Ухвала

від 22.01.2025 по справі 335/8990/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8990/24 1-кс/335/295/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчогов ОВСслідчого управлінняГУНП вЗапорізькій областіпідполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023080000000244 від 01.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчийвОВС слідчогоуправління ГУНПв Запорізькійобласті підполковникполіції ОСОБА_3 звернувсядо слідчогосудді зклопотанням,погодженим прокурором,пронакладення арештуна майно,а самена квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначив, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 07.05.2002 року, підозрюваному ОСОБА_4 на праві власності належить квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачена конфіскація майна, з метою забезпечення судового рішення у частині можливої конфіскації майна, слідчий просив накласти арешт на квартиру.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглядалось без повідомлення власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023080000000244 від 01.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України

09.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає для забезпечення можливої конфіскації.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У даному випадку метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю підозрюваного.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 07.05.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 , зареєстрованого в реєстрі за № 187, підозрюваному ОСОБА_4 належить на праві власності квартири розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням доведеності слідчим правової підстави для арешту майна, того, що арешт майна є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення конфіскації майна, наявності ризиків щодо відчуження майна, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням у даному кримінального провадженні щодо захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, з метою забезпечення проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 168, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчогов ОВСслідчого управлінняГУНП вЗапорізькій областіпідполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арештна квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження цього майна.

Роз`яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1