Рішення

від 20.01.2025 по справі 243/3842/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/3842/24

2/243/117/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.

за участю:

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся позивач із позовною заявою до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування. Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на рухоме та нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими та будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю. На приватизовані земельні ділянки кадастровий №1424284600:05:000:0257 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд (присадибна ділянка), №1424284600:05:000:0258 цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , позивач вже отримала свідоцтва про право на спадщину від 23.02.2024 року. Житловий будинок було побудовано спадкодавцем до 05.08.1992 року, право власності в КП «БТІ» не зареєстровано. Єдиним спадкоємцем після померлої є позивач, спадщину позивач прийняла своєчасно, частково оформила спадкові права, що підтверджується вищенаведеними свідоцтвами про право на спадщину. На житловий будинок позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.01.2024 року №9/02-31 у зв`язку з відсутністю належним чином зареєстрованих правовстановлюючих документів, які встановлюють право власності на вказаний житловий будинок на ім`я спадкодавця, тому вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав стосовно визнання права власності в порядку спадкування за законом на вищенаведений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. 09.11.2023 року ФОП «ОЛЕКСІЙ КАМЄНЄВ» виготовлено технічний паспорт на вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами який побудовано до 05.08.1992 року, тому вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на підставі технічного паспорту вважається введеним до експлуатації, самочинно збудовані будівлі та споруди відсутні.

Тому, просить визнати за позивачем право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивача ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте направили на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких заявлені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте направив на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій просив суд ухвалити рішення на власний розсуд, із урахуванням наявних у справі матеріалів.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як видно зі Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 серпня 2021 року Виконавчим комітетом Святогірської міської ради м. Слов`янськ Донецької області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Сидорове Слов`янського району Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 42.

Частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно зі ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Отже, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина.

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01 березня 1958 року Сидоровською сільською радою Слов`янського району Сталінської області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Сидорове Слов`янського району Донецької області, її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 09 жовтня 1976 року Відділом РАЦС Слов`янського виконкому Донецької області, ОСОБА_3 09 жовтня 1976 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 .

Як видно зі Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 17 грудня 1990 року Маяківською с/радою Відділу РАЦС Слов`янського райвиконкому Донецької області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Слов`янськ Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 49.

Таким чином, позивач є донькою ОСОБА_2 , та відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими та будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено у Архівній довідці Святогірської міськоїради Краматорськогорайону Донецькоїобласті № 10/01.03-13 від 12.04.2024 року, в погосподарській книзі Маяківської сільської ради Слов`янського району Донецької області за 2016-2020 роки с. Сидорове т.3, головою домогосподарства за адресою: будинок АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як зазначено у Довідці Святогірської міськоїради Краматорськогорайону Донецькоїобласті № 3370/04-18 від 20.12.2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку зі смертю. За вищезазначеною адресою була зареєстрована сама.

Як зазначено у Витягу про осіб, місце проживання яких зареєстроване або було зареєстровано в період 02.12.1976 року по 12.09.2023 року, виданого Святогірською міськоюрадою Краматорськогорайону Донецькоїобласті за№ 1276/04-18від 12.09.2023року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,була зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 , з 02.12.1976 року по 04.08.2021 року.

З метоюоформлення своїхспадкових правпозивач звернуласядо нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Як видно з дослідженої в судовому засіданні спадкової справи № 195/2021, заведеної державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області після смерті ОСОБА_2 , 28 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 . Заповіти спадкодавця відсутні. Окрім позивача, із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса ніхто не звертався, з чого суд робить висновок про те, що інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.02.2024 року, виданого державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П., реєстровий № 84, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 0,1560 га., кадастровий № 1424284600:05:000:0258, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.02.2024 року, виданого державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П., реєстровий № 83, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 0,2500 га., кадастровий № 1424284600:05:000:0257, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.01.2024 року, виданого державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П., реєстровий № 45, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 3,2547 га., кадастровий № 1424284600:01:000:0226, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Донецька область, Краматорський район, Маяківська сільська рада.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.01.2024 року, виданого державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П., реєстровий № 46, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 0,2261 га., кадастровий № 1424284600:07:000:0585, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Донецька область, Краматорський район, Маяківська сільська рада.

Однак, 26 січня 2024 року, державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний будинок на ім`я спадкодавця.

Відповідно до Довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» № 569/0.75-2023 від 13 листопада 2023 року, право власності на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2013 року в КП «Бюро технічної інвентаризації» не зареєстроване.

Відповідно до Технічного паспорту на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_7 , станом на 09.11.2023 року, на території домоволодіння знаходяться: житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 69,6 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м.; гараж літ. «Б», сарай літ. «В», літня кухня літ. «Г», сарай літ. «Д», літній душ літ. «Е», вбиральня літ. «З», погріб літ. «К», огорожа № 1, ворота № 2, колодязь № 3.

Як зазначено у Характеристиці житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок літ. «А-1» побудований у 1960 році.

