вимогу пропризначення опікуна, а поширюються на інші судові витрати, пов`язані з провадженням даної категорії справи, тому ним має бути сплачений судовий збір.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, справляється судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн..

Таким чином,заявнику необхідносплатити судовийзбір усумі 605,60грн.(0,2розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб)та надатисуду документ,що підтверджуєйого сплату.(реквізити сплати судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за заявою ОСОБА_1 про призначення опікуном)

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням представнику заявника строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Голубенко Роман Сергійович, заінтересована особа Голованівська селищна рада про призначення опікуна - залишити без руху.

Надати представнику заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику заявника, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати представнику заявника.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.

СудГолованівський районний суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення22.01.2025
Оприлюднено24.01.2025
Номер документу124614024
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Інші справи окремого провадження

Судовий реєстр по справі —386/162/25

Ухвала від 29.01.2025

Цивільне

Голованівський районний суд Кіровоградської області

Гут Ю. О.

Ухвала від 22.01.2025

Цивільне

Голованівський районний суд Кіровоградської області

Гут Ю. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні