Рішення

від 23.12.2024 по справі 607/88/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2024 Справа №607/88/24 Провадження №2-о/607/2/2024

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю присяжних Веселович Т. Я.,

Зелінського В. М.,

секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

представника заявника, адвоката Гриб О. В.,

представника заінтересованої особи,

адвокатки Білик Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити заявника її опікуном.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що він є зятем ОСОБА_2 , яка протягом тривалого періоду часу страждає на амнезію. ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , разом із доньками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 не може самостійно орієнтуватись у часі та просторі, не може самостійно виходити на вулицю в місто, оскільки губиться та не здатна самостійно повернутись. За рівнем обмеження життєдіяльності, ОСОБА_2 має обмеження самообслуговування, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку.

Дружина заявника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проживає разом із заявником та ОСОБА_2 , не приймає участі в утриманні та догляді за своєю матір`ю.

Враховуючи викладене, заявник просить суд визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити їй опіку та призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 січня 2024 року відкрито окреме провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

01 лютого 2024 року представник заявника - адвокат Гриб О. В. подав суду клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої просив доручити КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР.

На запит суду до КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР від 06 лютого 2024 року про витребування копій матеріалів історії хвороби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на адресу суду від цієї лікарні надійшла копія медичної карти амбулаторної хворої ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 07 березня 2024 року у справі № 607/88/24 призначено судово-психіатричну експертизу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України». На час проведення експертизи провадження у справі № 607/88/24 зупинено.

15 травня 2024 року від Тернопільської філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» на адресу суду надійшов висновок експерта у даній справі від 09 травня 2024 року № 307, у зв`язку з чим суд 16 травня 2024 року поновив провадження у справі.

04 липня 2024 року суд протокольною ухвалою вирішив надіслати матеріали цивільної справи № 607/88/24 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради для прийняття рішення про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатною.

Матеріали вказаної цивільної справи перебували у віданні заінтересованої особи та були повернуті 23 вересня 2024 року до суду з поданням органу опіки і піклування від 18 вересня 2024 року № 300/06.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 25 жовтня 2024 року, залучено в процесуальному статусі заінтересованої особи - ОСОБА_2 , щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною встановлення опіки та призначення опікуна.

Ухвалою судді від 25 жовтня 2024 року залучено адвоката через Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги для участі в цивільній справі № 607/88/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, з метою представництва інтересів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду, без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21 листопада 2024 року постановлено витребувати від Управління соціальної політики Тернопільської міської ради довідку - висновок лікаря психіатра ТОКПНЛ щодо стану здоров`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, яка була предметом розгляду на засіданні опікунської ради, що вбачається з витягу з протоколу №6 засідання опікунської ради від 23 серпня 2024 року, яким погоджено кандидатуру ОСОБА_1 в опікуни матері дружини - ОСОБА_2

11 грудня 2024 року від Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, надійшла довідка щодо стану здоров`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, на виконання ухвали суду від 21 листопада 2024 року.

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Гриб О. В. заяву підтримав з мотивів, наведених у ній та просив задовольнити. Суду пояснив, що протягом тривалого періоду часу ОСОБА_2 страждає психічними розладами, як наслідок - постійно потребує догляду, який здійснює заявник.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокатка Білик Л. С. у судовому засіданні не заперечувала щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення заявника її опікуном.

Представник заінтересованої особи Управління соціальної політики Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явився, проте до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, що не перешкоджає суду вирішувати заяву по суті.

Заслухавши пояснення представника заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив наступне.

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Заліщицьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Блищанка Заліщицького району Тернопільської області (а.с. 12-13).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2023/010512728, сформованого 22 грудня 2023 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6). Така інформація дублюється у довідці ОСББ «Варшавський мікрорайон» № 128 від 28 грудня 2023 року (а.с. 15).

За вище вказаною адресою також зареєстровані: ОСОБА_1 та його доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно довідки ОСББ «Варшавський мікрорайон» № 128 від 28 грудня 2023 року (а.с. 15).

09 січня 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у Блищанській сільській раді Заліщицького району Тернопільської області, про що складено актовий запис № 1, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

Стан здоров`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується консультативним висновком спеціаліста - сімейного лікаря № 565 від 27 грудня 2023 року (а.с. 20-21).

На запит суду КНП «ТОКПЛ» ТОР надано відповідь № 03-10/649 від 21 лютого 2024 року із долученням копій матеріалів медичної картки амбулаторної хворої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зверталася за медичною допомогою до лікаря-психіатра поліклінічного відділення КНП «ТОКПЛ» ТОР.

Висновком судово-психіатричного експерта № 307 від 09 травня 2024 року установлено, що ОСОБА_2 виявляє ознаки розладів особистості та поведінки внаслідок дисфункції головного мозку з вираженими когнітивними розладами, що сягають рівня недоумства. Дана захворювання є хронічним, стійким психічним розладом. ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 55-56).

Відповідно до витягу з протоколу № 6 засідання опікунської ради при Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 23 серпня 2024 року, опікунська рада при Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради вважає за доцільне погодити кандидатуру ОСОБА_1 , в опікуни матері дружини - ОСОБА_2 , 1941 року народження (а.с. 72).

Згідно подання опікунської ради при Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатним № 300/06 від 18 вересня 2024 року, опікунська рада при Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради вирішила погодити кандидатуру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в опікуни над своєю тещею - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останньої за рішенням суду недієздатною (а.с. 71).

Також у вказаному поданні зазначено, що відповідно до медичного висновку виданого КНП «ЦПМСД» амбулаторія загальної практики-сімейної медицини № 11, за станом здоров`я ОСОБА_1 може бути призначена опікуном. Матеріально-побутові умови проживання сім`ї ОСОБА_1 належні для проживання. Заявник проживає разом із ОСОБА_2 та своєю дружиною і дітьми за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є дочкою ОСОБА_2 , не може виконувати обов`язки опікуна за станом здоров`я (а.с. 71).

За змістом консультативного висновку спеціаліста № 850 КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР, ОСОБА_5 діагностовано соматоформну вегетативну дисфункцію з тривожно-депресивним станом та рекомендовано лікування таблетками (а.с. 98-99).

За вказаних обставин до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтею 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

Згідно з ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Висновком судово-психіатричного експерта № 307 від 09 травня 2024 року установлено, що ОСОБА_2 виявляє ознаки розладів особистості та поведінки внаслідок дисфункції головного мозку з вираженими когнітивними розладами, що сягають рівня недоумства. Дана захворювання є хронічним, стійким психічним розладом. ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Таким чином, з огляду на наданий висновок вбачається, що дійсно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати останню недієздатною.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК України та ЦПК України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Отже, призначення опікуна недієздатній особі, на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов`язків та звільнення від повноважень опікуна визначений гл. 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).

Згідно з ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

В силу ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

За змістом ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У відповідності до приписів ст. 67 ЦК України та Розділу 4 Правил опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

В силу ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Важливою складовою сімейного життя є право жити разом, щоб сімейні стосунки могли нормально розвиватись, а члени сім`ї могли спілкуватись одне з одним. Поняття сімейного життя є автономним. Відповідь на питання, існує чи ні сімейне життя, залежить переважно від факту реального існування у дійсності тісних особистих зв`язків та стосунків.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 СК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).

Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що близькі особи - це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Члени сім`ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

За змістом подання органу опіки та піклування матеріально-побутові умови проживання сім`ї ОСОБА_1 належні. Заявник проживає разом із ОСОБА_2 та своєю дружиною і дітьми за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є дочкою ОСОБА_2 , не може виконувати обов`язки опікуна за станом здоров`я.

В статті 63 ЦК України зазначено, що опікун або піклувальник призначаються з урахуванням, зокрема, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 496/4271/16-а, Велика Палата сформулювала правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18 звернуто увагу на те, що відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. У пункті 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, зазначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки. Опікун або піклувальник призначаються лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікуном може бути призначено не лише родича, а й осіб, які є близькими підопічному.

Суд враховує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за станом здоров`я не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи, яка проведена судом. Відтак, ОСОБА_2 потребує постійного щоденного стороннього догляду та встановлення опіки.

Разом з тим, суд критично оцінює подання Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, в якому лише констатується, що ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна, без обґрунтування неможливості здійснення опіки іншими особами та без будь-якої оцінки особистих взаємин між заявником і ОСОБА_2 (остання зареєстрована за місцем проживання ОСОБА_1 та його сім`ї безпосередньо перед зверненням заявника до суду із заявою у справі № 607/88/24). Щодо консультативного висновку спеціаліста про стан здоров`я доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3, який суд описав вище, то у ньому не вказано обмежень щодо призначення останньої опікуном матері. В цьому поданні також відсутня інформація про те, що органом опіки було встановлено, що в ОСОБА_2 немає інших близьких родичів, які можуть бути опікунами цієї особи. Така неповнота подання органу опіки та піклування є підставою для відмови заявнику в призначення його опікуном ОСОБА_2 .

Подання органу опіки та піклування щодо можливості призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 суд оцінює як таке, що складене передчасно, без повного дослідження всіх обставин, та ґрунтується виключно на даних отриманих від заявника.

Між тим, частиною першою статті 65 ЦК України передбачено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

З огляду на вищевикладене, до встановлення опіки і призначення опікуна недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки щодо опіки над останньою необхідно покласти на орган опіки та піклування - Управління соціальної політики Тернопільської міської ради.

Отож, до встановлення опіки і призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування в особі Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, відповідно до ст. 67 ЦК України, зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

В силу положень ч. 5 та ч. 6 ст. 300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 264-265, 293-294, 295-300, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Заяву задовольнити частково.

Визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обов`язки щодо опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до призначення опікуна, покласти на орган опіки та піклування - Управління соціальної політики Тернопільської міської ради.

Визначити строк дії рішення про визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два роки, з дня набрання рішенням законної сили.

Роз`яснити положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ:03195636 адреса місцезнаходження: вул. Лисенка, буд. 8, м. Тернопіль, 46002;

ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 30 грудня 2024 року.

Головуючий Герчаківська О. Я.

Присяжні Веселович Т. Я.

Зелінський В. М.