Рішення

від 20.01.2025 по справі 134/1601/24

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1601/24

2/134/42/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 січня 2025 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.

з участю представника позивача адвоката Глушкової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради про визнання права власності,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах та від мені якої діє адвокат Глушкова О.І., звернулася до суду із позовом до Крижопільської селищної ради про визнання права власності.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зеленянка Тульчинського району Вінницької області помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого вона прийняла спадщину як спадкоємець першої черги за законом та отримала свідоцтво на право на спадщину за законом на належну спадкодавцеві земельну ділянку, яка розташована на території Красносільської сільської ради Крижопільського району Вінницької області. Крім того нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_2 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності на решту 2/3 частки житлового будинку не зареєстровано. Даний будинок відносився до суспільної групи колгоспних дворів і склад двору був наступний: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Зеленянка Крижопільського (нині Тульчинського) району Вінницької області померла її мати ОСОБА_3 . Після її смерті вона прийняла спадщину як спадкоємець першої черги за законом та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка розташована на території Красносільської сільської ради Крижопільського району Вінницької області. Після смерті матері до складу спадщини входить і 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . 1/3 частка вказаного будинку належить позивачу як члену колгоспного двору, яка залишилась невитребуваною. Тому просила суд задовольнити її вимоги, а саме визнати за нею право власності на 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06.09.2024 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та вирішено питання витребування доказів.

24 вересня 2024 року із Крижопільської державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду надійшла копія спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3

22 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до якої остання просить суд: визнати за позивачем право на спадщину як спадкоємця першої черги за законом після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/3 частки житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , та визнати за позивачем право власності як члена колишнього колгоспного двору на 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 23.10.2024 року клопотання представника позивача адвоката Глушкової О.І. задоволено та прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

20 січня 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача подала заяву про відмову від частини позовних вимог.

Ухвалою суду від 20 січня 2025 року прийнято відмову представника позивача адвоката Глушкової О.І. від частини позовних вимог ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради про визнання права власності, а саме: про визнання справа власності за ОСОБА_1 , як члена колишнього двору на 1/3 частку у житловому будинку АДРЕСА_1 , а провадження в справі в цій частині закрито.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовільнити з підстав наведених у позовній заяві. Разом з тим пояснила, що після смерті матері позивачки, чоловік спадкодавці відмовився від спадщини після смерті своєї дружини на користь позивачки. Позивачка втупила у спадщину після смерті матері та на земельну ділянку отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, однак на житловий будинок оформити спадщину не мала змогу, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину житлового будинку, який належав спадкодавцю як члену колишнього колгоспного двору покладається на розсуд суду. Про те заперечив щодо визнання за позивачем право власності на 1/3 частку вказаного житлового будинку як за членом колишнього колгоспного двору, оскільки існує позасудовий порядок вирішення даного питання у державного реєстратора.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Так, судом встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04 листопада 2019 року ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Зеленянка Крижопільського (нині Тульчинського) району Вінницької області померла ОСОБА_3 .

Згідно копії спадкової справи, яка надана Крижопільською державною нотаріальною конторою, № 47/2020, яка заведена 04.05.2020 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , та яка містить: заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 ; заяву ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_3 на користь дочки ОСОБА_1 ; свідоцтва про право на спадщину за законом, на ім`я ОСОБА_1 , яке видано на спадкове майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_3 , а саме: на земельну ділянку. Інших заяв про прийняття спадщини іншими спадкоємцями, а також виданих свідоцтв про право на спадщину за законом чи заповітом дана спадкова справа не містить. Дані відомості свідчать про те, що позивач прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 на частину спадкового майна; інші спадкоємці відсутні після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки-виписки із погосподарської книги № 113 від 05.08.2024 року, яка видана старостою Красносільського старостинського округу Тульчинського району Вінницької області згідно погосподарської книги № 8 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року відноситься до суспільної групи колгоспних дворів. Склад двору наступний: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 11.09.2023 року. Спадщину після смерті останнього прийняла ОСОБА_1 (позивачка по даній справі), як спадкоємниця першої черги та отримала свідоцтво про право власності на спадщину за законом на земельну ділянку та на 1/3 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_2 .

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинностіЗаконом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Відповідно до положень ч.1ст.120 ЦК УРСР 1963 рокумайно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Колгоспний двір - це родинно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.

Відповідно до ч.2 ст.123цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У відповідності дост.125 ЦК УРСРпри поділі колгоспного двору його майно ділиться між дворами, що знов утворюються, відповідно до часток їх членів і з врахуванням господарських потреб кожного з дворів. Право вимагати поділу колгоспного двору мають повнолітні члени двору, що є членами колгоспу. Поділ майна, належного колгоспному дворові і збереженого після припинення колгоспного двору, провадиться за правилами статей123і126цьогоКодексу.

В силу вимогст.126 ЦКУPCP працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору; якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Це правило не застосовується, якщо член двору не брав участі у веденні господарства в зв`язку з призовом на строкову військову службу, навчанням в учбовому закладі або хворобою.

Тому згідно довідки, яка міститься в матеріалах справи про склад колгоспного двору станом на 15.04.1991 року розмір частки становить кожному члену колгоспного двору по 1/3 кожному, а саме: : ОСОБА_2 1/3, ОСОБА_3 1/3, ОСОБА_1 1/3.

Як вбачається із матеріалів справи після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 оформила право власності на 1/3 частку вказаного житлового будинку. Свою 1/3 частку вказаного будинку ОСОБА_1 , яка їй належала як колишньому члену колгоспного двору, оформила в позасудовому порядку, а саме шляхом реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відмовилася від вказаної частини позовних вимог, подавши про це заяву, яка була прийнята судом та в цій частині позовних вимог закрито провадження у справі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , після смерті якої залишилась 1/3 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , на яку позивачка просить визнати право власності за нею в порядку спадкування за законом.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту, виготовленого на замовлення позивача ОСОБА_1 ФОП « ОСОБА_4 » 04.01.2024 року за результатами технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 - загальна площа будинку 61, 6 кв. м, житлова площа 34, 3 кв. м, до складу входять: житловий будинок «А», веранда «а», навіс «а1», літня кухня «Б», погріб «Б/П», навіс «б», сарай «В», сарай «Г», сарай «Д», огорожа «1-2».

ФОП « ОСОБА_4 » надав ОСОБА_1 висновок від 12 серпня 2024 року № 65/24 про оцінку вартості житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , яка складає 82278,00 гривень.

Відповідно до п.23 постанови пленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30травня 2008«Про судовупрактику усправах проспадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, в тому числі на житлові будинки, які відносились до колгоспного двору, не залежить від державної реєстрації цього права.

При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

При розгляді справ про визнання права власності на спадкове майно суду належить встановити: факт смерті спадкодавця, коло спадкоємців, наявність (відсутність) заповіту, факт прийняття спадщини, наявність спадкового майна.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в Зеленянка Крижопільського (на даний час Тульчинського) району Вінницької області померла ОСОБА_3 . Судом встановлено, що ОСОБА_3 , як члену колишнього колгоспного двору, належало 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка не втратила право на майно двору станом на 15.04.1991, згідно з діючим на той час законодавством, вважалася власником частки цього житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 за життя не встигла отримати. Враховуючи те, що даний житловий будинок ОСОБА_3 за життя набула у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку, що за позивачем в порядку спадкування за законом, як спадкоємцю першої черги, належить визнати право власності на вказане нерухоме майно. Як вбачається із матеріалів спадкової справи інші спадкоємці відсутні, які би подали заяви про право на спадщину, чи обов`язкову частку у спадковому майні померлої ОСОБА_3 .

Оскільки, житловий будинок АДРЕСА_1 належить до суспільної групиколгоспний двір, і станом на 15 квітня 1991 року, тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинкупо 1/3 частці.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991 р., коли був введений в дію ЗУ «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 р. померлій ОСОБА_3 належало право власності на 1/3 частки майна у колгоспному дворі, як його члену, що не втратив право на частку в його майні.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого права з позовом про визнання такого права. Відповідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Статтею 1216 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно дост. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно: до ст. 1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2цього Кодексу); до ст. 1223 ЦК України Право наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Так згідно ст. 1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦАК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Факт родинного споріднення між позивачкою та спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , де в розділі «Батьки» зазначена наступна інформація: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 .

Відповідно до частини 1статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Судом встановлено, що позивач прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 та отримала на частину спадкового майна свідоцтво про право на спадщину за законом.

Суд, дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи дійшов висновку, що спадкуванню підлягає 1/3 частина будинку АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_3 , як члену колгоспного двору, що підтверджується належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи.

Оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на частку житлового будинку після смерті матері (довідка 127/01-16 від 27.09.2024 року, видана приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Питель М.С.), суд беручи до уваги вищезазначене, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме визнання за нею 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,4,12,13,76-78,83,258-268,273,352-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями (загальною площею 61,6 кв. м., житловою площею 34,3 кв. м., до складу якого входить: житловий будинок «А», веранда «а», навіс «а1», літня кухня «Б», погріб «Б/П», навіс «б», сарай «В», сарай «Г», сарай «Д», огорожа «1-2») по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Крижопільська селищна рада, юридична адреса: вул. Героїв України, 59, селище Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04325940.

Повний текст рішення складено 23 січня 2025 року.

Суддя