Постанова

від 13.12.2007 по справі а19/516-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А19/516-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" грудня 2007 р.                                                                   Справа № А19/516-07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Зенит ЛТД”, м. Ірпінь,           Київської області

до відповідача Ворзельської селищної ради Київської області

про визнання протиправним і скасування частково рішення

                                                                                                   Головуючий суддя  Карпечкін Т.П.

                                                            секретар судового засідання (пом. судді) Десятникові В. Б.  

Представники:

від позивача:  Малишев Б. В. (дов. від 05.11.2007 року);

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Зенит ЛТД”  (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Ворзельської селищної ради Київської області  (далі-відповідач)  про визнання протиправним і скасування частково рішення.

          Ухвалою від 19 листопада 2007 року відкрито провадження в адміністративній справі.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в супереч чинному Законодавству України Ворзельською селищною радою Київської області прийнято рішення № 193-8-V від  30.11.2006 року „Про відміну рішень Ворзельської селищної ради про надання земельних ділянок в оренду” яким скасовано попереднє рішення № 1188-35-IV від 15.11.2005 року „Про затвердження проекту відведення та передачу в оренду терміном на 25 років земельної ділянки Товариство з обмеженою відповідальністю „Зенит ЛТД” для обслуговування туристичного комплексу. Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Ворзельської селищної ради Київської області № 193-8- V від 30.11.2006 року „Про відміну рішень Ворзельської селищної ради про надання земельних ділянок в оренду” у частині, яка стосується ТОВ  „Зенит ЛТД” (код 30318929).

        Представник відповідача належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. У зв'язку із зазначеним суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

          Ворзельською селищною радою Київської області 15 листопада 2005 року винесено рішення № 1188-35-IV „Про затвердження проекту відведення та передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „Зенит ЛТД” терміном на 25 років земельної ділянки  для будівництва та обслуговування туристичного комплексу за адресою смт Ворзель, вул. Ковельська,10”.  Згідно зазначеного рішення позивачу надано в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 2,0 га в смт Ворзель, вул. Ковельська, 10 для будівництва та обслуговування туристичного комплексу за рахунок земель запасу Ворзельської селищної ради. Також зобов'язано Комунальне підприємство „Ірпіньське земельно-кадастрове бюро” винести проект відведення земельної ділянки в натурі та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю „Зенит ЛТД” на протязі одного місяця укласти договір оренди земельної ділянки з Ворзельською селищною радою.

         6 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Зенит ЛТД” та Ворзельською селищною радою укладено договір оренди землі. Згідно зазначеного договору та акту приймання –передачі від 9 лютого 2006 року, позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення –землі рекреаційного використання, які знаходиться в смт Ворзель, вул. Ковельська, 10, терміном на 25 років.

       В матеріалах справи наявні копії плану землекористування ТОВ „Зенит ЛТД”                смт Ворзель, вул. Ковельська, 10, 2,0000 га –для будівництва та обслуговування туристичної бази та акт перенесення в натуру меж наданої спірної земельної ділянки.

        30 листопада 2006 року відповідачем винесено рішення № 193-8-V „Про відміну рішень Ворзельської селищної ради про надання земельних ділянок в оренду” пунктами 3 та 4 якого скасовано попереднє рішення № 1188-35-IV від 15.11.2005 року „Про затвердження проекту відведення та передачу в оренду терміном на 25 років земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю „Зенит ЛТД” для обслуговування туристичного комплексу за адресою смт Ворзель, вул. Ковельська, 10” та зобов'язано виконавчий комітет Ворзельської селищної ради в судовому порядку розірвати договір оренди спірної земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю „Зенит ЛТД”.

        З врахуванням вищевикладеного суд вважає за потрібне зазначити наступне:

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України (ст. 19 Конституції України).

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території України.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (ст. 144 Конституції України).

        Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію (ст. 41 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”).

             Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону    (ст. 50 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”).

           Згідно приписів Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, оскарження та скасування актів місцевих державних адміністрацій відноситься до компетенції органів виконавчої влади вищого рівня або до суду.

            Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

           Отже чинним законодавством України не передбачено можливість органів місцевого самоврядування скасовувати свої власні рішення.

            Такої ж думки дотримується Вищій адміністративний суд України, що викладено в ухвалі від 13 вересня 2007 року у справі № К-359/07.

            Враховуючи викладене, суд вважає правомірним та обґрунтованим адміністративний позов задовольнити повністю.

   Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 86, ст. 94, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1.           Позов задовольнити повністю.

           2. Взнати протиправним та скасувати пункти 3 та 4 рішення Ворзельської селищної ради Київської області № 193-8- V від 30.11.2006 року „Про відміну рішень Ворзельської селищної ради про надання земельних ділянок в оренду” у частині, щодо Товариства з Обмеженою Відповідальністю  „Зенит ЛТД” (код 30318929).

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

              Суддя                                                                                                 Карпечкін Т.П.