Відповідно до Довідки ФОП ОСОБА_7 № 80/1123 від 30.10.2023 року, житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 69,6 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м.; гараж літ. «Б», сарай літ. «В», літня кухня літ. «Г», сарай літ. «Д», літній душ літ. «Е», вбиральня літ. «З», погріб літ. «К», огорожа № 1, ворота № 2, колодязь № 3, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеної технічної інвентаризації встановлено наступне: житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 69,6 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м.; гараж літ. «Б», сарай літ. «В», літня кухня літ. «Г», сарай літ. «Д», літній душ літ. «Е», вбиральня літ. «З», погріб літ. «К», - побудовані до 05.08.1992 року, та не підлягають прийняттю в експлуатацію. Огорожа № 1, ворота № 2, колодязь № 3 тимчасові споруди без влаштування фундаменту, які не потребують дозвільних документів та не підлягають прийняттю в експлуатацію, згідно Постанови КМУ № 406 від 07.06.2017 року.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини 4 статті 3 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства яке діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Пунктом 1.3 Тимчасового Положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (втратило чинність 01 січня 2013 року) було передбачено, що Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах встановлених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1.8 цього Положення реєстр прав власності на нерухоме майно є єдиною державної інформаційною системою, що містить відомості про зареєстровані права, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва (далі об`єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації), правовстановлюючі документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Так, на час будівництва спірного будинку діяла постанова РадиМіністрів УРСРвід 12березня 1981року №125«Про прийманняв експлуатаціюзакінчених будівництвомоб`єктів» (втратила чинність згідно з постановою КМУвід 15жовтня 1992року №587 у зв`язку з прийняттям постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення»).

Відповідно до п.п. «к» п. 2 Постанови передбачалось прийняття в експлуатацію державними приймальними комісіями (призначеними виконкомами районних, міських або районних у містах Рад народних депутатів) жилих будинків, гуртожитків, будинків дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, незалежно від їх відомчої належності, а також усіх інших об`єктів житлово-цивільного призначення, які збудовані на кошти міжгосподарських підприємств/організацій у сільському господарстві, а також колгоспів, інших кооперативних та інших організацій або замовниками/забудовниками яких є виконкоми районних, міських або районних у містах Рад народних депутатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність 30 грудня 2004 року) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Зазначеною Постановою було встановлено, що порядок прийняття в експлуатацію об`єктів недержавного замовлення визначається Радою Міністрів АРК, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями та погодженням з Держбудом.

Крім того, суд зважає і на те, що відповідно до п. 3.1 роз`яснення ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у п.9 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 року, право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку на земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року № 12/5-126 роз`яснюється, що по об`єктах, які збудовані до 05.08.1992 року, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку, що складається БТІ.

Тобто громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно на земельній ділянці яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.

Беручи до уваги зазначені нормативно правові акти, ВССУ у вищезгаданому листі № 24-753/0/4-13 робить висновок, що за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності, в порядку спадкування, на спірні будинки, збудовані до 05.08.1992 року, на які спадкоємець не отримав правовстановлюючі документи.

Таким чином по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Крім того, згідно роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно доПостанови КМУвід 7червня 2017р.№ 406«Про затвердженняпереліку будівельнихробіт,які непотребують документів,що даютьправо наїх виконання,та післязакінчення якихоб`єкт непідлягає прийняттюв експлуатацію»,до цьогопереліку відносяться:роботи зпереобладнання таперепланування жилогобудинку іжилого приміщення,а такожнежилого будинку,будівлі,споруди,приміщення вних,виконання якихне передбачаєвтручання вогороджувальні танесучі конструкціїта/абоінженерні системизагального користування,-щодо об`єктів,що закласом наслідків(відповідальності)належать дооб`єктів знезначними (СС1),з середніми(СС2)та значними(СС3)наслідками; замінапокрівлі будівельі спорудзгідно збудівельними нормамибез втручанняв несучіконструкції; реконструкція, капітальний ремонт внутрішніх систем: опалення,у томучислі щопередбачає встановленняабо замінуобладнання індивідуальнихтеплових пунктів,заміна трубопроводівсистем опалення,балансування системопалення,встановлення балансувальнихклапанів та/абовитратомірів,зміна типусистем опаленняз однотрубноїна двотрубнута/абоз вертикальноїна горизонтальну,встановлення та/абозаміна опалювальнихприладів,обладнання опалювальнихприладів автоматичнимирегуляторами температурив приміщеннях,встановлення тазаміна приладів-розподілювачівта іншогообладнання регулюванняі облікутеплової енергії; вентиляції; водопостачання та водовідведення, у тому числі трубопроводів; силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно частинпершої тадругої статті49Закону України«Про нотаріат»,нотаріус відмовляєу вчиненнінотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 319 ЦК України, встановлено, що здійснення права власності полягає у володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_2 . Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок позивач не може, оскільки нею не подано нотаріусу всіх документів, що необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Враховуючи вищезазначені норми Закону, беручи до уваги те, що спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,побудований у1960році,за наявностіна такийбудинок відповідноїтехнічної документації,суд вважаєза можливе,за наявностівідповідних доказів,визнати правовласності,в порядкуспадкування,на такий будинок, на який спадкодавець не отримав правовстановлюючі документи.

Іншого шляху, ніж визнання права власності на вказане спадкове майно в судовому порядку, у позивача немає.

Враховуючи вищенаведене, суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та встановлених обставин справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 81 ЦПК України докази, суд приходить до висновку, що вони повністю узгоджуються між собою, не містять внутрішніх протиріч, і у своїй сукупності є достатніми, для того щоб дійти висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 328, 1216, 1218, 1225, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 89, 200, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 69,6 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., господарських будівель та споруд: гаражу літ. «Б», сараю літ. «В», літної кухні літ. «Г», сараю літ. «Д», літнього душу літ. «Е», вбиральні літ. «З», погребу літ. «К», огорожі № 1, воріт № 2, колодязя № 3, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повний текст рішення виготовлений 22 січня 2025 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко